Франц Ксавер Вольфганг Моцарт: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
A1 (обговорення | внесок) Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.2 |
м виправлення дат |
||
| Рядок 53: | Рядок 53: | ||
== Вшанування == |
== Вшанування == |
||
[[Файл:Скульптура Моцарта у Львові.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Скульптури Франца Ксавера Вольфганга Моцарта на площі Маланюка у Львові. Під час відкриття 26 серпня 2021 року]] |
[[Файл:Скульптура Моцарта у Львові.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Скульптури Франца Ксавера Вольфганга Моцарта на площі Маланюка у Львові. Під час відкриття 26 серпня 2021 року]] |
||
26 серпня 2021 року в межах 5-го міжнародного фестивалю класичної музики «[[LvivMozArt]]», присвяченому 230-літтю від дня народження Ф.-К. Моцарта, на [[Площа Маланюка|площі Маланюка]] у [[Львів|Львові]] відкрили алегоричну скульптуру композитора, автором якої є віденський скульптор [[Себастіан Швайкерт]]. Подія викликала в основному негативну реакцію більшої частини львівської громади та мистецьких кіл. Вони звертали увагу на порушення всіх необхідних юридичних процедур<ref>{{cite web|url = https://www.radiosvoboda.org/a/motsart-muzyka-lyniv-skulptura/31370657.html|назва = Увічнення пам'яті «Львівського Моцарта» спричинило суперечки у Львові|автор = Галина Терещук|дата = 21 липня 2021|веб-сайт = radiosvoboda.org|видавець = [[Радіо Свобода]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211030015108/https://www.radiosvoboda.org/a/motsart-muzyka-lyniv-skulptura/31370657.html|дата-архіву = 30 |
26 серпня 2021 року в межах 5-го міжнародного фестивалю класичної музики «[[LvivMozArt]]», присвяченому 230-літтю від дня народження Ф.-К. Моцарта, на [[Площа Маланюка|площі Маланюка]] у [[Львів|Львові]] відкрили алегоричну скульптуру композитора, автором якої є віденський скульптор [[Себастіан Швайкерт]]. Подія викликала в основному негативну реакцію більшої частини львівської громади та мистецьких кіл. Вони звертали увагу на порушення всіх необхідних юридичних процедур<ref>{{cite web|url = https://www.radiosvoboda.org/a/motsart-muzyka-lyniv-skulptura/31370657.html|назва = Увічнення пам'яті «Львівського Моцарта» спричинило суперечки у Львові|автор = Галина Терещук|дата = 21 липня 2021|веб-сайт = radiosvoboda.org|видавець = [[Радіо Свобода]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211030015108/https://www.radiosvoboda.org/a/motsart-muzyka-lyniv-skulptura/31370657.html|дата-архіву = 30 жовтня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 27 серпня 2021}}</ref>, а також «агресивний» стиль пам'ятника, з відповідною заявою виступила Львівська Спілка художників<ref>{{cite web|url = http://ukrpohliad.org/news/lvivska-spilka-hudozhnykiv-vvazhaye-initsiyatyvu-miskrady-postavyty-pam-yatnyk-frantsu-ksaveru-motsartu-pidozriloyu-mahinatsiyeyu.html|назва = Львівська спілка художників вважає ініціятиву міськради поставити пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту — підозрілою махінацією|автор = |дата = 28 травня 2021|веб-сайт = ukrpohliad.org|видавець = Український погляд|url-архіву = https://web.archive.org/web/20210909190822/http://ukrpohliad.org/news/lvivska-spilka-hudozhnykiv-vvazhaye-initsiyatyvu-miskrady-postavyty-pam-yatnyk-frantsu-ksaveru-motsartu-pidozriloyu-mahinatsiyeyu.html|дата-архіву = 9 вересня 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 27 серпня 2021}}</ref>. |
||
Спеціально до відкриття, український композитор [[Сегін Богдан Дарійович|Богдан Сегін]] написав святкову «Меланхолійну кантату на честь львівського Моцарта». Також до 230-ліття Франца Ксавера Моцарта у «Видавництві Старого Лева» видрукували книгу «Моцарт-син. Життя Франца Ксавера у подорожньому щоденнику і листах». Упродовж 26—29 серпня 2021 року діятиме виставка «Моцарт і Львів: історія та сьогодення» на якій представлені унікальні архівні знахідки, літографії та нотні видання часів Моцарта, зокрема ті, якими користувався він сам, а також твори сучасного мистецтва, присвячені йому та музиці<ref>{{cite web|url = https://zaxid.net/u_lvovi_urochisto_vidkrili_pamyatnik_frantsu_ksaveru_motsartu_n1524942|назва = У Львові урочисто відкрили пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту|автор = Ольга Гринько, Юлія Девда|дата = 26 серпня 2021|веб-сайт = zaxid.net|видавець = [[Zaxid.net]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211125093758/https://zaxid.net/u_lvovi_urochisto_vidkrili_pamyatnik_frantsu_ksaveru_motsartu_n1524942|дата-архіву = 25 |
Спеціально до відкриття, український композитор [[Сегін Богдан Дарійович|Богдан Сегін]] написав святкову «Меланхолійну кантату на честь львівського Моцарта». Також до 230-ліття Франца Ксавера Моцарта у «Видавництві Старого Лева» видрукували книгу «Моцарт-син. Життя Франца Ксавера у подорожньому щоденнику і листах». Упродовж 26—29 серпня 2021 року діятиме виставка «Моцарт і Львів: історія та сьогодення» на якій представлені унікальні архівні знахідки, літографії та нотні видання часів Моцарта, зокрема ті, якими користувався він сам, а також твори сучасного мистецтва, присвячені йому та музиці<ref>{{cite web|url = https://zaxid.net/u_lvovi_urochisto_vidkrili_pamyatnik_frantsu_ksaveru_motsartu_n1524942|назва = У Львові урочисто відкрили пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту|автор = Ольга Гринько, Юлія Девда|дата = 26 серпня 2021|веб-сайт = zaxid.net|видавець = [[Zaxid.net]]|url-архіву = https://web.archive.org/web/20211125093758/https://zaxid.net/u_lvovi_urochisto_vidkrili_pamyatnik_frantsu_ksaveru_motsartu_n1524942|дата-архіву = 25 листопада 2021|мертвий-url = ні|дата-доступу = 26 серпня 2021}}</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 23:15, 30 листопада 2021
| Франц Ксавер Вольфґанґ Моцарт | |
|---|---|
| нім. Franz Xaver Wolfgang Mozart | |
 | |
| Портрет Франца Ксавера Вольфґанґа Моцарта (художник Карл Готліб Швайкарт, Лемберг, бл. 1825) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 липня 1791 |
| Місце народження | Відень, Ерцгерцогство Австрія, Священна Римська імперія[1][2] |
| Дата смерті | 29 липня 1844 (53 роки) |
| Місце смерті | Карлові Вари, Богемське королівство, Австрійська імперія[1][3][2] |
| Причина смерті | рак шлунка |
| Поховання | Mozartův parkd |
| Громадянство | Австрійська імперія |
| Професія | композитор, викладач музики, піаніст |
| Вчителі | Сигізмунд фон Нейком, Антоніо Сальєрі, Йоганн Непомук Гуммель і Johann Georg Albrechtsbergerd |
| Відомі учні | Julie von Webenaud |
| Праця в операх | Львівська опера |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | симфонія |
| Батько | Вольфганг Амадей Моцарт |
| Мати | Констанція Моцарт |
 Файли у Вікісховищі | |
Франц-Ксавер-Вольфґанґ Моцарт (нім. Franz Xaver Wolfgang Mozart; 26 липня 1791, Відень — 29 липня 1844, Карлсбад (нині — Карлові Вари, Чехія) — молодший син композитора Вольфганга Амадея Моцарта, піаніст, диригент, композитор і педагог.
Біографія
Народився Франц-Ксавер Моцарт 26 липня 1791 року у Відні. Тут він освоїв гру на фортепіано й теорію гри на скрипці. Творчість Франца-Ксавера Моцарта досить численна кількісно і включає твори різних жанрів. Він, як і його батько, Вольфганг Амадей Моцарт, досить рано почав компонувати та імпровізувати на концертних естрадах.
Батько Франца помер, коли йому не було ще й року, однак він одержав блискуче музичне виховання: його вчителями були Антоніо Сальєрі та Ян-Непомук Гуммель. Його перший фортепіанний концерт був написаний у 1805 році, тобто у чотирнадцятилітньому віці. У сімнадцятилітньому віці, щоб заробити трохи грошей, Франц переїжджає до Львова, де одержав вигідну пропозицію давати лекції музики двом донькам графа Баворовського в містечку Підкамінь неподалік Рогатина. Хоча оплата була досить високою, в цьому містечку музикант відчував себе дуже ізольованим, тому через рік у 1809 році із задоволенням прийняв пропозицію імперського шамбеляна (представника австрійського цісаря Франца II в містечку) фон Янішевського про навчання музики його дітей у Бурштині, де прожив два роки. За цей час організував перший світський хоровий колектив, здійснював постановки п'єс, часто давав концерти для гостей бурштинського пана, на яких виконував батькові та перші власні музичні твори. Згодом співучасники культурних імпрез продовжили розпочату ним справу.
З Бурштина молодий композитор переїхав до Львова, де також працював приватним учителем музики, а у 1826—1829 роках очолював заснований ним музичний хор святої Цецилії, до якого ввійшло 400 аматорів хорового співу. В 1826 році у греко-католицькому кафедральному соборі Святого Юра відбувся концерт, під час якого композитор виконав знаменитий батьківський «Реквієм». На базі цього хорового колективу Моцарт-молодший створює музичне товариство святої Цецилії, а також інститут співу, що фактично став першою музичною школою у місті. Композитор багато подорожував по Україні, де його концерти сприймалися на біс.
Після перебування у Львові, в 1838 році композитор повернувся до Відня, а згодом до Зальцбурга, де був обраний почесним капельмейстером Моцартеуму. Помер 29 липня 1844 року в курортному місті Карлсбаді, де й був похований.
Творчість
Найбільша кількість опусів Франца-Ксавера Моцарта була створена в Галичині. Більшу їх частину він писав або з присвятою титулованим покровителям, або до якоїсь події. У Львові композитор написав низку своїх відомих творів: дві сонати, кілька пісень, кілька фортепіанних п'єс за мотивами українських народних пісень, кантату й терцет.
У Галичині він працював здебільшого як приватний вчитель музики у багатих польських дворянських родинах. До історії Львова Франц-Ксавер Моцарт увійшов насамперед як педагог (працював учителем музики), видатний організатор культурного життя (організував і очолив музичне товариство святої Цецилії, хор та інститут співу), диригент театру.
Стиль Франца Моцарта втілює риси раннього романтизму.
Вшанування
26 серпня 2021 року в межах 5-го міжнародного фестивалю класичної музики «LvivMozArt», присвяченому 230-літтю від дня народження Ф.-К. Моцарта, на площі Маланюка у Львові відкрили алегоричну скульптуру композитора, автором якої є віденський скульптор Себастіан Швайкерт. Подія викликала в основному негативну реакцію більшої частини львівської громади та мистецьких кіл. Вони звертали увагу на порушення всіх необхідних юридичних процедур[4], а також «агресивний» стиль пам'ятника, з відповідною заявою виступила Львівська Спілка художників[5].
Спеціально до відкриття, український композитор Богдан Сегін написав святкову «Меланхолійну кантату на честь львівського Моцарта». Також до 230-ліття Франца Ксавера Моцарта у «Видавництві Старого Лева» видрукували книгу «Моцарт-син. Життя Франца Ксавера у подорожньому щоденнику і листах». Упродовж 26—29 серпня 2021 року діятиме виставка «Моцарт і Львів: історія та сьогодення» на якій представлені унікальні архівні знахідки, літографії та нотні видання часів Моцарта, зокрема ті, якими користувався він сам, а також твори сучасного мистецтва, присвячені йому та музиці[6].
Примітки
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119176653 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Mozart, Wolfgang Amadeus (Sohn) // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 19. — S. 291.
- ↑ http://www.portafontium.eu/iipimage/30063530/karlovy-vary-27_0990
- ↑ Галина Терещук (21 липня 2021). Увічнення пам'яті «Львівського Моцарта» спричинило суперечки у Львові. radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
- ↑ Львівська спілка художників вважає ініціятиву міськради поставити пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту — підозрілою махінацією. ukrpohliad.org. Український погляд. 28 травня 2021. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.
- ↑ Ольга Гринько, Юлія Девда (26 серпня 2021). У Львові урочисто відкрили пам'ятник Францу Ксаверу Моцарту. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
Посилання
- Моцарт Франц Ксавер Вольфґанґ // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 495.
- Любов Кияновська Франц-Ксавер-Вольфганг Моцарт і Львів // культурологічний часопис «Ї». — № 29. — 2003.
Джерела
- Б. Коломійчук Моцарт із Лемберга. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 288 с.
|
