Ідоменей: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м робот додав: ko:이도메네우스 |
м Тлумачення посилань, Replaced: кріт → Крит (5), за допомогою AWB |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ідомене́й''' ({{lang-el|Idomeneus}}) — [[Крит |
'''Ідомене́й''' ({{lang-el|Idomeneus}}) — [[Крит]]ський владар, онук [[Мінос]]а, син [[Девкаліон]]а; був одним із 80 женихів [[Єлена|Єлени]], які домовилися взяти участь у [[Троянська війна|Троянській війні]]; уславився хоробрістю й завзятістю. Був одним з тих, кого вибрали для двобою з [[Гектор]]ом, а також серед воїнів, що сховалися в [[Троянський кінь|Троянському коні]]. За «[[Одіссея|Одіссеєю]]», Ідоменей щасливо повернувся додому. Згідно з пізнішими переказами, при поверненні додому Ідоменея захопила буря на морі. За свій порятунок він обіцяв [[Посейдон]]ові принести в жертву першу істоту, яку побачить на [[Крит]]і. Першим, кого він побачив, був його син; виконуючи присягу, Ідоменей приніс його в жертву. Ця жертва не сподобалась богам і вони покарали Ідоменея, прогнавши його з [[Крит]]у. Він оселився в [[Калабрія|Калабрії]], де й помер. |
||
Образ Ідоменея втілено в європейській драматургії ([[Алегрі|А. Аллегрі]], [[Кребільйон|П. Ж. Кребільйон]], [[Лем'єр|А. М. Лем'єр]]) та музиці ([[Вольфганг Моцарт|В. А. Моцарт]], [[Паер|Ф. Паер]] та ін.). |
Образ Ідоменея втілено в європейській драматургії ([[Алегрі|А. Аллегрі]], [[Кребільйон|П. Ж. Кребільйон]], [[Лем'єр|А. М. Лем'єр]]) та музиці ([[Вольфганг Моцарт|В. А. Моцарт]], [[Паер|Ф. Паер]] та ін.). |
||
Версія за 12:50, 13 липня 2009
Ідомене́й (грец. Idomeneus) — Критський владар, онук Міноса, син Девкаліона; був одним із 80 женихів Єлени, які домовилися взяти участь у Троянській війні; уславився хоробрістю й завзятістю. Був одним з тих, кого вибрали для двобою з Гектором, а також серед воїнів, що сховалися в Троянському коні. За «Одіссеєю», Ідоменей щасливо повернувся додому. Згідно з пізнішими переказами, при поверненні додому Ідоменея захопила буря на морі. За свій порятунок він обіцяв Посейдонові принести в жертву першу істоту, яку побачить на Криті. Першим, кого він побачив, був його син; виконуючи присягу, Ідоменей приніс його в жертву. Ця жертва не сподобалась богам і вони покарали Ідоменея, прогнавши його з Криту. Він оселився в Калабрії, де й помер.
Образ Ідоменея втілено в європейській драматургії (А. Аллегрі, П. Ж. Кребільйон, А. М. Лем'єр) та музиці (В. А. Моцарт, Ф. Паер та ін.).