Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Координати: 36°47′06″ пн. ш. 3°03′45″ сх. д. / 36.785000000027771705° пн. ш. 3.062500000028° сх. д. / 36.785000000027771705; 3.062500000028
Алжи́рський еяле́т (осман. ایالت جزاير غرب, Eyalet-i Cezayir-i Garb, «Край Західних Островів») — еялет (край) Османської імперії у 1516–1830 роках. Охоплював територію сучасного Північного Алжиру, переважно землі середземноморського узбережжя. Адміністративний центр — Алжир. Оплот Османської імперії в районі Магрибу[1]. Виконував роль османської бази для нападу на європейське судноплавство у Західному Середземномор'ї. Місце підготовки для воєн з мусульманськими династіями Заянідів і Хафсідів з Іфрикії, а також іспанськими володіннями у Африці. Центр берберських піратів і работоргівлі. Керувався султанськими намісниками — бейлербеями (1518–1570), пашами (1570–1659), агами (1659–1671) і деями (1671–1830). 1808 року населення еялету становило близько 3 мільйонів осіб, з них лише 10 тисяч турків або османомовних[2]. Знищений у ході французького завоювання Алжиру 1830 року. На місці еялету була створена французька колонія Алжир.
- Алжирський султанат (для 1517–1533 років)
- Алжирське бейлербейство (тур. Cezayir Beylerbeyliği; для 1533–1570 років)
- Алжирське пашство (англ. Pashalik of Algeria; для 1570–1659 років)
- Алжирське действо (англ. Algerian deylik; для 1671–1830 років)
- Алжирський еялет
- Османський Алжир (англ. Ottoman Algeria)
- Алжирське намісництво (англ. Regency of Algiers)
|
---|
|
Африка |
|
---|
| Анатолія |
|
---|
| Європа |
|
---|
| Близький Схід |
|
---|
| |
Африка |
|
---|
| Анатолія |
|
---|
| Європа |
|
---|
| Близький Схід |
|
---|
| |
| | |
|