Антон Едуард ван Аркель: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Олег.Н (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{unibox}} |
{{unibox}} |
||
'''Антон Едуард ван Аркель''' (19 листопада 1893 |
'''Антон Едуард ван Аркель''' ({{нар}} 19 листопада 1893 — {{пом}} 14 березня 1976) — нідерландський [[хімік]]. |
||
Ван Аркель запропонував назви «пніктоген» і «пніктид» для позначення хімічних елементів у групі 15 (група азоту або сімейство азоту) періодичної системи.<ref name="pnictogen-origin">{{cite journal |last1=Girolami |first1=Gregory S. |year=2009 |title=Origin of the Terms Pnictogen and Pnictide |journal=[[Journal of Chemical Education]] |volume=86 |issue=10 |pages=1200 |doi=10.1021/ed086p1200 }}</ref> |
Ван Аркель запропонував назви «пніктоген» і «пніктид» для позначення хімічних елементів у [[Група 15 періодичної системи елементів|групі 15]] (група азоту або сімейство азоту) періодичної системи.<ref name="pnictogen-origin">{{cite journal |last1=Girolami |first1=Gregory S. |year=2009 |title=Origin of the Terms Pnictogen and Pnictide |journal=[[Journal of Chemical Education]] |volume=86 |issue=10 |pages=1200 |doi=10.1021/ed086p1200 }}</ref> |
||
Ван Аркель разом з Яном Хендріком де Буром розробили |
Ван Аркель разом з Яном Хендріком де Буром розробили метод отримання дуже чистого [[вольфрам]]у: дисоціацію парів [[хлорид вольфраму|хлориду вольфраму]] на розжареному сердечнику, відомий як [[Метод ван Аркеля — де Бура|процес Ван Аркеля–де Бура]]<ref>Перші роботи по отриманню металу методом термічної дисоціації [[галоїд]]ів були виконані на [[тетрахлорид цирконію|тетрахлориді цирконію]]. Значним вдосконаленням цього методу було відкриття, що [[тетрайодид цирконію]] дисоціює на метал і галоїд значно швидше, ніж інші галоїди. Антон Едуард ван Аркель і Ян Гендрік де Бур були авторами цього вдосконалення </ref>. Цей метод пізніше використовувався ним самим та іншими для багатьох інших металів і неметалів. Таким чином Ван Аркель і де Бур запропонували перший метод виготовлення чистого [[титан (хімічний елемент)|титану]]. |
||
У 1962 році Ван Аркел став членом [[Нідерландська королівська академія наук|Нідерландської королівської академії мистецтв і наук]].<ref>{{cite web |author= |url=http://www.dwc.knaw.nl/biografie/pmknaw/?pagetype=authorDetail&aId=PE00004695 |title=Anton Eduard van Arkel (1893 - 1976) |publisher=Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences |date= |accessdate=May 14, 2022 |url-status=dead |archive-date=1 March 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170301091150/http://www.dwc.knaw.nl/biografie/pmknaw/?pagetype=authorDetail&aId=PE00004695 }}</ref> |
У 1962 році Ван Аркел став членом [[Нідерландська королівська академія наук|Нідерландської королівської академії мистецтв і наук]].<ref>{{cite web |author= |url=http://www.dwc.knaw.nl/biografie/pmknaw/?pagetype=authorDetail&aId=PE00004695 |title=Anton Eduard van Arkel (1893 - 1976) |publisher=Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences |date= |accessdate=May 14, 2022 |url-status=dead |archive-date=1 March 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170301091150/http://www.dwc.knaw.nl/biografie/pmknaw/?pagetype=authorDetail&aId=PE00004695 }}</ref> |
||
Поточна версія на 10:06, 28 березня 2024
 | |
| Громадянство | Нідерланди[1] |
|---|---|
| Дата народження | 19 листопада 1893[2][3][…] |
| Місце народження | 'с-Гравензанде |
| Дата смерті | 14 березня 1976[2][3][…] (82 роки) |
| Місце смерті | Лейден |
| Рід діяльності | хімік, викладач університету |
| Сфера роботи | хімія |
| Працівник у | Лейденський університет[1] |
| Посада | ректор Лейденського університетуd |
| Заклад освіти | Утрехтський університет[5] і Лейденський університет |
| Науковий керівник | Hugo Rudolph Kruytd[5] |
| Аспіранти / докторанти | Jan Joop Hermansd[5], Johannes Marinus Stevelsd[5], George Schuitd[5], Albert Jan Stavermand[5], Frits Böttcherd[5], Jan Heinrik van Santend[5] і Evert Willem Gorterd[5] |
| Член у | Нідерландська королівська академія наук |
 Антон Едуард ван Аркель у Вікісховищі | |
Антон Едуард ван Аркель (нар. 19 листопада 1893 — пом. 14 березня 1976) — нідерландський хімік.
Ван Аркель запропонував назви «пніктоген» і «пніктид» для позначення хімічних елементів у групі 15 (група азоту або сімейство азоту) періодичної системи.[6]
Ван Аркель разом з Яном Хендріком де Буром розробили метод отримання дуже чистого вольфраму: дисоціацію парів хлориду вольфраму на розжареному сердечнику, відомий як процес Ван Аркеля–де Бура[7]. Цей метод пізніше використовувався ним самим та іншими для багатьох інших металів і неметалів. Таким чином Ван Аркель і де Бур запропонували перший метод виготовлення чистого титану.
У 1962 році Ван Аркел став членом Нідерландської королівської академії мистецтв і наук.[8]
- ↑ а б Leidse Hoogleraren
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Anton Eduard van Arkel — 2009.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д е ж и к Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Girolami, Gregory S. (2009). Origin of the Terms Pnictogen and Pnictide. Journal of Chemical Education. 86 (10): 1200. doi:10.1021/ed086p1200.
- ↑ Перші роботи по отриманню металу методом термічної дисоціації галоїдів були виконані на тетрахлориді цирконію. Значним вдосконаленням цього методу було відкриття, що тетрайодид цирконію дисоціює на метал і галоїд значно швидше, ніж інші галоїди. Антон Едуард ван Аркель і Ян Гендрік де Бур були авторами цього вдосконалення
- ↑ Anton Eduard van Arkel (1893 - 1976). Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 1 March 2017. Процитовано 14 травня 2022.