Ачінт'я-бгеда-абгеда: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| (Не показані 7 проміжних версій 4 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
''' |
'''Ачінт'я-бгеда-абгеда''' ({{lang-sa|सचेत तत् त्वम् असि}}, {{IAST|acintya bhedābheda}}, «вчення про незбагненно-єдинороздільне суще») — один з напрямів [[Веданта|веданти]], яка є філософсько-богословською основою традиції [[ґаудія-вайшнавізм]]у. Ачінтья-бгеда-абгеда-таттва-вада — це незбагненна для людського розуму єдність і відмінність між творінням і Творцем або між Верховною Богом-Особою [[Крішна|Крішною]] і Його енергіями.<ref> Kṛṣṇa Upaniṣad 1.25: … na bhinnam. nā bhinnamābhirbhinno na vai vibhuḥ </ref>''Ачінт'я'' означає «незбагненний», ''бгеда'' перекладається як «відмінність» і ''абгеда'' як «єдність». Це вчення вперше було сформульовано в [[XVI століття|XVI столітті]] [[Чайтан'я Махапрабгу|Чайтан'єю Магапрабгу]] і його послідовниками. |
||
== Філософія == |
== Філософія == |
||
| Рядок 10: | Рядок 10: | ||
{{Цитата|По суті, філософії персоналізму і [[адвайта-веданта|імперсоналізм]] не суперечать один одному. Той, хто збагнув Бога, знає, що Його особистісний і безособовий аспекти одночасно присутні в усьому сущому і що в цьому немає ніякого протиріччя. Ґрунтуючись на цьому розумінні, Господь [[Чайтан'я Магапрабгу]] дав людям піднесену філософію ачінт'я-бгеда-і абгеда-таттви, одночасної єдності і відмінності. <ref> [[Бгактіведанта Свамі Прабгупада]]; [[Бгаґавад-ґіта]] як вона є Глава 7, Текст 8 </ref> |||}} |
{{Цитата|По суті, філософії персоналізму і [[адвайта-веданта|імперсоналізм]] не суперечать один одному. Той, хто збагнув Бога, знає, що Його особистісний і безособовий аспекти одночасно присутні в усьому сущому і що в цьому немає ніякого протиріччя. Ґрунтуючись на цьому розумінні, Господь [[Чайтан'я Магапрабгу]] дав людям піднесену філософію ачінт'я-бгеда-і абгеда-таттви, одночасної єдності і відмінності. <ref> [[Бгактіведанта Свамі Прабгупада]]; [[Бгаґавад-ґіта]] як вона є Глава 7, Текст 8 </ref> |||}} |
||
Часто наводиться приклад [[Сонце|Сонця]] і сонячних променів.<ref> |
Часто наводиться приклад [[Сонце|Сонця]] і сонячних променів.<ref>{{Cite web |url=http://vyasa.ru/books/ShrimadBhagavatam/ |title=Шрімад-Бхагаватам |accessdate=14 квітня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101031071757/http://vyasa.ru/books/ShrimadBhagavatam/ |archivedate=31 жовтня 2010 |deadurl=yes }}</ref> Попри те, що як Сонце, так і сонячні промені є частиною однієї і тієї ж дійсності, існує величезна різниця між променем світла в приміщенні і знаходженням в безпосередній близькості від самої планети Сонце. У якісному відношенні, Сонце і сонячне світло — одне, але в кількісному відношенні між ними існує величезна різниця. Та ж сама [[аналогія]] може бути використана у відношенні живих істот і Бога, де [[Джива]] має божественні якості, але тільки в дуже обмеженій кількості, не розділяючи безмежних якостей Бога. У цьому й полягає різниця між індивідуальними душами і Верховним Господом. |
||
== Цікаві факти == |
== Цікаві факти == |
||
* Фраза «ачінт'я-бгеда-абгеда таттва» використовувалася в приспіві [[Хіт (популярний твір)|хіта]] «Tattva» [[Велика Британія|британської]] [[інді-рок]] групи [[Kula Shaker]].<ref> |
* Фраза «ачінт'я-бгеда-абгеда таттва» використовувалася в приспіві [[Хіт (популярний твір)|хіта]] «Tattva» [[Велика Британія|британської]] [[інді-рок]] групи [[Kula Shaker]].<ref>{{Cite web |url=http://www.lyricsfreak.com/k/kula+shaker/tattva_20080831.html |title=Kula Shaker Tattva Lyrics |accessdate=14 квітня 2011 |archive-date=15 травня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110515013413/http://www.lyricsfreak.com/k/kula+shaker/tattva_20080831.html }}</ref> |
||
* Від цього вчення походить назва французького рок-гурту «[[Acintya]]» |
* Від цього вчення походить назва французького рок-гурту «[[Acintya]]» |
||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://vyasa.ru/books/ Бібліотека ведичної літератури] |
* [https://web.archive.org/web/20091017233700/http://www.vyasa.ru/books/ Бібліотека ведичної літератури] |
||
* [http://vyasa.ru/books/?id=696 Шрі Чайтанья-чарітамріта Аді-лила] |
* [https://web.archive.org/web/20071012124738/http://vyasa.ru/books/?id=696 Шрі Чайтанья-чарітамріта Аді-лила] |
||
{{НК}} |
|||
{{Філософські теми}} |
|||
[[Категорія:Ґаудія-вайшнавізм]] |
[[Категорія:Ґаудія-вайшнавізм]] |
||
[[Категорія:Веданта]] |
[[Категорія:Веданта]] |
||
[[Категорія:Поняття індуїзму]] |
[[Категорія:Поняття індуїзму]] |
||
[[Категорія:Ґаудія- |
[[Категорія:Ґаудія-вайшнавське богослов'я]] |
||
Поточна версія на 18:17, 10 травня 2023
Ачінт'я-бгеда-абгеда (санскр. सचेत तत् त्वम् असि, acintya bhedābheda IAST, «вчення про незбагненно-єдинороздільне суще») — один з напрямів веданти, яка є філософсько-богословською основою традиції ґаудія-вайшнавізму. Ачінтья-бгеда-абгеда-таттва-вада — це незбагненна для людського розуму єдність і відмінність між творінням і Творцем або між Верховною Богом-Особою Крішною і Його енергіями.[1]Ачінт'я означає «незбагненний», бгеда перекладається як «відмінність» і абгеда як «єдність». Це вчення вперше було сформульовано в XVI столітті Чайтан'єю Магапрабгу і його послідовниками.
Бог є подільним (бгеда) і неподільним (абгеда) в один і той же час. Для людського розуму це незбагненно (ачінт'я). Знайти вирішення цього протиріччя можна лише в духовній сфері. Відповідно до «Бгаґавата-пурани», незбагненну єдинність та множинність в один і в той же час сутність (ачінт'я-бгеда-абгеда-таттви) осягають в трьох іпостасях: як безособову духовну субстанцію (Брахман), як всепроникну Параматму і як верховного особистісного Бога (Бгаґаван).
Бгаґаван включає в себе Параматму і Брахман і є найвищою іпостассю Бога. Ці три гносеологічних аспекти відповідають трьом онтологічним рівнями Вищої реальності: сат (буття), чит (знання) та ананда (блаженство), які відкриваються пізнающій особі в залежності від характеру її прагнень. Знаходяться вони різними шляхами: Джнані, філософи, які прагнуть осягнути Брахман, знаходять вічне буття (сат), йоґи, що намагаються зосередитися в своєму серці на Параматму, досягають досконалого знання (чит), а бгакті, тобто ті, хто присвячує себе любовному відданому служінню Бгаґаваном, знаходять блаженство.
Богословське поняття ачінт'і-бгеди-абгеди-таттви дає відповідь на питання про те, як Бог може бути єдиним зі Своїм творінням але в той же самий час бути відмінним від нього. Крішнаїтське богослов'я не є пантеїстичним, тому що не відкидає окремого існування Бога у Своїй особистісній формі. Однак, в той же самий час, творіння (яке в кришнаїтській богословськії термінології іменується «космічним проявом») ніколи не існує окремо від Бога. Бог завжди є верховним володарем Свого творіння, здійснюючи цей контроль за посередництвом Своїх енергій (пракріті). Згідно з Бгактіведанти Свамі Прабгупади:
|
По суті, філософії персоналізму і імперсоналізм не суперечать один одному. Той, хто збагнув Бога, знає, що Його особистісний і безособовий аспекти одночасно присутні в усьому сущому і що в цьому немає ніякого протиріччя. Ґрунтуючись на цьому розумінні, Господь Чайтан'я Магапрабгу дав людям піднесену філософію ачінт'я-бгеда-і абгеда-таттви, одночасної єдності і відмінності. [2] | 
|
Часто наводиться приклад Сонця і сонячних променів.[3] Попри те, що як Сонце, так і сонячні промені є частиною однієї і тієї ж дійсності, існує величезна різниця між променем світла в приміщенні і знаходженням в безпосередній близькості від самої планети Сонце. У якісному відношенні, Сонце і сонячне світло — одне, але в кількісному відношенні між ними існує величезна різниця. Та ж сама аналогія може бути використана у відношенні живих істот і Бога, де Джива має божественні якості, але тільки в дуже обмеженій кількості, не розділяючи безмежних якостей Бога. У цьому й полягає різниця між індивідуальними душами і Верховним Господом.
- Фраза «ачінт'я-бгеда-абгеда таттва» використовувалася в приспіві хіта «Tattva» британської інді-рок групи Kula Shaker.[4]
- Від цього вчення походить назва французького рок-гурту «Acintya»
- ↑ Kṛṣṇa Upaniṣad 1.25: … na bhinnam. nā bhinnamābhirbhinno na vai vibhuḥ
- ↑ Бгактіведанта Свамі Прабгупада; Бгаґавад-ґіта як вона є Глава 7, Текст 8
- ↑ Шрімад-Бхагаватам. Архів оригіналу за 31 жовтня 2010. Процитовано 14 квітня 2011.
- ↑ Kula Shaker Tattva Lyrics. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 14 квітня 2011.
- 2005 «Бенгальський вайшнавізм» Видавничий дім Санкт-Петербурзького державного університету ISBN 5-288-03579-2
|
