Габрієль Ліппман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
 
(Не показані 15 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Інші значення|тип=прізвище|Ліппман (значення){{!}}Ліппман}}
{{Науковець
{{Науковець
| ім'я = [[Файл:Nobel prize medal.svg|18px|link=Нобелівська премія з фізики|Нобелівська премія з фізики (1908)]] Габріель Ліппман
| Ім'я = Габріель Ліппман
| ім'я_мовою_оригінала = {{lang-fr|Gabriel Lippmann}}
| ім'я_мовою_оригінала = {{lang-fr|Gabriel Lippmann}}
| зображення = Gabriel Lippmann2.jpg
| зображення = Gabriel Lippmann2.jpg
Рядок 13: Рядок 14:
| заклад =
| заклад =
| Alma Mater =
| Alma Mater =
| Науковий керівник =
| керівник =
| Знамениті учні =
| учні =
| відомий завдяки =
| Відомий як =
| нагороди = {{НобелівськаПремія|з фізики|1908}}
| нагороди =
| особиста_сторінка =
| особиста_сторінка =
}}
}}


{{НобелівськаПремія}}'''Габріе́ль Йо́нас Лі́ппман''' ({{lang-fr|Gabriel Lippmann}}; [[16 серпня]] [[1845]], [[Боннвуа]],
'''Габріе́ль Йо́нас Лі́ппман''' ({{lang-fr|Gabriel Lippmann}}; {{нар}} {{ДН|16|8|1845}}, [[Боннвуа]],
<ref>Bonnevoie. Cf. p. 82: JA Massard (1997): [http://massard.info/pdf/lippmann_massard.pdf ''Gabriel Lippmann et le Luxembourg''. ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111111084952/http://massard.info/pdf/lippmann_massard.pdf |date=11 листопада 2011 }}
<ref>
Bonnevoie. Cf. p. 82: JA Massard (1997): [http://massard.info/pdf/lippmann_massard.pdf ''Gabriel Lippmann et le Luxembourg''. ]
in: J.
in: J.
P.
P.
Рядок 28: Рядок 28:
A.
A.
Massard (éds):''Gabriel Lippmann: Commémoration par la section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg du 150e anniversaire du savant né au Luxembourg, lauréat du prix Nobel en 1908.
Massard (éds):''Gabriel Lippmann: Commémoration par la section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg du 150e anniversaire du savant né au Luxembourg, lauréat du prix Nobel en 1908.
''Luxembourg, Section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg en collaboration avec le Séminaire de mathématique et le Séminaire d'histoire des sciences et de la médecine du centre universitaire de Luxembourg: 81-111.
''Luxembourg, Section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg en collaboration avec le Séminaire de mathématique et le Séminaire d'histoire des sciences et de la médecine du centre universitaire de Luxembourg: 81-111.</ref>

</ref>
[[Люксембург]]&nbsp;—12 або [[13 липня]] [[1921]] в морі)&nbsp;— [[Франція|французький]] [[фізика|фізик]], лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] в [[1908]]&nbsp;р.
[[Люксембург]]&nbsp;—12 або [[13 липня]] [[1921]] в морі)&nbsp;— [[Франція|французький]] [[фізика|фізик]], лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] в [[1908]]&nbsp;р.
«За створення методу [[малюнок|фотографічного]] відтворення кольорів на основі явища [[інтерференція|інтерференції]]».
«За створення методу [[малюнок|фотографічного]] відтворення кольорів на основі явища [[Інтерференція світла|інтерференції»]].


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 48: Рядок 46:
У [[Гейдельберзький університет|Гейдельберзькому університеті]] Ліппман працював разом з фізіологом [[Кюне Вільгельм|Вільгельмом Кюне]] і фізиком [[Кірхгоф Ґустав Роберт|Ґуставом Кірхгофом]].
У [[Гейдельберзький університет|Гейдельберзькому університеті]] Ліппман працював разом з фізіологом [[Кюне Вільгельм|Вільгельмом Кюне]] і фізиком [[Кірхгоф Ґустав Роберт|Ґуставом Кірхгофом]].


=== Електрокапілярних явища ===
=== Електрокапілярні явища ===
Найбільше значення для вибору напрямку досліджень мав показаний Кюне досвід, в якому крапля ртуті, покрита сірчаної кислотою, деформувалася при легкому дотику залізної зволікання.
Найбільше значення для вибору напрямку досліджень мав показаний Кюне досвід, в якому крапля ртуті, покрита сірчаної кислотою, деформувалася при легкому дотику залізної дротини.
Ліппман зробив висновок, що два метали і сірчана кислота утворюють електричну батарею, і створений нею напруга змінює форму поверхні ртуті.
Ліппман зробив висновок, що два метали і сірчана кислота утворюють електричну батарею, і створений нею напруга змінює форму поверхні ртуті.
Це і стало відкриттям електрокапілярних явищ.
Це і стало відкриттям електрокапілярних явищ.
Рядок 56: Рядок 54:
У 1878 він почав працювати на факультеті природничих наук [[Паризький університет|Паризького університету]].
У 1878 він почав працювати на факультеті природничих наук [[Паризький університет|Паризького університету]].
У [[1883]]&nbsp;р. Ліппман був призначений наступником [[Бріо]] (1817–1882) <!-- ученик Коши, математик --> по кафедрі теорії ймовірностей і [[математична фізика|математичної фізики]].
У [[1883]]&nbsp;р. Ліппман був призначений наступником [[Бріо]] (1817–1882) <!-- ученик Коши, математик --> по кафедрі теорії ймовірностей і [[математична фізика|математичної фізики]].
У [[1886]]&nbsp;р. він зайняв після [[Жамен Жюль|Жамена]] кафедру експериментальної фізики в [[Сорбонна|Сорбонні]] і був обраний в члени академії наук.
У [[1886]]&nbsp;р. він зайняв після [[Жюль Жамен|Жамена]] кафедру експериментальної фізики в [[Сорбонна|Сорбонні]] і був обраний в члени академії наук.


Зміна поверхневого натягу [[ртуть|ртуті]] в залежності від напруженості електричного поля в дозволило йому побудувати надзвичайно чутливий прилад, так званий капілярний [[електрометрії]].
Зміна поверхневого натягу [[ртуть|ртуті]] в залежності від напруженості електричного поля в дозволило йому побудувати надзвичайно чутливий прилад, так званий капілярний [[Електрометр|електрометрії]].
У похилій капілярній трубці стовпчик ртуті реагує на малу різницю потенціалів значним переміщенням.
У похилій капілярній трубці стовпчик ртуті реагує на малу різницю потенціалів значним переміщенням.
Ліппману вдавалося виміряти напруги до 0,001 В.
Ліппману вдавалося виміряти напруги до 0,001 В.


Він винайшов також електрокапілярних [[електродвигун|двигун]] для перетворення електричної енергії в механічну роботу і назад, ртутний [[гальванометр]], ртутний [[електродінамометр]].
Він винайшов також електрокапілярний [[електродвигун|двигун]] для перетворення електричної енергії в механічну роботу і назад, ртутний [[гальванометр]], ртутний [[електродінамометр]].


=== Теорема оборотності ===
=== Теорема оборотності ===
Йому вдалося спостерігати утворення різниці електричних потенціалів при механічній деформації ртутної поверхні. Це призвело до найважливішого відкриття&nbsp;— сформульованої і опублікованій у [[1881]] в'''теоремі про оборотності фізичних явищ'''.
Йому вдалося спостерігати утворення різниці електричних потенціалів при механічній деформації ртутної поверхні. Це призвело до найважливішого відкриття&nbsp;— сформульованої і опублікованій у [[1881]] в '''теоремі про оборотності фізичних явищ'''.


Ця теорема стверджує:
Ця теорема стверджує:
Рядок 79: Рядок 77:


=== Провідність рідин ===
=== Провідність рідин ===
Ліппман створив зручний метод для вимірювання опору рідин і вказав на два важливих факти, що стосуються проходження електрики через [[електроліти]]: Вода, заряджена позитивно, при зіткненні з негативним електродом містить надлишок водню, який розчиняється, лише тільки зовнішня ''електрозбуджувальна сила'' досягне достатньої величини; точно так само вода, заряджена негативно, навколо позитивного електрода містить надлишок кисню. Він вказав нові способи для досвідченого визначення «ома» і для вимірювання опору в абсолютних одиницях.
Ліппман створив зручний метод для вимірювання опору рідин і вказав на два важливих факти, що стосуються проходження електрики через [[електроліти]]: Вода, заряджена позитивно, при зіткненні з негативним електродом містить надлишок водню, який розчиняється, лише тільки зовнішня ''електрорушійна сила'' досягне достатньої величини; точно так само вода, заряджена негативно, навколо позитивного електрода містить надлишок кисню. Він вказав нові способи для дослідного визначення «ома» і для вимірювання опору в абсолютних одиницях.
Він перший висвітлив наслідки принципу збереження електричного заряду і застосував їх для розгляду завдань теоретичної електротехніки.
Він перший висвітлив наслідки принципу збереження електричного заряду і застосував їх для розгляду завдань теоретичної електротехніки.


Рядок 96: Рядок 94:
* Теорія капілярних явищ
* Теорія капілярних явищ
* [[Сейсмологія]]:
* [[Сейсмологія]]:
** Нова конструкція [[сейсмограф]] а для безпосереднього вимірювання прискорення при землетрусі.
** Нова конструкція [[сейсмограф]]а для безпосереднього вимірювання прискорення при землетрусі.
** Ідеї використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і вимірювання швидкості поширення пружних хвиль в земній корі.
** Ідеї використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і вимірювання швидкості поширення пружних хвиль в земній корі.
* [[Астрономія]]&nbsp;— Ліппман розробив конструкцію двох астрономічних інструментів:
* [[Астрономія]]&nbsp;— Ліппман розробив конструкцію двох астрономічних інструментів:
Рядок 110: Рядок 108:


== Праці ==
== Праці ==
Крім численних статей у журналах «Journal de physique», «Annales de chimie et de physique» і в «Comptes rendus de l'Académie des sciences», Липпман надрукував вельми відомий підручник з термодинаміки («Cours de Thermodynamique professé à la Sorbonne» (Париж, [[1886]] і [[1888]]&nbsp;рр..)). У Франції цей підручник став одним із стандартних.
Крім численних статей у журналах «Journal de physique», «Annales de chimie et de physique» і в «Comptes rendus de l'Académie des sciences», Ліппман надрукував вельми відомий підручник з термодинаміки («Cours de Thermodynamique professé à la Sorbonne» (Париж, [[1886]] і [[1888]]&nbsp;рр..)). У Франції цей підручник став одним із стандартних.


== Значення ==
== Значення ==
Рядок 118: Рядок 116:
Наприклад явища [[електрокапілярність|електрокапілярності]] і [[електрозмочування]] привертають останнім часом велику увага у зв'язку з розвитком [[Мікрогідродинаміка|мікрофлюїдики]].
Наприклад явища [[електрокапілярність|електрокапілярності]] і [[електрозмочування]] привертають останнім часом велику увага у зв'язку з розвитком [[Мікрогідродинаміка|мікрофлюїдики]].
За допомогою цих ефектів можна керувати рухом найдрібніших крапельок рідини по поверхні.
За допомогою цих ефектів можна керувати рухом найдрібніших крапельок рідини по поверхні.
Крім [[біотехніка|біотехнічних]] застосувань і масово виготовлюваних нині [[Принтер#Струменеві принтери|струменевих принтерів]], ці ефекти можна використовувати в [[дисплей|дисплеях]] (т.з. електронному папері) і [[об'єктив]]ах зі змінною [[фокусна відстань|фокусною відстанню]].<ref>
Крім [[біотехніка|біотехнічних]] застосувань і масово виготовлюваних нині [[Принтер#Струменеві принтери|струменевих принтерів]], ці ефекти можна використовувати в [[дисплей|дисплеях]] (т.з. електронному папері) і [[об'єктив]]ах зі змінною [[фокусна відстань|фокусною відстанню]].<ref>[http://www.iop.org/EJ/abstract/0953-8984/17/28/R01 F. Mugele and J.-C. Baret, J. Phys. Cond. Matt. 17 R705 (2005) ]</ref>

[http://www.iop.org/EJ/abstract/0953-8984/17/28/R01 F. Mugele and J.-C. Baret, J. Phys. Cond. Matt. 17 R705 (2005) ]

</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 129: Рядок 123:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commons | Gabriel Lippmann}}
{{Commons | Gabriel Lippmann}}
* [http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/060/60947.htm Інтерес. Стаття «Липпман»]
* [http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/060/60947.htm Інтерес. Стаття «Липпман»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111020151712/http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/060/60947.htm |date=20 жовтня 2011 }}
* [http://www.slovopedia.com/2/203/238693.html Великий Енциклопедичний словник. Стаття «Ліпман Габріель»]
* [http://www.slovopedia.com/2/203/238693.html Великий Енциклопедичний словник. Стаття «Ліпман Габріель»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141224210402/http://www.slovopedia.com/2/203/238693.html |date=24 грудня 2014 }}
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1908/ Інформація з сайту Нобелівського комітету ]{{Ref-en}}
* [http://nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1908/ Інформація з сайту Нобелівського комітету ] {{Webarchive|url=https://www.webcitation.org/68bm5K1ET?url=http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/physics/laureates/1908/ |date=22 червня 2012 }}{{Ref-en}}
* {{Співробітник РАН | 51114 | Іонаса-Фердинанда-Габріеля Ліппмана}}
* {{Співробітник РАН | 51114 | Іонаса-Фердинанда-Габріеля Ліппмана}}


{{бібліоінформація}}
{{Нобелівська премія з фізики}}
{{Нобелівська премія з фізики}}


{{DEFAULTSORT:Ліпманн Ґабріель}}
{{DEFAULTSORT:Ліпманн Ґабріель}}
[[Категорія:Французькі фізики]]
[[Категорія:Французькі фізики]]
[[Категорія:Електрохіміки]]
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Французькі Нобелівські лауреати]]
[[Категорія:Французькі Нобелівські лауреати]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Члени Французької академії наук]]
[[Категорія:Іноземні члени Лондонського королівського товариства]]
[[Категорія:Іноземні члени Лондонського королівського товариства]]
[[Категорія:Померли в морі]]
[[Категорія:Уродженці міста Люксембурга]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]

Поточна версія на 21:23, 23 квітня 2024

Нобелівська премія з фізики (1908) Габріель Ліппман
фр. Gabriel Lippmann
Народився16 серпня 1845(1845-08-16)
Боннвуа, Люксембург Люксембург
Помер13 липня 1921(1921-07-13) (75 років)
в морі, пароплав «Франція»
ПохованняCimetière Notre-Damed[1]
Місце проживанняФранція
КраїнаФранція Франція
Діяльністьфізик, винахідник, фотограф, професор
Alma materВища нормальна школа
Ліцей Генріха IV
Паризький університет[2]
Галузьфізика
ЗакладLaboratoire de recherches physiques de la faculté des sciences de Parisd
Паризький університет
Посадапрезидент[d], президент[d] і президент[d][3]
ВчителіJoseph-Charles d'Almeidad
Аспіранти, докторантиМарія Склодовська-Кюрі[4]
П'єр Кюрі[5]
Поль Ланжевен[6]
Auguste Ponsotd
Maurice Couetted[7]
Alphonse Bergetd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Паризьке філоматичне товариствоd
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Fédération photographique de Franced
Туринська академія наук[8]
Французьке астрономічне товариство
У шлюбі зLaurence Lippmannd[9]
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону Нобелівська премія з фізики

Progress Medald

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (26 листопада 1896)

Габріе́ль Йо́нас Лі́ппман (фр. Gabriel Lippmann; нар. 16 серпня 1845(18450816), Боннвуа, [10] Люксембург —12 або 13 липня 1921 в морі) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1908 р. «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції».

Біографія

[ред. | ред. код]

Незабаром після народження Габріеля сім'я Ліппманів переїхала до Франції.

Навчання

[ред. | ред. код]

До 13-річного віку навчався вдома, надалі вступив до Ліцею Наполеона в Парижі.

У 1868 р. став студентом Вищої нормальної школи в Парижі. Тут, в результаті складання рефератів німецьких статей для французького журналу «fr : Annales de chimie et de physique», в ньому прокинувся активний інтерес до роботи з електричними явищами.

Поїздка до Німеччини

[ред. | ред. код]

У 1873 у уряд профінансував його відрядження до Німеччини для вивчення методів викладання природничих наук. У Берліні він зустрічався з фізіологом і фізиком Германом фон Гельмгольцем. У Гейдельберзькому університеті Ліппман працював разом з фізіологом Вільгельмом Кюне і фізиком Ґуставом Кірхгофом.

Електрокапілярні явища

[ред. | ред. код]

Найбільше значення для вибору напрямку досліджень мав показаний Кюне досвід, в якому крапля ртуті, покрита сірчаної кислотою, деформувалася при легкому дотику залізної дротини. Ліппман зробив висновок, що два метали і сірчана кислота утворюють електричну батарею, і створений нею напруга змінює форму поверхні ртуті. Це і стало відкриттям електрокапілярних явищ.

Пропрацювавши кілька років у фізичних і хімічних лабораторіях Німеччини, він у 1875 р. повернувся в Париж, де захистив дисертацію чудову під заголовком «Relation entre les phénomènes électriques et capillaires». У 1878 він почав працювати на факультеті природничих наук Паризького університету. У 1883 р. Ліппман був призначений наступником Бріо (1817–1882) по кафедрі теорії ймовірностей і математичної фізики. У 1886 р. він зайняв після Жамена кафедру експериментальної фізики в Сорбонні і був обраний в члени академії наук.

Зміна поверхневого натягу ртуті в залежності від напруженості електричного поля в дозволило йому побудувати надзвичайно чутливий прилад, так званий капілярний електрометрії. У похилій капілярній трубці стовпчик ртуті реагує на малу різницю потенціалів значним переміщенням. Ліппману вдавалося виміряти напруги до 0,001 В.

Він винайшов також електрокапілярний двигун для перетворення електричної енергії в механічну роботу і назад, ртутний гальванометр, ртутний електродінамометр.

Теорема оборотності

[ред. | ред. код]

Йому вдалося спостерігати утворення різниці електричних потенціалів при механічній деформації ртутної поверхні. Це призвело до найважливішого відкриття — сформульованої і опублікованій у 1881 в теоремі про оборотності фізичних явищ.

Ця теорема стверджує:

Знаючи про існування деякого фізичного явища, ми можемо передбачити існування і величину зворотного ефекту.

Застосувавши свою теорему до п'єзоелектричному ефекту, де електрична напруга виникає при стиску або розтяганні деяких кристалів, Ліппман висловив гіпотезу, що якщо до кристалу прикласти електричне поле, то відбудеться зміна його розмірів.

П'єр Кюрі і його брат Жак провели експеримент і підтвердили припущення Ліппмана.

Нині зворотний п'єзоелектричний ефект широко застосовується в техніці нарівні з прямим.

Провідність рідин

[ред. | ред. код]

Ліппман створив зручний метод для вимірювання опору рідин і вказав на два важливих факти, що стосуються проходження електрики через електроліти: Вода, заряджена позитивно, при зіткненні з негативним електродом містить надлишок водню, який розчиняється, лише тільки зовнішня електрорушійна сила досягне достатньої величини; точно так само вода, заряджена негативно, навколо позитивного електрода містить надлишок кисню. Він вказав нові способи для дослідного визначення «ома» і для вимірювання опору в абсолютних одиницях. Він перший висвітлив наслідки принципу збереження електричного заряду і застосував їх для розгляду завдань теоретичної електротехніки.

Кольорова фотографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Процес Ліппмана

Ліппман розробив метод одержання кольорових зображень, що базується на явищі інтерференції. Цей метод Ліппман представив у 1891 р. від Французької академії наук і за нього ж отримав в 1908 р. Нобелівську премію з фізики.

У 1888 у Ліппман одружився. У 1921 помер на борту пароплава «La France», повертаючись з поїздки до Канади.

Інші досягнення

[ред. | ред. код]
  • Поляризація гальванічних елементів.
  • Електромагнетизм
  • Теорія капілярних явищ
  • Сейсмологія:
    • Нова конструкція сейсмографа для безпосереднього вимірювання прискорення при землетрусі.
    • Ідеї використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і вимірювання швидкості поширення пружних хвиль в земній корі.
  • Астрономія — Ліппман розробив конструкцію двох астрономічних інструментів:
    • Целостат — оптична система з повільно обертається дзеркалом. Компенсує добове обертання і тим самим забезпечує отримання статичного зображення ділянки неба.
    • Уранограф, за допомогою якого виходить фотографічний знімок неба з нанесеними на нього меридіанами. Завдяки чому по такій картці зручно відраховувати інтервали часу.

Деякі звання

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]

Крім численних статей у журналах «Journal de physique», «Annales de chimie et de physique» і в «Comptes rendus de l'Académie des sciences», Ліппман надрукував вельми відомий підручник з термодинаміки («Cours de Thermodynamique professé à la Sorbonne» (Париж, 1886 і 1888 рр..)). У Франції цей підручник став одним із стандартних.

Значення

[ред. | ред. код]

Роботи Ліппмана по фотографії в наш час[коли?] не використовуються через технічну складність реалізації запропонованого ним процесу, хоча, в певному сенсі, вони передбачили виникнення голографії.

Тим не менше деякі інші його дослідження користуються в наш час[коли?] великим попитом. Наприклад явища електрокапілярності і електрозмочування привертають останнім часом велику увага у зв'язку з розвитком мікрофлюїдики. За допомогою цих ефектів можна керувати рухом найдрібніших крапельок рідини по поверхні. Крім біотехнічних застосувань і масово виготовлюваних нині струменевих принтерів, ці ефекти можна використовувати в дисплеях (т.з. електронному папері) і об'єктивах зі змінною фокусною відстанню.[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Find a Grave — 1996.
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. Французька академія наук — 1666.
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. Les Cahiers de rhéologie — 1965. — Vol. 12, вип. 2. — ISSN 1149-0039
  8. www.accademiadellescienze.it
  9. https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.147948/2015.147948.Nobel-Lectures-Physics-1901-1921_djvu.txt
  10. Bonnevoie. Cf. p. 82: JA Massard (1997): Gabriel Lippmann et le Luxembourg. [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] in: J. P. Pier & J. A. Massard (éds):Gabriel Lippmann: Commémoration par la section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg du 150e anniversaire du savant né au Luxembourg, lauréat du prix Nobel en 1908. Luxembourg, Section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg en collaboration avec le Séminaire de mathématique et le Séminaire d'histoire des sciences et de la médecine du centre universitaire de Luxembourg: 81-111.
  11. F. Mugele and J.-C. Baret, J. Phys. Cond. Matt. 17 R705 (2005)

Посилання

[ред. | ред. код]