Габрієль Ліппман: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Олюсь (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Alessot (обговорення | внесок) |
||
(Не показані 19 проміжних версій 16 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Інші значення|тип=прізвище|Ліппман (значення){{!}}Ліппман}} |
|||
{{Без наголосу}} |
|||
{{Науковець |
{{Науковець |
||
| ім'я = [[Файл:Nobel prize medal.svg|18px|link=Нобелівська премія з фізики|Нобелівська премія з фізики (1908)]] Габріель Ліппман |
|||
| Ім'я = Габріель Ліппман |
|||
| ім'я_мовою_оригінала = {{lang-fr |
| ім'я_мовою_оригінала = {{lang-fr|Gabriel Lippmann}} |
||
| |
| зображення = Gabriel Lippmann2.jpg |
||
| зображення_розмір = |
| зображення_розмір = |
||
| підпис = |
| підпис = |
||
| дата народження = 16.8.1845 |
| дата народження = 16.8.1845 |
||
| місце народження = [[Боннвуа]], |
| місце народження = [[Боннвуа]], {{LUX}} |
||
| дата смерті = 13.7.1921 |
| дата смерті = 13.7.1921 |
||
| місце смерті = в морі, пароплав «Франція» |
| місце смерті = в морі, пароплав «Франція» |
||
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
| заклад = |
| заклад = |
||
| Alma Mater = |
| Alma Mater = |
||
| |
| керівник = |
||
| |
| учні = |
||
| відомий завдяки = |
|||
| Відомий як = |
|||
| нагороди = |
| нагороди = |
||
| особиста_сторінка = |
| особиста_сторінка = |
||
}} |
}} |
||
'''Габріе́ль Йо́нас Лі́ппман''' ({{lang-fr|Gabriel Lippmann}}; {{нар}} {{ДН|16|8|1845}}, [[Боннвуа]], |
|||
<ref>Bonnevoie. Cf. p. 82: JA Massard (1997): [http://massard.info/pdf/lippmann_massard.pdf ''Gabriel Lippmann et le Luxembourg''. ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111111084952/http://massard.info/pdf/lippmann_massard.pdf |date=11 листопада 2011 }} |
|||
<ref> |
|||
Bonnevoie. Cf. p. 82: JA Massard (1997): |
|||
[http://massard.info/pdf/lippmann_massard.pdf ''Gabriel Lippmann et le Luxembourg''. ] |
|||
in: J. |
in: J. |
||
P. |
P. |
||
Рядок 30: | Рядок 28: | ||
A. |
A. |
||
Massard (éds):''Gabriel Lippmann: Commémoration par la section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg du 150e anniversaire du savant né au Luxembourg, lauréat du prix Nobel en 1908. |
Massard (éds):''Gabriel Lippmann: Commémoration par la section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg du 150e anniversaire du savant né au Luxembourg, lauréat du prix Nobel en 1908. |
||
''Luxembourg, Section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg en collaboration avec le Séminaire de mathématique et le Séminaire d'histoire des sciences et de la médecine du centre universitaire de Luxembourg: 81-111. |
''Luxembourg, Section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg en collaboration avec le Séminaire de mathématique et le Séminaire d'histoire des sciences et de la médecine du centre universitaire de Luxembourg: 81-111.</ref> |
||
</ref> |
|||
[[Люксембург]] —12 або [[13 липня]] [[1921]] в морі) — [[Франція|французький]] [[фізика|фізик]], лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] в [[1908]] р. |
[[Люксембург]] —12 або [[13 липня]] [[1921]] в морі) — [[Франція|французький]] [[фізика|фізик]], лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] в [[1908]] р. |
||
«За створення методу [[малюнок|фотографічного]] відтворення кольорів на основі явища [[ |
«За створення методу [[малюнок|фотографічного]] відтворення кольорів на основі явища [[Інтерференція світла|інтерференції»]]. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Рядок 44: | Рядок 40: | ||
У [[1868]] р. став студентом [[Вища нормальна школа (Париж)|Вищої нормальної школи]] в Парижі. |
У [[1868]] р. став студентом [[Вища нормальна школа (Париж)|Вищої нормальної школи]] в Парижі. |
||
Тут, в результаті складання рефератів німецьких статей для французького журналу «[[:fr : Annales de chimie et de physique]]», в ньому прокинувся активний інтерес до роботи з електричними явищами. |
Тут, в результаті складання рефератів німецьких статей для французького журналу «[[:fr : Annales de chimie et de physique]]», в ньому прокинувся активний інтерес до роботи з електричними явищами. |
||
=== Поїздка до Німеччини === |
=== Поїздка до Німеччини === |
||
Рядок 51: | Рядок 46: | ||
У [[Гейдельберзький університет|Гейдельберзькому університеті]] Ліппман працював разом з фізіологом [[Кюне Вільгельм|Вільгельмом Кюне]] і фізиком [[Кірхгоф Ґустав Роберт|Ґуставом Кірхгофом]]. |
У [[Гейдельберзький університет|Гейдельберзькому університеті]] Ліппман працював разом з фізіологом [[Кюне Вільгельм|Вільгельмом Кюне]] і фізиком [[Кірхгоф Ґустав Роберт|Ґуставом Кірхгофом]]. |
||
=== Електрокапілярні явища === |
|||
⚫ | |||
=== Електрокапілярних явища === |
|||
⚫ | |||
Ліппман зробив висновок, що два метали і сірчана кислота утворюють електричну батарею, і створений нею напруга змінює форму поверхні ртуті. |
Ліппман зробив висновок, що два метали і сірчана кислота утворюють електричну батарею, і створений нею напруга змінює форму поверхні ртуті. |
||
Це і стало відкриттям електрокапілярних явищ. |
Це і стало відкриттям електрокапілярних явищ. |
||
Пропрацювавши кілька років у фізичних і хімічних лабораторіях [[Німеччина|Німеччини]], він у [[1875]] р. повернувся в [[Париж]], де захистив дисертацію чудову під заголовком «Relation entre les phénomènes électriques et capillaires». |
Пропрацювавши кілька років у фізичних і хімічних лабораторіях [[Німеччина|Німеччини]], він у [[1875]] р. повернувся в [[Париж]], де захистив дисертацію чудову під заголовком «Relation entre les phénomènes électriques et capillaires». |
||
У 1878 він почав працювати на факультеті природничих наук [[Паризький університет|Паризького університету]]. |
У 1878 він почав працювати на факультеті природничих наук [[Паризький університет|Паризького університету]]. |
||
У [[1883]] р. Ліппман був призначений наступником [[Бріо]] (1817–1882) <!-- ученик Коши, математик --> по кафедрі теорії ймовірностей і [[математична фізика|математичної фізики]]. |
У [[1883]] р. Ліппман був призначений наступником [[Бріо]] (1817–1882) <!-- ученик Коши, математик --> по кафедрі теорії ймовірностей і [[математична фізика|математичної фізики]]. |
||
У [[1886]] р. він зайняв після [[ |
У [[1886]] р. він зайняв після [[Жюль Жамен|Жамена]] кафедру експериментальної фізики в [[Сорбонна|Сорбонні]] і був обраний в члени академії наук. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
У похилій капілярній трубці стовпчик ртуті реагує на малу різницю потенціалів значним переміщенням. |
У похилій капілярній трубці стовпчик ртуті реагує на малу різницю потенціалів значним переміщенням. |
||
Ліппману вдавалося виміряти напруги до 0,001 В. |
Ліппману вдавалося виміряти напруги до 0,001 В. |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
=== Теорема оборотності === |
=== Теорема оборотності === |
||
Йому вдалося спостерігати утворення різниці електричних потенціалів при механічній деформації ртутної поверхні. Це призвело до найважливішого відкриття — сформульованої і опублікованій у [[1881]] в'''теоремі про оборотності фізичних явищ'''. |
Йому вдалося спостерігати утворення різниці електричних потенціалів при механічній деформації ртутної поверхні. Це призвело до найважливішого відкриття — сформульованої і опублікованій у [[1881]] в '''теоремі про оборотності фізичних явищ'''. |
||
Ця теорема стверджує: |
Ця теорема стверджує: |
||
Рядок 79: | Рядок 70: | ||
</blockquote> |
</blockquote> |
||
Застосувавши свою теорему до п'єзоелектричному ефекту, де електрична напруга виникає при стиску або розтяганні деяких кристалів, |
Застосувавши свою теорему до п'єзоелектричному ефекту, де електрична напруга виникає при стиску або розтяганні деяких кристалів, Ліппман висловив гіпотезу, що якщо до кристалу прикласти електричне поле, то відбудеться зміна його розмірів. |
||
[[П'єр Кюрі]] і його брат [[Жак Кюрі|Жак]] провели експеримент і підтвердили припущення Ліппмана. |
[[П'єр Кюрі]] і його брат [[Жак Кюрі|Жак]] провели експеримент і підтвердили припущення Ліппмана. |
||
Рядок 86: | Рядок 77: | ||
=== Провідність рідин === |
=== Провідність рідин === |
||
Ліппман створив зручний метод для вимірювання опору рідин і вказав на два важливих факти, що стосуються проходження електрики через [[електроліти]]: Вода, заряджена позитивно, при зіткненні з негативним електродом містить надлишок водню, який розчиняється, лише тільки зовнішня '' |
Ліппман створив зручний метод для вимірювання опору рідин і вказав на два важливих факти, що стосуються проходження електрики через [[електроліти]]: Вода, заряджена позитивно, при зіткненні з негативним електродом містить надлишок водню, який розчиняється, лише тільки зовнішня ''електрорушійна сила'' досягне достатньої величини; точно так само вода, заряджена негативно, навколо позитивного електрода містить надлишок кисню. Він вказав нові способи для дослідного визначення «ома» і для вимірювання опору в абсолютних одиницях. |
||
Він перший висвітлив наслідки принципу збереження електричного заряду і застосував їх для розгляду завдань теоретичної електротехніки. |
Він перший висвітлив наслідки принципу збереження електричного заряду і застосував їх для розгляду завдань теоретичної електротехніки. |
||
Рядок 96: | Рядок 87: | ||
У [[1888]] у Ліппман одружився. |
У [[1888]] у Ліппман одружився. |
||
У [[1921]] |
У [[1921]] помер на борту пароплава «La France», повертаючись з поїздки до Канади. |
||
=== Інші досягнення === |
=== Інші досягнення === |
||
Рядок 103: | Рядок 94: | ||
* Теорія капілярних явищ |
* Теорія капілярних явищ |
||
* [[Сейсмологія]]: |
* [[Сейсмологія]]: |
||
** Нова конструкція [[сейсмограф]] |
** Нова конструкція [[сейсмограф]]а для безпосереднього вимірювання прискорення при землетрусі. |
||
** Ідеї використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і вимірювання швидкості поширення пружних хвиль в земній корі. |
** Ідеї використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і вимірювання швидкості поширення пружних хвиль в земній корі. |
||
* [[Астрономія]] — Ліппман розробив конструкцію двох астрономічних інструментів: |
* [[Астрономія]] — Ліппман розробив конструкцію двох астрономічних інструментів: |
||
Рядок 117: | Рядок 108: | ||
== Праці == |
== Праці == |
||
Крім численних статей у журналах «Journal de physique», «Annales de chimie et de physique» і в «Comptes rendus de l'Académie des sciences», |
Крім численних статей у журналах «Journal de physique», «Annales de chimie et de physique» і в «Comptes rendus de l'Académie des sciences», Ліппман надрукував вельми відомий підручник з термодинаміки («Cours de Thermodynamique professé à la Sorbonne» (Париж, [[1886]] і [[1888]] рр..)). У Франції цей підручник став одним із стандартних. |
||
== Значення == |
== Значення == |
||
Роботи Ліппмана по фотографії в наш час{{коли}} не використовуються через технічну складність реалізації запропонованого ним процесу, хоча, в певному сенсі, вони передбачили виникнення [[голографія|голографії]]. |
Роботи Ліппмана по фотографії в наш час{{коли}} не використовуються через технічну складність реалізації запропонованого ним процесу, хоча, в певному сенсі, вони передбачили виникнення [[голографія|голографії]]. |
||
Рядок 126: | Рядок 116: | ||
Наприклад явища [[електрокапілярність|електрокапілярності]] і [[електрозмочування]] привертають останнім часом велику увага у зв'язку з розвитком [[Мікрогідродинаміка|мікрофлюїдики]]. |
Наприклад явища [[електрокапілярність|електрокапілярності]] і [[електрозмочування]] привертають останнім часом велику увага у зв'язку з розвитком [[Мікрогідродинаміка|мікрофлюїдики]]. |
||
За допомогою цих ефектів можна керувати рухом найдрібніших крапельок рідини по поверхні. |
За допомогою цих ефектів можна керувати рухом найдрібніших крапельок рідини по поверхні. |
||
Крім [[біотехніка|біотехнічних]] застосувань і масово виготовлюваних нині [[Принтер |
Крім [[біотехніка|біотехнічних]] застосувань і масово виготовлюваних нині [[Принтер#Струменеві принтери|струменевих принтерів]], ці ефекти можна використовувати в [[дисплей|дисплеях]] (т.з. електронному папері) і [[об'єктив]]ах зі змінною [[фокусна відстань|фокусною відстанню]].<ref>[http://www.iop.org/EJ/abstract/0953-8984/17/28/R01 F. Mugele and J.-C. Baret, J. Phys. Cond. Matt. 17 R705 (2005) ]</ref> |
||
[http://www.iop.org/EJ/abstract/0953-8984/17/28/R01 F. Mugele and J.-C. Baret, J. Phys. Cond. Matt. 17 R705 (2005) ] |
|||
</ref> |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 138: | Рядок 123: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{Commons | Gabriel Lippmann}} |
{{Commons | Gabriel Lippmann}} |
||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* {{Співробітник РАН | 51114 | Іонаса-Фердинанда-Габріеля Ліппмана}} |
* {{Співробітник РАН | 51114 | Іонаса-Фердинанда-Габріеля Ліппмана}} |
||
{{бібліоінформація}} |
|||
{{Нобелівська премія з фізики}} |
{{Нобелівська премія з фізики}} |
||
{{DEFAULTSORT:Ліпманн Ґабріель}} |
{{DEFAULTSORT:Ліпманн Ґабріель}} |
||
[[Категорія:Французькі фізики]] |
[[Категорія:Французькі фізики]] |
||
[[Категорія:Електрохіміки]] |
|||
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]] |
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]] |
||
[[Категорія:Французькі Нобелівські лауреати]] |
[[Категорія:Французькі Нобелівські лауреати]] |
||
[[Категорія:Члени Французької академії наук]] |
[[Категорія:Члени Французької академії наук]] |
||
[[Категорія:Іноземні члени Лондонського королівського товариства]] |
[[Категорія:Іноземні члени Лондонського королівського товариства]] |
||
[[Категорія:Померли в морі]] |
|||
[[Категорія:Уродженці міста Люксембурга]] |
|||
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]] |
Поточна версія на 21:23, 23 квітня 2024
фр. Gabriel Lippmann | |
---|---|
Народився | 16 серпня 1845 Боннвуа, |
Помер | 13 липня 1921 (75 років) в морі, пароплав «Франція» |
Поховання | Cimetière Notre-Damed[1] |
Місце проживання | Франція |
Країна | |
Діяльність | фізик, винахідник, фотограф, професор |
Alma mater | Вища нормальна школа Ліцей Генріха IV Паризький університет[2] |
Галузь | фізика |
Заклад | Laboratoire de recherches physiques de la faculté des sciences de Parisd Паризький університет |
Посада | президент[d], президент[d] і президент[d][3] |
Вчителі | Joseph-Charles d'Almeidad |
Аспіранти, докторанти | Марія Склодовська-Кюрі[4] П'єр Кюрі[5] Поль Ланжевен[6] Auguste Ponsotd Maurice Couetted[7] Alphonse Bergetd |
Членство | Лондонське королівське товариство Паризьке філоматичне товариствоd Французька академія наук Петербурзька академія наук Російська академія наук Прусська академія наук Fédération photographique de Franced Туринська академія наук[8] Французьке астрономічне товариство |
У шлюбі з | Laurence Lippmannd[9] |
Нагороди | |
Габріе́ль Йо́нас Лі́ппман (фр. Gabriel Lippmann; нар. 16 серпня 1845, Боннвуа, [10] Люксембург —12 або 13 липня 1921 в морі) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1908 р. «За створення методу фотографічного відтворення кольорів на основі явища інтерференції».
Незабаром після народження Габріеля сім'я Ліппманів переїхала до Франції.
До 13-річного віку навчався вдома, надалі вступив до Ліцею Наполеона в Парижі.
У 1868 р. став студентом Вищої нормальної школи в Парижі. Тут, в результаті складання рефератів німецьких статей для французького журналу «fr : Annales de chimie et de physique», в ньому прокинувся активний інтерес до роботи з електричними явищами.
У 1873 у уряд профінансував його відрядження до Німеччини для вивчення методів викладання природничих наук. У Берліні він зустрічався з фізіологом і фізиком Германом фон Гельмгольцем. У Гейдельберзькому університеті Ліппман працював разом з фізіологом Вільгельмом Кюне і фізиком Ґуставом Кірхгофом.
Найбільше значення для вибору напрямку досліджень мав показаний Кюне досвід, в якому крапля ртуті, покрита сірчаної кислотою, деформувалася при легкому дотику залізної дротини. Ліппман зробив висновок, що два метали і сірчана кислота утворюють електричну батарею, і створений нею напруга змінює форму поверхні ртуті. Це і стало відкриттям електрокапілярних явищ.
Пропрацювавши кілька років у фізичних і хімічних лабораторіях Німеччини, він у 1875 р. повернувся в Париж, де захистив дисертацію чудову під заголовком «Relation entre les phénomènes électriques et capillaires». У 1878 він почав працювати на факультеті природничих наук Паризького університету. У 1883 р. Ліппман був призначений наступником Бріо (1817–1882) по кафедрі теорії ймовірностей і математичної фізики. У 1886 р. він зайняв після Жамена кафедру експериментальної фізики в Сорбонні і був обраний в члени академії наук.
Зміна поверхневого натягу ртуті в залежності від напруженості електричного поля в дозволило йому побудувати надзвичайно чутливий прилад, так званий капілярний електрометрії. У похилій капілярній трубці стовпчик ртуті реагує на малу різницю потенціалів значним переміщенням. Ліппману вдавалося виміряти напруги до 0,001 В.
Він винайшов також електрокапілярний двигун для перетворення електричної енергії в механічну роботу і назад, ртутний гальванометр, ртутний електродінамометр.
Йому вдалося спостерігати утворення різниці електричних потенціалів при механічній деформації ртутної поверхні. Це призвело до найважливішого відкриття — сформульованої і опублікованій у 1881 в теоремі про оборотності фізичних явищ.
Ця теорема стверджує:
Знаючи про існування деякого фізичного явища, ми можемо передбачити існування і величину зворотного ефекту.
Застосувавши свою теорему до п'єзоелектричному ефекту, де електрична напруга виникає при стиску або розтяганні деяких кристалів, Ліппман висловив гіпотезу, що якщо до кристалу прикласти електричне поле, то відбудеться зміна його розмірів.
П'єр Кюрі і його брат Жак провели експеримент і підтвердили припущення Ліппмана.
Нині зворотний п'єзоелектричний ефект широко застосовується в техніці нарівні з прямим.
Ліппман створив зручний метод для вимірювання опору рідин і вказав на два важливих факти, що стосуються проходження електрики через електроліти: Вода, заряджена позитивно, при зіткненні з негативним електродом містить надлишок водню, який розчиняється, лише тільки зовнішня електрорушійна сила досягне достатньої величини; точно так само вода, заряджена негативно, навколо позитивного електрода містить надлишок кисню. Він вказав нові способи для дослідного визначення «ома» і для вимірювання опору в абсолютних одиницях. Він перший висвітлив наслідки принципу збереження електричного заряду і застосував їх для розгляду завдань теоретичної електротехніки.
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2011) |
Ліппман розробив метод одержання кольорових зображень, що базується на явищі інтерференції. Цей метод Ліппман представив у 1891 р. від Французької академії наук і за нього ж отримав в 1908 р. Нобелівську премію з фізики.
У 1888 у Ліппман одружився. У 1921 помер на борту пароплава «La France», повертаючись з поїздки до Канади.
- Поляризація гальванічних елементів.
- Електромагнетизм
- Теорія капілярних явищ
- Сейсмологія:
- Нова конструкція сейсмографа для безпосереднього вимірювання прискорення при землетрусі.
- Ідеї використання телеграфних сигналів для раннього оповіщення про землетруси і вимірювання швидкості поширення пружних хвиль в земній корі.
- Астрономія — Ліппман розробив конструкцію двох астрономічних інструментів:
- Целостат — оптична система з повільно обертається дзеркалом. Компенсує добове обертання і тим самим забезпечує отримання статичного зображення ділянки неба.
- Уранограф, за допомогою якого виходить фотографічний знімок неба з нанесеними на нього меридіанами. Завдяки чому по такій картці зручно відраховувати інтервали часу.
- Ліппман був членом Французької академії наук і в 1912 році був обраний її президентом
- Іноземний член Лондонського королівського товариства
- Командор ордена Почесного легіону
- Іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1912)
- Іноземний член-кореспондент РАН (1917)
Крім численних статей у журналах «Journal de physique», «Annales de chimie et de physique» і в «Comptes rendus de l'Académie des sciences», Ліппман надрукував вельми відомий підручник з термодинаміки («Cours de Thermodynamique professé à la Sorbonne» (Париж, 1886 і 1888 рр..)). У Франції цей підручник став одним із стандартних.
Роботи Ліппмана по фотографії в наш час[коли?] не використовуються через технічну складність реалізації запропонованого ним процесу, хоча, в певному сенсі, вони передбачили виникнення голографії.
Тим не менше деякі інші його дослідження користуються в наш час[коли?] великим попитом. Наприклад явища електрокапілярності і електрозмочування привертають останнім часом велику увага у зв'язку з розвитком мікрофлюїдики. За допомогою цих ефектів можна керувати рухом найдрібніших крапельок рідини по поверхні. Крім біотехнічних застосувань і масово виготовлюваних нині струменевих принтерів, ці ефекти можна використовувати в дисплеях (т.з. електронному папері) і об'єктивах зі змінною фокусною відстанню.[11]
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Французька академія наук — 1666.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Les Cahiers de rhéologie — 1965. — Vol. 12, вип. 2. — ISSN 1149-0039
- ↑ www.accademiadellescienze.it
- ↑ https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.147948/2015.147948.Nobel-Lectures-Physics-1901-1921_djvu.txt
- ↑ Bonnevoie. Cf. p. 82: JA Massard (1997): Gabriel Lippmann et le Luxembourg. [Архівовано 11 листопада 2011 у Wayback Machine.] in: J. P. Pier & J. A. Massard (éds):Gabriel Lippmann: Commémoration par la section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg du 150e anniversaire du savant né au Luxembourg, lauréat du prix Nobel en 1908. Luxembourg, Section des sciences naturelles, physiques et mathématiques de l'Institut grand-ducal de Luxembourg en collaboration avec le Séminaire de mathématique et le Séminaire d'histoire des sciences et de la médecine du centre universitaire de Luxembourg: 81-111.
- ↑ F. Mugele and J.-C. Baret, J. Phys. Cond. Matt. 17 R705 (2005)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Gabriel Lippmann |
- Інтерес. Стаття «Липпман» [Архівовано 20 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Великий Енциклопедичний словник. Стаття «Ліпман Габріель» [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite](англ.)
- 51114 .ln-ru Персональна сторінка Іонаса-Фердинанда-Габріеля Ліппмана на офіційному сайті РАН (рос.)
|
- Народились 16 серпня
- Народились 1845
- Померли 13 липня
- Померли 1921
- Випускники Вищої нормальної школи (Париж)
- Випускники ліцею Генріха IV
- Випускники Паризького університету
- Науковці Сорбонни
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Французької академії наук
- Академіки РАН
- Члени Прусської академії наук
- Великі офіцери ордена Почесного легіону
- Лауреати Нобелівської премії з фізики
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Французькі фізики
- Електрохіміки
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Французькі Нобелівські лауреати
- Померли в морі
- Уродженці міста Люксембурга
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці