Гравітаційне поле: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
MerlIwBot (обговорення | внесок)
м робот додав: ro:Câmp gravitațional
Немає опису редагування
 
(Не показані 16 проміжних версій 13 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Image:Solar sys8.jpg|right|150px|thumb|Гравітація утримує планети на навколосонячних орбітах. (масштаб спотворено)]]
{{unibox}}[[Файл:Solar sys8.jpg|right|150px|thumb|Гравітація утримує планети на навколосонячних орбітах. (масштаб спотворено)]]
'''Гравітаційне поле''' – [[фізичне поле]], [[реальність]], через яку здійснюється [[гравітаційна взаємодія]] [[маса|мас]]. Граівтаційна взаємодія найслабша з відомих [[фундаментальні взаємодії|фундаменталних взаємодій]]. У [[класична фізика|класичній фізиці]] гравітаційне поле описується одним [[потенціал]]ом та напруженістю. Напруженість гравітаційного поля збігається з [[прискорення вільного падіння|прискоренням вільного падіння]]. У [[загальна теорія відносності|загальній теорії відносності]] гравітаційне поле пов’язується зі зміною [[метрика простору-часу|метрики простору-часу]]. Теорія передбачає, що змінне гравітаційне поле породжує [[гравітаційні хвилі]], однак існування таких хвиль досі не зафіксоване експериментально. Гіпотетичним [[квант]]ом гравітаційного поля є [[гравітон]]. Гравітаційні хвилі та гравітони дуже слабко взаємодіють з [[речовина|речовиною]].
'''Гравітаційне поле''' – [[фізичне поле]], [[реальність]], через яку здійснюється [[гравітаційна взаємодія]] [[маса|мас]]. Гравітаційна взаємодія найслабша з відомих [[фундаментальні взаємодії|фундаментальних взаємодій]]. У [[класична фізика|класичній фізиці]] гравітаційне поле описується одним [[Потенціал (фізика)|потенціалом]] та напруженістю. Напруженість гравітаційного поля збігається з [[прискорення вільного падіння|прискоренням вільного падіння]]. У [[загальна теорія відносності|загальній теорії відносності]] гравітаційне поле пов’язується зі зміною [[метрика простору-часу|метрики простору-часу]]. Теорія передбачає, що змінне гравітаційне поле породжує [[гравітаційні хвилі]]. Гіпотетичним [[квант]]ом гравітаційного поля є [[гравітон]]. Гравітаційні хвилі та гравітони дуже слабко взаємодіють з [[речовина|речовиною]].


Слабкі гравітаційні поля описуються [[закон всесвітнього тяжіння|законом всесвітнього тяжіння]] [[Ісаак Ньютон|Ньютона]]. Сильні гравітаційні поля, що виникають в околиці дуже масивних тіл, [[зірка|зірок]], [[чорна діра|чорних дір]], описує [[загальна теорія відносності]] [[Альберт Ейнштейн|Ейнштейна]], зокрема [[рівняння Ейнштейна]]. Відповідно, слабкі гравітаційні поля класичної фізики адитивні, потенціал поля, створеного кількома масивними тілами, є сумою потенцілів окремих тіл. У випадку сильних полів це не так.
Слабкі гравітаційні поля описуються [[закон всесвітнього тяжіння|законом всесвітнього тяжіння]] [[Ісаак Ньютон|Ньютона]]. Сильні гравітаційні поля, що виникають в околиці дуже масивних тіл, [[зірка|зірок]], [[чорна діра|чорних дір]], описує [[загальна теорія відносності]] [[Альберт Ейнштейн|Ейнштейна]], зокрема [[рівняння Ейнштейна]]. Відповідно, слабкі гравітаційні поля класичної фізики адитивні, потенціал поля, створеного кількома масивними тілами, є сумою потенцілів окремих тіл. У випадку сильних полів це не так.


Навколо сферичних однорідних статичних тіл (якою є, наприклад, наша планета), гравітаційне поле в рамках загальної теорії відносності описується [[Статична ізотропна метрика|статичною ізотропною метрикою]]
Навколо сферичних однорідних статичних тіл (якою є, наприклад, наша планета), гравітаційне поле в рамках загальної теорії відносності описується [[Статична ізотропна метрика|статичною ізотропною метрикою]].


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Гравітаційне поле Землі]]
* [[Гравітаційне поле Землі]]


==Література==
== Література ==
* Дослідження гравітаційного поля, топографії океану та рухів земної кори в регіоні Антарктики : монографія / О. М. Марченко, К. Р. Третяк, А. Я. Кульчицький та ін. ; за заг. ред. О. М. Марченка, К. Р. Третяка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 308 c. : іл., 6 окр. арк. іл. – Бібліогр.: с. 294-304 (221 назва). – ISBN 978-617-607-206-5
*{{МГЕ}}
* {{МГЕ|nocat=1}}


{{фізика-доробити}}
{{фізика-доробити}}


[[Категорія:Гравітація]]
[[Категорія:Теорії гравітації|Поле]]

[[ar:حقل جاذبية]]
[[be:Гравітацыйнае поле]]
[[ca:Camp gravitatori]]
[[de:Gravitation#Gravitationsfeld]]
[[el:Βαρυτικό πεδίο]]
[[en:Gravitational field]]
[[es:Campo gravitatorio]]
[[eu:Grabitazio-eremu]]
[[fr:Champ gravitationnel]]
[[gl:Campo gravitatorio]]
[[is:Þyngdarsvið]]
[[it:Campo gravitazionale]]
[[ja:重力場]]
[[ko:중력장]]
[[lv:Gravitācijas lauks]]
[[nl:Zwaartekrachtsveld]]
[[pl:Pole grawitacyjne]]
[[ro:Câmp gravitațional]]
[[ru:Гравитационное поле]]
[[sl:Gravitacijsko polje]]
[[sr:Гравитационо поље]]
[[zh:引力場]]

Поточна версія на 18:14, 29 грудня 2023

Гравітаційне поле
Зображення
Гравітація утримує планети на навколосонячних орбітах. (масштаб спотворено)

Гравітаційне полефізичне поле, реальність, через яку здійснюється гравітаційна взаємодія мас. Гравітаційна взаємодія найслабша з відомих фундаментальних взаємодій. У класичній фізиці гравітаційне поле описується одним потенціалом та напруженістю. Напруженість гравітаційного поля збігається з прискоренням вільного падіння. У загальній теорії відносності гравітаційне поле пов’язується зі зміною метрики простору-часу. Теорія передбачає, що змінне гравітаційне поле породжує гравітаційні хвилі. Гіпотетичним квантом гравітаційного поля є гравітон. Гравітаційні хвилі та гравітони дуже слабко взаємодіють з речовиною.

Слабкі гравітаційні поля описуються законом всесвітнього тяжіння Ньютона. Сильні гравітаційні поля, що виникають в околиці дуже масивних тіл, зірок, чорних дір, описує загальна теорія відносності Ейнштейна, зокрема рівняння Ейнштейна. Відповідно, слабкі гравітаційні поля класичної фізики адитивні, потенціал поля, створеного кількома масивними тілами, є сумою потенцілів окремих тіл. У випадку сильних полів це не так.

Навколо сферичних однорідних статичних тіл (якою є, наприклад, наша планета), гравітаційне поле в рамках загальної теорії відносності описується статичною ізотропною метрикою.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Дослідження гравітаційного поля, топографії океану та рухів земної кори в регіоні Антарктики : монографія / О. М. Марченко, К. Р. Третяк, А. Я. Кульчицький та ін. ; за заг. ред. О. М. Марченка, К. Р. Третяка ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т "Львів. політехніка". – Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. – 308 c. : іл., 6 окр. арк. іл. – Бібліогр.: с. 294-304 (221 назва). – ISBN 978-617-607-206-5
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.