Досліди на тваринах: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
доповнення |
|||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
'''Досліди на тваринах''' - використання тварин в різних експериментах. Підраховано, що щорічно в світі використовується 50-100 мільйонів хребетних тварин. Незважаючи на виняткову важливість безхребетних для ряду широкого спектру експериментів (див. «[[Модельний організм]]»), їх використання жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто [[Евтаназія|присипляються]]. Більшість лабораторних тварин спеціально розводять, проте деяких ловлять в дикому середовищі або купують на аукціонах і в притулках. |
'''Досліди на тваринах''' - використання тварин в різних експериментах. Підраховано, що щорічно в світі використовується 50-100 мільйонів хребетних тварин. Незважаючи на виняткову важливість безхребетних для ряду широкого спектру експериментів (див. «[[Модельний організм]]»), їх використання жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто [[Евтаназія|присипляються]]. Більшість лабораторних тварин спеціально розводять, проте деяких ловлять в дикому середовищі або купують на аукціонах і в притулках. |
||
==Термінологія== |
==Термінологія== |
||
Терміни випробування на тваринах, експерименти на тваринах, дослідження на тваринах, тестування в природних умовах, і вівісекції мають подібні денотації, але різні конотації. Буквально, "вівісекція" означає "різати" живої тварини, і історично відноситься тільки до експериментів, які беруть участь розсічення живих тварин. Термін іноді використовується для принизливо ставитися до будь-якого експерименту з використанням живих тварин; наприклад, енциклопедичний визначає "вівісекції", як: "Операції на живих тварин для експериментального, а не в лікувальних цілях, в більш широкому сенсі, всі експерименти на живих тварин", [11] [17] [18], хоча словники вказують, що більш широке визначення "використовується тільки людьми, які виступають проти такої роботи». [19] слово має негативний відтінок, маючи на увазі тортури, страждання і смерть. [5] слово "вівісекція" вибирають ті, на відміну від цього дослідження , в той час як вчені, як правило, використовують термін «експерименти на тваринах" |
|||
==Історія== |
==Історія== |
||
Версія за 00:27, 28 травня 2016
 | Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач 27century (внесок, журнали) о 00:27 UTC (4336488 хвилин тому). |
 | |
| Опис | Щорічно в дослідах використовують від 50 до 100 млн хребетних. |
|---|---|
| Тематика | Досліди на тваринах, наука, медицина, права тварин, етика. |
Досліди на тваринах - використання тварин в різних експериментах. Підраховано, що щорічно в світі використовується 50-100 мільйонів хребетних тварин. Незважаючи на виняткову важливість безхребетних для ряду широкого спектру експериментів (див. «Модельний організм»), їх використання жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто присипляються. Більшість лабораторних тварин спеціально розводять, проте деяких ловлять в дикому середовищі або купують на аукціонах і в притулках.
Термінологія
Терміни випробування на тваринах, експерименти на тваринах, дослідження на тваринах, тестування в природних умовах, і вівісекції мають подібні денотації, але різні конотації. Буквально, "вівісекція" означає "різати" живої тварини, і історично відноситься тільки до експериментів, які беруть участь розсічення живих тварин. Термін іноді використовується для принизливо ставитися до будь-якого експерименту з використанням живих тварин; наприклад, енциклопедичний визначає "вівісекції", як: "Операції на живих тварин для експериментального, а не в лікувальних цілях, в більш широкому сенсі, всі експерименти на живих тварин", [11] [17] [18], хоча словники вказують, що більш широке визначення "використовується тільки людьми, які виступають проти такої роботи». [19] слово має негативний відтінок, маючи на увазі тортури, страждання і смерть. [5] слово "вівісекція" вибирають ті, на відміну від цього дослідження , в той час як вчені, як правило, використовують термін «експерименти на тваринах"
Історія
Найбільш ранні згадки про досліди на тваринах зустрічаються в працях Стародавної Греції у 2-му та 4-му століттях до нашої ери. Аристотель та Ерасистрат були одними з перших, які проводили експерименти на живих тваринах.[1] Клавдій Гален, — грецький лікар, хірург і філософ римської доби, а також відомий як "батько вівісекції", проводив розтини свиней і кіз. [2] Ібн Зухр[en], арабський лікар 12-го століття мавританської Іспанії, який також практикував розтин тварин, впровадив випробування на тваринах в якості експериментального методу тестування хірургічних процедур перед їх застосуванням хворим людям.[3][4]
Тварини неодноразово використовувалися протягом всієї історії медико-біологічних досліджень. У 1880-х роках, Луї Пастер переконливо довів «теорію мікробної медицини» (Мікробної теорії, яка також називається «Патогенна теорія медицини», теорія, яка передбачає, що мікроорганізми є причиною багатьох захворювань), штучно викликавши сибірську виразку у вівці.[5] В тих же роках, Роберт Кох заражав мишей і морських свинок сибірською виразкою і туберкульозом. У 1890-х роках, Іван Павлов використовував собак для опису умовного рефлексу.[6] Під час Першої світової війни, німецькі агенти заражали сибіркою овець, що прямують до Росії, та робили щеплення сапу мулів і коней французької кавалерії. Інсулін був вперше виділений від собак в 1922 році і зробив революцію в лікуванні цукрового діабету. 3 листопада 1957 року собака Лайка перша з багатьох інших тварин побувала на орбіті Землі. У 1970-х з використанням броненосців[7] були розроблені антибіотики і вакцини проти лепри (прокази).[8] У 1974-му році Рудольф Яніш[en] створив першого генетично модифікованого ссавця, інтегрувавши ДНК з вірусу SV40 в геном миші.[9] Ще один прорив у генетиці був зроблений у 1996-му році, коли народилася овечка Доллі (перше клонування із соматичної клітини ссавця).
Історичні дебати
Використання тварин та догляд за ними
Концепція 3R
Законодавство
Статистика
Види тварин
Безхребетні
Див. також
Примітки
- ↑ Cohen and Loew 1984.
- ↑ History of nonhuman animal research (англ.) . Laboratory Primate Advocacy Group. Архів оригіналу за 7 лютого, 2012. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Abdel-Halim RE (2005). Contributions of Ibn Zuhr (Avenzoar) to the progress of surgery: a study and translations from his book Al-Taisir. Saudi Medical Journal (англ.) . 26 (9): 1333—9. PMID 16155644.
- ↑ Abdel-Halim RE (2006). Contributions of Muhadhdhab Al-Deen Al-Baghdadi to the progress of medicine and urology. A study and translations from his book Al-Mukhtar. Saudi Medical Journal (англ.) . 27 (11): 1631—41. PMID 17106533.
- ↑ Mock M, Fouet A (2001). Anthrax. Annu. Rev. Microbiol. (англ) . 55: 647—71. doi:10.1146/annurev.micro.55.1.647. PMID 11544370.
- ↑ Windholz G. (1987). Pavlov as a psychologist. A reappraisal. Pavlov. J. Biol. Sci. (англ.) . 22 (3): 103—12. PMID 3309839.
- ↑ Walgate R. (1981). Armadillos fight leprosy. Nature (англ.) . 291 (5816): 527. Bibcode:1981Natur.291..527W. doi:10.1038/291527a0. PMID 7242665.
{{cite journal}}:|access-date=вимагає|url=(довідка) - ↑ Scollard D.M., Adams L.B., Gillis T.P., Krahenbuhl J.L., Truman R.W., Williams D.L. (2006). The Continuing Challenges of Leprosy. Clin. Microbiol. Rev. (англ.) . 19 (2): 338—81. doi:10.1128/CMR.19.2.338-381.2006. PMC 1471987. PMID 16614253. Процитовано 27 травня 2016.
- ↑ Jaenisch R., Mintz B. (1974). Simian Virus 40 DNA Sequences in DNA of Healthy Adult Mice Derived from Preimplantation Blastocysts Injected with Viral DNA. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America (англ.) . 71 (4): 1250—4. Bibcode:1974PNAS...71.1250J. doi:10.1073/pnas.71.4.1250. PMC 388203. PMID 4364530.