Зубрицька культура: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Taromsky (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 8: Рядок 8:
Пам'ятки зубрицької культури, представлені невеликими поселеннями з 4-6 жител, розкопано поблизу сіл [[Підберізці (Пустомитівський район)|Підберізці]], [[Сокільники (Пустомитівський район)|Сокільники]] (обидва села Пустомитівського району Львівської області України), [[Боратин (Луцький район)|Боратин]] (село [[Луцький район|Луцького району]]), [[Линів]] (село [[Локачинський район|Локачинського району]], обоє в [[Волинська область|Волинській області]] України). Житла — напівземлянки або наземні споруди каркасно-стовпової або каркасно-плетеної конструкції — групуються гніздами. Усередині кожного приміщення була лежанка, на земляній підлозі розпалювали багаття. На кожне житло припадає від 5 до 10 ям-льохів. Під час розкопок тут знайдена ліпна кераміка, невеликий набір ремісничих знарядь праці (прясла, ножі, проколки, шила, голки), прикраси ([[фібула|фібули]], намистини), предмети особистого користування (гребені) і мисливські знаряддя (наконечники стріл, списів, шпори). Могильники невідомі.
Пам'ятки зубрицької культури, представлені невеликими поселеннями з 4-6 жител, розкопано поблизу сіл [[Підберізці (Пустомитівський район)|Підберізці]], [[Сокільники (Пустомитівський район)|Сокільники]] (обидва села Пустомитівського району Львівської області України), [[Боратин (Луцький район)|Боратин]] (село [[Луцький район|Луцького району]]), [[Линів]] (село [[Локачинський район|Локачинського району]], обоє в [[Волинська область|Волинській області]] України). Житла — напівземлянки або наземні споруди каркасно-стовпової або каркасно-плетеної конструкції — групуються гніздами. Усередині кожного приміщення була лежанка, на земляній підлозі розпалювали багаття. На кожне житло припадає від 5 до 10 ям-льохів. Під час розкопок тут знайдена ліпна кераміка, невеликий набір ремісничих знарядь праці (прясла, ножі, проколки, шила, голки), прикраси ([[фібула|фібули]], намистини), предмети особистого користування (гребені) і мисливські знаряддя (наконечники стріл, списів, шпори). Могильники невідомі.


Генетична спорідненість пізньозарубиненьких і зубрицьких пам'яток, присутність у кожній із цих культурних груп пшеворських і зарубинецьких елементів дає підстави вважати їхніх носіїв частиною [[Східна Європа|східноєвропейських]] [[венеди|венетів]], про яких повідомляє [[Тацит]] наприкінці І ст.&nbsp;н.&nbsp;е<ref>[http://pidruchniki.com/13290305/kulturologiya/pshevorska_zubritska_kulturi Археологія України: Курс лекцій] /за ред. Залізняка Л. Л.&nbsp;— {{К.}}: Либідь, 2005.</ref>.
Генетична спорідненість пізньозарубиненьких і зубрицьких пам'яток, присутність у кожній із цих культурних груп пшеворських і зарубинецьких елементів дає підстави вважати їхніх носіїв частиною [[Східна Європа|східноєвропейських]] [[венеди|венетів]], про яких повідомляє [[Тацит]] наприкінці І ст.&nbsp;н.&nbsp;е<ref>[http://pidruchniki.com/13290305/kulturologiya/pshevorska_zubritska_kulturi Археологія України: Курс лекцій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141020071511/http://pidruchniki.com/13290305/kulturologiya/pshevorska_zubritska_kulturi |date=20 жовтня 2014 }} /за ред. Залізняка Л. Л.&nbsp;— {{К.}}: Либідь, 2005.</ref>.


{{Archaeology-stub}}
{{Archaeology-stub}}
Рядок 18: Рядок 18:
* {{ЕІУ/3}}
* {{ЕІУ/3}}
* ''Козак Д.&nbsp;Н.'', Етнокультурна історія Волині. {{К.}}, 1992.
* ''Козак Д.&nbsp;Н.'', Етнокультурна історія Волині. {{К.}}, 1992.
* ''Д. Н. Козак''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13996 Зубрицька культура] // {{ЕСУ}}
* ''Д. Н. Козак''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13996 Зубрицька культура] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160808175549/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13996 |date=8 серпня 2016 }} // {{ЕСУ}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* ''Козак Д.&nbsp;Н.'', [http://history.org.ua/?termin=Zubrycka_kultura Зубрицька культура], сайт «[[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України Національної академії наук України]]»
* ''Козак Д.&nbsp;Н.'', [http://history.org.ua/?termin=Zubrycka_kultura Зубрицька культура] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140328073811/http://history.org.ua/?termin=Zubrycka_kultura |date=28 березня 2014 }}, сайт «[[Інститут історії України НАН України|Інститут історії України Національної академії наук України]]»
* ''Козак Д. Н.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pasiky_Z Пасіки-Зубрицькі] // {{ЕІУ|8|81}}
* ''Козак Д. Н.''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pasiky_Z Пасіки-Зубрицькі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161028152930/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pasiky_Z |date=28 жовтня 2016 }} // {{ЕІУ|8|81}}
{{Археологічні культури України}}
{{Археологічні культури України}}
{{ВП-портали|Історія|Україна}}
{{ВП-портали|Історія|Україна}}
Рядок 30: Рядок 30:
[[Категорія:Археологічні культури Східної Європи]]
[[Категорія:Археологічні культури Східної Європи]]
[[Категорія:Культури залізної доби України]]
[[Категорія:Культури залізної доби України]]
[[Категорія:Археологія Волинської області]]
[[Категорія:Археологічні культури Волинської області]]
[[Категорія:Археологічні культури Львівської області]]
[[Категорія:Археологічні культури Львівської області]]

Поточна версія на 10:53, 24 березня 2022

Зубрицька культура — археологічна культура, яка сформувалася в середині I століття н. е. в процесі взаємодії носіїв пшеворської культури і прийшлого з Прип'ятського Полісся населення зарубинецької культури. Назва походить від села Зубра (нині село Пустомитівського району Львівської області України).

Поширення і хронологія

[ред. | ред. код]

Пам'ятки зубрицької культури поширені на території Волині та в Верхньому Придністров'ї. У Придністров'ї на формування місцевої зубрицької культури вплинули дакійські племена липицької культури. На Волині зубрицька культура існувала до кінця II століття, потім її пам'ятки тут зникають у зв'язку з експансією готів. В інших місцях пам'ятки зубрицької культури простежуються до III століття, для більш пізнього часу характерна їх трансформація в пам'ятки локальної групи черняхівської культури, які, у свою чергу, мають багато спільних рис з іще більш пізніми пам'ятками корчацької культури типу раннього середньовіччя.

Пам'ятки зубрицької культури, представлені невеликими поселеннями з 4-6 жител, розкопано поблизу сіл Підберізці, Сокільники (обидва села Пустомитівського району Львівської області України), Боратин (село Луцького району), Линів (село Локачинського району, обоє в Волинській області України). Житла — напівземлянки або наземні споруди каркасно-стовпової або каркасно-плетеної конструкції — групуються гніздами. Усередині кожного приміщення була лежанка, на земляній підлозі розпалювали багаття. На кожне житло припадає від 5 до 10 ям-льохів. Під час розкопок тут знайдена ліпна кераміка, невеликий набір ремісничих знарядь праці (прясла, ножі, проколки, шила, голки), прикраси (фібули, намистини), предмети особистого користування (гребені) і мисливські знаряддя (наконечники стріл, списів, шпори). Могильники невідомі.

Генетична спорідненість пізньозарубиненьких і зубрицьких пам'яток, присутність у кожній із цих культурних груп пшеворських і зарубинецьких елементів дає підстави вважати їхніх носіїв частиною східноєвропейських венетів, про яких повідомляє Тацит наприкінці І ст. н. е[1].


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Археологія України: Курс лекцій [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.] /за ред. Залізняка Л. Л. — К.: Либідь, 2005.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]