Канальний рівень: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м clean up, typo fixing, replaced: іі → ії за допомогою AWB
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Модель OSI}}
{{Модель OSI}}
'''Кана́льний рівень''' ({{lang-en|Data Link layer}}) — рівень мережної [[модель OSI|моделі OSI]], призначений для передачі даних вузлам, що знаходяться в тому ж сегменті локальної мережі. Також може використовуватися для виявлення і, можливо, виправлення помилок, що виникли на фізичному рівні. Прикладами протоколів, що працюють на канальному рівні, є: Ethernet для локальних мереж (багатовузловий), Point-to-Point Protocol ([[PPP]]), [[HDLC]] і ADCCP для підключень точка-точка.
'''Кана́льний рівень''' ({{lang-en|Data Link layer}}) — рівень мережної [[модель OSI|моделі OSI]], призначений для передачі даних між вузлами, що перебувають в одному сегменті локальної мережі. Також може використовуватися для виявлення і, можливо, виправлення помилок, що виникли на [[Фізичний рівень|фізичному рівні]]. Прикладами протоколів, що працюють на канальному рівні, є: [[Ethernet]] для локальних мереж (багатовузловий), Point-to-Point Protocol ([[PPP]]), [[HDLC]] і ADCCP для підключень точка-точка.


Канальний рівень відповідає за доставку кадрів між пристроями, підключеними до одного мережевого сегмента. Кадри канального рівня не перетинають кордонів мережевого сегмента. Функції міжмережевої маршрутизації і глобальної адресації здійснюються на більш високих рівнях моделі OSI, що дозволяє протоколам канального рівня зосередитися на локальній доставці і адресації.
Канальний рівень відповідає за доставку кадрів між пристроями, підключеними до одного мережевого сегмента. Кадри канального рівня не перетинають кордонів мережевого сегмента. Функції міжмережевої [[Маршрутизація|маршрутизації]] і глобальної адресації здійснюються на вищих рівнях моделі OSI, що дозволяє протоколам канального рівня зосередитися на локальній доставці й адресації.


Заголовок кадру містить апаратні адреси відправника та одержувача, що дозволяє визначити, який пристрій відправив кадр і який пристрій має отримати та обробити його. На відміну від ієрархічних і маршрутизованих адрес, апаратні адреси однорівневі. Це означає, що жодна частина адреси не може вказувати на належність до якоїсь логічної або фізичної групи.
Заголовок кадру містить апаратні адреси відправника та одержувача, що дозволяє визначити, який пристрій відправив кадр і який пристрій має отримати та обробити його. На відміну від ієрархічних і маршрутизованих адрес, апаратні адреси однорівневі. Це означає, що жодна частина адреси не може вказувати на належність до якоїсь логічної або фізичної групи.


Коли пристрої намагаються використовувати середовище одночасно, виникають колізії кадрів. Протоколи канального рівня виявляють такі випадки і забезпечують механізми для зменшення їх кількості або ж їх запобігання.
Коли пристрої намагаються використовувати середовище одночасно, виникають колізії. Протоколи канального рівня виявляють такі випадки і забезпечують механізми для зменшення їх кількості або ж їх запобігання.


Багато протоколів канального рівня не мають підтвердження про прийом кадру, деякі протоколи навіть не мають контрольної суми для перевірки цілісності кадру. У таких випадках протоколи більш високого рівня повинні забезпечувати управління потоком даних, контроль помилок, підтвердження доставки та ретрансляції втрачених даних.
Багато протоколів канального рівня не мають підтвердження про прийом кадру, деякі протоколи навіть не мають [[Контрольна сума|контрольної суми]] для перевірки цілісності кадру. У таких випадках протоколи вищого рівня мають забезпечувати управління потоком даних, контроль помилок, підтвердження доставки та ретрансляцію втрачених даних.


На цьому рівні працюють комутатори, мости.
На цьому рівні працюють [[Мережевий комутатор|комутатори]], [[Міст (телекомунікації)|мости]].


== Функції канального рівня ==
== Функції канального рівня ==


* Отримання доступу до середовища передачі. Забезпечення доступу — найважливіша функція канального рівня. Вона потрібна завжди, за винятком випадків, коли реалізована повнозв'язна топологія (наприклад, два комп'ютери, з'єднаних через [[кросовер]], або комп'ютер зі [[Мережевий комутатор|світчем]] в повнодуплексному режимі).
* Отримання доступу до середовища передачі. Забезпечення доступу — найважливіша функція канального рівня. Вона потрібна завжди, за винятком випадків, коли реалізована повнозв'язна топологія (наприклад, два комп'ютери, з'єднаних через [[кросовер]], або комп'ютер зі [[Мережевий комутатор|світчем]] у повнодуплексному режимі).
* Виділення меж кадру. Ця задача так само вирішується завжди. Серед можливих рішень цієї задачі — резервування певної послідовності, яка позначає початок або кінець кадру.
* Виділення меж кадру. Ця задача також вирішується завжди. Серед можливих рішень цієї задачі — резервування певної послідовності, яка позначає початок або кінець кадру.
* Апаратна адресація (або адресація канального рівня). Потрібна в тому випадку, коли кадр можуть отримати відразу декілька адресатів. У локальних мережах апаратні адреси ([[MAC-адреса|MAC-адреси]]) застосовуються завжди.
* Апаратна адресація (або адресація канального рівня). Потрібна в тому випадку, коли кадр можуть отримати відразу декілька адресатів. У локальних мережах апаратні адреси ([[MAC-адреса|MAC-адреси]]) застосовуються завжди. також [[Shortest Path Bridging]] (MAC-in-MAC) [[IEEE 802.1aq]].
* Забезпечення достовірності прийнятих даних. Під час передачі кадру є ймовірність, що дані спотворені. Важливо це виявити і не намагатися обробити кадр, який містить помилку. Зазвичай на канальному рівні використовуються алгоритми контрольних сум, що дають високу гарантію виявлення помилок.
* Забезпечення достовірності прийнятих даних. Під час передачі кадру є ймовірність, що дані можуть бути спотворені. Важливо це виявити і не намагатися обробити кадр, який містить помилку. Зазвичай на канальному рівні використовуються алгоритми контрольних сум, що дають високу гарантію виявлення помилок.
* Адресація протоколу верхнього рівня. У процесі декапсуляціі вказівка формату вкладеного [[PDU]] істотно спрощує обробку інформації, тому найчастіше вказується протокол, що знаходиться в полі даних, за винятком тих випадків, коли в полі даних знаходиться один-єдиний протокол.
* Адресація протоколу верхнього рівня. У процесі декапсуляції вказівка формату вкладеного [[PDU]] істотно спрощує обробку інформації, тому найчастіше вказується протокол, що знаходиться в полі даних, за винятком тих випадків, коли в полі даних знаходиться один-єдиний протокол.

{{Доробити}}


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Мережевий рівень]]
* [[Рівень мережевих інтерфейсів]]
* [[Фрейм (телекомунікації)]]
* [[Фрейм (телекомунікації)]]


Рядок 38: Рядок 36:
|isbn = 978-0132126953
|isbn = 978-0132126953
}}
}}

== Примітки ==
{{reflist}}


{{Доробити}}


[[Категорія:Мережеві протоколи]]
[[Категорія:Мережеві протоколи]]
[[Категорія:Протоколи канального рівня]]
[[Категорія:Телекомунікації]]
[[Категорія:Телекомунікації]]

Поточна версія на 09:57, 13 березня 2023

Модель OSI
Дані Рівень
Дані
Дані
Дані
Блоки
Пакети
Кадри
Біти

Кана́льний рівень (англ. Data Link layer) — рівень мережної моделі OSI, призначений для передачі даних між вузлами, що перебувають в одному сегменті локальної мережі. Також може використовуватися для виявлення і, можливо, виправлення помилок, що виникли на фізичному рівні. Прикладами протоколів, що працюють на канальному рівні, є: Ethernet для локальних мереж (багатовузловий), Point-to-Point Protocol (PPP), HDLC і ADCCP для підключень точка-точка.

Канальний рівень відповідає за доставку кадрів між пристроями, підключеними до одного мережевого сегмента. Кадри канального рівня не перетинають кордонів мережевого сегмента. Функції міжмережевої маршрутизації і глобальної адресації здійснюються на вищих рівнях моделі OSI, що дозволяє протоколам канального рівня зосередитися на локальній доставці й адресації.

Заголовок кадру містить апаратні адреси відправника та одержувача, що дозволяє визначити, який пристрій відправив кадр і який пристрій має отримати та обробити його. На відміну від ієрархічних і маршрутизованих адрес, апаратні адреси однорівневі. Це означає, що жодна частина адреси не може вказувати на належність до якоїсь логічної або фізичної групи.

Коли пристрої намагаються використовувати середовище одночасно, виникають колізії. Протоколи канального рівня виявляють такі випадки і забезпечують механізми для зменшення їх кількості або ж їх запобігання.

Багато протоколів канального рівня не мають підтвердження про прийом кадру, деякі протоколи навіть не мають контрольної суми для перевірки цілісності кадру. У таких випадках протоколи вищого рівня мають забезпечувати управління потоком даних, контроль помилок, підтвердження доставки та ретрансляцію втрачених даних.

На цьому рівні працюють комутатори, мости.

Функції канального рівня

[ред. | ред. код]
  • Отримання доступу до середовища передачі. Забезпечення доступу — найважливіша функція канального рівня. Вона потрібна завжди, за винятком випадків, коли реалізована повнозв'язна топологія (наприклад, два комп'ютери, з'єднаних через кросовер, або комп'ютер зі світчем у повнодуплексному режимі).
  • Виділення меж кадру. Ця задача також вирішується завжди. Серед можливих рішень цієї задачі — резервування певної послідовності, яка позначає початок або кінець кадру.
  • Апаратна адресація (або адресація канального рівня). Потрібна в тому випадку, коли кадр можуть отримати відразу декілька адресатів. У локальних мережах апаратні адреси (MAC-адреси) застосовуються завжди. також Shortest Path Bridging (MAC-in-MAC) IEEE 802.1aq.
  • Забезпечення достовірності прийнятих даних. Під час передачі кадру є ймовірність, що дані можуть бути спотворені. Важливо це виявити і не намагатися обробити кадр, який містить помилку. Зазвичай на канальному рівні використовуються алгоритми контрольних сум, що дають високу гарантію виявлення помилок.
  • Адресація протоколу верхнього рівня. У процесі декапсуляції вказівка формату вкладеного PDU істотно спрощує обробку інформації, тому найчастіше вказується протокол, що знаходиться в полі даних, за винятком тих випадків, коли в полі даних знаходиться один-єдиний протокол.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Ендрю Таненбаум. Компьютерные сети = Computer networks. — 5 видання. — СПб. : Издательский дом «Питер», 2014. — 992 с. — ISBN 978-0132126953.

Примітки

[ред. | ред. код]