Редагування Клинці

{{Otheruses|тип=НП|Клинці (значення){{!}}Клинці}}
{{Місто Росії
 | назва     = Клинці
 | назва ін. = Клинцы
 | прапор          = Flag of Klintsy (Bryansk oblast).png
 | опис прапора    =
 | герб            = Coat of Arms of Klintsy (Bryansk oblast) (1985).png
 | опис герба      =
 | розташування    = <!-- Map Russia Bryansk region.svg -->
 | mapx            = 69
 | mapy            = 169
 | карта розташування1=Росія Брянська область
 | суб'єкт РФ      = [[Брянська область]]
 | район           = [[Клинцівський район]]
 | міський округ   = [[Клинцівський міський округ]]
 | код ЗКАТУ       = [http://www.mosclassific.ru/mClass/oktmo_view.php?text=15715000001 15 715 000 001]
 | засноване       = [[1707]]
 | завойоване      =
 | статус          = [[1925]]
 | поділ           = 
 | населення       = 64&nbsp;000 осіб ([[2010]])
 | площа           = 64
 | ref-площа       =
 | густота         = 1166,0
 | поштові індекси = 243140—243146
 | код             = 48336
 | координати      = <!-- {{coord|52|45|00|N|32|14|00|E|scale:30000|display=inline,title}} -->
 | часовий пояс    = +3, влітку +4
 | висота          = 160
 | водойма         = річка [[Московка (річка)|Московка]]
 | станція         = ''Клинці''
 | відстань        = 0
 | залізниця о     = 160
 | ref-залізниця о =
 | автошлях о      = 160
 | ref-автошлях о  =
 | фізична о       = 140
 | ref-фізична о   =
 | залізниця с     = 543
 | фізична с       = 484
 | автошлях с      = 538
 | схема           = 
 | міста-побратими = 
 | день міста      = 
 | адреса          = 
 | вебсторінка     = 
 | мер             = Беляй Віталій
 | ремарки         =
 }}

'''Клинці́''' ({{Lang-ru|Клинцы}})&nbsp;— [[місто]] обласного підпорядкування в [[Росія|Російській Федерації]], адміністративний центр [[Клинцівський район|Клинцівського району]] [[Брянська область|Брянської області]]. Розташоване за 160 кілометрів від [[Брянськ]]а. Знаходиться на території української історичної землі [[Стародубщина]].

Населення міста становить:

* 2010 рік&nbsp;— 64&nbsp;000 осіб
* 2002 рік&nbsp;— 67&nbsp;325 осіб
* 1989 рік&nbsp;— 71,2 тис. осіб
* 1970 рік&nbsp;— 59,1 тис. осіб
* 1959 рік&nbsp;— 42,0 тис. осіб
* 1939 рік&nbsp;— 40,5 тис. осіб

== Географія ==
Місто розташоване на річці [[Московка (річка)|Московці]] (Картава Туросна), лівій притоці [[Унеча (річка)|Унечі]], басейн [[іпуть|Іпуті]]. На північно-західній околиці&nbsp;— ліси.

== Історія ==
Клинці були засновані як слобода в 1707 році старообрядцями-втікачами і названі за прізвищем одного з них. У 1782 році поселення стає [[посад]]ом, з 1925 року&nbsp;— [[місто]]м. У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто було окупованим німцями&nbsp;— з серпня 1941 по вересень 1943 років. 8 жителів міста стали [[Герой Радянського Союзу|Героями Радянського Союзу]].

Герб Клинців затверджено 12 грудня 1985 року рішенням сесії Клинцівського міської Ради народних депутатів.

Герб виконаний у формі щита, у верхній частині якого зображено герб Брянської області (у червоному полі золота мортира з ядрами біля неї). У нижній в зеленому полі&nbsp;— шестерня, ткацький човник і бобіна з нитками&nbsp;— символи машинобудування, ткацької і прядильної промисловості міста.

На початку XVIII&nbsp;ст., на місці, де розташовані сучасні Клинці, знаходилися українські села Глухівка та Стодола, які належали місцевому поміщику, вихідцю зі значної козацької старшини, Іванові Бороздні. У Стодолах на річці Туросні була насипана гребля та знаходився водяний млин. У 1707 році Іван Бороздна відвів поруч зі Стодолою ділянку для поселення ватаги російських [[Старообрядництво|старовірів]], що втекли від царських переслідувань із [[Кострома|Костромського]] повіту. Осадчим старостою нової розкольницької слобідки Бороздна призначив одного зі старообрядців&nbsp;— Василя Клинцова. По його прізвищу слобода отримала назву ''Клинці'', що збереглася пізніше і за містом. А село Стодола увійшло згодом до складу Клинців, і назва цього району міста збереглася аж до наших днів. Повсякчасно у Клинцях жили як росіяни-старообрядці, так і місцеві українці. Річка Туросна одержала в межах слободи назву ''Московки'', тобто місця, де живуть [[Москаль|''москалі'']], тепер ця назва стала у Клинцях офіційною. А сучасна Пушкінська вулиця дуже довго йменувалася ''Кумпанівкою'', у пам'ять про те, що за [[Гетьманщина|Гетьманщини]] тут жили козаки [[Компанійські полки|компанійських полків]].

З переписної книги «Слобода Клинці», складеної в 1729 році за вказівкою царського уряду відомо, що «слобода поселена на річці Туросне в 1707 році» і що «ону слободу осаджував Костромського повіту палацової Государевої Данилівській волості селянин Василь Афанасьєв, син Клінцов». Про існування слободи Клінцова та інших старообрядницьких поселень на Стародубщині уряд не знав до вторгнення в Малоросію шведських військ. Жителі слободи Клінцова, сусідніх слобід і посадів вели партизанську війну зі шведами. Петро I високо оцінив їх дії у боротьбі зі шведами і не тільки простив їм втечу з центральної Росії, а й закріпив за ними Указ 1715&nbsp;р. землі, на яких вони оселилися.

У 1729 році слобода складалася з 17 дворів, а вже в 1767 році&nbsp;— з 349 дворів. У слободі були широко розвинені різні промисли, торгівля. Місцеві жителі теслювали, виготовляли і продавали цеглу, шили одяг і взуття, робили сани і прості вози, торгували конопляною олією, прядивом, рогожею, медом, милом.

У 1782 році за указом імператриці Катерини II слобода Клинці отримала статус посаду. З 1785&nbsp;р. в посаді відкривається друкарня для друкування старообрядницької навчальної та духовної літератури.

Значним поштовхом у розвитку посаду послужила поява в Клинцях панчішної, а потім суконної промисловості.

У 1812—1814 роках купцем Василем Опанасовичем Лихомановим побудована перша суконна фабрика, а у 1832—1834 роках почалося будівництво ткацьких фабрик купцями.

У 1862 році в посаді перебувало 13 суконних, 10 панчішних фабрик, 5 шкіряних і 3 чавунно-ливарних заводів. Посад Клинці в II половині XIX століття перетворюється в один із центрів текстильної промисловості Росії. Клинцівські сукна неодноразово отримували нагороди.

У 1854 році в посаді відкрито поштове відділення з телеграфним зв'язком, в 1882 році&nbsp;— громадський банк, а в 1887 році Клинці були з'єднані залізницею з Москвою, Брянськом, Гомелем, що мало величезне значення для подальшого розвитку посаду.

До 1907 року в посаді Клинці було 28 промислових підприємств, число жителів становило 12 тисяч людей без приміських сіл. Відкрито чоловічу і жіночу гімназії, технічне училище, початкові школи, функціонують 2 міські і одна земська лікарні.

У XIX столітті в Клинцях, як і в інших старообрядських посадах та слободах Стародубщини, складається своєрідна місцева культура, що сильно відрізняється як від української, так і від центральноросійської православної культури. Поступово збідніле українське населення з навколишніх сіл відправляється на заробітки до Клинців і оселяється там, поєднуючи українську культуру з місцевою старообрядською<ref>{{Cite web |url=http://www.haidamaka.org.ua/page_imppolrusstar.html |title=Ігор Роздобудько. Імперська політика русифікації на Стародубщині. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. |accessdate=19 вересня 2012 |archive-date=14 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140714133956/http://www.haidamaka.org.ua/page_imppolrusstar.html }}</ref>.

19 квітня 1918&nbsp;р. угрупування брянського напряму Армії Української Народної Республіки зайняло ст. Клинці, визволивши її від російських комуністів-більшовиків<ref>[Позбавлення України від більшовиків (Пам'яти загинувших під Крутами)&nbsp;— Видання Військово-Наукового Віснику&nbsp;— Київ, 1918&nbsp;р.]</ref>.

У 1917—1918 роках Клинці входили до Української Народної Республіки та [[Українська Держава|Української Держави]] гетьмана Павла Скоропадського. У Клинцях знаходився прикордонний пункт Окремого корпусу кордонної охорони Української Держави<ref>{{Cite web |url=https://dpsu.gov.ua/ua/okremiy-korpus-kordonnoi-ohoroni-ukrainskoi-narodnoi-respubliki |title=Архівована копія |accessdate=29 січня 2022 |archive-date=29 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220129102234/https://dpsu.gov.ua/ua/okremiy-korpus-kordonnoi-ohoroni-ukrainskoi-narodnoi-respubliki/ }}</ref>.
13 грудня 1918 року місто було зайняте більшовиками. За словами краєзнавця Павла Хромченка<ref>{{Cite web |url=http://www.haidamaka.org.ua/page_starxxxxxxxststar.html |title=Ігор Роздобудько. Стародубщина у 20-30-х рр. 20-го ст. // Стародубщина. Нарис українського життя краю. |accessdate=19 вересня 2012 |archive-date=26 квітня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140426215502/http://www.haidamaka.org.ua/page_starxxxxxxxststar.html }}</ref>:
{{цитата|Увійшовши у грудні 1918-го року до Клинців, більшовики в першу чергу винищили саме цей український осередок міста, без жалю розстрілюючи на околиці посаду, біля міського парку, не лише чоловіків-українців, але й жінок та дітей}}

У 1921 році центр повіту було перенесено з Суража в Клинці. Клинцівський повіт Гомельської губернії Білорусі у 1926 році був переданий до складу Брянської губернії Росії. У 1929—1930 роках існував Клинцівський округ в Західній губернії.

[[Файл:Памятник основателям Клинцов.jpg|thumb|ліворуч|Пам'ятник Василю Клинцову та засновникам Клинців&nbsp;— старообрядникам.]]
У 1922 році посад Клинці було перейменоване в місто. У передвоєнні роки в місті було понад 40 тисяч жителів. У чотирьох середніх, чотирьох неповних середніх і двох початкових школах навчалося 7634 учнів. У місті перебували текстильний і пеньковий технікуми, фармацевтична і медична школи, педагогічне училище, школа ФЗН. Працювали 6 фабричних клубів, драматичний театр ім. Луначарського, Будинок народної творчості, Будинок вчителя і Будинок піонерів.

У передвоєнному 1940 році клинцівські текстильники виробили близько 20&nbsp;% сукна, що випускалося в СРСР. Машинобудівники налагодили виробництво ткацьких верстатів, раніше закуповуються за кордоном.

У 1941 році розпочалась [[Німецько-радянська війна]] і вже 20 серпня 1941&nbsp;р. Клинці були окуповані німецькими військами. За 25 місяців окупаційного режиму розстріляно і закатовано понад 10 тисяч жителів міста.

25 вересня 1943 місто було звільнено 129, 169 і 217 стрілецькими дивізіями 63 Армії Брянського фронту. Війна завдала Клинцям величезних збитків, але місто швидко встало на ноги.

У 2007 році, на честь 300-ліття заснування Клинців, у місті встановлено пам'ятник Василю Клинцову та засновникам Клинців&nbsp;— старообрядникам.

Промисловість Клинців представлена чотирма підприємствами текстильної промисловості, трьома&nbsp;— легкої, чотирма металообробними заводами, підприємствами будівельної індустрії та харчової промисловості.

У місті Клинці, як повідомляється 13.12.2022, стався потужний вибух, ймовірно, в районі військової частини. Місто розташоване приблизно за 60&nbsp;км від кордону з Чернігівською областю України. Як пише російська служба Бі-Бі-Сі, у ньому, згідно з даними з відкритих джерел, дислокований мотострілецький полк. Климове знаходиться приблизно за 30&nbsp;км від українського кордону. Там розташований військовий аеродром, додає російська служба Бі-Бі-Сі.

== Економіка ==
У місті працюють [[завод]]и автокрановий, поршневих кілець, авторемонтний, телефонної апаратури, велосипедів, бетонний, ювелірний, консервний, м'яких іграшок, комбінати будівельних матеріалів, силікатної цегли, [[фабрика|фабрики]] меблева, трикотажна та швейна.

== Освіта та культура ==
З навчальних закладів діють гуманітарна [[академія]], інститут міжрегіональних відносин, філіал БТУ, технікум текстильної промисловості, педагогічний коледж.

Працює філіал обласного краєзнавчого [[музей|музею]]. Місто має футбольну команду&nbsp;— ФК «Клинці».

== Видатні місця ==
* Будівля міської думи (XIX століття)
* Будівля жіночої гімназії (початок XX століття)
* Храм Спаса Преображення (початок XIX століття)
* Будинок фабриканта Баришникова (кінець XIX століття)
* Будинок фабриканта Сапожкова (початок XX століття)
* Будівля купецьких зборів (початок XX століття)
* Торгові ряди (початок XX століття)
* Бюст народного артиста СРСР Є.&nbsp;М.&nbsp;Бєляєва (2007)

== Люди ==
У місті народилися:
* [[Бєляєв Євген Михайлович]] (1926—1994)&nbsp;— російський співак (ліричний тенор).
* [[Макеєнко Володимир Володимирович]] ({{н}} 1965)&nbsp;— [[Українці|український]] [[політик]], член [[Партія регіонів|Партії регіонів]]. Голова [[Київська міська державна адміністрація|Київської міської державної адміністрації (КМДА)]] (з 25 січня 2014 року).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==

* [[Роздобудько Ігор В'ячеславович|Ігор Роздобудько]]. [http://www.haidamaka.org.ua/page_perbilstar.html  Переселенці на Стародубщину&nbsp;— білоруси та старообрядці. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140606211220/http://www.haidamaka.org.ua/page_perbilstar.html |date=6 червня 2014 }}

== Посилання ==
* [http://klintsy.ru/ Сайт міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090425235808/http://www.klintsy.ru/ |date=25 квітня 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20140119111506/http://www.panoramio.com/map/#lt=53.591486&ln=34.341545&z=5&k=2&a=1&tab=1 Галерея та супутниковий знімок]
* [http://fcklintsy.ucoz.com Сайт футбольного клубу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170701142216/http://fcklintsy.ucoz.com/ |date=1 липня 2017 }}
* [http://www.mojgorod.ru/brjansk_obl/klincy/index.html Енциклопедія «Мой город»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090513053857/http://www.mojgorod.ru/brjansk_obl/klincy/index.html |date=13 травня 2009 }}
* [http://klintsy-portal.ru/ Міський портал] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090722202711/http://klintsy-portal.ru/ |date=22 липня 2009 }}
* [http://www.oaokaz.ru/ Сайт автокранового заводу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120506093622/http://www.oaokaz.ru/ |date=6 травня 2012 }}
* [http://klincy.narod.ru/ Історія міста] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090523073211/http://klincy.narod.ru/ |date=23 травня 2009 }}
* [https://web.archive.org/web/20090513100028/http://fotoklintsy.com/ Галерея]

{{Брянська область}}
{{Бібліоінформація}}
{{russia-geo-stub}}

[[Категорія:Міста Брянської області]]
[[Категорія:Клинці]]
[[Категорія:Стародубщина]]
[[Категорія:Міста Росії]]