Милорадович Петро Михайлович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Mazij (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
 
(Не показано 22 проміжні версії 4 користувачів)
Рядок 4: Рядок 4:
|розмір= 150px
|розмір= 150px
}}
}}
'''Петро́ Миха́йлович Милора́дович''' (1857—1930) — актор, антрепренер і театральний діяч ([[Театр Бергоньє]]), українофіл, прихильник [[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]], як актор виступав в [[Театр «Соловцов»|київському театрі «Соловцов»]], у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка]].
'''Петро́ Миха́йлович Милора́дович''' (1857—1930) — актор, [[антрепренер]] і театральний діяч. Як актор виступав у [[Театр «Соловцов»|київському театрі «Соловцов»]], у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка]]. Українофіл, прихильник [[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]].


== Життєпис ==
== Життєпис ==
[[Файл:Molodyi Teatr 1918.jpg|thumb|right|320px|Молодий театр Леся Курбаса. 1918 рік. П. М. Милорадович сидить в другому ряду — другий справа ]]
Народився 1857 року.
Народився 1857 року.


На сцені — з 20 вересня 1887 року. Перших три зимових сезони служив в м. [[Гродно]].
На сцені — з 20 вересня 1887 року. Перших три зимових сезони служив у м. [[Гродно]].


Два сезони працював в антрепризі [[Крамськой Олександр Михайлович|Яковлєва]], після чого перейшов до антрепризи М. Перлова (Прухникова).
Два сезони працював в антрепризі [[Крамськой Олександр Михайлович|Яковлєва]], після чого перейшов до антрепризи М. Перлова (Прухникова).


Згодом працював в [[Білосток|Білостоці]], [[Мінськ]]у, [[Вільнюс|Вільно]].
Згодом працював у [[Білосток|Білостоці]], [[Мінськ]]у, [[Вільнюс|Вільно]].


Брав участь в поїздках по різних містах з антрепренерами [[Дальський Мамонт Вікторович|Дальським]] і [[Адельгейми|братами Адельгеймами]].
Брав участь у поїздках по різних містах з антрепренерами [[Дальський Мамонт Вікторович|Дальським]] і [[Адельгейми|братами Адельгеймами]].


Чотири роки гастролював з різними українськими трупами, відвідав майже всі гірничі заводи на Уралі, а також міста [[Перм]], [[Єкатеринбург]] і [[Челябінськ]].
Чотири роки гастролював з різними українськими трупами, відвідав майже всі гірничі заводи на Уралі, а також міста [[Перм]], [[Єкатеринбург]] і [[Челябінськ]].


Служив сезон в оперетці Антонової в Челябінську і в [[Ірбіт]]і під час ярмарки.
Служив сезон в оперетці Антонової в Челябінську і в [[Ірбіт]]і під час ярмарку.


Літнього сезону 1900 року працював в [[Дніпро (місто)|Катеринославі]] в народному театрі.
Літнього сезону 1900 року працювавув [[Дніпро (місто)|Катеринославі]] в народному театрі.


1 серпня 1901 року вступив до трупи [[Театр «Соловцов»|Київського театру «Соловцов»]] на ролі коміків і резонерів.
1 серпня 1901 року вступив до трупи [[Театр «Соловцов»|Київського театру «Соловцов»]] на ролі коміків і резонерів.


В 1917—1918 роках разом з [[Максін Макс Карлович|Максом Максіним]] (в майбутньому&nbsp;— відомий німецький кінопродюсер Макс Пфайффер) очолював «[[Театр Бергоньє#Театр мініатюр Максіна-Милорадовича (1917—1918)|Великий театр мініатюр Максіна-Милорадовича]]», що працював у приміщенні [[Театр Бергоньє|Театру Бергоньє]].<ref>[http://infoportal.kiev.ua/nacionalnyj-akademicheskij-teatr-russkoj-dramy-imeni-lesi-ukrainki/ Интересные факты про здание театра]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9d/Kievlyanin_1917_190.pdf Газета «Киевлянинъ», 10 августа 1917 года]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=Mo9XAAAAMAAJ&dq=%D0%BF.+%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87+%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%81&focus=searchwithinvolume&q=%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%BD Людмила Пуха. Кінематограф і Лесь Курбас.&nbsp;— С.&nbsp;43]</ref>
У 1917—1918 роках разом з [[Максін Макс Карлович|Максом Максіним]] (у майбутньому&nbsp;— відомий німецький кінопродюсер Макс Пфайффер) очолював «[[Театр Бергоньє#Театр мініатюр Максіна-Милорадовича (1917—1918)|Великий театр мініатюр Максіна-Милорадовича]]», що працював у приміщенні [[Театр Бергоньє|Театру Бергоньє]].<ref>[http://infoportal.kiev.ua/nacionalnyj-akademicheskij-teatr-russkoj-dramy-imeni-lesi-ukrainki/ Интересные факты про здание театра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925053936/http://infoportal.kiev.ua/nacionalnyj-akademicheskij-teatr-russkoj-dramy-imeni-lesi-ukrainki/ |date=25 вересня 2020 }}{{ref-ru}}</ref><ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9d/Kievlyanin_1917_190.pdf Газета «Киевлянинъ», 10 августа 1917 года]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=Mo9XAAAAMAAJ&dq=п.+милорадович+курбас&focus=searchwithinvolume&q=максін Людмила Пуха. Кінематограф і Лесь Курбас.&nbsp;— С.&nbsp;43]</ref>


1917 року в Театрі Бергоньє за підтримки Петра Михайловича відбулися виступи «[[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]]».<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=4J9AAQAAIAAJ&q=%D0%BF.+%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87+%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%81&dq=%D0%BF.+%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87+%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%81&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjC9-zbh-TsAhXitYsKHSCYANYQ6AEwBHoECAQQAg Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Неллі Миколаївна Корнієнко.&nbsp;— К.: Либідь, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;45]</ref>
1917 року в Театрі Бергоньє за підтримки Петра Михайловича відбулися виступи «[[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]]».<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=4J9AAQAAIAAJ&q=п.+милорадович+курбас&dq=п.+милорадович+курбас&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjC9-zbh-TsAhXitYsKHSCYANYQ6AEwBHoECAQQAg Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Неллі Миколаївна Корнієнко.&nbsp;— К.: Либідь, 2007.&nbsp;— С.&nbsp;45]</ref>


1918 року в [[Одеса|Одесі]] разом з Максом Максіним очолював театр «Мініатюр» в колишньому театрі «Колізей»&nbsp;— театрі Василя Вронського.<ref>[http://literratura.org/non-fiction/3435-evgeniy-demenok-odesskie-kabare-i-teatry-miniatyur-1909-1920-gody-chast-2.html Евгений Деменок. Одесские кабаре и театры миниатюр (1909—1920 годы)]{{ref-ru}}</ref>
1918 року в [[Одеса|Одесі]] разом з Максом Максіним очолював театр «Мініатюр» у колишньому театрі «Колізей»&nbsp;— театрі Василя Вронського.<ref>[http://literratura.org/non-fiction/3435-evgeniy-demenok-odesskie-kabare-i-teatry-miniatyur-1909-1920-gody-chast-2.html Евгений Деменок. Одесские кабаре и театры миниатюр (1909—1920 годы)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210210044437/http://literratura.org/non-fiction/3435-evgeniy-demenok-odesskie-kabare-i-teatry-miniatyur-1909-1920-gody-chast-2.html |date=10 лютого 2021 }}{{ref-ru}}</ref>


1918 року Петро Михайлович був уповноваженим дирекції Інтимного театру в Києві (Хрещатик, 43).
1918 року Петро Михайлович був уповноваженим дирекції Інтимного театру в Києві (Хрещатик, 43).


Згодом як актор виступав у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка]].<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/z-gaydamakami-cherez-use-zhittya З «Гайдамаками»&nbsp;— через усе життя!]&nbsp;day.kyiv.ua</ref>
Згодом як актор виступав у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка]].<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/z-gaydamakami-cherez-use-zhittya З «Гайдамаками»&nbsp;— через усе життя!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201105212806/https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/z-gaydamakami-cherez-use-zhittya |date=5 листопада 2020 }}&nbsp;day.kyiv.ua</ref>


== Ролі ==
== Ролі ==
[[Файл:Molodyi Teatr 1918.jpg|thumb|right|280px|Молодий театр Леся Курбаса. 1918 рік. П.&nbsp;М.&nbsp;Милорадович сидить у другому ряду&nbsp;— другий справа ]]
;Театр «Соловцов»
* 1902&nbsp;— «Рюї Блаз» Віктора Гюго
;Театр Бергоньє (дирекція Новікова)
;Театр Бергоньє (дирекція Новікова)
* 1906&nbsp;— «Медові дні», фарс в 3 діях<ref>[https://libraria.ua/numbers/935/52372/?PageNumber=1&ArticleId=1880044&Search=%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80 Газета «Киевлянин», №&nbsp;358 за 29.12.1906]</ref>
* 1906&nbsp;— «Медові дні», фарс у 3 діях<ref>[https://libraria.ua/numbers/935/52372/?PageNumber=1&ArticleId=1880044&Search=молодий%20театр Газета «Киевлянин», №&nbsp;358 за 29.12.1906]</ref>
;Перший театр УРСР ім. Т.&nbsp;Шевченка
;Перший театр УРСР ім. Т.&nbsp;Шевченка
* 1920&nbsp;— Ксьондз («Гайдамаки» за Т.&nbsp;Шевченком, реж. [[Лесь Курбас]])<ref>Юрій Бобошко. Режисер Лесь Курбас.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1987.&nbsp;— С.&nbsp;58</ref>
* 1920&nbsp;— [[Ксьондз]] («Гайдамаки» за Т.&nbsp;Шевченком, реж. [[Лесь Курбас]])<ref>Юрій Бобошко. Режисер Лесь Курбас.&nbsp;— К.: Мистецтво, 1987.&nbsp;— С.&nbsp;58</ref>
* 1920&nbsp;— Суддя («Ревізор» за М.&nbsp;Гоголем, реж. [[Загаров Олександр Леонідович|О.&nbsp;Загаров]])<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fdE-AQAAIAAJ&dq=%D0%BF.+%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87+%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%81&focus=searchwithinvolume&q=%D0%BC%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 История советского драматического театра: 1917—1920.-T. 2. 1921—1925.&nbsp;— М.: Наука, 1966.&nbsp;— С.&nbsp;234]</ref>
* 1920&nbsp;— Суддя («Ревізор» за М.&nbsp;Гоголем, реж. [[Загаров Олександр Леонідович|О.&nbsp;Загаров]])<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fdE-AQAAIAAJ&dq=п.+милорадович+курбас&focus=searchwithinvolume&q=милорадович История советского драматического театра: 1917—1920.-T. 2. 1921—1925.&nbsp;— М.: Наука, 1966.&nbsp;— С.&nbsp;234]</ref>
* 1921&nbsp;— Блек («[[Чорна Пантера і Білий Медвідь]]» В. Винниченка, реж. [[Василько Василь Степанович|В.&nbsp;Василько]])<ref>[http://kurbas.org.ua/fotoarchiv/pantera/pantera.html Лесь Курбас. Фотоархів. Чорна Пантера і Білий Медвідь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210616170443/https://kurbas.org.ua/fotoarchiv/pantera/pantera.html |date=16 червня 2021 }}&nbsp;kurbas.org.ua</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 47: Рядок 50:


== Джерела ==
== Джерела ==
* [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/69/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C_%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%B5%D1%8F%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_16_%D0%9C%D0%B5%D1%80-%D0%9C%D1%8E%D0%BB_%281904%29.pdf Словарь сценическихъ деятелей. Вып. 16. Мер-Мюл // Журнал «Театръ и Искусство», 1904.&nbsp;— С.&nbsp;2]{{ref-ru}}
* [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/69/Словарь_сценических_деятелей_16_Мер-Мюл_%281904%29.pdf Словарь сценическихъ деятелей. Вып. 16. Мер-Мюл // Журнал «Театръ и Искусство», 1904.&nbsp;— С.&nbsp;2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201104220502/https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/69/Словарь_сценических_деятелей_16_Мер-Мюл_%281904%29.pdf |date=4 листопада 2020 }}{{ref-ru}}
{{нормативний контроль}}
{{нормативний контроль}}
{{Портали|Мистецтво|Біографії|Театр}}
{{Портали|Мистецтво|Біографії|Театр}}

Поточна версія на 06:01, 25 жовтня 2023

Милорадович Петро Михайлович
Народився
1857
Помер1930
Діяльністьактор, антрепренер
ЗакладТеатр «Соловцов», Театр Бергоньє і Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка

Петро́ Миха́йлович Милора́дович (1857—1930) — актор, антрепренер і театральний діяч. Як актор виступав у київському театрі «Соловцов», у Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Українофіл, прихильник Молодого театру Леся Курбаса.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1857 року.

На сцені — з 20 вересня 1887 року. Перших три зимових сезони служив у м. Гродно.

Два сезони працював в антрепризі Яковлєва, після чого перейшов до антрепризи М. Перлова (Прухникова).

Згодом працював у Білостоці, Мінську, Вільно.

Брав участь у поїздках по різних містах з антрепренерами Дальським і братами Адельгеймами.

Чотири роки гастролював з різними українськими трупами, відвідав майже всі гірничі заводи на Уралі, а також міста Перм, Єкатеринбург і Челябінськ.

Служив сезон в оперетці Антонової в Челябінську і в Ірбіті під час ярмарку.

Літнього сезону 1900 року працювавув Катеринославі в народному театрі.

1 серпня 1901 року вступив до трупи Київського театру «Соловцов» на ролі коміків і резонерів.

У 1917—1918 роках разом з Максом Максіним (у майбутньому — відомий німецький кінопродюсер Макс Пфайффер) очолював «Великий театр мініатюр Максіна-Милорадовича», що працював у приміщенні Театру Бергоньє.[1][2][3]

1917 року в Театрі Бергоньє за підтримки Петра Михайловича відбулися виступи «Молодого театру Леся Курбаса».[4]

1918 року в Одесі разом з Максом Максіним очолював театр «Мініатюр» у колишньому театрі «Колізей» — театрі Василя Вронського.[5]

1918 року Петро Михайлович був уповноваженим дирекції Інтимного театру в Києві (Хрещатик, 43).

Згодом як актор виступав у Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка.[6]

Молодий театр Леся Курбаса. 1918 рік. П. М. Милорадович сидить у другому ряду — другий справа
Театр «Соловцов»
  • 1902 — «Рюї Блаз» Віктора Гюго
Театр Бергоньє (дирекція Новікова)
  • 1906 — «Медові дні», фарс у 3 діях[7]
Перший театр УРСР ім. Т. Шевченка

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]