Милорадович Петро Михайлович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Виправлено джерел: 5; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7 |
Mazij (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
|розмір= 150px |
|розмір= 150px |
||
}} |
}} |
||
'''Петро́ Миха́йлович Милора́дович''' (1857—1930) — актор, антрепренер і театральний діяч. Як актор виступав у [[Театр «Соловцов»|київському театрі «Соловцов»]], у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка]]. Українофіл, прихильник [[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]]. |
'''Петро́ Миха́йлович Милора́дович''' (1857—1930) — актор, [[антрепренер]] і театральний діяч. Як актор виступав у [[Театр «Соловцов»|київському театрі «Соловцов»]], у [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка]]. Українофіл, прихильник [[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився 1857 року. |
Народився 1857 року. |
||
На сцені — з 20 вересня 1887 року. Перших три зимових сезони служив |
На сцені — з 20 вересня 1887 року. Перших три зимових сезони служив у м. [[Гродно]]. |
||
Два сезони працював в антрепризі [[Крамськой Олександр Михайлович|Яковлєва]], після чого перейшов до антрепризи М. Перлова (Прухникова). |
Два сезони працював в антрепризі [[Крамськой Олександр Михайлович|Яковлєва]], після чого перейшов до антрепризи М. Перлова (Прухникова). |
||
Згодом працював |
Згодом працював у [[Білосток|Білостоці]], [[Мінськ]]у, [[Вільнюс|Вільно]]. |
||
Брав участь |
Брав участь у поїздках по різних містах з антрепренерами [[Дальський Мамонт Вікторович|Дальським]] і [[Адельгейми|братами Адельгеймами]]. |
||
Чотири роки гастролював з різними українськими трупами, відвідав майже всі гірничі заводи на Уралі, а також міста [[Перм]], [[Єкатеринбург]] і [[Челябінськ]]. |
Чотири роки гастролював з різними українськими трупами, відвідав майже всі гірничі заводи на Уралі, а також міста [[Перм]], [[Єкатеринбург]] і [[Челябінськ]]. |
||
Служив сезон в оперетці Антонової в Челябінську і в [[Ірбіт]]і під час |
Служив сезон в оперетці Антонової в Челябінську і в [[Ірбіт]]і під час ярмарку. |
||
Літнього сезону 1900 року |
Літнього сезону 1900 року працювавув [[Дніпро (місто)|Катеринославі]] в народному театрі. |
||
1 серпня 1901 року вступив до трупи [[Театр «Соловцов»|Київського театру «Соловцов»]] на ролі коміків і резонерів. |
1 серпня 1901 року вступив до трупи [[Театр «Соловцов»|Київського театру «Соловцов»]] на ролі коміків і резонерів. |
||
У 1917—1918 роках разом з [[Максін Макс Карлович|Максом Максіним]] (у майбутньому — відомий німецький кінопродюсер Макс Пфайффер) очолював «[[Театр Бергоньє#Театр мініатюр Максіна-Милорадовича (1917—1918)|Великий театр мініатюр Максіна-Милорадовича]]», що працював у приміщенні [[Театр Бергоньє|Театру Бергоньє]].<ref>[http://infoportal.kiev.ua/nacionalnyj-akademicheskij-teatr-russkoj-dramy-imeni-lesi-ukrainki/ Интересные факты про здание театра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200925053936/http://infoportal.kiev.ua/nacionalnyj-akademicheskij-teatr-russkoj-dramy-imeni-lesi-ukrainki/ |date=25 вересня 2020 }}{{ref-ru}}</ref><ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/9/9d/Kievlyanin_1917_190.pdf Газета «Киевлянинъ», 10 августа 1917 года]{{ref-ru}}</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=Mo9XAAAAMAAJ&dq=п.+милорадович+курбас&focus=searchwithinvolume&q=максін Людмила Пуха. Кінематограф і Лесь Курбас. — С. 43]</ref> |
|||
1917 року в Театрі Бергоньє за підтримки Петра Михайловича відбулися виступи «[[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]]».<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=4J9AAQAAIAAJ&q=п.+милорадович+курбас&dq=п.+милорадович+курбас&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjC9-zbh-TsAhXitYsKHSCYANYQ6AEwBHoECAQQAg Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Неллі Миколаївна Корнієнко. — К.: Либідь, 2007. — С. 45]</ref> |
1917 року в Театрі Бергоньє за підтримки Петра Михайловича відбулися виступи «[[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру Леся Курбаса]]».<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=4J9AAQAAIAAJ&q=п.+милорадович+курбас&dq=п.+милорадович+курбас&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwjC9-zbh-TsAhXitYsKHSCYANYQ6AEwBHoECAQQAg Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Неллі Миколаївна Корнієнко. — К.: Либідь, 2007. — С. 45]</ref> |
||
1918 року в [[Одеса|Одесі]] разом з Максом Максіним очолював театр «Мініатюр» |
1918 року в [[Одеса|Одесі]] разом з Максом Максіним очолював театр «Мініатюр» у колишньому театрі «Колізей» — театрі Василя Вронського.<ref>[http://literratura.org/non-fiction/3435-evgeniy-demenok-odesskie-kabare-i-teatry-miniatyur-1909-1920-gody-chast-2.html Евгений Деменок. Одесские кабаре и театры миниатюр (1909—1920 годы)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210210044437/http://literratura.org/non-fiction/3435-evgeniy-demenok-odesskie-kabare-i-teatry-miniatyur-1909-1920-gody-chast-2.html |date=10 лютого 2021 }}{{ref-ru}}</ref> |
||
1918 року Петро Михайлович був уповноваженим дирекції Інтимного театру в Києві (Хрещатик, 43). |
1918 року Петро Михайлович був уповноваженим дирекції Інтимного театру в Києві (Хрещатик, 43). |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
== Ролі == |
== Ролі == |
||
[[Файл:Molodyi Teatr 1918.jpg|thumb|right|280px|Молодий театр Леся Курбаса. 1918 рік. П. М. Милорадович сидить |
[[Файл:Molodyi Teatr 1918.jpg|thumb|right|280px|Молодий театр Леся Курбаса. 1918 рік. П. М. Милорадович сидить у другому ряду — другий справа ]] |
||
;Театр «Соловцов» |
;Театр «Соловцов» |
||
* 1902 — «Рюї Блаз» Віктора Гюго |
* 1902 — «Рюї Блаз» Віктора Гюго |
||
;Театр Бергоньє (дирекція Новікова) |
;Театр Бергоньє (дирекція Новікова) |
||
* 1906 — «Медові дні», фарс |
* 1906 — «Медові дні», фарс у 3 діях<ref>[https://libraria.ua/numbers/935/52372/?PageNumber=1&ArticleId=1880044&Search=молодий%20театр Газета «Киевлянин», № 358 за 29.12.1906]</ref> |
||
;Перший театр УРСР ім. Т. Шевченка |
;Перший театр УРСР ім. Т. Шевченка |
||
* 1920 — Ксьондз («Гайдамаки» за Т. Шевченком, реж. [[Лесь Курбас]])<ref>Юрій Бобошко. Режисер Лесь Курбас. — К.: Мистецтво, 1987. — С. 58</ref> |
* 1920 — [[Ксьондз]] («Гайдамаки» за Т. Шевченком, реж. [[Лесь Курбас]])<ref>Юрій Бобошко. Режисер Лесь Курбас. — К.: Мистецтво, 1987. — С. 58</ref> |
||
* 1920 — Суддя («Ревізор» за М. Гоголем, реж. [[Загаров Олександр Леонідович|О. Загаров]])<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fdE-AQAAIAAJ&dq=п.+милорадович+курбас&focus=searchwithinvolume&q=милорадович История советского драматического театра: 1917—1920.-T. 2. 1921—1925. — М.: Наука, 1966. — С. 234]</ref> |
* 1920 — Суддя («Ревізор» за М. Гоголем, реж. [[Загаров Олександр Леонідович|О. Загаров]])<ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=fdE-AQAAIAAJ&dq=п.+милорадович+курбас&focus=searchwithinvolume&q=милорадович История советского драматического театра: 1917—1920.-T. 2. 1921—1925. — М.: Наука, 1966. — С. 234]</ref> |
||
* 1921 — Блек («[[Чорна Пантера і Білий Медвідь]]» В. Винниченка, реж. [[Василько Василь Степанович|В. Василько]])<ref>[http://kurbas.org.ua/fotoarchiv/pantera/pantera.html Лесь Курбас. Фотоархів. Чорна Пантера і Білий Медвідь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210616170443/https://kurbas.org.ua/fotoarchiv/pantera/pantera.html |date=16 червня 2021 }} kurbas.org.ua</ref> |
* 1921 — Блек («[[Чорна Пантера і Білий Медвідь]]» В. Винниченка, реж. [[Василько Василь Степанович|В. Василько]])<ref>[http://kurbas.org.ua/fotoarchiv/pantera/pantera.html Лесь Курбас. Фотоархів. Чорна Пантера і Білий Медвідь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210616170443/https://kurbas.org.ua/fotoarchiv/pantera/pantera.html |date=16 червня 2021 }} kurbas.org.ua</ref> |
||
Рядок 50: | Рядок 50: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/69/Словарь_сценических_деятелей_16_Мер-Мюл_%281904%29.pdf Словарь сценическихъ деятелей. Вып. 16. Мер-Мюл // Журнал «Театръ и Искусство», 1904. — С. 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201104220502/https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/69/ |
* [https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/69/Словарь_сценических_деятелей_16_Мер-Мюл_%281904%29.pdf Словарь сценическихъ деятелей. Вып. 16. Мер-Мюл // Журнал «Театръ и Искусство», 1904. — С. 2] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201104220502/https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/6/69/Словарь_сценических_деятелей_16_Мер-Мюл_%281904%29.pdf |date=4 листопада 2020 }}{{ref-ru}} |
||
{{нормативний контроль}} |
{{нормативний контроль}} |
||
{{Портали|Мистецтво|Біографії|Театр}} |
{{Портали|Мистецтво|Біографії|Театр}} |
Поточна версія на 06:01, 25 жовтня 2023
Милорадович Петро Михайлович | |
---|---|
Народився | 1857 |
Помер | 1930 |
Діяльність | актор, антрепренер |
Заклад | Театр «Соловцов», Театр Бергоньє і Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка |
Петро́ Миха́йлович Милора́дович (1857—1930) — актор, антрепренер і театральний діяч. Як актор виступав у київському театрі «Соловцов», у Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка. Українофіл, прихильник Молодого театру Леся Курбаса.
Народився 1857 року.
На сцені — з 20 вересня 1887 року. Перших три зимових сезони служив у м. Гродно.
Два сезони працював в антрепризі Яковлєва, після чого перейшов до антрепризи М. Перлова (Прухникова).
Згодом працював у Білостоці, Мінську, Вільно.
Брав участь у поїздках по різних містах з антрепренерами Дальським і братами Адельгеймами.
Чотири роки гастролював з різними українськими трупами, відвідав майже всі гірничі заводи на Уралі, а також міста Перм, Єкатеринбург і Челябінськ.
Служив сезон в оперетці Антонової в Челябінську і в Ірбіті під час ярмарку.
Літнього сезону 1900 року працювавув Катеринославі в народному театрі.
1 серпня 1901 року вступив до трупи Київського театру «Соловцов» на ролі коміків і резонерів.
У 1917—1918 роках разом з Максом Максіним (у майбутньому — відомий німецький кінопродюсер Макс Пфайффер) очолював «Великий театр мініатюр Максіна-Милорадовича», що працював у приміщенні Театру Бергоньє.[1][2][3]
1917 року в Театрі Бергоньє за підтримки Петра Михайловича відбулися виступи «Молодого театру Леся Курбаса».[4]
1918 року в Одесі разом з Максом Максіним очолював театр «Мініатюр» у колишньому театрі «Колізей» — театрі Василя Вронського.[5]
1918 року Петро Михайлович був уповноваженим дирекції Інтимного театру в Києві (Хрещатик, 43).
Згодом як актор виступав у Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка.[6]
- Театр «Соловцов»
- 1902 — «Рюї Блаз» Віктора Гюго
- Театр Бергоньє (дирекція Новікова)
- 1906 — «Медові дні», фарс у 3 діях[7]
- Перший театр УРСР ім. Т. Шевченка
- 1920 — Ксьондз («Гайдамаки» за Т. Шевченком, реж. Лесь Курбас)[8]
- 1920 — Суддя («Ревізор» за М. Гоголем, реж. О. Загаров)[9]
- 1921 — Блек («Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченка, реж. В. Василько)[10]
- ↑ Интересные факты про здание театра [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Газета «Киевлянинъ», 10 августа 1917 года(рос.)
- ↑ Людмила Пуха. Кінематограф і Лесь Курбас. — С. 43
- ↑ Лесь Курбас: репетиція майбутнього / Неллі Миколаївна Корнієнко. — К.: Либідь, 2007. — С. 45
- ↑ Евгений Деменок. Одесские кабаре и театры миниатюр (1909—1920 годы) [Архівовано 10 лютого 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ З «Гайдамаками» — через усе життя! [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] day.kyiv.ua
- ↑ Газета «Киевлянин», № 358 за 29.12.1906
- ↑ Юрій Бобошко. Режисер Лесь Курбас. — К.: Мистецтво, 1987. — С. 58
- ↑ История советского драматического театра: 1917—1920.-T. 2. 1921—1925. — М.: Наука, 1966. — С. 234
- ↑ Лесь Курбас. Фотоархів. Чорна Пантера і Білий Медвідь [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.] kurbas.org.ua
- Словарь сценическихъ деятелей. Вып. 16. Мер-Мюл // Журнал «Театръ и Искусство», 1904. — С. 2 [Архівовано 4 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)