Нафтенові вуглеводні: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Entry1337 (обговорення | внесок)
711 редагувань
Функція пропозицій посилань: додано 3 посилання.
вікіфікація, до приєднання
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Приєднати до|Циклоалкани|дата=квітень 2024}}
⚫
'''Нафтенові вуглеводні''' ([[циклопарафіни]], [[циклоалкани]] чи циклани) за хімічними властивостями близькі до представників [[вуглеводні]]в жирного ряду, а за циклічною будовою нагадують [[Арени|вуглеводні ароматичного ряду]]. Нафтени підрозділяють на моноциклічні C<sub>n</sub>H<sub>2n</sub> ([[циклопентан]] C<sub>5</sub>H<sub>10</sub>, циклогексан C<sub>6</sub>H<sub>12</sub>); біциклічні CnH<sub>2n-2</sub> (декалін C<sub>10</sub>H<sub>18</sub>); три&nbsp;— і [[Поліциклічні ароматичні вуглеводні|поліциклічні]] C<sub>n</sub>H<sub>2n-4</sub>, C<sub>n</sub>H<sub>2n-6</sub> і&nbsp;т.&nbsp;ін.
'''Нафтенові вуглеводні''' ([[циклопарафіни]], [[циклоалкани]] чи циклани) за хімічними властивостями близькі до представників [[вуглеводні]]в жирного ряду, а за циклічною будовою нагадують [[Арени|вуглеводні ароматичного ряду]].


⚫
Нафтени підрозділяють на моноциклічні C<sub>n</sub>H<sub>2n</sub> ([[циклопентан]] C<sub>5</sub>H<sub>10</sub>, [[циклогексан]] C<sub>6</sub>H<sub>12</sub>); біциклічні C<sub>n</sub>H<sub>2n-2</sub> ([[декалін]] C<sub>10</sub>H<sub>18</sub>); три- і [[Поліциклічні ароматичні вуглеводні|поліциклічні]] C<sub>n</sub>H<sub>2n-4</sub>, C<sub>n</sub>H<sub>2n-6</sub> і&nbsp;т.&nbsp;ін.
⚫
Найхарактернішими хімічними реакціями для нафтенів є реакції заміщення: [[хлорування]], [[нітрування]] азотною кислотою при нагріванні, окислювання азотною кислотою середньої концентрації з утворенням двоосновних кислот (глутарової&nbsp;— HOOC(CH<sub>2</sub>)<sub>3</sub>COOH, адипінової&nbsp;— HOOC(CH<sub>2</sub>)<sub>4</sub>COOH і ін.). Нафтени гідруються погано, перетворюючись на [[алкани]]. Більш легко здійснюється [[дегідрогенізація]] з утворенням аренів при наявності каталізаторів і температурі 300—350&nbsp;°C.

== Хімічні властивості ==
⚫
Найхарактернішими хімічними реакціями для нафтенів є [[реакції заміщення]]: [[хлорування]], [[нітрування]] азотною кислотою при нагріванні, окислювання азотною кислотою середньої концентрації з утворенням двоосновних кислот ([[глутарова кислота|глутарової]] HOOC(CH<sub>2</sub>)<sub>3</sub>COOH, [[адипінова кислота|адипінової]] HOOC(CH<sub>2</sub>)<sub>4</sub>COOH і ін.). Нафтени гідруються погано, перетворюючись на [[алкани]]. Більш легко здійснюється [[дегідрогенізація]] з утворенням аренів при наявності каталізаторів і температурі 300—350&nbsp;°C.


Нафтени здатні утворювати комплекси з тіосечовиною, що дозволяє відокремити моноциклічні нафтени від поліциклічних, котрі утворюють з тіосечовиною міцніші комплекси.
Нафтени здатні утворювати комплекси з тіосечовиною, що дозволяє відокремити моноциклічні нафтени від поліциклічних, котрі утворюють з тіосечовиною міцніші комплекси.


Визначення кількісного вмісту нафтенів у сумішах вуглеводнів проводиться після попереднього видалення неграничних і ароматичних вуглеводнів, у результаті чого задача зводиться до визначення нафтенів у суміші з алканами. Цю суміш називають граничним залишком. Вміст нафтенів у граничному залишку визначається методом анілінових точок чи методом питомих рефракцій.
Визначення кількісного вмісту нафтенів у сумішах вуглеводнів проводиться після попереднього видалення неграничних і ароматичних вуглеводнів, у результаті чого задача зводиться до визначення нафтенів у суміші з алканами. Цю суміш називають граничним залишком. Вміст нафтенів у граничному залишку визначається методом анілінових точок чи методом питомих рефракцій.

⚫
Нафтенові вуглеводні входять до складу всіх нафт (25-75&nbsp;%), причому в більшості нафт вони переважають. Кількість нафтенів у фракціях зростає в міру збільшення їхньої густини. Моноциклічні нафтени містяться в основному у фракціях до 300&nbsp;°C, біциклічні з'являються в середніх бензинових (130—150&nbsp;°C) і зберігаються у висококиплячих, трициклічні знаходяться у фракціях, що википають при температурі понад 200&nbsp;°C.
== Поширення у природі ==
⚫
Нафтенові вуглеводні входять до складу всіх нафт (25—75&nbsp;%), причому в більшості нафт вони переважають. Кількість нафтенів у фракціях зростає в міру збільшення їхньої густини. Моноциклічні нафтени містяться в основному у фракціях до 300&nbsp;°C, біциклічні з'являються в середніх бензинових (130—150&nbsp;°C) і зберігаються у висококиплячих, трициклічні знаходяться у фракціях, що википають при температурі понад 200&nbsp;°C.


Неграничних вуглеводнів природні нафти не містять чи містять дуже мало, але вони часто складають значну частину рідких і газоподібних продуктів термічної деструктивної переробки нафти і її фракцій. Висока реакційна здатність неграничних вуглеводнів дозволяє використовувати їх як сировину для органічного синтезу, однак вони знижують хімічну стабільність нафтопродуктів.
Неграничних вуглеводнів природні нафти не містять чи містять дуже мало, але вони часто складають значну частину рідких і газоподібних продуктів термічної деструктивної переробки нафти і її фракцій. Висока реакційна здатність неграничних вуглеводнів дозволяє використовувати їх як сировину для органічного синтезу, однак вони знижують хімічну стабільність нафтопродуктів.

Асфальтосмолисті речовини є невід'ємним компонентом майже всіх нафт. Після відгону з нафти світлих фракцій, легких олій, а також важких мазутних фракцій залишається складна суміш смолистих продуктів, що являють собою темну і густу масу&nbsp;— гудрон, кількість якого в смолистих нафтах може досягати 40&nbsp;%. Смолисті й асфальтові речовини, що складають гудрон, розглядаються як високомолекулярні ([[молекулярна маса]] понад 500) гетероорганічні сполуки складної гібридної будови, що включають [[вуглець]], [[водень]], [[кисень]], [[сірка|сірку]] й [[азот]].
Асфальтосмолисті речовини є невід'ємним компонентом майже всіх нафт. Після відгону з нафти світлих фракцій, легких олій, а також важких мазутних фракцій залишається складна суміш смолистих продуктів, що являють собою темну і густу масу&nbsp;— гудрон, кількість якого в смолистих нафтах може досягати 40&nbsp;%. Смолисті й асфальтові речовини, що складають гудрон, розглядаються як високомолекулярні ([[молекулярна маса]] понад 500) гетероорганічні сполуки складної гібридної будови, що включають [[вуглець]], [[водень]], [[кисень]], [[сірка|сірку]] й [[азот]].


== Література ==
== Література ==
* [[Саранчук Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Саранчук]], [[Ільяшов Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Ільяшов]], В.&nbsp;В.&nbsp;Ошовський, [[Білецький Володимир Стефанович|В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький]]. [[Хімія]] і фізика горючих копалин.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2008.&nbsp;— с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
* [[Саранчук Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Саранчук]], [[Ільяшов Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Ільяшов]], В.&nbsp;В.&nbsp;Ошовський, [[Білецький Володимир Стефанович|В.&nbsp;С.&nbsp;Білецький]]. Хімія і фізика горючих копалин.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2008.&nbsp;— с. 600. ISBN 978-966-317-024-4


[[Категорія:Вуглеводні]]
[[Категорія:Вуглеводні]]

Поточна версія на 10:16, 11 квітня 2024

Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Циклоалкани, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з квітня 2024.

Нафтенові вуглеводні (циклопарафіни, циклоалкани чи циклани) за хімічними властивостями близькі до представників вуглеводнів жирного ряду, а за циклічною будовою нагадують вуглеводні ароматичного ряду.

Нафтени підрозділяють на моноциклічні CnH2n (циклопентан C5H10, циклогексан C6H12); біциклічні CnH2n-2 (декалін C10H18); три- і поліциклічні CnH2n-4, CnH2n-6 і т. ін.

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]

Найхарактернішими хімічними реакціями для нафтенів є реакції заміщення: хлорування, нітрування азотною кислотою при нагріванні, окислювання азотною кислотою середньої концентрації з утворенням двоосновних кислот (глутарової HOOC(CH2)3COOH, адипінової HOOC(CH2)4COOH і ін.). Нафтени гідруються погано, перетворюючись на алкани. Більш легко здійснюється дегідрогенізація з утворенням аренів при наявності каталізаторів і температурі 300—350 °C.

Нафтени здатні утворювати комплекси з тіосечовиною, що дозволяє відокремити моноциклічні нафтени від поліциклічних, котрі утворюють з тіосечовиною міцніші комплекси.

Визначення кількісного вмісту нафтенів у сумішах вуглеводнів проводиться після попереднього видалення неграничних і ароматичних вуглеводнів, у результаті чого задача зводиться до визначення нафтенів у суміші з алканами. Цю суміш називають граничним залишком. Вміст нафтенів у граничному залишку визначається методом анілінових точок чи методом питомих рефракцій.

Поширення у природі

[ред. | ред. код]

Нафтенові вуглеводні входять до складу всіх нафт (25—75 %), причому в більшості нафт вони переважають. Кількість нафтенів у фракціях зростає в міру збільшення їхньої густини. Моноциклічні нафтени містяться в основному у фракціях до 300 °C, біциклічні з'являються в середніх бензинових (130—150 °C) і зберігаються у висококиплячих, трициклічні знаходяться у фракціях, що википають при температурі понад 200 °C.

Неграничних вуглеводнів природні нафти не містять чи містять дуже мало, але вони часто складають значну частину рідких і газоподібних продуктів термічної деструктивної переробки нафти і її фракцій. Висока реакційна здатність неграничних вуглеводнів дозволяє використовувати їх як сировину для органічного синтезу, однак вони знижують хімічну стабільність нафтопродуктів.

Асфальтосмолисті речовини є невід'ємним компонентом майже всіх нафт. Після відгону з нафти світлих фракцій, легких олій, а також важких мазутних фракцій залишається складна суміш смолистих продуктів, що являють собою темну і густу масу — гудрон, кількість якого в смолистих нафтах може досягати 40 %. Смолисті й асфальтові речовини, що складають гудрон, розглядаються як високомолекулярні (молекулярна маса понад 500) гетероорганічні сполуки складної гібридної будови, що включають вуглець, водень, кисень, сірку й азот.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нафтенові_вуглеводні&oldid=42301268