Нульовий вказівник: відмінності між версіями

Нульовий (порожній) вказівник — вказівник, який нікуди не вказує. Використовується для того, щоб показати, що дана змінна-вказівник ні на що не посилається. У різних мовах програмування представлений різними константами, наприклад:

• У машинних кодах: 0
• У мовах Pascal, Clipper, Modula 2, Ruby, Lua : nil
• У C-подібних мовах: NULL
• У мовах Java та C#: null
• У мові Icon: &null
• У мові Python: None
• У мові Visual Basic: Nothing

Тоні Гоар, який винайшов нульовий вказівник у 1965 році, вважає це помилкою, яка імовірно коштувала мільярди доларів, оскільки спроба розіменування нульового вказівника зазвичай приводить до збою й припинення роботи програми .

Особливості використання в різних мовах

ANSI C гарантує, що значення NULL еквівалентне 0, тому записи <code|C>

 int *a, *b; 
 a = NULL;
 b = 0; 

еквівалентні — вказівники a та b отримають однакове значення.

На відміну від C в Паскалі, який є дуже суворим щодо типів, Nil в жодному випадку не еквівалентний числу 0.