Обговорення:Український правопис 2019 року: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: 95.91.26.149 у темі «Застаріла "Думка науковців"» 4 роки тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вилучено вміст Додано вміст
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 137: Рядок 137:
Текст правопису було схвалено, однак він не був уведений в дію. '''Досі'''.--[[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]] ([[Обговорення користувача:UeArtemis|обговорення]]) 16:54, 3 жовтня 2019 (UTC)
Текст правопису було схвалено, однак він не був уведений в дію. '''Досі'''.--[[Користувач:UeArtemis|ЮеАртеміс]] ([[Обговорення користувача:UeArtemis|обговорення]]) 16:54, 3 жовтня 2019 (UTC)
:І Слава Богу! --[[Користувач:Анатолій 2000|Анатолій ]] ([[Обговорення користувача:Анатолій 2000|обговорення]]) 16:56, 3 жовтня 2019 (UTC)
:І Слава Богу! --[[Користувач:Анатолій 2000|Анатолій ]] ([[Обговорення користувача:Анатолій 2000|обговорення]]) 16:56, 3 жовтня 2019 (UTC)

== Застаріла "Думка науковців" ==

У частині "Думка науковців" є наступний абзац: ''доктор філологічних наук Віталій Русанівський (Стосунок «Проєкту» до реального українського правопису. «Мовознавство», 2002, № 6, стор. 92-98): «Реформатори пропонують уживати як паралельні форми ефір і етер, кафедра і катедра, але нічого не кажуть про те, як бути з методом і бібліотекою, дискотекою і просто текою»; «Якщо у згоді з чинним правописом пишемо півлітра — півлітровий, піввідра — піввідерний, півкілометра — півкілометровий, півлітра — півлітровий (і півлітрівка), то з уведенням нового правила, по-перше, зникає ця гармонія (пів літра, але півлітровий, пів відра, але піввідерний і под.), по-друге, виникає контроверза між іменниками, в яких пів- відіграє роль префіксоїда, і словосполученнями з пів у значенні половина: півсотня — пів сотні, півтонна — пів тонни (тони?). Отже, те, що сьогодні підпадає під правило, стане винятком, і навпаки»''</br>
Це зауваження до старого проєкту, що не відповідає чинному правопису за наведеними нижче пунктами:
:1) ''Реформатори пропонують уживати як паралельні форми ефір і етер ефір і етер, кафедра і катедра, але нічого не кажуть про те, як бути з методом і бібліотекою, дискотекою і просто текою'' -- зараз у правописі ця частина сформульована, як "передаємо звичайно" і як опція для слів з "Ф" (Афіни/Атени, ефір/етер). Тобто бібліотеку ніхто не пропонує робити бібліофекою. Ставлення автора до паралельних кафедра/катедра з наданої цитати не можна встановити.
:2) Вся ситуація з '''пів''' більше не актуальна.
Пропоную цей абзац прибрати зі статті, як такий, що не стосується впроваджених змін.--[[Спеціальна:Внесок/95.91.26.149|95.91.26.149]] 12:57, 17 січня 2020 (UTC)

Версія за 12:57, 17 січня 2020

Юзербокс проти

Шаблон:Anti 2018.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:13, 29 серпня 2018 (UTC)Відповісти

Петиції проти

Порівняльна таблиця неповна

Не згадана йотація Е після усіх голосних. Зараз лише після передніх.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:44, 8 вересня 2018 (UTC)Відповісти

Виявлені помилки

  • Виявлені помилки. Знак „+“: виправлено.
+ С. 8. геграфічних -> географічних
С. 8. «до одної», ями; -> «до одної» ями; / «до одної»;
С. 18. поезії крім звичайної форми Украї́на іноді -> поезії, крім звичайної форми Украї́на, іноді
+ С. 22. Правопи слів -> Правопис слів
С. 131. приголосним крім -> приголосним, крім
С. 158. іменниковми -> іменниковими
С. 195. займеником -> займенником
Проект містить багато помилок. Прочитати весь проект не мав часу.
  • Мій висновок.
Проект безграмотний.
Таке відчуття, що правописна комісія навіть не прочитала те, що створила. Микола Івкі (обговорення) 13:25, 10 вересня 2018 (UTC)Відповісти
  • Треба зауважити, що існують принаймні дві офіційні верстки проекту. Перша має назву novoi-redaktsii-pravopysu.pdf (у властивостях файлу дані: автор Larisa2, модифікована 14.08.2018 14:09:55). Друга, змінена, має назву UkrainianSpelling.pdf (Title: Кінцевий варіант, розміщений на www.nas.gov.ua; автор Larisa2; 17.08.2018 17:16:34). У другій верстці деяких помічених помилок набору немає. Maksym Ye. (обговорення) 06:02, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Джерело: [[1]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:41, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Maksym Ye.. Не відшукав ні перше, ні друге. Повідомте у вигляді https://*. --Микола Івкі (обговорення) 12:57, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Є фейсбук-група, де обговорюють технічні помилки в проекті, збирають їх докупи й збираються надіслати листа: Український правопис 2018. Зокрема в цьому дописі збирали технічні помилки (у вигляді коментарів), а в цьому дописі є посилання на зведену таблицю, яку готує один із учасників на основі коментарів інших. Sasha1024 (обговорення) 15:26, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
  • Відіслав на зазначену електронну пошту власні зауваження, переважно не технічні. Але ніде в повідомленнях не знайшов фізичну адресу комісії, куди можна відіслати паперовий варіант, щоб його офіційно зареєстрували в рамках громадського обговорення. Можливо, хтось уже відсилав на папері? Maksym Ye. (обговорення) 15:56, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Maksym Ye., перепрошую, а Ви це бачили? Тобто — чи мають надіслані Вами зауваження форму таблиці громадського обговорення? (Бо інакше боюся, щоб не проігнорували.) Про фізичну адресу — не знаю. Sasha1024 (обговорення) 18:47, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Бачив, хоча цю форму теж додали пізніше першого повідомлення. Я взяв саме цю табличку з трьома колонками, записав у першу свої дані. (Щоб так текст вичитували, як вимагають формальностей.) Але без офіційного вхідного номера реєстрації органу державної влади чи наукового інституту чиновники та адміністратори можуть узагалі не зважати на звернення громадян. Так, щось хтось комусь відсилав на укр.нет, і нема з кого спитати, бо неможливо перевірити. Maksym Ye. (обговорення) 19:19, 11 вересня 2018 (UTC)Відповісти
[[3]]. Микола Івкі (обговорення) 13:17, 12 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Maksym Ye.. Додатково дякую за те, що в зауваженнях згадали про назву Вятка. --Микола Івкі (обговорення) 12:33, 13 вересня 2018 (UTC)Відповісти
Як попередньо далі писати ?
  • Чингісхáн (с. 147) ? Чінгізхáн (с. 152) ? Чінгісхáн ? Чингізхáн ?
  • Як розуміти Олéж-е (-у) (с. 142) ? Олéж-е (Олéж-у) / Олéж-е (Олéг-у) ?
  • Звук [г] — глотковий (с. 7) / гортанний ?
  • Як буде місцевий відмінок від назв Вінніпеґ, Гааґа ?
Як утворити прикметники від назв Вінніпеґ, Гааґа, Чикаґо ?

Час обговорення

Щойно вичитав. Продовжили „до 1 жовтня 2018 року“ ([[4]]). Микола Івкі (обговорення) 12:08, 13 вересня 2018 (UTC)Відповісти

Відгуки

Ще один знайшов: Кандидат філологічних наук з Вінницької академії неперервної освіти Тарас Ткачук: « Якби я був ворогом України, то наполягав би на негайному прийнятті нового правопису в тій редакції, яку запропонували для обговорення. У результаті наші недруги одночасно здобули б кілька перемог». [5] --ЮеАртеміс (обговорення) 13:04, 12 вересня 2018 (UTC)Відповісти

Критика й відгуки про проблеми

Можливо слід додати розділ "Критика", а не тільки схвальні відгуки від пані Фаріон. Туди (у розділ) можна додати таке:

  • Кандидат філологічних наук з Вінницької академії неперервної освіти Тарас Ткачук: « Якби я був ворогом України, то наполягав би на негайному прийнятті нового правопису в тій редакції, яку запропонували для обговорення. У результаті наші недруги одночасно здобули б кілька перемог».

Свою думку філолог аргументує такими поясненнями. (наведено дослівно):

1. Українські патріоти, які вболівають за долю мови, розколються на два ворожі табори, які навряд чи коли-небудь після цього помиряться (це засвідчують наша історія та реалії сучасного життя).

2. Українські громадяни, які вагалися, чи переходити на рідну мову, навряд чи наважаться на такий крок, адже неважко здогадатися, який шквал обурення підійметься навколо правописних норм, особливо цей крок буде корисним для глибшого розколу України на кілька регіонів за мовною ознакою.

3. Жменьку лінгвістів, які щиро вірили, що служать вірою і правдою рідній землі, зненавидить свій же народ, бо ніколи не зрозуміє, навіщо ці мовознавці так ускладнили там, де потрібно було спрощувати.

4. Усі автори підручників і посібників (а також редактори, коректори та інші) з моменту прийняття нової редакції правопису замість того, щоб працювати над змістом своїх робіт, почнуть відволікатися на кожному кроці на нові вимоги до правописних норм — і ми знову потрапимо в лещата формалізму.

5. Вчителі з моменту прийняття правопису десять років(!!!) ходитимуть на уроки з думкою: у цьому класі ми працюємо за старою редакцією, а в цьому — за новою, ці роботи ми перевіряємо за старою, а ці — за новою... А це ж 50 тисяч освітян, які навчають майже чотири мільйони дітей любити українську мову!

6. Уявляєте іноземця, який спробує вивчити українську мову за новою редакцією українського правопису? Звичайно, він махне рукою і почне вивчати якусь іншу мову, де все набагато простіше...

7. Будь-який пошук через ключові слова, які мають паралельні форми (Афіни — Атени, ефір — етер, індик — индик), тепер ускладниться й уповільниться в кілька разів, що істотно зменшить кількість україномовних користувачів Інтернету, які перейдуть на російську чи англійську, бо там усе простіше і швидше.

8. Мільйонні державні кошти, які потрібно було б витратити на реальні проблеми на мовному фронті, підуть на те, щоб ще далі відштовхнути українців від української мови! Це геніально: боремося з українцями, використовуючи їхні ж гроші!!! ([1])

  • "...правопис не враховує чимало тих змін, яких зазнала наша мова із радянських, а тим більше – дорадянських часів. Тому чимало запропонованих конструкцій сьогодні виглядають, скажімо, дещо штучно та можуть ускладнити життя школярам, яким доведеться вчитись за новими правилами."

([2])

Файл:Голосування на сайті 24 каналу щодо нового правопису (2019).png
Голосування на сайті 24 каналу щодо нового українського правопису (2019)
  • І знову ж таки з сайту 24 каналу:

Доцентка кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології імені Т. Г. Шевченка Вікторія Коломийцева:

"Я – не прихильниця того, щоб було багато винятків з правил. Тим більше – немотивованих. Правопис повинен таким чином організовуватися, щоб сприяти поліпшенню грамотності людей. А якщо люди "плутаються": то через дефіс щось пишеться, то окремо – це не покращує загальну ситуацію і грамотність. І людям некомфортно. Навіть якщо це краще, ніж було, то для адаптації потрібен час. Все одно будуть проблеми – потрібно "перевчатися""

– говорить викладачка. ([3])

Тому чекаю додавання цього розділу.. Гайда! (Бо вже в етер пустили индиків, в Атенах, що біля мінімаркету мітів наслухались)))

--Анатолій 19:22, 26 травня 2019 (UTC)

Набрид цей попмузичний проєкт правопису, — сказала би педагогиня з Боярки.--Yasnodark (обговорення) 13:59, 27 травня 2019 (UTC)Відповісти
Щодо джерела [[6]].
Повний текст не містить слів Аддис-Абеба / Аддіс-Абеба і леггорн / легорн / леґгорн — через це джерело сумнівне. --Микола Івкі (обговорення) 10:11, 28 травня 2019 (UTC)Відповісти
Окей, те джерело можна не вносити в статтю, але ж інша інформація, прокометуйте її ( і бажано внесіть в статтю)! -- Анатолій 17:07, 28 травня 2019 (UTC)
@Yasnodark: не зрозумів вашого коментаря.. Прошу коментувати по суті.. Жартувати можна, але ж, щоб зрозуміло було суть про, що ви какжете --Анатолій 18:26, 30 травня 2019 (UTC)Відповісти

На свій страх і ризик додам цей розділ, якщо ніхто не заперечує.. --Анатолій 12:14, 9 червня 2019 (UTC)

  1. За «гостел», «мітологію», «павзу» жменьку лінгвістів зненавидить свій же народ. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 26 травня 2019.
  2. Новий правопис: що змінять в українській мові та чому це важливо. 24 Канал. Процитовано 26 травня 2019.
  3. Коли в Україні почне діяти новий правопис і чим зумовлені зміни. 24 Канал. Процитовано 26 травня 2019.

Повний текст

[[9]], [[10]], [[11]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:18, 3 червня 2019 (UTC)Відповісти

Думки філологів про правопис 2019

  • Думки нефілологів краще не повідомляти.
Серед думок філологів вибираю тільки думки докторів філологічних наук.
Олександр Пономарів ([[12]]).
Світлана Єрмоленко ([[13]]).
Ірина Фаріон ([[14]]).
Богдан Ажнюк ([[15]]).
--Микола Івкі (обговорення) 10:26, 28 травня 2019 (UTC) — --Микола Івкі (обговорення) 12:43, 3 червня 2019 (UTC)Відповісти
Особливо сподобалася реакція Фаріон. --В.Галушко (обговорення) 15:34, 10 червня 2019 (UTC)Відповісти
Про СТБ чому так мало згадали? Там фактично провалилась ця «реформа», від новин СТБ народ пішов і досить швидко. Та й взагалі. Правопис 1928 року приймають в 2019!!!?? Нонсенс. Мені от цікаво як МЗС озвучить столицю Греції.... --Jphwra (обговорення) 15:52, 10 червня 2019 (UTC)Відповісти

Джерела ??

Ось погляньте в кінець сторінки!--Анатолій (обговорення) [11 червня 2019]

--Микола Івкі (обговорення) 12:27, 12 червня 2019 (UTC)Відповісти

https://24tv.ua/noviy_pravopis_ukrayinskoyi_movi_2019_zmini_koli_diyatime_v_ukrayini_n1157908 - ось пряме посилання, перегляньте не тільки початок, а й всю сторінку. Виглядає десь так --Анатолій (обговорення) [12 червня 2019]

ВП:ОД. --Микола Івкі (обговорення) 11:00, 13 червня 2019 (UTC)Відповісти
Гаразд, можемо видалити --Анатолій (обговорення)18:37, 13 червня 2019 (UTC)Відповісти
Тепер цю тему можна вилучити. --Микола Івкі (обговорення) 12:45, 24 червня 2019 (UTC)Відповісти
Чому? --Анатолій (обговорення) 12:52, 24 червня 2019 (UTC)Відповісти
Анатолію. Тепер ця тема застаріла: Ви вилучили зі статті ділянку без джерел. --Микола Івкі (обговорення) 13:08, 24 червня 2019 (UTC)Відповісти
Так, те, що було без джерел я вилучив, але тему Деякі відгуки про проблемність, вилучати не варто, там джерела є --Анатолій (обговорення) 15:08, 24 червня 2019 (UTC)Відповісти

20 найбільших новацій

[[16]]. --Микола Івкі (обговорення) 12:59, 8 липня 2019 (UTC)Відповісти

Юридично не запроваджений

Текст правопису було схвалено, однак він не був уведений в дію. Досі.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:54, 3 жовтня 2019 (UTC)Відповісти

І Слава Богу! --Анатолій (обговорення) 16:56, 3 жовтня 2019 (UTC)Відповісти

Застаріла "Думка науковців"

У частині "Думка науковців" є наступний абзац: доктор філологічних наук Віталій Русанівський (Стосунок «Проєкту» до реального українського правопису. «Мовознавство», 2002, № 6, стор. 92-98): «Реформатори пропонують уживати як паралельні форми ефір і етер, кафедра і катедра, але нічого не кажуть про те, як бути з методом і бібліотекою, дискотекою і просто текою»; «Якщо у згоді з чинним правописом пишемо півлітра — півлітровий, піввідра — піввідерний, півкілометра — півкілометровий, півлітра — півлітровий (і півлітрівка), то з уведенням нового правила, по-перше, зникає ця гармонія (пів літра, але півлітровий, пів відра, але піввідерний і под.), по-друге, виникає контроверза між іменниками, в яких пів- відіграє роль префіксоїда, і словосполученнями з пів у значенні половина: півсотня — пів сотні, півтонна — пів тонни (тони?). Отже, те, що сьогодні підпадає під правило, стане винятком, і навпаки»
Це зауваження до старого проєкту, що не відповідає чинному правопису за наведеними нижче пунктами:

1) Реформатори пропонують уживати як паралельні форми ефір і етер ефір і етер, кафедра і катедра, але нічого не кажуть про те, як бути з методом і бібліотекою, дискотекою і просто текою -- зараз у правописі ця частина сформульована, як "передаємо звичайно" і як опція для слів з "Ф" (Афіни/Атени, ефір/етер). Тобто бібліотеку ніхто не пропонує робити бібліофекою. Ставлення автора до паралельних кафедра/катедра з наданої цитати не можна встановити.
2) Вся ситуація з пів більше не актуальна.

Пропоную цей абзац прибрати зі статті, як такий, що не стосується впроваджених змін.--95.91.26.149 12:57, 17 січня 2020 (UTC)Відповісти