Одеський національний художній музей: відмінності між версіями

Одеський національний художній музей
46°29′36″ пн. ш. 30°43′43″ сх. д.
Тип	художня галерея
Країна	Україна
Розташування	Україна Одеса, вул. Софіївська, 5а.
Адреса	Софіївська вулиця 5a
Засновано	6 листопада 1899,
Відкрито	6 листопада 1899
Директор	Олександр Ройтбурд
Сайт	Офіційний сайт Одеського художнього музею
Одеський національний художній музей (Україна)
Одеський національний художній музей у Вікісховищі

Одеський художній музей — розташовано на периферії центру Одеси, у будівлі садиби родини Наришкіних, пам'ятнику архітектури початку XIX століття.

Раніше мав назви:

• Міський музей витончених мистецтв (до 1919 року),
• Перша державна картинна галерея (до 1923 року)
• Третій Народний художній музей (до 1925 року),
• Народний художній музей (до 1938 року),
• Музей російського та українського мистецтва імені І. І. Бродського (до 1941 року),
• Музей Потоцького (до 1944 року),
• Одеська картинна галерея (до 1966 року) З 1966 року — Одеський художній музей.

Історія

Грот музею

Музей був відкритий 6 листопада 1899 року стараннями Одеського товариства витончених мистецтв (засноване в 1865 році). Музейні збори почалися з картин, переданих для музею Петербурзькою Академією мистецтв. Експозиція Одеського художнього музею розміщена в 26 залах.

Будівля

Автор проекту садиби не відомий. Будівництво тривало у 1823—1826. Будівлю освідчив у 1828 одеський архітектор Франческо Боффо. Палац побудовано в стилі класицизму — двоповерховий, з шестиколонним портиком та трикутним начілком з картушем над ним. Під час пізніх перебудов будівля була поєднана з бічними флігелями заокругленими галереями, що утворюють курдонер. Розпланування на ділянці — садибного типу, за палацом на схилі був влаштований пейзажний парк. Існує штучний грот, який був влаштований у 1880-х роках для виставки домовлаштування.

Інтер'єри — в стилі класицизму та історизмуу. Звертають на себе увагу стародавні італійські паркети палацу, нехай і з дещо дрібним малюнком. У пишних залах палацу збереглися класичне оздоблення ґзимсів, орнаментація стель та елегантна за формою порцелянова жирандоля.

Перша володарка палацу — Ольга Наришкіна, у дівоцтві — Потоцька, яка під час будівництва вийшла заміж за Наришкіна. У 1840-х роках володарем стали магнати Юр'євичи. У 1888 палац придбав Григорій Маразлі, який подарував будівлю місту Одеса, для розташування у ньому громадських закладів (Педагогичний музей, публічна читальня, Бальнеологічне товариство, Міський музей витончених мистецтв та ін.) Міський музей витончених мистецтв був відкрит для відвідин 6 листопада 1899 року.

• 
  Почесний двір перед колишнім палацом
• 
  Сходи на другий поверх
• 
  Напівциркульна галерея двору

Збірки музею

збірки музею містять:

• іконопис
• портрети
• живопис (пейзаж, побутова картина, історичний живопис в стилі академізм, соціалістичний реалізм)
• графіку
• скульптуру
• Декоративно-ужиткове мистецтво.

Серед портретів картинної галереї —

• офіційний портрет Катерини ІІ на повен зріст (Дмитро Левицький, 1794)
• портрет полковника Пальменбаха (Дмитро Левицький, 1794)
• портрет невідомого юнака (Орест Кіпренський, 1-ша чверть XIX століття)
• портрет Н. Оболенської (Василь Тропінін, 1833)
• портрет Н. Габаєвої (Микола Ґе, 1886)
• портрет дружини (Борис Кустодієв)

В 19 ст. почесне місцу в живопису посів пейзаж. Серед пейзажних творів музею —

• марини Івана Айвазовського
• «Мечеть» (Василь Полєнов)
• «Вечір. Перелітні птахи» (Олексій Саврасов, 1874)
• «Лісовий струмок» (Іван Шишкін, 1870)
• У пейзажі «Потяг іде» Ісаака Левітан зафіксував риси штучного перетворення краєвиду на індустріальний пейзаж доби капіталізму пореформеної Російської імперії.

У стилі академізм виконані — «Самсон і Даліла», «Дружина Тучква шукає тіло загиблого на полі Бородино», «Що є істина ?» Микола Ґе], «У 1812 році» Прянішніков та інші.

Твори українських митців

В колекції представлені і твори українських митців, серед них — Володимир Боровиковський, Амвросій Ждаха, Костянтин Трутовський, Микола Пимоненко, Сергій Васильківський, Олександр Мурашко, Петро Левченко, Марія Примаченко, Михайло Дерегус, Адальберт Ерделі, Федір Манайло, Йосип Бокшай, Андрій Коцка, Тарас Шевченко, музей має тільки офорти митця.

Мистецтво на зламі XIX—XX століть

Різнобарвну картину мистецтва Російської імперії на зламі XIX—XX століть, її суміш мистецьких стилів, жанрів, метушливий пошук змісту чи продовження мистецьких традицій репрезентує колекція творів російських та українських художників, серед яких —

• «Валькірія» (Михайло Врубель)
• «Безпритульні» (Ілля Рєпін)
• «Веселка», «Феєрверк» (Костянтин Сомов)
• «Прогулянка в парку» (Віктор Борисов-Мусатов)
• «Петро І в палаці Монплезір» (Валентин Сєров)
• «В парку Версаля» (Олександр Бенуа)
• «Садівник» (Іван Похитонов, 1900 рік)
• «Заморські гості», варіант композиції, (Микола Реріх)
• «Бегонії» (Петро Кончаловський)
• «Вулиця міста в сонячному освітленні» (Василь Кандінський)
• «Жнива» (Зінаїда Серебрякова) тощо.
• «Галки. Осінь» (Киріак Костанді)

• 
  Ладиженський Геннадій Олександрович «Хаджибей, Одеса», 1899
• 
  Костянтин Сомов. «Пані з П'єро» (Феєрверк), 1910
• 
  Микола Пимоненко. «Брід», 1901
• 
  Кіріак Костанді, «Розквітлий бузок», 1902
• 
  Кіріак Костанді. «Галки. Осінь», 1915
• 
  Кіріак Костанді. «Рання весна», 1915
• 
  Похитонов Іван Павлович, «Садівник», 1900
• 
  Г.-К. Гроот. «Цесаревич Петро Федорович та велика княгиня Катерина Олексіївна»
• 
  В. Л. Боровиковский. «Портрет С. Л. Лашкарьова»
• 
  Іван Айвазовский. «Портрет невідомого»
• 
  А. В. Маковський. «Набридла»
• 
  Н. Є. Маковський. «Відпочинок на жнивах»
• 
  В. А. Серов. «Самопортрет»
• 
  Микола Кузнецов. «Портрет Федора Івановича Шаляпіна»
• 
  Микола Кузнецов. «Портрет генерал-лейтенанта Андрія Олександровича Нілуса»
• 
  І. П. Похитонов. «Художник на березі моря»
• 
  П. А. Нілус. «Осень», 1893
• 
  Г. С. Головков. «Дубки»
• 
  Зінаїда Серебрякова. «Автопортрет у костюмі П'єро»
• 
  Зінаїда Серебрякова. «Жнива»
• 
  Василь Рябченко. "Дафна", 200x150 см, полотно, олія, 1989

Мистецтво XX-XXI cтоліть

Представлено митцями -

• Герасимов С.
• Пименов Ю.
• Ромадін Н.
• Рябченко В.
• Рябченко С.
• Стожаров В.
• Токарєв В.
• Фраєрман Т.
• Яблонська Т.

Псигологічною насиченістю, чеканими силуетами звертають на себе увагу картини Олександра Ацманчука — портрет Токаревої, Обчислювач (математик).

Цікаві факти

• Під основним корпусом будинку перебуває великий грот зі склепінним перекриттям, що імітує природну печеру зі штучним водоспадом. Збереглася частина підземних коридорів, що мали вихід у парк, який спускався по схилі пагорба до морського берега.
• В одної одній з підземних галерей збереглися унікальні декоративні розписи швейцарських майстрів, які датуються 1895 роком
• У ніч на 20 червня 2005 року з Одеського художнього музею було викрадено картину Івана Айвазовського «Морський вид». У будинок музею грабіжники проникнули через розбите вікно. Роботу було повернено в січні 2006 року.

Див. також

• Ананьївський історико-художній музей, філія музею

Посилання

• Офіційний сайт Одеського художнього музею