Переворот в Ірані (1953): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Lumpenigent (обговорення | внесок)
м →‎Джерела: Новий розділ
Petro77 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітки: перше редагування Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 27 проміжних версій 16 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Unibox}}
''' Переворот в Ірані (1953)''' — державний переворот в [[Імперська Держава Іран|Ірані]] 15-19 серпня 1953 року, наслідком якого стало повалення демократично обраного уряду [[Національний фронт Ірану|Національного фронту Ірану]]. Підтриманий [[ЦРУ]] (США) та [[Таємна служба розвідки (Велика Британія)|SIS]] (Велика Британія).
[[Файл:Yankee go home graffiti.png|міні| Місцевий житель змиває надпис «Янки йдіть додому» зі стіни в Тегерані, після перевороту. ]]

''' Переворот в Ірані (1953)''' — державний переворот в Ірані в 1953 році, наслідком якого стало повалення демократично обраного уряду Національого фронту Ірану. Організований організаціями [[ЦРУ]] (США) та [[Таємна служба розвідки (Велика Британія)|SIS]] (Великобританія).


== Причини ==
== Причини ==
Після приходу до влади [[Мохаммед Мосаддик]] намагався провести аудит британської [[AIOC|Англо-Іранської Нафтової Компанії]] (AIOC, згодом стала частиною [[British Petroleum|BP]]) та обмежити її контроль над іранськими [[Ресурси і запаси нафти|нафтовими родовищами]].<ref>{{Cite book
Після приходу до влади [[%D0%9C%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D0%B4_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B4%D0%B8%D0%BA|Моссадик]] прийняв рішення націоналізувати англо-іранську нафтову компанію. Це обурило британську владу, яка ввела міжнародне ембарго проти Ірану і в країні розпочався хаос. Але британській компанія, British Petroleum, ці заходи здалися недостатніми, тому вони заставили британського прем'єр-міністра попросити президента США, Дуайта Ейзенхауера, допомогти позбавитися Моссадика. Ейзенхауер згодився на це в нього були свої причини. Він боявся, що при владі в Ірані залишится уряд лояльний до комуністів і він боявся, що про нього будуть говорити, як про президента, що прогавив Іран<ref>{{Citation|last=Озвучено УКРАЇНСЬКОЮ|title=ЦРУ - таємні війни (1 частина): Секретні операції - документальний фільм - в-во Франція|date=2015-12-21|url=https://www.youtube.com/watch?v=3_gODrltZrc|accessdate=2016-08-17}}</ref>.
|url=http://archive.org/details/allshahsmena00kinz
|title=All the Shah's men : an American coup and the roots of Middle East terror
|last=Kinzer
|first=Stephen
|date=2008
|publisher=Hoboken, N.J. : John Wiley & Sons
|isbn=978-0-470-18549-0
}}</ref> Після відмови AIOC від будь-якої кооперації з іранським урядом, парламент Ірану ([[Меджліс]]) проголосував за націоналізацію іранської нафтової індустрії та за вигнання представництв іноземних компанії з країни.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=ixU33FaG_dgC
|title=Eminent Persians: The Men and Women Who Made Modern Iran, 1941-1979, Volumes One and Two
|last=Milani
|first=Abbas
|date=2008-12-19
|publisher=Syracuse University Press
|language=en
|isbn=978-0-8156-0907-0
}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=8V1UhqWhKRwC
|title=The Shah
|last=Milani
|first=Abbas
|date=2011-01-04
|publisher=St. Martin's Publishing Group
|language=en
|isbn=978-0-230-11562-0
}}</ref> Через це британська влада розпочала кампанію за бойкот іранської нафти у світі для економічного тиску на країну.<ref>{{Cite book
|url=https://www.jstor.org/stable/j.ctt1j5d815
|title=Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran
|date=2004
|editor-last=Boroujerdi
|editor-first=Mehrzad
|publisher=Syracuse University Press
}}</ref> Спочатку Британія мобілізувала війська для захвату контролю над побудованим британцями [[Нафтопереробний завод|НПЗ]] у [[Абадан]]і, який був найбільшим у світі на той час, але прем'єр-міністр [[Клемент Еттлі]] зосередився на посиленні економічного бойкоту, у той самий час використовуючи Іранських агентів для послаблення уряду Мосаддика.

Згодом, компанія [[British Petroleum]] домоглася від наступного прем'єру Британії [[Вінстон Черчилль|Вінстона Черчилля]] почати розмови з адміністрацією президента США [[Дуайт Ейзенхауер|Дуайта Ейзенхауера]] про усунення Мосаддика. У Ейзенхаузера були власні причини бажати цього&nbsp;— побоювання, що влада в Ірані може стати лояльною до комуністів, а про нього говоритимуть, як про президента, що прогавив Іран,<ref>{{Citation|last=Озвучено УКРАЇНСЬКОЮ|title=ЦРУ - таємні війни (1 частина): Секретні операції - документальний фільм - в-во Франція|date=2015-12-21|url=https://www.youtube.com/watch?v=3_gODrltZrc|accessdate=2016-08-17}}</ref> тож він погодився.


== Переворот ==
== Переворот ==
[[Файл:Mossadeghmohammad.jpg|міні|[[Мохаммед Моссадик]]]]
[[Файл:Mossadeghmohammad.jpg|міні|[[Мохаммед Мосаддик]]|287x287пкс]]
В травні 1953 року, директор [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ]], Аллен Даллес розробив проект операції «Аякс». За планом американці повинні були діяти спільно з британською [[Таємна служба розвідки (Велика Британія)|SIS]], яка мала в Ірані добре організовану розвідувальну мережу. Кандидатом на пост прем'єр-міністра країни західними спецслужбами був обраний генерал Фазлолла Захеді&nbsp;— колишній міністр внутрішніх справ Ірану, звільнений Мосаддиком в 1951 році. Операція була розпочата в серпні 1953 року.
В травні 1953 року, директор [[Центральне розвідувальне управління|ЦРУ]], [[Аллен Даллес]] розробив проект операції «Аякс». За планом американці повинні були діяти спільно з британською [[Таємна служба розвідки (Велика Британія)|SIS]], яка мала в Ірані добре організовану розвідувальну мережу. Кандидатом на пост прем'єр-міністра країни західними спецслужбами був обраний генерал [[Фазлолла Захеді]]&nbsp;— колишній міністр внутрішніх справ Ірану, звільнений Мосаддиком у 1951 році. Операція була розпочата в серпні 1953 року.

[[Файл:Allen w dulles.jpg|міні|[[Аллен Даллес]]|301x301пкс]]
11 серпня шах Мохаммед Реза Пехлеві з дружиною виїхав до своєї літньої резиденції на березі Каспійського моря. Операцію було намічено розпочати, коли шах видасть укази про звільнення Мосаддика з поста прем'єра і призначення Захеді, але укази затрималися на три дні, і про нього Мосаддика вже встиг хтось повідомити. Мосаддик заарештував главу гвардії шаха, що доставив наказ, і запустив механізм повалення шаха. Шах зник в Багдаді, а потім в Римі. По радіо оголосили про спробу перевороту, влаштованого прошахістськими силами. На вулицях під керівництвом комуністичної Народної партії «Туде» пройшли численні антішахські демонстрації, на яких звучали гасла про повалення шаха і проголошення республіки. МЗС розіслав послам за кордоном циркуляри про те, що шах "більше не володіє владними повноваженнями в Ірані. За упіймання Ф. Захеді була оголошена нагорода. Незабаром, однак, Мосаддик почав робити помилки, повіривши в те, що повністю тримає ситуацію під контролем. Він наказав поліції не допускати комуністів з партії «Туде» до проведення мітингів і зривати зі стін плакати, спрямовані проти шаха. Почалися зіткнення між активістами партії і правоохоронними органами. Так прем'єр позбавив себе найвпливовіших прихильників.


[[Файл:Allen w dulles.jpg|міні|[[Аллен Даллес]]]]
11 серпня шах Мохаммед Реза Пехлеві з дружиною виїхав до своєї літньої резиденції на березі Каспійського моря. Операцію було намічено розпочати, коли шах видасть укази про звільнення Мосаддика з поста прем'єра і призначення Захеді, але укази затрималися на три дні, і про нього Мосаддика вже встиг хтось повідомити. Мосаддик заарештував главу гвардії шаха, що доставив наказ, і запустив механізм повалення шаха. Шах зник в Багдаді, а потім в Римі. По радіо оголосили про спробу перевороту, влаштованого прошахістськими силами. На вулицях під керівництвом комуністичної Народної партії «Туде» пройшли численні антішахські демонстрації, на яких звучали гасла про повалення шаха і проголошення республіки. МЗС розіслав послам за кордоном циркуляри про те, що шах "більше не володіє владними повноваженнями в Ірані. За упіймання Ф. Захеді була оголошена нагорода. Незабаром, однак, Мосаддик почав робити помилки, повіривши в те, що повністю тримає ситуацію під контролем. Він наказав поліції не допускати комуністів з партії «Туде» до проведення мітингів і зривати зі стін плакати, спрямовані проти шаха. Почалися зіткнення між активістами партії і правоохоронними органами. Так прем'єр позбавив себе найбільш впливових прихильників.


[[Файл:Mohammad-reza-shah.jpg|міні|[[Мохаммед Реза Пахлаві]]]]
19 серпня агенти ЦРУ за участю мусульманського духовенства організували в Тегерані масові заворушення, в ході яких скандувалися прошахістські гасла. Поліція не втручалася. Повстанці захопили пошту, телеграф і радіостанцію, за допомогою якої почали передавати повідомлення про відсторонення Мосаддика від влади. Незабаром та ж радіостанція передала в ефір виступ Ф. Захеді.
19 серпня агенти ЦРУ за участю мусульманського духовенства організували в Тегерані масові заворушення, в ході яких скандувалися прошахістські гасла. Поліція не втручалася. Повстанці захопили пошту, телеграф і радіостанцію, за допомогою якої почали передавати повідомлення про відсторонення Мосаддика від влади. Незабаром та ж радіостанція передала в ефір виступ Ф. Захеді.


Захеді від імені «люблячого шаха народу і відданою армії» направив в Рим телеграму з проханням до шаха повернутися на батьківщину. Одночасно з цим, шахські гвардійці і інші прихильники шаха в армії вивели на вулиці Тегерана бронетехніку і вступили в бій з прихильниками уряду Мосаддика. Військові частини перейшли на бік путчистів. У 10 год. 30 хв. начальник генштабу доповів Мосаддику, що армія більше уряду не підкорюється. До 19 години змовники захопили будинок Мосаддика, який обстріляли з танків. Майно прем'єра було розграбовано. Мосаддик і ряд міністрів були арештовані. Після арешту Мосаддик був доставлений до Захеді. Після розмови між ними, Захеді віддав наказ помістити поваленого прем'єра під охорону в розкішні апартаменти і припинити нападки на нього в ЗМІ. 22 серпня шах урочисто повернувся з Італії, при владі утвердився уряд генерала Ф. Захеді. Офіцери, що підтримали його, отримали нагороди. Виступи прихильників Мосаддика припиняли військові. Операція «Аякс» була закінчена.
[[Файл:Fazlollah zahedi.jpg|міні|Фазлолла Захеді]]
Захеді від імені «люблячого шаха народу і відданою армії» направив в Рим телеграму з проханням до шаха повернутися на батьківщину. Одночасно з цим, шахські гвардійці і інші прихильники шаха в армії вивели на вулиці Тегерана бронетехніку і вступили в бій з прихильниками уряду Мосаддика. Військові частини перейшли на бік путчистів. У 10 год. 30 хв. начальник генштабу доповів Мосаддика, що армія більше уряду не підкорюється. До 19 години змовники захопили будинок Мосаддика, який обстріляли з танків. Майно прем'єра було розграбовано. Мосаддик і ряд міністрів були арештовані. Після арешту Мосаддик був доставлений до Захеді. Після розмови між ними, Захеді віддав наказ помістити поваленого прем'єра під охорону в розкішні апартаменти і припинити нападки на нього в ЗМІ. 22 серпня шах урочисто повернувся з Італії, при владі утвердилося уряд генерала Ф. Захеді. Підтримали його офіцери отримали нагороди. Виступи прихильників Мосаддика припиняли військові. Операція «Аякс» була закінчена.


== Результати ==
== Результати ==
Рядок 27: Рядок 59:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Е.Н. Глазунова. США и государственный переворот в Иране 1953 года (по материалам архива ЦРУ) // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2013. №3. — С. 100-117.{{ref-ru}}
* Е.&nbsp;Н.&nbsp;Глазунова. США и государственный переворот в Иране 1953 года (по материалам архива ЦРУ) // [[Новая и новейшая история|«Новая и новейшая история» (Москва)]].&nbsp;— 2013.&nbsp;№&nbsp;3.&nbsp;— С. 100—117.{{ref-ru}}
* Mark J. Gasiorowski (ed.) and Malcolm Byrne (ed.), ''Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran'', Syracuse University Press, 2004.{{ref-en}}
* Mark J. Gasiorowski (ed.) and Malcolm Byrne (ed.), ''Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran'', Syracuse University Press, 2004.{{ref-en}}
* Kermit Roosevelt, ''Countercoup: The Struggle for the Control of Iran'', New York: McGraw-Hill, 1979.{{ref-en}}


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://isrtm.ru/post/171 Илья Белоус, Юрий Белоус, Ольга Белоус. Иран. 1953. Операция «Аякс» // ФРНИТТ. — 6 октября 2014.]{{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20160916235233/http://isrtm.ru/post/171 Илья Белоус, Юрий Белоус, Ольга Белоус. Иран. 1953. Операция «Аякс» // ФРНИТТ.&nbsp;— 6 октября 2014.]{{ref-ru}}
* [http://mskod.com/naftova-revolyutsiya-mohammeda-mosaddika/ Ілія Куса. «Нафтова революція» Мохаммеда Мосаддика // «Штрих-code». — 27.10.2013.]
* [http://mskod.com/naftova-revolyutsiya-mohammeda-mosaddika/ Ілія Куса. «Нафтова революція» Мохаммеда Мосаддика // «Штрих-code».&nbsp;— 27.10.2013.]
* [http://www.facenews.ua/news/2013/171316/ ЦРУ визнає організацію перевороту 1953 року в Ірані // «Facenews». — 21.08.2013.]
* [http://www.facenews.ua/news/2013/171316/ ЦРУ визнає організацію перевороту 1953 року в Ірані // «Facenews».&nbsp;— 21.08.2013.]
* [http://www.nytimes.com/library/world/mideast/041600iran-cia-index.html James Risen, "Secrets of History: The C.I.A. in Iran", in ''New York Times'', 18 June 2000].{{ref-en}}
* [http://www.nytimes.com/library/world/mideast/041600iran-cia-index.html James Risen, «Secrets of History: The C.I.A. in Iran», in ''New York Times'', 18 June 2000].{{ref-en}}

{{Центральне розвідувальне управління}}
{{холодна війна}}


[[Категорія:1953]]
[[Категорія:Серпень 1953]]
[[Категорія:Історія Ірану]]
[[Категорія:XX століття в Ірані]]
[[Категорія:Державні перевороти]]
[[Категорія:1953 у США]]

Поточна версія на 15:55, 11 грудня 2023

Переворот в Ірані
Зображення
Країна  Іран
Місце розташування Тегеран
Час/дата закінчення 19 серпня 1953
Організатор Таємна розвідувальна служба і Центральне розвідувальне управління
CMNS: Переворот в Ірані у Вікісховищі

Переворот в Ірані (1953) — державний переворот в Ірані 15-19 серпня 1953 року, наслідком якого стало повалення демократично обраного уряду Національного фронту Ірану. Підтриманий ЦРУ (США) та SIS (Велика Британія).

Причини

[ред. | ред. код]

Після приходу до влади Мохаммед Мосаддик намагався провести аудит британської Англо-Іранської Нафтової Компанії (AIOC, згодом стала частиною BP) та обмежити її контроль над іранськими нафтовими родовищами.[1] Після відмови AIOC від будь-якої кооперації з іранським урядом, парламент Ірану (Меджліс) проголосував за націоналізацію іранської нафтової індустрії та за вигнання представництв іноземних компанії з країни.[2][3] Через це британська влада розпочала кампанію за бойкот іранської нафти у світі для економічного тиску на країну.[4] Спочатку Британія мобілізувала війська для захвату контролю над побудованим британцями НПЗ у Абадані, який був найбільшим у світі на той час, але прем'єр-міністр Клемент Еттлі зосередився на посиленні економічного бойкоту, у той самий час використовуючи Іранських агентів для послаблення уряду Мосаддика.

Згодом, компанія British Petroleum домоглася від наступного прем'єру Британії Вінстона Черчилля почати розмови з адміністрацією президента США Дуайта Ейзенхауера про усунення Мосаддика. У Ейзенхаузера були власні причини бажати цього — побоювання, що влада в Ірані може стати лояльною до комуністів, а про нього говоритимуть, як про президента, що прогавив Іран,[5] тож він погодився.

Переворот

[ред. | ред. код]
Мохаммед Мосаддик

В травні 1953 року, директор ЦРУ, Аллен Даллес розробив проект операції «Аякс». За планом американці повинні були діяти спільно з британською SIS, яка мала в Ірані добре організовану розвідувальну мережу. Кандидатом на пост прем'єр-міністра країни західними спецслужбами був обраний генерал Фазлолла Захеді — колишній міністр внутрішніх справ Ірану, звільнений Мосаддиком у 1951 році. Операція була розпочата в серпні 1953 року.

Аллен Даллес

11 серпня шах Мохаммед Реза Пехлеві з дружиною виїхав до своєї літньої резиденції на березі Каспійського моря. Операцію було намічено розпочати, коли шах видасть укази про звільнення Мосаддика з поста прем'єра і призначення Захеді, але укази затрималися на три дні, і про нього Мосаддика вже встиг хтось повідомити. Мосаддик заарештував главу гвардії шаха, що доставив наказ, і запустив механізм повалення шаха. Шах зник в Багдаді, а потім в Римі. По радіо оголосили про спробу перевороту, влаштованого прошахістськими силами. На вулицях під керівництвом комуністичної Народної партії «Туде» пройшли численні антішахські демонстрації, на яких звучали гасла про повалення шаха і проголошення республіки. МЗС розіслав послам за кордоном циркуляри про те, що шах "більше не володіє владними повноваженнями в Ірані. За упіймання Ф. Захеді була оголошена нагорода. Незабаром, однак, Мосаддик почав робити помилки, повіривши в те, що повністю тримає ситуацію під контролем. Він наказав поліції не допускати комуністів з партії «Туде» до проведення мітингів і зривати зі стін плакати, спрямовані проти шаха. Почалися зіткнення між активістами партії і правоохоронними органами. Так прем'єр позбавив себе найвпливовіших прихильників.


19 серпня агенти ЦРУ за участю мусульманського духовенства організували в Тегерані масові заворушення, в ході яких скандувалися прошахістські гасла. Поліція не втручалася. Повстанці захопили пошту, телеграф і радіостанцію, за допомогою якої почали передавати повідомлення про відсторонення Мосаддика від влади. Незабаром та ж радіостанція передала в ефір виступ Ф. Захеді.

Захеді від імені «люблячого шаха народу і відданою армії» направив в Рим телеграму з проханням до шаха повернутися на батьківщину. Одночасно з цим, шахські гвардійці і інші прихильники шаха в армії вивели на вулиці Тегерана бронетехніку і вступили в бій з прихильниками уряду Мосаддика. Військові частини перейшли на бік путчистів. У 10 год. 30 хв. начальник генштабу доповів Мосаддику, що армія більше уряду не підкорюється. До 19 години змовники захопили будинок Мосаддика, який обстріляли з танків. Майно прем'єра було розграбовано. Мосаддик і ряд міністрів були арештовані. Після арешту Мосаддик був доставлений до Захеді. Після розмови між ними, Захеді віддав наказ помістити поваленого прем'єра під охорону в розкішні апартаменти і припинити нападки на нього в ЗМІ. 22 серпня шах урочисто повернувся з Італії, при владі утвердився уряд генерала Ф. Захеді. Офіцери, що підтримали його, отримали нагороди. Виступи прихильників Мосаддика припиняли військові. Операція «Аякс» була закінчена.

Результати

[ред. | ред. код]

Це одне з перших в довгому списку підозрюваних або визнаних ЦРУ втручань в політику зарубіжних країн, і це було дійсно величезним успіхом, з точки зору агентства, — першою ознакою того, що подібний подвиг можна здійснити порівняно гладко. Успіх операції «Аякс» вимостив дорогу всім майбутнім операцій ЦРУ подібного характеру.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kinzer, Stephen (2008). All the Shah's men : an American coup and the roots of Middle East terror. Hoboken, N.J. : John Wiley & Sons. ISBN 978-0-470-18549-0.
  2. Milani, Abbas (19 грудня 2008). Eminent Persians: The Men and Women Who Made Modern Iran, 1941-1979, Volumes One and Two (англ.). Syracuse University Press. ISBN 978-0-8156-0907-0.
  3. Milani, Abbas (4 січня 2011). The Shah (англ.). St. Martin's Publishing Group. ISBN 978-0-230-11562-0.
  4. Boroujerdi, Mehrzad, ред. (2004). Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran. Syracuse University Press.
  5. Озвучено УКРАЇНСЬКОЮ (21 грудня 2015), ЦРУ - таємні війни (1 частина): Секретні операції - документальний фільм - в-во Франція, процитовано 17 серпня 2016

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Е. Н. Глазунова. США и государственный переворот в Иране 1953 года (по материалам архива ЦРУ) // «Новая и новейшая история» (Москва). — 2013. — № 3. — С. 100—117.(рос.)
  • Mark J. Gasiorowski (ed.) and Malcolm Byrne (ed.), Mohammad Mosaddeq and the 1953 Coup in Iran, Syracuse University Press, 2004.(англ.)
  • Kermit Roosevelt, Countercoup: The Struggle for the Control of Iran, New York: McGraw-Hill, 1979.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]