Плато Меридіана: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
MonxBot (обговорення | внесок)
Боти
23 406 редагувань
м Заміна старих тегів на актуальні аналоги (en:Wikipedia:HTML5)
 
(Не показано 3 проміжні версії 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:MER-B-Descent Stage-med.jpg||400px|right|thumb|Світлина з марсохода [[Opportunity]] на південно-західну частину ''плато Меридіана''; на фото видно капсулу і парашут, які були використані при посадці ровера]]
[[Файл:MER-B-Descent Stage-med.jpg|400px|right|thumb|Світлина з марсохода «Оппортьюніті» на південно-західну частину плато Меридіана; на фото видно капсулу і парашут, які були використані при посадці ровера.]]
[[Файл:PIA05154.jpg|thumb|Концентрація [[гематит]]у на ''плато Меридіана'', еліпсом позначено область посадки [[Opportunity]]]]
[[Файл:PIA05154.jpg|thumb|Концентрація гематиту на плато Меридіана. Еліпсом позначено область посадки «Оппортьюніті».]]


'''Плато Меридіана''' ({{lang-la|Meridiani Planum}}) — велика [[рівнина]], що знаходиться в 2 градусах на південь від екватора [[Марс (планета)|Марса]] (з центром в точці з координатами {{Coord|0.2|N|357.5|E|globe:mars|nogoogle=1|noosm=1}}), на західній частині ''Землі Меридіана''. Тут знаходиться рідкісний сірий кристалічний [[гематит]] . На [[Земля|Землі]] , [[гематит]] найчастіше утворюється в [[Геотермальне джерело|гарячих джерелах]] або ж в стоячих водоймах, тому більшість вчених вважає, що гематит на '' плато Меридіана '' може свідчити про існуванні стародавніх гарячих джерел або про наявність рідкої води на поверхні Червоної планети. [[Гематит]] є частиною шаруватих осадових порід товщиною від 200 до 800 метрів. Інші особливості '' плато Меридіана '' включають в себе [[вулкан]]ічний [[базальт]] і безліч [[ударний кратер|ударних кратерів]] .
'''Плато Меридіана''' ({{lang-la|Meridiani Planum}}) — велика [[рівнина]], розташована у 2° на південь від екватора [[Марс (планета)|Марса]] (з центром у точці з координатами 0,2° пн. ш. 357,5° сх. д.), на західній частині Землі Меридіана. Тут знаходиться рідкісний сірий кристалічний [[гематит]]. На [[Земля|Землі]] гематит найчастіше утворюється в [[Термальні води|гарячих джерелах]] або у стоячих водоймах, тому більшість вчених вважає, що гематит на плато Меридіана може свідчити про існування стародавніх гарячих джерел або про наявність рідкої води на поверхні Марса. Гематит є частиною шаруватих осадових порід товщиною від 200 до 800 метрів. Інші особливості плато Меридіана — [[вулкан]]ічний [[базальт]] і безліч [[Метеоритний кратер|ударних кратерів]].


== Марсохід «Опортьюніті»: результати дослідження плато ==
== Марсохід «Оппортьюніті»: результати дослідження плато ==
У 2004 році на ''плато Меридіана'' здійснив успішну посадку [[Марсохід «Опортьюніті»]]. ''Плато Меридіана'' також було обрано місцем посадки для марсохода космічного апарату [[Mars Surveyor 2001]], запуск якого відмінили після невдач з супутником Марса [[Mars Climate Orbiter]] і автоматичною марсіанською станцією [[Mars Polar Lander]].
У 2004 році на плато Меридіана здійснив успішну посадку [[Оппортьюніті|марсохід «Оппортьюніті»]]. Плато Меридіана також було обрано місцем посадки для марсохода космічного апарату [[Mars Surveyor 2001]], запуск якого скасували після невдач із супутником Марса [[Mars Climate Orbiter]] і автоматичною марсіанською станцією [[Mars Polar Lander]].


Результати досліджень [[Марсохід «Опортьюніті»|марсохода Опортьюніті]] показують, що місце посадки ровера, протягом довгого часу перебувало в рідкій воді, можливо в дуже солоній і кислотній. Про це свідчить великий вміст у [[ґрунт]]і сферичної гальки, пустот всередині скель, вміст у великих кількостях сульфату і [[Сульфат магнію|сульфату магнію]], а також інших мінералів, наприклад, [[ярозит]].
Результати досліджень марсохода «Оппортьюніті» показують, що місце його посадки протягом тривалого часу перебувало в рідкій воді, можливо, у дуже солоній і кислотній. Про це свідчить великий вміст у [[ґрунт]]і сферичної гальки, пустот усередині скель, вміст у великих кількостях сірки і [[Сульфат магнію|сульфату магнію]], а також інших мінералів, наприклад, [[ярозит]].
{{Wide image|Eagle_crater_on_the_Mars_PIA05163.jpg|1800px|Вихід гірських порід в [[Ігл (кратер)|кратері Ігл]], місці посадки марсохода [[Opportunity]].}}
{{Wide image|Eagle_crater_on_the_Mars_PIA05163.jpg|1800px|Вихід гірських порід в [[Ігл (кратер)|кратері Ігл]], місці посадки марсохода «Оппортьюніті».}}


== Вивчення гірських порід і відкриття мінералів ==
== Вивчення гірських порід і відкриття мінералів ==
[[Марсохід «Опортьюніті»]] виявив, що ґрунт на ''плато Меридіана'' схожий із ґрунтом у кратері [[кратер Гусєва|Гусєва]] й долині [[Долина Арес|Арес]], однак у багатьох місцях ''плато Меридіана'' ґрунт вкритий круглими, твердими, сірими кульками, названими «чорниця»<ref>Yen, A., et al. 2005. An integrated view of the chemistry and mineralogy of martian soils. Nature. 435.: 49-54.</ref>. Було виявлено, що «чорниця» майже повністю складається з мінерального [[гематит]]у . Після подальших досліджень було вирішено, що «чорниця» сформувалася саме в [[вода|водному]] середовищі<ref>Bell, J (ed.) The Martian Surface. 2008. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-86698-9</ref> З плином часом концентрація [[гематит]]у змінювалася<ref name=":0">Squyres, S. et al. 2004. The Opportunity Rover's Athena Science Investigation at Meridiani Planum, Mars. Science: 1698–1703.</ref><ref name=":2">Soderblom, L., et al. 2004. Soils of [[Eagle Crater]] and Meridiani Planum at the Opportunity Rover Landing Site. Science: 306. 1723–1726.</ref>. Велика частина ґрунту складається з [[олівін]], [[базальт]]ового піску, але не з місцевих порід. Пісок, можливо, вітром було перенесено з інших місць Червоної планети.<ref>Christensen, P., et al. Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini-TES Experiment on the Opportunity Rover. Science: 306. 1733–1739.</ref>.
Марсохід «Оппортьюніті» виявив, що ґрунт на плато Меридіана схожий із ґрунтом у кратері [[Гусєв (кратер)|Гусєва]] й долині [[Долина Арес|Арес]], однак у багатьох місцях плато Меридіана ґрунт вкритий круглими твердими сірими кульками, які дістали назву «чорниця»<ref>Yen, A., et al. 2005. An integrated view of the chemistry and mineralogy of martian soils. Nature. 435.: 49-54.</ref>. Було виявлено, що «чорниця» майже повністю складається з мінерального [[гематит]]у. Після подальших досліджень було вирішено, що «чорниця» сформувалася саме у [[вода|водному]] середовищі<ref>Bell, J (ed.) The Martian Surface. 2008. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-86698-9</ref>. З плином часом концентрація гематиту змінювалася<ref name=":0">Squyres, S. et al. 2004. The Opportunity Rover's Athena Science Investigation at Meridiani Planum, Mars. Science: 1698—1703.</ref><ref name=":2">Soderblom, L., et al. 2004. Soils of [[Eagle Crater]] and Meridiani Planum at the Opportunity Rover Landing Site. Science: 306. 1723—1726.</ref>. Велика частина ґрунту складається з [[олівін|олівіну]], [[базальт]]ового піску, але не з місцевих порід. Пісок, можливо, вітром було перенесено з інших місць Марса<ref>Christensen, P., et al. Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini-TES Experiment on the Opportunity Rover. Science: 306. 1733—1739.</ref>.


<center><gallery>
{{center|<gallery>
The Mystery of the Sparkling Spheres.jpg|Знімок мікроскопічної камери (MI) ровера , показує блискучі , сферичні об'єкти на стінках траншеї.
The Mystery of the Sparkling Spheres.jpg|Знімок мікроскопічної камери (MI) ровера показує блискучі сферичні об'єкти на стінках траншеї.
Blueberries eagle.gif|« Чорниця » ( гематит ) на скелястому оголенні в [[Ігл (кратер)|кратері Ігл]]
Blueberries eagle.gif|«Чорниця» (гематит) на скелястому оголенні в [[Ігл (кратер)|кратері Ігл]].|альт=« Чорниця » ( гематит ) на скелястому оголенні в кратері Ігл
Xpe pubeng approved 032304 color berry bowl-B060R1 br.jpg|Отвір у камені «Berry Bowl».
Xpe pubeng approved 032304 color berry bowl-B060R1 br.jpg|Отвір у камені «Berry Bowl».
Opp layered sol17-B017R1 br.jpg|Тонкі пласти гірських порід , не всі паралельні один одному.
Opp layered sol17-B017R1 br.jpg|Тонкі пласти гірських порід, не всі паралельні один одному.
</gallery></center>
</gallery>}}


=== Окремі мінерали ===
=== Окремі мінерали ===
Рядок 24: Рядок 24:
[[Файл:PIA15034 Pancam sol2769 L257F.tif|thumb|Гіпсова жила «Homestake».]]
[[Файл:PIA15034 Pancam sol2769 L257F.tif|thumb|Гіпсова жила «Homestake».]]


За допомогою ''месбауерівського спектрометра'' зроблено аналіз магнітного пилу на корпусі марсохода Оппортьюніті. Результати її вивчення свідчать про те, що основними її складовими є частинки [[титаномагнетит]]у, а не просто [[магнетит]]у, як вважалося раніше. Також було виявлено невелику кількість [[олівін]]у, що свідчить про те, що планета довгий час перебувала в посушливому кліматі. З іншого боку, невелика кількість [[гематит]]у в ґрунті, означає те, що в минулій історії Марсу була присутня рідка вода<ref>Goetz, W., et al. 2005. Indication of drier periods on Mars from the chemistry and mineralogy of atmospheric dust. Nature: 436.62-65.</ref>. Ще одним доказом на користь цієї гіпотези служить те, що буровий інструмент (RAT) Оппортьюніті з більшою легкістю проробляв поглиблення в скелях, виходячи з цього вчені припустили, що [[гірські породи]] на ''плато Меридіана'' менш тверді, ніж в [[Кратер Гусєва|кратері Гусєва]], який досліджував марсохід [[Марсохід «Спіріт»|Спіріт]] .
За допомогою ''месбауерівського спектрометра'' зроблено аналіз магнітного пилу на корпусі марсохода «Оппортьюніті». Результати її вивчення свідчать про те, що основними її складовими є частинки [[титаномагнетит]]у, а не просто [[магнетит]]у, як вважалося раніше. Також було виявлено невелику кількість [[олівін]]у, що свідчить про те, що планета довгий час перебувала в посушливому кліматі. З іншого боку, невелика кількість [[гематит]]у в ґрунті, означає те, що в минулій історії Марса була присутня рідка вода<ref>Goetz, W., et al. 2005. Indication of drier periods on Mars from the chemistry and mineralogy of atmospheric dust. Nature: 436.62-65.</ref>. Ще одним доказом на користь цієї гіпотези служить те, що буровий інструмент (RAT) «Оппортьюніті» з більшою легкістю проробляв поглиблення в скелях, виходячи з цього вчені припустили, що [[Гірська порода|гірські породи]] на плато Меридіана менш тверді, ніж у кратері Гусєва, який досліджував марсохід «<nowiki/>[[Спіріт (марсохід)|Спіріт]]<nowiki/>».


=== Мінерали в складі ґрунту планети ===
=== Мінерали в складі ґрунту планети ===


Ровер Оппортьюніті використав свій бур для її вивчення поверхневого шару ґрунту планети<ref>Bell, J., et al. 2004. Pancam Multispectral Imaging Results from the Opportunity Rover at Meridiani Planum. Science: 306.1703-1708.</ref>. Цей шар класифікували як осадовий, з високим вмістом [[сірка|сірки]] , [[кальцій|кальцію]] і [[гептагідрат сульфату магнію|сульфату магнію]] . Деякі з сульфатів, також можуть бути присутніми ґрунті наприклад : [[кізерит]], [[сульфат кальцію]] ([[ангідрит]]), [[басаніт]] , [[гексагідрит]] , [[епсоміт]] і [[гіпс]]. З солей&nbsp;— це [[галіт]] , [[бішофіт]] , [[антарктицит]] , [[астраханіт]] , [[вантгофіт]], також можуть бути присутніми в ґрунті<ref>Christensen, P., et al. 2004 Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini-TES Experiment on the Opportunity Rover. Science: 306. 1733–1739.</ref><ref name=autogenerated2>Squyres, S. et al. 2004. In Situ Evidence for an Ancient Aqueous Environment at Meridian Planum, Mars. Science: 306. 1709–1714.</ref>.
Ровер «Оппортьюніті» використав свій бур для її вивчення поверхневого шару ґрунту планети<ref>Bell, J., et al. 2004. Pancam Multispectral Imaging Results from the Opportunity Rover at Meridiani Planum. Science: 306.1703-1708.</ref>. Цей шар класифікували як осадовий, з високим вмістом [[сірка|сірки]], [[кальцій|кальцію]] і [[гептагідрат сульфату магнію|сульфату магнію]]. Деякі із сульфатів також можуть бути присутніми в ґрунті, наприклад [[кізерит]], [[сульфат кальцію]] ([[ангідрит]]), [[басаніт]], [[гексагідрит]], [[епсоміт]] і [[гіпс]]. З солей&nbsp;— це [[галіт]], [[бішофіт]], [[антарктицит]], [[астраханіт]], [[вантгофіт]], також можуть бути присутніми в ґрунті<ref>Christensen, P., et al. 2004 Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini-TES Experiment on the Opportunity Rover. Science: 306. 1733—1739.</ref><ref name=autogenerated2>Squyres, S. et al. 2004. In Situ Evidence for an Ancient Aqueous Environment at Meridian Planum, Mars. Science: 306. 1709—1714.</ref>.


Ті породи, які мають у своєму складі сульфати, забарвлені в більш світлі тони. Спектри цих тонів, містять гідратовані сульфати, були схожі на спектри, виявлені '' Тепловим емісійним спектрометром '' що знаходиться на борту орбітальної станції [[Mars Global Surveyor]] . Такі ж спектри від породи розміщені на великій площі, тому вважається, що вода текла по великих територіях, а не тільки в області вивченій марсоходом Оппортьюніті<ref>Hynek, B. 2004. Implications for hydrologic processes on Mars from extensive bedrock outcrops throughout Terra Meridiani. Nature: 431. 156–159.</ref>.
Ті породи, які мають у своєму складі сульфати, забарвлені у світліші тони. Спектри цих тонів, містять гідратовані сульфати, були схожі на спектри, виявлені тепловим емісійним спектрометром, що перебуває на борту орбітальної станції [[Mars Global Surveyor]]. Такі ж спектри від породи розміщені на великій площі, тому вважається, що вода текла по великих територіях, а не тільки в області вивченій марсоходом «Оппортьюніті»<ref>Hynek, B. 2004. Implications for hydrologic processes on Mars from extensive bedrock outcrops throughout Terra Meridiani. Nature: 431. 156—159.</ref>.


''[[APXS|Альфа-протон-рентгенівський спектрометр]]'' (APXS) виявив досить високий рівень вмісту [[фосфор]]у в скелях. Подібна висока концентрація фосфору була виявлена ​​і в інших місцях, наприклад, в [[кратер Гусєва|кратері Гусєва]], таким чином, була висунута гіпотеза, що [[мантія]] [[Марс]]у може бути багата [[фосфор]]ом<ref>Dreibus, G. and H. Wanke. 1987. Volatiles on Earth and Marsw: a comparison. Icarus. 71:225-240</ref>. Мінерали в гірських породах можуть утворитися при взаємодії з кислотним середовищем або ж вивітрюванням. Оскільки розчинність [[фосфор]]у безпосередньо залежить від розчинності [[уран (елемент)|урану]] , [[торій|торію]] та інших [[Рідкісноземельні елементи|рідкісноземельних металів]], тому всі ці елементи повинні бути присутніми і бути збагачені в гірських породах<ref>Rieder, R., et al. 2004. Chemistry of Rocks and Soils at Meridiani Planum from the Alpha Particle X-ray Spectrometer. Science. 306. 1746–1749</ref>.
[[APXS|Альфа-протон-рентгенівський спектрометр]] (APXS) виявив досить високий рівень вмісту [[фосфор]]у в скелях. Подібна висока концентрація фосфору була виявлена ​​і в інших місцях, наприклад у [[Гусєв (кратер)|кратері Гусєва]], таким чином, була висунута гіпотеза, що [[Мантія планети|мантія]] Марса може бути багата фосфором<ref>Dreibus, G. and H. Wanke. 1987. Volatiles on Earth and Marsw: a comparison. Icarus. 71:225-240</ref>. Мінерали в гірських породах можуть утворитися при взаємодії з кислотним середовищем або ж вивітрюванням. Оскільки розчинність фосфору безпосередньо залежить від розчинності [[Уран (хімічний елемент)|урану]], [[торій|торію]] та інших [[Рідкісноземельні елементи|рідкісноземельних металів]], тому всі ці елементи повинні бути присутніми і бути збагачені в гірських породах<ref>Rieder, R., et al. 2004. Chemistry of Rocks and Soils at Meridiani Planum from the Alpha Particle X-ray Spectrometer. Science. 306. 1746—1749</ref>.


При пересуванні Оппортьюніті по краю [[Індевор (кратер)|кратера Індевор]], він виявив утворення у вигляді протяжної білої смужки, подальший аналіз показав, що основна її складова&nbsp;— [[гіпс]]<ref>[http://www.nasa.gov/mission_pages/mer/news/mer20111207.html NASA&nbsp;— NASA Mars Rover Finds Mineral Vein Deposited by Water]</ref><ref>[http://www.sciencedaily.com/releases/2012/01/120125093619.htm Durable NASA rover beginning ninth year of Mars work]</ref>. Знімок праворуч показує дане утворення, пізніше назване «Homestake».
При пересуванні «Оппортьюніті» по краю [[Індевор (кратер)|кратера Індевор]], він виявив утворення у вигляді протяжної білої смужки, подальший аналіз показав, що основна її складова&nbsp;— [[гіпс]]<ref>{{Cite web |url=http://www.nasa.gov/mission_pages/mer/news/mer20111207.html |title=NASA — NASA Mars Rover Finds Mineral Vein Deposited by Water |accessdate=2014-04-22 |archive-date=2017-06-15 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170615235154/https://www.nasa.gov/mission_pages/mer/news/mer20111207.html }}</ref><ref>[http://www.sciencedaily.com/releases/2012/01/120125093619.htm Durable NASA rover beginning ninth year of Mars work]</ref>. Знімок праворуч показує дане утворення, пізніше назване «Homestake».


== Свідоцтва про наявність води в минулому ==
== Свідоцтва про наявність води в минулому ==
Вивчення гірських порід на ''плато Меридіана'' , дало переконливі докази на користь минулої діяльності води. Мінерал [[ярозит]], що утворюється лише у воді, був виявлений у всіх типах ґрунтів, досліджених марсоходом Оппортьюніті<ref>Klingelhofer, G. et al. 2004. Jarosite and Hematite at Meridiani Planum from Opportunity's Mossbauer Spectrometer. Science: 306. 1740–1745.</ref>. Це відкриття довело, що вода колись існувала на '' плато Меридіана ''<ref name=":1">Herkenhoff, K., et al. 2004. Evidence from Opportunity's Microscopic Imager for Water on Meridian Planum. Science: 306. 1727–1730</ref>. Крім того, деякі породи сформувалися у вигляді пластин (шарів), відточити ці форми допомогла проточна вода<ref name=autogenerated2 />. Перші такі пластини були знайдені в камені під назвою «[[The Dells]]».
Вивчення гірських порід на плато Меридіана, дало переконливі докази на користь минулої діяльності води. Мінерал [[ярозит]], що утворюється лише у воді, був виявлений у всіх типах ґрунтів, досліджених марсоходом «Оппортьюніті»<ref>Klingelhofer, G. et al. 2004. Jarosite and Hematite at Meridiani Planum from Opportunity's Mossbauer Spectrometer. Science: 306. 1740—1745.</ref>. Це відкриття довело, що вода колись існувала на плато Меридіана<ref name=":1">Herkenhoff, K., et al. 2004. Evidence from Opportunity's Microscopic Imager for Water on Meridian Planum. Science: 306. 1727—1730</ref>. Крім того, деякі породи сформувалися у вигляді пластин (шарів), відточити ці форми допомогла проточна вода<ref name=autogenerated2 />. Перші такі пластини були знайдені в камені під назвою «[[The Dells]]».


Порожнини в породі утворюються, коли кристали, що формуючись у гірській породі, вивітрюються посередництвом ерозійних процесів<ref name=":1"/>. Деякі з таких пустот мають дископодібні форми, що відповідає певним типам кристалів, в основному, сульфатам . Концентрація [[бром]]у в скелях сильно варіюється, ймовірно, тому, що він добре розчиняється. Вода, можливо, встигала сконцентруватися в ґрунті, до того моменту, коли бром починав випаровуватися. Іншим поясненням в зміні концентрації брому, можна вважати вплив нічного морозу, відразу ж після замерзання води, в певних місцях кірка льоду вона починала витісняти менш щільний бром </ref><ref name=":2"/>.
Порожнини в породі утворюються, коли кристали, що формуючись у гірській породі, вивітрюються посередництвом ерозійних процесів<ref name=":1"/>. Деякі з таких пустот мають дископодібні форми, що відповідає певним типам кристалів, переважно сульфатам. Концентрація [[бром]]у в скелях сильно варіюється, ймовірно, тому, що він добре розчиняється. Вода, можливо, встигала сконцентруватися в ґрунті, до того моменту, коли бром починав випаровуватися. Іншим поясненням у зміні концентрації брому, можна вважати вплив нічного морозу, відразу ж після замерзання води, у певних місцях кірка льоду вона починала витісняти менш щільний бром<ref name=":2"/>.


<center><gallery>
{{center|<gallery>
Voids on bedrock on Mars.jpg|Пустоти в скелі.
Voids on bedrock on Mars.jpg|Пустоти в скелі.
Endurance layers 0604.jpg|Пласти (шари) гірських порід «Каратепе».
Endurance layers 0604.jpg|Пласти (шари) гірських порід «Каратепе».
</gallery></center>
</gallery>}}


== Камені ==
== Камені ==
Вивчення знайденого каменя під назвою « [[Баунс (камінь) |Баунс»]], показало, що він був викинутий з кратера під час удару. Його хімічний склад відрізнявся від хімічного складу корінних порід цього місця. Містить в основному [[піроксени]] і [[Плагіоклаз|плагіоклази]], без наявності [[олівін]]у, за своїм хімічним складом був схожий на метеорит EETA 79001, який, як відомо, прилетів з [[Марс]]у<ref name=":0"/>
Вивчення знайденого каменя під назвою «<nowiki/>[[Баунс (камінь)|Баунс]]<nowiki/>» показало, що він був викинутий з кратера під час удару. Його хімічний склад відрізнявся від хімічного складу корінних порід цього місця. Містить переважно [[піроксени]] і [[плагіоклаз]]и, без наявності [[олівін]]у, за своїм хімічним складом був схожий на метеорит EETA 79001, який, як відомо, прилетів з Марса<ref name=":0"/>


== Метеорити ==
== Метеорити ==


[[Марсохід «Опортьюніті»]] знайшов кілька [[метеорит]]ів, що лежать на рівнинах Марсу. Метеорит «[[Heat Shield Rock]]» (знаходився поряд з уламками теплозахисного екрану марсохода), став першим метеоритом, досліджений за допомогою інструментів ровера . Вивчений відразу декількома інструментами: '' Тепловим емісійним спектрометром '' (Mini-TES), '' месбауерівським '' і ''Альфа-Протон-Рентгенівським спектрометром'' ; метеорит класифікували, як залізний метеорит IAB групи . '' Альфа-Протон-Рентгенівський спектрометр'' визначив, що метеорит на 93% складався з [[залізо|заліза]] і на 7% з [[нікель|нікелю]] . Камінь під назвою «Fig Tree Barberton» визначили як кам'яний або залізо&nbsp;— кам'яний метеорит ,<ref>Squyres, S., et al. 2009. Exploration of Victoria Crater by the Mars Rover Opportunity. Science: 1058–1061.</ref><ref>Schroder, C., et al. 2008. J. Geophys. Res: 113.</ref> в той час як метеорити під назвою «Allan Hills» і «Zhong Shan» можуть бути тільки залізними.
Марсохід «Оппортьюніті» знайшов кілька [[метеорит]]ів, що лежать на рівнинах Марса. Метеорит [[Heat Shield Rock (метеорит)|«Heat Shield Rock»]] (був розташований поряд з уламками теплозахисного екрана марсохода), став першим метеоритом, досліджений за допомогою інструментів ровера. Вивчений відразу декількома інструментами:тепловим емісійним спектрометром (Mini-TES), месбауерівським і альфа-протон-рентгенівським спектрометром. Метеорит класифікували як залізний метеорит групи IAB. Альфа-протон-рентгенівський спектрометр визначив, що метеорит на 93&nbsp;% складався із [[залізо|заліза]] і на 7&nbsp;% з [[нікель|нікелю]]. Камінь під назвою «Fig Tree Barberton» визначили як кам'яний або залізо-кам'яний метеорит<ref>Squyres, S., et al. 2009. Exploration of Victoria Crater by the Mars Rover Opportunity. Science: 1058—1061.</ref><ref>Schroder, C., et al. 2008. J. Geophys. Res: 113.</ref>, а метеорити під назвою «Allan Hills» і «Zhong Shan» можуть бути тільки залізними.


<center><gallery>
{{center|<gallery>
Opportunity heat shield Sol335B P2364 L456-B339R1.jpg|На задньому плані - метеорит «[[Heat Shield Rock]]».
Opportunity heat shield Sol335B P2364 L456-B339R1.jpg|На задньому плані метеорит [[Heat Shield Rock (метеорит)|«Heat Shield Rock»]].
PIA07269-Mars Rover Opportunity-Iron Meteorite.jpg|Метеорит «[[Heat Shield Rock]]».
PIA07269-Mars Rover Opportunity-Iron Meteorite.jpg|Метеорит [[Heat Shield Rock (метеорит)|«Heat Shield Rock»]].
Opportunity Eyes Block Island.jpg|Метеорит «[[Block Island]]».
Opportunity Eyes Block Island.jpg|Метеорит [[Метеорит Block Island|«Block Island»]].
</gallery></center>
</gallery>}}


== Історія геології плато Меридіана ==
== Історія геології плато Меридіана ==
Спостереження за '' плато Меридіана '' говорить про те, що вся її територія перебувала у воді, яка кілька разів висихала і випаровувалася<ref name=":0"/>. У цьому повторюваному процесі утворилися [[сульфати]]. Із залишків сульфатів сформувався [[гематит]], концентрація якого виросла при взаємодії з водою. Деякі з сульфатів утворюються у великих кристалах, пізніше розчиняються, залишаючи за собою порожнечі в скелі. У процесі дослідження '' плато Меридіана '' виділилися кілька доказів, що вказують на посушливий клімат, що існував кілька мільярдів років тому, а також про наявність рідкої води на поверхні Марса, яка принаймні існувала деякий час<ref>Clark, B. et al. Chemistry and mineralogy of outcrops at Meridiani Planum. Earth Planet. Sci. Lett. 240: 73-94.</ref>.
Спостереження за плато Меридіана свідчить, що вся її територія перебувала у воді, яка кілька разів висихала і випаровувалася<ref name=":0"/>. У цьому повторюваному процесі утворилися [[сульфати]]. Із залишків сульфатів сформувався [[гематит]], концентрація якого виросла при взаємодії з водою. Деякі із сульфатів утворюються у великих кристалах, пізніше розчиняються, залишаючи за собою порожнечі в скелі. У процесі дослідження плато Меридіана виділилися кілька доказів, що вказують на посушливий клімат, що існував кілька мільярдів років тому, а також про наявність рідкої води на поверхні Марса, яка принаймні існувала деякий час<ref>Clark, B. et al. Chemistry and mineralogy of outcrops at Meridiani Planum. Earth Planet. Sci. Lett. 240: 73-94.</ref>.


== Кратери на ''плато Меридіана'' ==
== Кратери на ''плато Меридіана'' ==
[[Файл:Meridiani Planum PIA13704.jpg|thumb|Карта місцевості, колнцентрація мінералів на ''плато Меридіана''.]]
[[Файл:Meridiani Planum PIA13704.jpg|thumb|Карта місцевості, концентрація мінералів на плато Меридіана.]]


* [[Ейрі (кратер)|Ейрі]]&nbsp;— кратер має діаметр 40&nbsp;км, марсохід Оппортьюніті перебував в 375&nbsp;км на північний захід від нього.
* [[Ейрі (кратер)|Ейрі]]&nbsp;— кратер має діаметр 40&nbsp;км, марсохід «Оппортьюніті» перебував у 375&nbsp;км на північний захід від нього.
: * [[Ейрі-0 (кратер)|Ейрі&nbsp;— 0]]&nbsp;— кратер знаходиться всередині кратера Ейрі .
: * [[Ейрі-0]]&nbsp;— кратер знаходиться всередині кратера Ейрі.
* [[Арго (кратер)|Арго]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Арґо (кратер)|Арго]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Бігль (кратер)|Бігль]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Бігль (кратер)|Бігль]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Бер (марсіанський кратер)|Бер]] .
* [[Бер (марсіанський кратер)|Бер]].
* [[Ігл (кратер)|Ігл]]&nbsp;— 22-метровий кратер, місце посадки марсохода «Оппортьюніті».
* [[Ігл (кратер)|Ігл]]&nbsp;— 22-метровий кратер, місце посадки марсохода «Оппортьюніті».
* [[Індевор (кратер)|Індевор]]&nbsp;— кратер 22&nbsp;км в діаметрі, відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Індевор (кратер)|Індевор]]&nbsp;— кратер 22&nbsp;км у діаметрі, відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Емма Дін (кратер)|Емма Дін]] &nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Емма Дін (кратер)|Емма Дін]] &nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Витривалість (кратер)|Витривалість]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Ендюранс (кратер)|Ендюранс]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Еребус (кратер)|Еребус]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Еребус (кратер)|Еребус]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Медлер (марсіанський кратер)|Медлер]] .
* [[Медлер (марсіанський кратер)|Медлер]].
* [[Санта-Марія (кратер)|Санта -Марія]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Санта-Марія (кратер)|Санта-Марія]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Вікторія (кратер)|Вікторія]]&nbsp;— кратер 750 метрів в діаметрі, відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Вікторія (кратер)|Вікторія]]&nbsp;— кратер 750 метрів у діаметрі, відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Схід (кратер)|Схід]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Схід (кратер)|Схід]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Натураліст (кратер)|Натураліст]] &nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
* [[Натураліст (кратер)|Натураліст]]&nbsp;— відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 23:55, 24 липня 2024

Світлина з марсохода «Оппортьюніті» на південно-західну частину плато Меридіана; на фото видно капсулу і парашут, які були використані при посадці ровера.
Концентрація гематиту на плато Меридіана. Еліпсом позначено область посадки «Оппортьюніті».

Плато Меридіана (лат. Meridiani Planum) — велика рівнина, розташована у 2° на південь від екватора Марса (з центром у точці з координатами 0,2° пн. ш. 357,5° сх. д.), на західній частині Землі Меридіана. Тут знаходиться рідкісний сірий кристалічний гематит. На Землі гематит найчастіше утворюється в гарячих джерелах або у стоячих водоймах, тому більшість вчених вважає, що гематит на плато Меридіана може свідчити про існування стародавніх гарячих джерел або про наявність рідкої води на поверхні Марса. Гематит є частиною шаруватих осадових порід товщиною від 200 до 800 метрів. Інші особливості плато Меридіана — вулканічний базальт і безліч ударних кратерів.

Марсохід «Оппортьюніті»: результати дослідження плато

[ред. | ред. код]

У 2004 році на плато Меридіана здійснив успішну посадку марсохід «Оппортьюніті». Плато Меридіана також було обрано місцем посадки для марсохода космічного апарату Mars Surveyor 2001, запуск якого скасували після невдач із супутником Марса Mars Climate Orbiter і автоматичною марсіанською станцією Mars Polar Lander.

Результати досліджень марсохода «Оппортьюніті» показують, що місце його посадки протягом тривалого часу перебувало в рідкій воді, можливо, у дуже солоній і кислотній. Про це свідчить великий вміст у ґрунті сферичної гальки, пустот усередині скель, вміст у великих кількостях сірки і сульфату магнію, а також інших мінералів, наприклад, ярозит.

Вихід гірських порід в кратері Ігл, місці посадки марсохода «Оппортьюніті».

Вивчення гірських порід і відкриття мінералів

[ред. | ред. код]

Марсохід «Оппортьюніті» виявив, що ґрунт на плато Меридіана схожий із ґрунтом у кратері Гусєва й долині Арес, однак у багатьох місцях плато Меридіана ґрунт вкритий круглими твердими сірими кульками, які дістали назву «чорниця»[1]. Було виявлено, що «чорниця» майже повністю складається з мінерального гематиту. Після подальших досліджень було вирішено, що «чорниця» сформувалася саме у водному середовищі[2]. З плином часом концентрація гематиту змінювалася[3][4]. Велика частина ґрунту складається з олівіну, базальтового піску, але не з місцевих порід. Пісок, можливо, вітром було перенесено з інших місць Марса[5].

  • Знімок мікроскопічної камери (MI) ровера показує блискучі сферичні об'єкти на стінках траншеї.
    Знімок мікроскопічної камери (MI) ровера показує блискучі сферичні об'єкти на стінках траншеї.
  • « Чорниця » ( гематит ) на скелястому оголенні в кратері Ігл
    «Чорниця» (гематит) на скелястому оголенні в кратері Ігл.
  • Отвір у камені «Berry Bowl».
    Отвір у камені «Berry Bowl».
  • Тонкі пласти гірських порід, не всі паралельні один одному.
    Тонкі пласти гірських порід, не всі паралельні один одному.

Окремі мінерали

[ред. | ред. код]
Заглиблення в породі від дії бура (RAT) марсохода поблизу кратера Бігль.
Гіпсова жила «Homestake».

За допомогою месбауерівського спектрометра зроблено аналіз магнітного пилу на корпусі марсохода «Оппортьюніті». Результати її вивчення свідчать про те, що основними її складовими є частинки титаномагнетиту, а не просто магнетиту, як вважалося раніше. Також було виявлено невелику кількість олівіну, що свідчить про те, що планета довгий час перебувала в посушливому кліматі. З іншого боку, невелика кількість гематиту в ґрунті, означає те, що в минулій історії Марса була присутня рідка вода[6]. Ще одним доказом на користь цієї гіпотези служить те, що буровий інструмент (RAT) «Оппортьюніті» з більшою легкістю проробляв поглиблення в скелях, виходячи з цього вчені припустили, що гірські породи на плато Меридіана менш тверді, ніж у кратері Гусєва, який досліджував марсохід «Спіріт».

Мінерали в складі ґрунту планети

[ред. | ред. код]

Ровер «Оппортьюніті» використав свій бур для її вивчення поверхневого шару ґрунту планети[7]. Цей шар класифікували як осадовий, з високим вмістом сірки, кальцію і сульфату магнію. Деякі із сульфатів також можуть бути присутніми в ґрунті, наприклад кізерит, сульфат кальцію (ангідрит), басаніт, гексагідрит, епсоміт і гіпс. З солей — це галіт, бішофіт, антарктицит, астраханіт, вантгофіт, також можуть бути присутніми в ґрунті[8][9].

Ті породи, які мають у своєму складі сульфати, забарвлені у світліші тони. Спектри цих тонів, містять гідратовані сульфати, були схожі на спектри, виявлені тепловим емісійним спектрометром, що перебуває на борту орбітальної станції Mars Global Surveyor. Такі ж спектри від породи розміщені на великій площі, тому вважається, що вода текла по великих територіях, а не тільки в області вивченій марсоходом «Оппортьюніті»[10].

Альфа-протон-рентгенівський спектрометр (APXS) виявив досить високий рівень вмісту фосфору в скелях. Подібна висока концентрація фосфору була виявлена ​​і в інших місцях, наприклад у кратері Гусєва, таким чином, була висунута гіпотеза, що мантія Марса може бути багата фосфором[11]. Мінерали в гірських породах можуть утворитися при взаємодії з кислотним середовищем або ж вивітрюванням. Оскільки розчинність фосфору безпосередньо залежить від розчинності урану, торію та інших рідкісноземельних металів, тому всі ці елементи повинні бути присутніми і бути збагачені в гірських породах[12].

При пересуванні «Оппортьюніті» по краю кратера Індевор, він виявив утворення у вигляді протяжної білої смужки, подальший аналіз показав, що основна її складова — гіпс[13][14]. Знімок праворуч показує дане утворення, пізніше назване «Homestake».

Свідоцтва про наявність води в минулому

[ред. | ред. код]

Вивчення гірських порід на плато Меридіана, дало переконливі докази на користь минулої діяльності води. Мінерал ярозит, що утворюється лише у воді, був виявлений у всіх типах ґрунтів, досліджених марсоходом «Оппортьюніті»[15]. Це відкриття довело, що вода колись існувала на плато Меридіана[16]. Крім того, деякі породи сформувалися у вигляді пластин (шарів), відточити ці форми допомогла проточна вода[9]. Перші такі пластини були знайдені в камені під назвою «The Dells».

Порожнини в породі утворюються, коли кристали, що формуючись у гірській породі, вивітрюються посередництвом ерозійних процесів[16]. Деякі з таких пустот мають дископодібні форми, що відповідає певним типам кристалів, переважно сульфатам. Концентрація брому в скелях сильно варіюється, ймовірно, тому, що він добре розчиняється. Вода, можливо, встигала сконцентруватися в ґрунті, до того моменту, коли бром починав випаровуватися. Іншим поясненням у зміні концентрації брому, можна вважати вплив нічного морозу, відразу ж після замерзання води, у певних місцях кірка льоду вона починала витісняти менш щільний бром[4].

  • Пустоти в скелі.
    Пустоти в скелі.
  • Пласти (шари) гірських порід «Каратепе».
    Пласти (шари) гірських порід «Каратепе».

Камені

[ред. | ред. код]

Вивчення знайденого каменя під назвою «Баунс» показало, що він був викинутий з кратера під час удару. Його хімічний склад відрізнявся від хімічного складу корінних порід цього місця. Містить переважно піроксени і плагіоклази, без наявності олівіну, за своїм хімічним складом був схожий на метеорит EETA 79001, який, як відомо, прилетів з Марса[3]

Метеорити

[ред. | ред. код]

Марсохід «Оппортьюніті» знайшов кілька метеоритів, що лежать на рівнинах Марса. Метеорит «Heat Shield Rock» (був розташований поряд з уламками теплозахисного екрана марсохода), став першим метеоритом, досліджений за допомогою інструментів ровера. Вивчений відразу декількома інструментами:тепловим емісійним спектрометром (Mini-TES), месбауерівським і альфа-протон-рентгенівським спектрометром. Метеорит класифікували як залізний метеорит групи IAB. Альфа-протон-рентгенівський спектрометр визначив, що метеорит на 93 % складався із заліза і на 7 % з нікелю. Камінь під назвою «Fig Tree Barberton» визначили як кам'яний або залізо-кам'яний метеорит[17][18], а метеорити під назвою «Allan Hills» і «Zhong Shan» можуть бути тільки залізними.

Історія геології плато Меридіана

[ред. | ред. код]

Спостереження за плато Меридіана свідчить, що вся її територія перебувала у воді, яка кілька разів висихала і випаровувалася[3]. У цьому повторюваному процесі утворилися сульфати. Із залишків сульфатів сформувався гематит, концентрація якого виросла при взаємодії з водою. Деякі із сульфатів утворюються у великих кристалах, пізніше розчиняються, залишаючи за собою порожнечі в скелі. У процесі дослідження плато Меридіана виділилися кілька доказів, що вказують на посушливий клімат, що існував кілька мільярдів років тому, а також про наявність рідкої води на поверхні Марса, яка принаймні існувала деякий час[19].

Кратери на плато Меридіана

[ред. | ред. код]
Карта місцевості, концентрація мінералів на плато Меридіана.
  • Ейрі — кратер має діаметр 40 км, марсохід «Оппортьюніті» перебував у 375 км на північний захід від нього.
* Ейрі-0 — кратер знаходиться всередині кратера Ейрі.
  • Арго — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Бігль — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Бер.
  • Ігл — 22-метровий кратер, місце посадки марсохода «Оппортьюніті».
  • Індевор — кратер 22 км у діаметрі, відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Емма Дін  — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Ендюранс — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Еребус — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Медлер.
  • Санта-Марія — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Вікторія — кратер 750 метрів у діаметрі, відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Схід — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».
  • Натураліст — відвіданий марсоходом «Оппортьюніті».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Yen, A., et al. 2005. An integrated view of the chemistry and mineralogy of martian soils. Nature. 435.: 49-54.
  2. ↑ Bell, J (ed.) The Martian Surface. 2008. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-86698-9
  3. ↑ а б в Squyres, S. et al. 2004. The Opportunity Rover's Athena Science Investigation at Meridiani Planum, Mars. Science: 1698—1703.
  4. ↑ а б Soderblom, L., et al. 2004. Soils of Eagle Crater and Meridiani Planum at the Opportunity Rover Landing Site. Science: 306. 1723—1726.
  5. ↑ Christensen, P., et al. Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini-TES Experiment on the Opportunity Rover. Science: 306. 1733—1739.
  6. ↑ Goetz, W., et al. 2005. Indication of drier periods on Mars from the chemistry and mineralogy of atmospheric dust. Nature: 436.62-65.
  7. ↑ Bell, J., et al. 2004. Pancam Multispectral Imaging Results from the Opportunity Rover at Meridiani Planum. Science: 306.1703-1708.
  8. ↑ Christensen, P., et al. 2004 Mineralogy at Meridiani Planum from the Mini-TES Experiment on the Opportunity Rover. Science: 306. 1733—1739.
  9. ↑ а б Squyres, S. et al. 2004. In Situ Evidence for an Ancient Aqueous Environment at Meridian Planum, Mars. Science: 306. 1709—1714.
  10. ↑ Hynek, B. 2004. Implications for hydrologic processes on Mars from extensive bedrock outcrops throughout Terra Meridiani. Nature: 431. 156—159.
  11. ↑ Dreibus, G. and H. Wanke. 1987. Volatiles on Earth and Marsw: a comparison. Icarus. 71:225-240
  12. ↑ Rieder, R., et al. 2004. Chemistry of Rocks and Soils at Meridiani Planum from the Alpha Particle X-ray Spectrometer. Science. 306. 1746—1749
  13. ↑ NASA — NASA Mars Rover Finds Mineral Vein Deposited by Water. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 22 квітня 2014.
  14. ↑ Durable NASA rover beginning ninth year of Mars work
  15. ↑ Klingelhofer, G. et al. 2004. Jarosite and Hematite at Meridiani Planum from Opportunity's Mossbauer Spectrometer. Science: 306. 1740—1745.
  16. ↑ а б Herkenhoff, K., et al. 2004. Evidence from Opportunity's Microscopic Imager for Water on Meridian Planum. Science: 306. 1727—1730
  17. ↑ Squyres, S., et al. 2009. Exploration of Victoria Crater by the Mars Rover Opportunity. Science: 1058—1061.
  18. ↑ Schroder, C., et al. 2008. J. Geophys. Res: 113.
  19. ↑ Clark, B. et al. Chemistry and mineralogy of outcrops at Meridiani Planum. Earth Planet. Sci. Lett. 240: 73-94.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плато_Меридіана&oldid=43140646