Площа Підкови: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
створено Світлини і перенесено 8 зображень
Рядок 47: Рядок 47:
}}
}}
'''Пло́ща Іва́на Підко́ви''' — площа в [[Галицький район (Львів)|Галицькому районі]] [[Львів|Львова]], в [[Історичний центр Львова|історичному центрі міста]]. Розташована між [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]] та [[Вулиця Театральна (Львів)|вулицею Театральною]]. Належить до найменших площ Львова.
'''Пло́ща Іва́на Підко́ви''' — площа в [[Галицький район (Львів)|Галицькому районі]] [[Львів|Львова]], в [[Історичний центр Львова|історичному центрі міста]]. Розташована між [[Проспект Свободи (Львів)|проспектом Свободи]] та [[Вулиця Театральна (Львів)|вулицею Театральною]]. Належить до найменших площ Львова.

⚫
[[File:Lwów. Plac św.Ducha.jpg|thumb|Вигляд на площу на поштівці]]
⚫
[[File:0 149417 61c1cb2e orig.jpg|thumb|Площа Івана Підкови]]
⚫
[[File:Pidkova Square, Lviv.png|thumb|Площа Підкови]]
== Історія виникнення ==
== Історія виникнення ==
Влаштована на місці колишнього [[Шпиталь Святого Духа|шпиталю Святого Духа]], що діяв тут упродовж [[1377]]—[[1780]] років<ref name=":0">[[Антоній Шнайдер|Schneider A.]] [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8 Przewodnik po mieście Lwowie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190822131517/https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8 |date=22 серпня 2019 }}.&nbsp;— Lwów: Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871. Drukarnia Kornela Pillera.&nbsp;— S. 17. {{ref-pl}}</ref>. Через це мала назву «площі Святого Духа». У середньовіччі на цій території окрім шпиталю з маленькою каплицею (зведена в [[1430 в Україні|1430]] році) і цвинтарем розташовувались дім вікарія шпиталю та інші житлові кам'яниці, воскобійня. У другій половині [[XVIII]] століття стан споруди поступово погіршувався і [[7 березня]] [[1780]] року частина шпиталю завалилась.<ref name=":0" /> Відтак у [[1784 в Україні|1784]] році шпиталь разом з каплицею було розібрано.
Влаштована на місці колишнього [[Шпиталь Святого Духа|шпиталю Святого Духа]], що діяв тут упродовж [[1377]]—[[1780]] років<ref name=":0">[[Антоній Шнайдер|Schneider A.]] [https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8 Przewodnik po mieście Lwowie] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190822131517/https://www.sbc.org.pl/dlibra/show-content/publication/edition/8?id=8 |date=22 серпня 2019 }}.&nbsp;— Lwów: Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871. Drukarnia Kornela Pillera.&nbsp;— S. 17. {{ref-pl}}</ref>. Через це мала назву «площі Святого Духа». У середньовіччі на цій території окрім шпиталю з маленькою каплицею (зведена в [[1430 в Україні|1430]] році) і цвинтарем розташовувались дім вікарія шпиталю та інші житлові кам'яниці, воскобійня. У другій половині [[XVIII]] століття стан споруди поступово погіршувався і [[7 березня]] [[1780]] року частина шпиталю завалилась.<ref name=":0" /> Відтак у [[1784 в Україні|1784]] році шпиталь разом з каплицею було розібрано.
Рядок 59: Рядок 55:


Проте це місце займало лише невелику частину сучасної території площі Івана Підкови, оскільки на її другій половині стояли фортифікації, а саме – мур, рів, вал з чотирма будинками, які належали магістрату міста.
Проте це місце займало лише невелику частину сучасної території площі Івана Підкови, оскільки на її другій половині стояли фортифікації, а саме – мур, рів, вал з чотирма будинками, які належали магістрату міста.

⚫
[[File:Площа підкови.jpg|thumb|Площа Підкови]]
Наприкінці XVIII століття високий мур знесли, засипали рів, на валу розбили сквер. За рахунок цього площа Св. Духа збільшилась майже удвічі, сягаючи аж до самого правого берега Полтви, а власниками площі стали наполовину центральний уряд, а наполовину магістрат міста Львова. Кам'яницю на розі сучасних вулиць Памви Беринди i Театральної (будинок №11) займали Понінські. Поволі площа ставала людною i пішохідною, а межа між тим, що належало уряду i тим, що було у власності міста, поволі затиралась.<ref>{{Cite book
Наприкінці XVIII століття високий мур знесли, засипали рів, на валу розбили сквер. За рахунок цього площа Св. Духа збільшилась майже удвічі, сягаючи аж до самого правого берега Полтви, а власниками площі стали наполовину центральний уряд, а наполовину магістрат міста Львова. Кам'яницю на розі сучасних вулиць Памви Беринди i Театральної (будинок №11) займали Понінські. Поволі площа ставала людною i пішохідною, а межа між тим, що належало уряду i тим, що було у власності міста, поволі затиралась.<ref>{{Cite book
|url=https://openlibrary.org/works/OL16837717W/O_szarym_Lwowie?edition=ia%3Aoszarymlwowiezpr00jawouoft
|url=https://openlibrary.org/works/OL16837717W/O_szarym_Lwowie?edition=ia%3Aoszarymlwowiezpr00jawouoft
Рядок 76: Рядок 72:
Напередодні першої світової війни місто планувало викупити у гміни частину площі, знести будинки Віденської кав'ярні та звести велику адміністративну споруду із залою засідань міської ради, залою для урочистих подій та помешканням для президента міста. Паралельно планувалось розширити вулицю Кілінського (тепер [[Вулиця Памви Беринди (Львів)|вул. Беринди]])<ref>Kronika // [[Gazeta Lwowska]].&nbsp;— 18 stycznia 1914.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— S. 2. {{ref-pl}}</ref>. Плани не реалізовано. Сучасну назву площа отримала [[1946]] року на честь молдавського господаря, козака [[Підкова Іван|Івана Підкови]], страченого [[16 червня]] [[1578]] року у Львові.
Напередодні першої світової війни місто планувало викупити у гміни частину площі, знести будинки Віденської кав'ярні та звести велику адміністративну споруду із залою засідань міської ради, залою для урочистих подій та помешканням для президента міста. Паралельно планувалось розширити вулицю Кілінського (тепер [[Вулиця Памви Беринди (Львів)|вул. Беринди]])<ref>Kronika // [[Gazeta Lwowska]].&nbsp;— 18 stycznia 1914.&nbsp;— №&nbsp;13.&nbsp;— S. 2. {{ref-pl}}</ref>. Плани не реалізовано. Сучасну назву площа отримала [[1946]] року на честь молдавського господаря, козака [[Підкова Іван|Івана Підкови]], страченого [[16 червня]] [[1578]] року у Львові.


⚫
[[File:Ipi-015.jpg|thumb|Площа Підкови (в центрі)]]
⚫
[[File:Площа Підкови (розкопки).jpg|thumb|Площа Підкови (розкопки)]]
[[1978]] року при прокладанні каналізаційного колектора знайдено залишки фундаментів шпиталю, проведено археологічні розкопки. Виявлено також залишки дерев'яного будинку княжого періоду, що згорів під час пожежі [[1381]] року. Найдавніші знахідки датувались [[VIII століття до н. е.|VIII]]—[[VI століття до н. е.|VI]] ст. до н.&nbsp;е. Фундаменти шпиталю протрасовано на поверхні тротуару цегляною кладкою.
[[1978]] року при прокладанні каналізаційного колектора знайдено залишки фундаментів шпиталю, проведено археологічні розкопки. Виявлено також залишки дерев'яного будинку княжого періоду, що згорів під час пожежі [[1381]] року. Найдавніші знахідки датувались [[VIII століття до н. е.|VIII]]—[[VI століття до н. е.|VI]] ст. до н.&nbsp;е. Фундаменти шпиталю протрасовано на поверхні тротуару цегляною кладкою.
⚫
[[File:Площа підкови3.jpg|thumb|Площа підкови]]

== Сучасність ==
== Сучасність ==
[[1982]] року по центру площі встановлено [[Пам'ятник Івану Підкові (Львів)|пам'ятник Івану Підкові]] (скульптор [[Кулик Петро Іванович|Петро Кулик]], архітектор [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимир Блюсюк]]){{sfn|Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова|2012|с=40}}.
[[1982]] року по центру площі встановлено [[Пам'ятник Івану Підкові (Львів)|пам'ятник Івану Підкові]] (скульптор [[Кулик Петро Іванович|Петро Кулик]], архітектор [[Блюсюк Володимир Іванович|Володимир Блюсюк]]){{sfn|Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова|2012|с=40}}.

⚫
[[File:Площа підкови22.jpg|thumb|Площа Підкови]]
== Світлини ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
⚫
Файл:Lwów. Plac św.Ducha.jpg|Вигляд на площу на поштівці
⚫
Файл:0 149417 61c1cb2e orig.jpg|Площа Івана Підкови (1899)
⚫
Файл:Pidkova Square, Lviv.png|Площа Івана Підкови (1878)
⚫
Файл:Площа підкови.jpg|Площа Івана Підкови (1901)
⚫
Файл:Ipi-015.jpg|Площа Івана Підкови в центрі (1921)
⚫
Файл:Площа Підкови (розкопки).jpg|Розкопки на площі Івана Підкови (1979)
⚫
Файл:Площа підкови3.jpg|Площа Івана Підкови (1944)
⚫
Файл:Площа підкови22.jpg|Площа Івана Підкови (1926)
</gallery>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 00:01, 11 червня 2023

Площа Підкови
Львів
Площа Івана Підкови у Львові
Площа Івана Підкови у Львові
Площа Івана Підкови у Львові
МісцевістьІсторичний центр Львова
РайонГалицький
Колишні назви
Святого Духа, Рітерпляц, Мичуріна, Святого Духа
польського періоду (польською)św. Ducha
радянського періоду (українською)Мичуріна, Святого Духа
радянського періоду (російською)Мичурина, Святого Духа
Загальні відомості
Протяжність180 м
Координати49°50′28″ пн. ш. 24°01′44″ сх. д. / 49.8412139° пн. ш. 24.0291333° сх. д. / 49.8412139; 24.0291333
поштові індекси79008[1]
Транспорт
Рухпішохідний
Покриттябруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі№ 1
Пам'ятникиІвану Підкові
Поштові відділенняВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)[1]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr7512891
Мапа
Мапа
CMNS: Площа Підкови у Вікісховищі

Пло́ща Іва́на Підко́ви — площа в Галицькому районі Львова, в історичному центрі міста. Розташована між проспектом Свободи та вулицею Театральною. Належить до найменших площ Львова.

Історія виникнення

Влаштована на місці колишнього шпиталю Святого Духа, що діяв тут упродовж 1377—1780 років[2]. Через це мала назву «площі Святого Духа». У середньовіччі на цій території окрім шпиталю з маленькою каплицею (зведена в 1430 році) і цвинтарем розташовувались дім вікарія шпиталю та інші житлові кам'яниці, воскобійня. У другій половині XVIII століття стан споруди поступово погіршувався і 7 березня 1780 року частина шпиталю завалилась.[2] Відтак у 1784 році шпиталь разом з каплицею було розібрано.

22 березня 1780 року австрійська влада видала розпорядження: "...будинки шпиталю i костелу негайно залишити i відразу після Великодніх свят приступили до їх знесення. Кафедральному урядовцю ксьондзу Годуровському забезпечити винесення з костелу всіх святинь. Площа, аж до подальшого розпорядження, має залишатись порожньою, оскільки про відбудову шпиталю не може бути й мови, за браком місця i тісноти в самому місті. Матеріал, що залишиться після розбирання, слід продати з аукціону тому, хто заплатить найбільше". Розпорядження виконали. Костел i шпиталь розібрали, частину матеріалу продали з аукціону львівському купцеві Прешлові за 1 504 польських злотих і 54 крейцерів, решту магістрат Львова витратив для своїх потреб.

Однак площа залишалась не зовсім пустою - посередині (в 1788 році) збереглась руїна – «шмат кам'яниці», котра стала предметом суперечок між містом i церковною владою. «Шмат кам'яниці», імовірно, був помешканням (зведеним Мартином Філіповським за дозволом архиєпископа Липського) вікарія або монсиньйора. Ця обставина і призвела до претензій церкви не лише на кам'яницю та матеріал, що залишився після знесення костелу, а і на частину земельної ділянки (17,5 квадратних сажнів). Загроза нелегкого судового процесу з церквою підштовхнули міську владу до того, щоб продати площу центральному уряду. Справа продажу тривала від 1786 до 1788 року, після чого (на підставі оцінки від 16 червня 1788 року) уряд придбав від міської влади саму площу за ціною 2 715 польських злотих 37 крейцерів, з наступним переказом цих коштів (так само як i знесеного в цей же час шпиталю Святого Станіслава) до шпиталю Святого Лазаря, з якого уряд мав намір зробити головний заклад для бідних. Відтак церква розпочала судовий процес (за ділянку розміром 17,5 квадратних сажнів де стояв будинок вікарія), який, зрештою вона програла i центральний уряд став безспірним власником всієї площі.

Проте це місце займало лише невелику частину сучасної території площі Івана Підкови, оскільки на її другій половині стояли фортифікації, а саме – мур, рів, вал з чотирма будинками, які належали магістрату міста.

Наприкінці XVIII століття високий мур знесли, засипали рів, на валу розбили сквер. За рахунок цього площа Св. Духа збільшилась майже удвічі, сягаючи аж до самого правого берега Полтви, а власниками площі стали наполовину центральний уряд, а наполовину магістрат міста Львова. Кам'яницю на розі сучасних вулиць Памви Беринди i Театральної (будинок №11) займали Понінські. Поволі площа ставала людною i пішохідною, а межа між тим, що належало уряду i тим, що було у власності міста, поволі затиралась.[3]

Упродовж 1827—1829 років коштом К. Гартмана на площі збудовано класицистичну споруду гауптвахти за проєктом Матео Брезані і дім «Віденської кав'ярні» (за будівництво гауптвахти місто подарувало ділянку під кав'ярню). Із заходу територія обмежувалась двома рядами міських мурів, між якими теж з'явились житлові будинки.

Напередодні першої світової війни місто планувало викупити у гміни частину площі, знести будинки Віденської кав'ярні та звести велику адміністративну споруду із залою засідань міської ради, залою для урочистих подій та помешканням для президента міста. Паралельно планувалось розширити вулицю Кілінського (тепер вул. Беринди)[4]. Плани не реалізовано. Сучасну назву площа отримала 1946 року на честь молдавського господаря, козака Івана Підкови, страченого 16 червня 1578 року у Львові.

1978 року при прокладанні каналізаційного колектора знайдено залишки фундаментів шпиталю, проведено археологічні розкопки. Виявлено також залишки дерев'яного будинку княжого періоду, що згорів під час пожежі 1381 року. Найдавніші знахідки датувались VIII—VI ст. до н. е. Фундаменти шпиталю протрасовано на поверхні тротуару цегляною кладкою.

Сучасність

1982 року по центру площі встановлено пам'ятник Івану Підкові (скульптор Петро Кулик, архітектор Володимир Блюсюк)[5].

Світлини

  • Вигляд на площу на поштівці
    Вигляд на площу на поштівці
  • Площа Івана Підкови (1899)
    Площа Івана Підкови (1899)
  • Площа Івана Підкови (1878)
    Площа Івана Підкови (1878)
  • Площа Івана Підкови (1901)
    Площа Івана Підкови (1901)
  • Площа Івана Підкови в центрі (1921)
    Площа Івана Підкови в центрі (1921)
  • Розкопки на площі Івана Підкови (1979)
    Розкопки на площі Івана Підкови (1979)
  • Площа Івана Підкови (1944)
    Площа Івана Підкови (1944)
  • Площа Івана Підкови (1926)
    Площа Івана Підкови (1926)

Примітки

  1. ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  2. ↑ а б Schneider A. Przewodnik po mieście Lwowie [Архівовано 22 серпня 2019 у Wayback Machine.]. — Lwów: Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871. Drukarnia Kornela Pillera. — S. 17. (пол.)
  3. ↑ Jaworski, Franciszek (1917). O szarym Lwowie (польська) . Львів: H. Altenberg. с. 110, 111.
  4. ↑ Kronika // Gazeta Lwowska. — 18 stycznia 1914. — № 13. — S. 2. (пол.)
  5. ↑ Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012, с. 40.

Джерела

Площа Підкови
у сестринських Вікіпроєктах
П: Портал «Львів»
CMNS: Площа Підкови у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Площа_Підкови&oldid=39687145