Попов Віктор Миколайович (фізик): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
оформлення
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
Немає опису редагування
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Попов}}
{{Однофамільці|Попов}}
{{науковець}}
{{науковець}}
{{тезки|Попов Віктор}}
'''Віктор Миколайович Попов''' (27 жовтня 1937&nbsp;— 16 квітня 1994<ref>{{Cite web|url=http://hep.spbu.ru/index.php/ru/about/68-popov-viktor-nikolaevich|title=Виктор Николаевич Попов<!-- Заголовок добавлен ботом -->|accessdate=2018-12-13|archivedate=2019-03-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190327135328/http://hep.spbu.ru/index.php/ru/about/68-popov-viktor-nikolaevich|deadurl=no}}</ref><ref>[http://www.mathnet.ru/links/eacff92e51b37d31b190d222fb7dbf79/znsl4395.pdf «В.&nbsp;Н.&nbsp;Попов (27.10.1937–16.04.1994)», Вопросы квантовой теории поля и статистической физики. 13, Зап. научн. сем. ПОМИ, 224, ПОМИ, СПб., 1995, 3]</ref>)&nbsp;— російський [[Теоретична фізика|фізик-теоретик]], фахівець в галузі [[Квантова теорія поля|квантової теорії]] [[Калібрувальна інваріантність|калібрувальних полів]], професор. Світову популярність здобула його спільна з Л.&nbsp;Д.&nbsp;Фаддєєвим робота в галузі квантування неабелевих калібрувальних теорій<ref>{{Стаття|title=Feynman diagrams for the Yang-Mills field|видання={{Нп3|Physics Letters|Physics Letters B||Physics Letters}}|том=25|pages=29|url=https://dx.doi.org/10.1016/0370-2693(67)90067-6|language=en|author=L. D. Faddeev; V. N. Popov|date=1967|тип=journal}}</ref>. Іменами Л.&nbsp;Д.&nbsp;Фаддєєва та В.&nbsp;М.&nbsp;Попова названий фундаментальний об'єкт, що виникає при квантуванні калібрувальних теорій&nbsp;— [[Духи Фаддєєва — Попова|Духи Фаддєєва&nbsp;— Попова]].
'''Віктор Миколайович Попов''' (27 жовтня 1937&nbsp;— 16 квітня 1994<ref>{{Cite web|url=http://hep.spbu.ru/index.php/ru/about/68-popov-viktor-nikolaevich|title=Виктор Николаевич Попов<!-- Заголовок добавлен ботом -->|accessdate=2018-12-13|archivedate=2019-03-27|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190327135328/http://hep.spbu.ru/index.php/ru/about/68-popov-viktor-nikolaevich|deadurl=no}}</ref><ref>[http://www.mathnet.ru/links/eacff92e51b37d31b190d222fb7dbf79/znsl4395.pdf «В.&nbsp;Н.&nbsp;Попов (27.10.1937–16.04.1994)», Вопросы квантовой теории поля и статистической физики. 13, Зап. научн. сем. ПОМИ, 224, ПОМИ, СПб., 1995, 3]</ref>)&nbsp;— російський [[Теоретична фізика|фізик-теоретик]], фахівець в галузі [[Квантова теорія поля|квантової теорії]] [[Калібрувальна інваріантність|калібрувальних полів]], професор. Світову популярність здобула його спільна з Л.&nbsp;Д.&nbsp;Фаддєєвим робота в галузі квантування неабелевих калібрувальних теорій<ref>{{Стаття|title=Feynman diagrams for the Yang-Mills field|видання={{Нп3|Physics Letters|Physics Letters B||Physics Letters}}|том=25|pages=29|url=https://dx.doi.org/10.1016/0370-2693(67)90067-6|language=en|author=L. D. Faddeev; V. N. Popov|date=1967|тип=journal}}</ref>. Іменами Л.&nbsp;Д.&nbsp;Фаддєєва та В.&nbsp;М.&nbsp;Попова названий фундаментальний об'єкт, що виникає при квантуванні калібрувальних теорій&nbsp;— [[Духи Фаддєєва — Попова|Духи Фаддєєва&nbsp;— Попова]].


Поточна версія на 10:27, 17 липня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Попов.
Попов Віктор Миколайович
Народився27 жовтня 1937(1937-10-27)
Помер16 квітня 1994(1994-04-16) (56 років)
Країна Росія
Діяльністьфізик, фізик-теоретик
Alma materФізичний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd
Санкт-Петербурзький державний університет
Галузьтеоретична фізика і КТП
ЗакладSt. Petersburg Department of Steklov Institute of Mathematics of Russian Academy of Sciencesd
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Попов Віктор.

Віктор Миколайович Попов (27 жовтня 1937 — 16 квітня 1994[1][2]) — російський фізик-теоретик, фахівець в галузі квантової теорії калібрувальних полів, професор. Світову популярність здобула його спільна з Л. Д. Фаддєєвим робота в галузі квантування неабелевих калібрувальних теорій[3]. Іменами Л. Д. Фаддєєва та В. М. Попова названий фундаментальний об'єкт, що виникає при квантуванні калібрувальних теорій — Духи Фаддєєва — Попова.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив кафедру теоретичної фізики фізичного факультету ЛДУ та у 1959 році розпочав роботу у групі Ю. В. Новожилова у Ленінградському відділенні математичного інституту ім. В. А. Стеклова АН СРСР (ЛВМІ АН СРСР).

Після завершення аспірантури на кафедрі теоретичної фізики ЛДУ працював асистентом кафедри вищої математики та математичної фізики, захистив у 1966 році кандидатську дисертацію на тему «Застосування методу температурних функцій Гріна до теорії бозе-систем» під керівництвом Ю. В. Новожилова.

Починаючи з 1965 року, все життя пропрацював у Ленінградському відділенні Математичного інституту ім. В. А. Стеклова АН СРСР.

Разом із Л. Д. Фаддєєвим створив наукову групу, яка переросла у 70-ті роки до лабораторії математичних проблем фізики. Був завідувачем лабораторії[4].

1973 року захистив у Ленінградському відділенні Математичного інституту ім. В. А. Стеклова АН СРСР докторську дисертацію на тему «Континуальні інтеграли в квантовій теорії поля та статистичної фізики», присвячену викладу квантової теорії калібрувальних полів на основі методу континуального інтегрування, а також застосування функціонального інтегралу до різних квантових завдань статистичної фізики.

Автор понад 100 наукових праць та 7 монографій. Його роботи присвячені застосуванню методу континуального інтегралу до надплинних бозе- та фермі-систем та інших проблем теорії конденсованих середовищ, а також різних актуальних проблем теоретичної фізики.

Співавтор методу Попова — Федотова[5].

Викладав на фізичному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету .

Був неабияким шахістом і брав активну участь у шахових турнірах.

Книги

[ред. | ред. код]
  • Коноплёва Н. П., Попов В. Н. Калибровочные поля (1-е изд.) — М.: Атомиздат, 1972. // (2-е изд.) — М.: Атомиздат, 1980. // (3-е изд.) — Едиториал УРСС, 2000. — ISBN 5-8360-0164-2, ISBN 978-5-8360-0164-3.
  • Попов В. Н., Ярунин В. С. Коллективные эффекты в квантовой статистике излучения и вещества. — Л.: ЛГУ, 1985.
  • Попов В. Н. Континуальные интегралы в квантовой теории поля и статистической физике. — М.: Атомиздат, 1976.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Виктор Николаевич Попов. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 13 грудня 2018.
  2. ↑ «В. Н. Попов (27.10.1937–16.04.1994)», Вопросы квантовой теории поля и статистической физики. 13, Зап. научн. сем. ПОМИ, 224, ПОМИ, СПб., 1995, 3
  3. ↑ L. D. Faddeev; V. N. Popov. Feynman diagrams for the Yang-Mills field // Physics Letters B[en] : journal. — 1967. — Vol. 25 (29 August). — P. 29.
  4. ↑ Зап. научн. сем. ПОМИ, 1995, том 224. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2020.
  5. ↑ Капитонов В. С., Ильинский К. Н. Функциональное представление для корреляторов спиновых цепочек // Зап. научн. сем. ПОМИ. — 1995. — Т. 224. — С. 192—207.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попов_Віктор_Миколайович_(фізик)&oldid=43075778