Причини Першої світової війни: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показана 41 проміжна версія 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:World War 1.gif|thumb|500px|Учасники Першої світової війни<br/>{{color box|#088A08}} [[Союзники в Першій світовій війні|Союзники]] по [[Антанта|Антанті]]<br/>{{color box|#01DF01}} [[Колоніалізм|Колонії]], [[домініон]]и, [[Залежні території|залежні]] та [[Окупація|окуповані території]] країн Антанти<br/>{{color box|#FE9A2E}} [[Центральні держави]]<br/>{{color box|#F7BE81}} [[Колоніалізм|Колонії]] та [[Окупація|окуповані]] території [[Центральні держави|Центральних держав]]<br/>{{color box|#BDBDBD}} Нейтральні країни]]
[[Файл:World War 1.gif|thumb|500px|Учасники Першої світової війни<br/>{{color box|#088A08}} [[Союзники в Першій світовій війні|Союзники]] по [[Антанта|Антанті]]<br/>{{color box|#01DF01}} [[Колоніалізм|Колонії]], [[домініон]]и, [[Залежні території|залежні]] та [[Окупація|окуповані території]] країн Антанти<br/>{{color box|#FE9A2E}} [[Центральні держави]]<br/>{{color box|#F7BE81}} [[Колоніалізм|Колонії]] та [[Окупація|окуповані]] території [[Центральні держави|Центральних держав]]<br/>{{color box|#BDBDBD}} Нейтральні країни]]
'''Перша світова війна''' — світова війна, глобальний збройний конфлікт, який відбувався перш за все в Європі від 28 липня 1914 по 11 листопада 1918 року. Під час неї загинуло понад дев'ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію XX століття.

Для кожної країни існували певні '''причини для розв'язання [[Перша світова війна|Першої світової війни]]'''.
Для кожної країни існували певні '''причини для розв'язання [[Перша світова війна|Першої світової війни]]'''.
Наростання політичної кризи у світі, загострення капіталістичних протиріч наприкінці 19 ст. і особливо на початку 20 ст., призвели до створення в Європі двох ворожих воєнно-політичних союзів: [[Антанта|Антанти]], що об’єднувала Англію, Францію, Росію та "[[Троїстий союз|Троїстого союзу]]", до складу якого входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія.
Наростання політичної кризи у світі, загострення капіталістичних протиріч наприкінці XIX ст. і особливо на початку XX ст. призвели до створення в Європі двох ворожих воєнно-політичних союзів: [[Антанта|Антанти]], що об’єднувала Англію, Францію, [[Російська імперія|Російською імперією]] та "[[Троїстий союз|Троїстого союзу]]", до складу якого входили Німеччина, [[Австро-Угорщина]] та Італія.
Перша Світова війна різко загострила всі суперечності капіталізму, у тому числі й внутрішні суперечності країн-учасниць війни, створила в них обстановку революційної кризи.
Перша Світова війна різко загострила всі суперечності капіталізму, у тому числі й внутрішні суперечності країн-учасниць війни, створила в них обстановку революційної кризи.
Основною її причиною було небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу, внаслідок нерівномірності їх економічного розвитку, змінилося співвідношення сил у світовій економічній системі.
Основною її причиною було небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу внаслідок нерівномірності їхнього економічного розвитку, змінилося співвідношення сил у світовій економічній системі. Німеччина після 70-х років XIX ст. розвивалася у 3-4 раза швидше ніж Англія і Франція, а Японія - разів у 10 швидше, ніж Російська імперія.
Безпосереднім привідом для війни стало вбивство [[28 червня]] [[1914]] року в [[Сараєво|Сараєві]] [[Австро-Угорщина|австрійського]] [[ерцгерцог]]а [[Франц Фердинанд|Франца Фердинанда]] сербським студентом [[Гаврило Принцип|Гаврилом Принципом]].
Безпосереднім приводом для війни стало вбивство [[28 червня]] [[1914]] року в [[Сараєво|Сараєві]] [[Австро-Угорщина|австрійського]] [[ерцгерцог]]а [[Франц Фердинанд|Франца Фердинанда]] сербським студентом [[Гаврило Принцип|Гаврилом Принципом]]. Австро-Угорщина заявляє протест Сербії і просить провести розслідування за участі австрійської поліції, для того щоб виявити терористичні організації, спрямовані проти Австро-Угорщини. Паралельно із цим йдуть напружені секретні дипломатичні консультації між Сербією і Російською імперією з одного боку і між Австро-Угорщиною та Німецькою імперією з іншого боку.

Другою причиною війни був той факт, що на початку XX ст. розвиток науково-технічного прогресу привів до появи нових, більш могутніх засобів винищення людей. Почалася гонка озброєнь, на якій наживалися військові монополії. Одночасно відбувалася мілітарізація свідомості величезних мас людей.


== [[Велика Британія]] ==
== [[Велика Британія]] ==
* Не мала наміру відчужено спостерігати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну і Південно-західну Африку.
* Не мала наміру відчужено спостерігати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну і Південно-Західну Африку;
* Здійснювала проти Німецької імперії неоголошену економічну і торгову війну.
* Здійснювала проти [[Німецька імперія|Німецької імперії]] неоголошену економічну і торгову війну;
* Здійснювала активні військово-морські приготування на випадок агресивних дій з боку Німецької імперії.
* Здійснювала активні військово-морські приготування на випадок агресивних дій з боку Німецької імперії;
* Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав.
* Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав.
Британія була стурбована економічним домінуванням Німеччини в Європі та світі. На початку 90-тих років ХІХ століття Німеччина посідає перше місце за обсягами ВВП в Європі, відтісняючи на друге місце Британію. Британський уряд не може змиритись з цим фактом, враховуючи, що протягом багатьох століть Британія була «майстернею світу», найбільш економічно розвиненою країною. Звичайно, Британія відчувала себе ураженою, вона жадала помсти, тепер вже економічної.


== [[Третя Французька республіка|Французька республіка]] ==
== [[Третя Французька республіка|Французька республіка]] ==
* Прагнула узяти реванш за поразку, завдану їй Королівством Пруссія у [[Французько-прусська війна|франко-пруській війні]] [[1870]] року.
* Прагнула узяти реванш за поразку, завдану їй Королівством Пруссія у [[Французько-прусська війна|франко-пруській війні]] [[1870]] року;
* Мала намір повернути [[Ельзас]] і [[Лотарингія|Лотарингію]], відокремлені від Французької республіки [[1871]] року.
* Мала намір повернути [[Ельзас]] і [[Лотарингія|Лотарингію]], відокремлені від Французької республіки [[1871]] року;
* Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами.
* Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами.
У 1871 році в Дзеркальному залі [[Версальський палац|Версальського палацу]] відбулось тріумфальне об'єднання Німеччини. Була утворена друга імперія. Проголошення відбувалось на тлі Франко-прусської війни, в якій Франція зазнала катастрофічної поразки. Це стало національним приниженням: мало того, що Наполеон III, імператор всіх французів, був взятий в полон майже відразу, від другої імперії у Франції залишились одні руїни. Виникає [[Паризька комуна (1871)|Паризька комуна]], чергова революція, як це часто буває у Франції. Війна закінчується тим, що Франція погоджується з поразкою, яку наносить їй Німеччина, підписує Франкфуртську угоду 1871 року, за якою Ельзас і Лотарингія відчужуються на користь Німеччини та стають імперськими територіями.

Крім цього, Франція зобов’язується виплатити Німеччині контрибуцію у розмірі 5 млрд франків. Значною мірою ці гроші пішли на розвиток німецької економіки, що вже у 1890-х роках призвело до її небувалого підйому. Але справа навіть не у фінансовій стороні питання, а саме в національному приниженні, яке відчули французи. Про це приниження пам’ятатиме не одне покоління, починаючи з 1871 і аж до 1914 року. Саме тоді виникають ідеї реваншизму, які об’єднують всю Третю республіку, народжену в горнилах Франко-прусської війни. Не важливо хто ти: соціаліст, монархіст, центрист — всіх об’єднує ідея помсти Німеччині та повернення Ельзасу і Лотарингії.

Франція планувала повернути Ельзас і Східну Лотарингію, захистити Саарську область та лівий берег Рейну (там були розташовані сучасні промислові підприємства)

== Японія ==
Японія планувала захопити німецькі орендні території в Китаї (півострів [[Шаньдун (півострів)|Шаньдунь]]) та острови у Тихому океані.


== [[Російська імперія]] ==
== [[Російська імперія]] ==
* Претендувала на вільний прохід свого флоту в [[Середземне море|Середземному морі]], наполягала на ослабленні або перегляді на свою користь режиму контролю над протокою [[Дарданелли]].
* Претендувала на вільний прохід свого флоту в [[Середземне море|Середземному морі]], наполягала на ослабленні або перегляді на свою користь режиму контролю над протокою [[Дарданелли]];
* Розцінювала будівництво [[залізниця Берлін-Багдад|залізниці Берлін-Багдад]] ([[1898]] рік) як недружній з боку Німецької імперії акт. При цьому, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 року про розподіл сфер впливу в цьому регіоні.
* Розцінювала будівництво [[залізниця Берлін-Багдад|залізниці Берлін-Багдад]] ([[1898]] рік) як недружній з боку Німецької імперії акт. При цьому, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 року про розподіл сфер впливу в цьому регіоні;
* Протидіяла австро-угорському і німецькому проникненню на Балкани.
* Протидіяла австро-угорському і німецькому проникненню на Балкани;
* Наполягала на винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійсько-угорських і антиосманські налаштованих сербів і болгар.
* Наполягала на винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійсько-угорських і антиосмансько налаштованих сербів і болгар.
Для Російської імперії ключовою темою стояло питання про слов'ян, тобто про слов’янські народи, які живуть на Балканах. Ідеї панславізму, які набирають оберти в 1860-ті роки, в 1870-ті призводять до Російсько-турецької війни, у 1880—1890-ті ця ідея залишається, і так вона переходить в ХХ століття. Улюблена ідея Російської імперії , вона остаточно втілюється в 1915 році. Основним задумом стало повернення Константинополя, поставити хрест над Святою Софією. Крім цього, повернення Константинополя мало вирішити всі проблеми з протоками, з переходом з Чорного моря в Середземне. У цьому й полягала одна з основних геополітичних цілей Російської імперії. І плюс до всього, звичайно, відтіснити німців з Балкан.


== [[Королівство Сербія]] ==
== [[Королівство Сербія]] ==
* Новоутворена держава (повна незалежність з [[1878]] року) прагнула затвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова.
* Новоутворена держава (повна незалежність з [[1878]] року) прагнула затвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова;
* Планувала утворити союзну державу, включивши в неї всіх слов'ян, що проживали на півдні Австро-Угорської імперії.
* Планувала утворити союзну державу, включивши в неї всіх слов'ян, що проживали на півдні Австро-Угорської імперії;
* Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини і Османської імперії.
* Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини і Османської імперії.


== [[Німецька імперія]] ==
== [[Німецька імперія]] ==
* Як нова динамічна імперія прагнула до військового, економічного і політичного лідерства на континенті.
* Як нова динамічна імперія прагнула до військового, економічного і політичного лідерства на континенті;
* Почавши боротьбу за колонії тільки після 1871 року, претендувала на рівні права в колоніальних володіннях Великої Британії, Французької республіки, Бельгії, Нідерландів і Португалії. Виявляла особливу активність в отриманні ринків.
* Почавши боротьбу за колонії тільки після 1871 року, претендувала на рівні права в колоніальних володіннях Великої Британії, Французької республіки, Бельгії, Нідерландів і Португалії. Виявляла особливу активність в отриманні ринків;
* Кваліфікувала Антанту як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німецької імперії.
* Кваліфікувала Антанту як загрозу, що мала на меті підірвати могутність Німецької імперії.


== [[Австро-Угорська імперія]] ==
== [[Австро-Угорська імперія]] ==
* Була багатонаціональною імперією і внаслідок міжнаціонального протистояння була постійним вогнищем нестабільності в Європі.
* Була багатонаціональною імперією і внаслідок міжнаціонального протистояння була постійним вогнищем нестабільності в Європі;
* Прагнула утримати захоплені нею в 1908 році [[Боснія і Герцеговина|Боснію і Герцеговину]].
* Прагнула утримати захоплені нею в 1908 році [[Боснія і Герцеговина|Боснію і Герцеговину]];
* Протидіяла Російській імперії, що хотіла контролювати всіх слов'ян на Балканах, і Королівства Сербія, що претендувала на роль об'єднувального центру південних слов'ян імперії.
* Протидіяла Російській імперії, що хотіла контролювати всіх слов'ян на Балканах, і Королівства Сербія, що претендувала на роль об'єднувального центру південних слов'ян імперії.


== [[Королівство Італія (1861—1946)|Королівство Італія]] ==
== [[Королівство Італія (1861—1946)|Королівство Італія]] ==
* Встановлення контролю над східним узбережжям Адріатичного моря (Далмація, Албанія тощо)
* Встановлення контролю над східним узбережжям Адріатичного моря (Далмація, Албанія тощо);
* Приєднання Тіролю;
* Приєднання Тіролю;
* Повернення Савої та Ніци, що входили до Франції;
* Повернення Савої та Ніцци, що входили до Франції;
* Загарбання Тунісу та Східної Африки (Сомалі, Ефіопія, Кенія).
* Загарбання Тунісу та Східної Африки (Сомалі, Ефіопія, Кенія).

Відомий політичний діяч початку XX&nbsp;ст. [[Ленін Володимир Ілліч|Ульянов]] так характеризував відносини між державами у десятиліття, що передували початкові війни:

{{Цитата|Війна породжена [[Імперіалізм|імперіалістичними]] відносинами між [[Велика держава|великими державами]], тобто боротьбою за поділ здобичі, за те, кому з'їсти такі-то [[Колоніалізм|колонії]] і дрібні держави, причому на першому місці стоять у цій війні ''два'' зіткнення. Перше&nbsp;— між [[Велика Британія|Англією]] і [[Німецька імперія|Німеччиною]]. Друге&nbsp;— між Німеччиною і [[Російська імперія|Росією]]. Ці три великі держави, ці три великі розбійники на великому шляху є головними величинами в теперішній війні, решта&nbsp;— несамостійні союзники.

Обидва зіткнення готувались ''усією'' політикою цих держав за ''кілька десятиріч'' до війни. Англія воює за те, щоб пограбувати колонії Німеччини і розорити свого головного конкурента, який бив її нещадно своєю чудовою технікою, організацією, торговельною енергією, бив і побив так, що без війни Англія ''не могла'' відстояти свого світового панування. Німеччина воює тому, що її капіталісти вважають&nbsp;— і цілком справедливо,&nbsp;— що вони мають «священне» буржуазне право на світову першість у грабежі колоній і залежних країн, зокрема, воює за підкорення собі [[Балканський півострів|Балканських країн]] і [[Османська імперія|Османської імперії]]. Російська імперія воює за [[Галичина|Галичину]], заволодіти якою їй треба особливо для задушення [[Українці|українського народу]] (крім Галичини у цього народу немає і бути не може куточка [[Свобода|свободи]], порівняної звичайно), за [[Вірменія|Вірменію]] і за [[Константинополь]], потім теж за підкорення Балканських країн.

Поряд із зіткненням розбійницьких «інтересів» Росії і Німеччини існує не менш&nbsp;— коли не більш&nbsp;— глибоке зіткнення між Росією і Англією. Завдання імперіалістичної політики Росії, що його визначає вікове суперництво і об'єктивне міжнародне співвідношення великих держав, можна коротко виразити так: при допомозі Англії і [[Третя Французька республіка|Франції]] розбити Німеччину в [[Європа|Європі]], щоб пограбувати [[Австро-Угорська імперія|Австрію]] (відняти Галичину) і Османську імперію (відняти Вірменію і особливо Константинополь). А потім при допомозі [[Японія|Японії]] і ''тієї ж'' Німеччини розбити Англію в [[Азія|Азії]], щоб відняти ''всю'' [[Персія|Персію]], довести до кінця поділ [[Республіка Китай|Китаю]] і&nbsp;т.&nbsp;д.

І до завоювання Константинополя, і до завоювання все більшої частини Азії царизм прагне віками, систематично проводячи відповідну політику і використовуючи для цього всілякі суперечності й сутички між великими державами. Англія виступала довше, упертіше і сильніше противником цих прагнень, ніж Німеччина. З [[1878]] року, коли [[Російська імператорська армія|російські війська]] підходили до Константинополя і [[Королівський військово-морський флот Великої Британії|англійський флот]] з'явився перед [[Дарданели|Дарданелами]] погрожуючи розстріляти росіян, як тільки вони з'являться в «[[Царград]]і»&nbsp;— до [[1885]]&nbsp;р., коли Росія була на волосок від війни з Англією з-за дільби здобичі в [[Середня Азія|Середній Азії]] ([[Емірат Афганістан|Афганістан]]; рух російських військ вглиб Середньої Азії загрожував пануванню англійців в [[Британська Індія|Індії]])&nbsp;— і до [[1902]] року, коли Англія уклала союз з Японією, готуючи війну її проти Росії&nbsp;— за весь цей довгий час Англія була найсильнішим ворогом розбійницької політики Росії, тому що Росія загрожувала підірвати панування Англії над рядом чужих народів.<ref>Ленін В. І. про Україну. У двох частинах. Частина I. 1893–1917.— К.: Вид-цтво політ. літ-ри, 1977.— С. 621–622.</ref>{{кінець цитати}}}}

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==

Поточна версія на 17:30, 11 квітня 2024

Учасники Першої світової війни
     Союзники по Антанті
     Колонії, домініони, залежні та окуповані території країн Антанти
     Центральні держави
     Колонії та окуповані території Центральних держав
     Нейтральні країни

Перша світова війна — світова війна, глобальний збройний конфлікт, який відбувався перш за все в Європі від 28 липня 1914 по 11 листопада 1918 року. Під час неї загинуло понад дев'ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію XX століття.

Для кожної країни існували певні причини для розв'язання Першої світової війни. Наростання політичної кризи у світі, загострення капіталістичних протиріч наприкінці XIX ст. і особливо на початку XX ст. призвели до створення в Європі двох ворожих воєнно-політичних союзів: Антанти, що об’єднувала Англію, Францію, Російською імперією та "Троїстого союзу", до складу якого входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Перша Світова війна різко загострила всі суперечності капіталізму, у тому числі й внутрішні суперечності країн-учасниць війни, створила в них обстановку революційної кризи. Основною її причиною було небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу внаслідок нерівномірності їхнього економічного розвитку, змінилося співвідношення сил у світовій економічній системі. Німеччина після 70-х років XIX ст. розвивалася у 3-4 раза швидше ніж Англія і Франція, а Японія - разів у 10 швидше, ніж Російська імперія. Безпосереднім приводом для війни стало вбивство 28 червня 1914 року в Сараєві австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда сербським студентом Гаврилом Принципом. Австро-Угорщина заявляє протест Сербії і просить провести розслідування за участі австрійської поліції, для того щоб виявити терористичні організації, спрямовані проти Австро-Угорщини. Паралельно із цим йдуть напружені секретні дипломатичні консультації між Сербією і Російською імперією з одного боку і між Австро-Угорщиною та Німецькою імперією з іншого боку.

Другою причиною війни був той факт, що на початку XX ст. розвиток науково-технічного прогресу привів до появи нових, більш могутніх засобів винищення людей. Почалася гонка озброєнь, на якій наживалися військові монополії. Одночасно відбувалася мілітарізація свідомості величезних мас людей.

  • Не мала наміру відчужено спостерігати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну і Південно-Західну Африку;
  • Здійснювала проти Німецької імперії неоголошену економічну і торгову війну;
  • Здійснювала активні військово-морські приготування на випадок агресивних дій з боку Німецької імперії;
  • Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав.

Британія була стурбована економічним домінуванням Німеччини в Європі та світі. На початку 90-тих років ХІХ століття Німеччина посідає перше місце за обсягами ВВП в Європі, відтісняючи на друге місце Британію. Британський уряд не може змиритись з цим фактом, враховуючи, що протягом багатьох століть Британія була «майстернею світу», найбільш економічно розвиненою країною. Звичайно, Британія відчувала себе ураженою, вона жадала помсти, тепер вже економічної.

  • Прагнула узяти реванш за поразку, завдану їй Королівством Пруссія у франко-пруській війні 1870 року;
  • Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від Французької республіки 1871 року;
  • Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами.

У 1871 році в Дзеркальному залі Версальського палацу відбулось тріумфальне об'єднання Німеччини. Була утворена друга імперія. Проголошення відбувалось на тлі Франко-прусської війни, в якій Франція зазнала катастрофічної поразки. Це стало національним приниженням: мало того, що Наполеон III, імператор всіх французів, був взятий в полон майже відразу, від другої імперії у Франції залишились одні руїни. Виникає Паризька комуна, чергова революція, як це часто буває у Франції. Війна закінчується тим, що Франція погоджується з поразкою, яку наносить їй Німеччина, підписує Франкфуртську угоду 1871 року, за якою Ельзас і Лотарингія відчужуються на користь Німеччини та стають імперськими територіями.

Крім цього, Франція зобов’язується виплатити Німеччині контрибуцію у розмірі 5 млрд франків. Значною мірою ці гроші пішли на розвиток німецької економіки, що вже у 1890-х роках призвело до її небувалого підйому. Але справа навіть не у фінансовій стороні питання, а саме в національному приниженні, яке відчули французи. Про це приниження пам’ятатиме не одне покоління, починаючи з 1871 і аж до 1914 року. Саме тоді виникають ідеї реваншизму, які об’єднують всю Третю республіку, народжену в горнилах Франко-прусської війни. Не важливо хто ти: соціаліст, монархіст, центрист — всіх об’єднує ідея помсти Німеччині та повернення Ельзасу і Лотарингії.

Франція планувала повернути Ельзас і Східну Лотарингію, захистити Саарську область та лівий берег Рейну (там були розташовані сучасні промислові підприємства)

Японія

[ред. | ред. код]

Японія планувала захопити німецькі орендні території в Китаї (півострів Шаньдунь) та острови у Тихому океані.

  • Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземному морі, наполягала на ослабленні або перегляді на свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли;
  • Розцінювала будівництво залізниці Берлін-Багдад (1898 рік) як недружній з боку Німецької імперії акт. При цьому, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 року про розподіл сфер впливу в цьому регіоні;
  • Протидіяла австро-угорському і німецькому проникненню на Балкани;
  • Наполягала на винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійсько-угорських і антиосмансько налаштованих сербів і болгар.

Для Російської імперії ключовою темою стояло питання про слов'ян, тобто про слов’янські народи, які живуть на Балканах. Ідеї панславізму, які набирають оберти в 1860-ті роки, в 1870-ті призводять до Російсько-турецької війни, у 1880—1890-ті ця ідея залишається, і так вона переходить в ХХ століття. Улюблена ідея Російської імперії , вона остаточно втілюється в 1915 році. Основним задумом стало повернення Константинополя, поставити хрест над Святою Софією. Крім цього, повернення Константинополя мало вирішити всі проблеми з протоками, з переходом з Чорного моря в Середземне. У цьому й полягала одна з основних геополітичних цілей Російської імперії. І плюс до всього, звичайно, відтіснити німців з Балкан.

  • Новоутворена держава (повна незалежність з 1878 року) прагнула затвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова;
  • Планувала утворити союзну державу, включивши в неї всіх слов'ян, що проживали на півдні Австро-Угорської імперії;
  • Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини і Османської імперії.
  • Як нова динамічна імперія прагнула до військового, економічного і політичного лідерства на континенті;
  • Почавши боротьбу за колонії тільки після 1871 року, претендувала на рівні права в колоніальних володіннях Великої Британії, Французької республіки, Бельгії, Нідерландів і Португалії. Виявляла особливу активність в отриманні ринків;
  • Кваліфікувала Антанту як загрозу, що мала на меті підірвати могутність Німецької імперії.
  • Була багатонаціональною імперією і внаслідок міжнаціонального протистояння була постійним вогнищем нестабільності в Європі;
  • Прагнула утримати захоплені нею в 1908 році Боснію і Герцеговину;
  • Протидіяла Російській імперії, що хотіла контролювати всіх слов'ян на Балканах, і Королівства Сербія, що претендувала на роль об'єднувального центру південних слов'ян імперії.
  • Встановлення контролю над східним узбережжям Адріатичного моря (Далмація, Албанія тощо);
  • Приєднання Тіролю;
  • Повернення Савої та Ніцци, що входили до Франції;
  • Загарбання Тунісу та Східної Африки (Сомалі, Ефіопія, Кенія).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Полянський П. Б. — Всесвітня історія / Підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Генеза, 2010. — 252 с.