Українсько-російський газовий конфлікт (2013—2014): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
м clean up, replaced: Республіка Македонія → Північна Македонія за допомогою AWB |
Lukdmi (обговорення | внесок) м Lukdmi перейменував сторінку з Російсько-українська газова війна 2013–14 на Українсько-російський газовий конфлікт (2013—2014) |
||
(Не показані 9 проміжних версій 8 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Росі́йсько-украї́нська га́зова ві́йна |
'''Росі́йсько-украї́нська га́зова ві́йна II (2013-14 рр.)''' — загострення суперечностей щодо постачання газу між «[[Нафтогаз України|Нафтогазом України]]» та [[Газпром|РАТ «Газпром»]] на фоні політичних відносин між [[Росія|РФ]] та [[Україна|Україною]] від подій [[Євромайдан]]у<ref>ставлення російської сторони передбачало невизнання подій і змін, що відбувалися з поваленням режиму Януковича, невизнання тимчасової адміністрації в.о. Президента/Уряду. Розірвання ''де-факто, ''не ''де-юре, ''пропагування офіційног Московою Києва як «фашистської хунти» ґрунтувало підстави для анексії Криму, а апель до поняття „''Новоро́сії'' “— активних дій на сході України, на Півдні і південному сході й навіть центрі, а також на Харківщині, концепт виявився провальним, навіть за чисельних провокацій.</ref>. Одна із серій економічних (енергетичних) воєн у ракурсі від Євромайдану (поряд зі свининою, перекриттям кордонів, а також перегукується з дипломатичним (війна?) представленням-відкликанням російського посла [[Зурабов Михайло Юрійович|Зурабова]] 2009/2014 тощо). |
||
Становить собою новий виток [[Газові конфлікти між Росією і Україною|газових конфліктів]] великої геополітичної ваги, у якому |
Становить собою новий виток [[Газові конфлікти між Росією і Україною|газових конфліктів]] великої геополітичної ваги, у якому залучені Україна, [[Європейський Союз|ЄС]], [[Сполучені Штати Америки|США]]/[[Канада]] (попередні заяви на енергопостачання в Європу), Росія (найбільший [[бенефіціар]]), [[Китайська Народна Республіка|Китай]] (можливий розворот енергетичних потоків з Європейських напрямів і контракторів на азійський ринок). |
||
Включає (на ''перших етапах'' [[Російське вторгнення в Україну 2014|військового |
Включає (на ''перших етапах'' [[Російське вторгнення в Україну 2014|військового вторгнення в Україну-Крим]]) захоплення і контроль транспортно-енергетичних гілок Криму, нафтогазових потужностей [[Чорноморнафтогаз]]у, контроль і приєднання? українського [[Шельф континентальний|шельфу]] з його ресурсами й подальшим зірванням перспективних контрактів; у ''других'' — [[Російсько-українська війна (2014)|інфільтрації диверсійно-підривного елемента на схід України]] з контролем [[Юзівська площа|Юзівських площ]] перспективних [[Сланці горючі|сланцевих покладів]], великого транспортно-промислового вузла (у т.ч. по газу, залізницях). |
||
== Передумови == |
== Передумови == |
||
{{Вичитати}} |
{{Вичитати|дата=березень 2018}} |
||
Метою є боротьба з Україною, шантаж основних споживачів (Україна, ЄС<ref>Відповідно до угоди 2010 року, якщо добова потреба європейських клієнтів [[Газпром]]у перевищують раніше замовлену, Нафтогаз надав їм додаткової партії газу з власних запасів. Газпром потім компенсує за цю допомогу{{fact}}. |
Метою є боротьба з Україною, шантаж основних споживачів (Україна, ЄС<ref>Відповідно до угоди 2010 року, якщо добова потреба європейських клієнтів [[Газпром]]у перевищують раніше замовлену, Нафтогаз надав їм додаткової партії газу з власних запасів. Газпром потім компенсує за цю допомогу{{fact}}. |
||
Рішення Газпрому позбавили компаній певності Західної Європи, що, в разі необхідності, вона може незабаром отримати додатковий газ з Росії. |
Рішення Газпрому позбавили компаній певності Західної Європи, що, в разі необхідності, вона може незабаром отримати додатковий газ з Росії. |
||
</ref><ref name="Wyb">цит. за [http://wyborcza.pl/1,75248,16197301,Dziwna_gazowa_wojna__W_co_gra_Gazprom_.html Dziwna gazowa wojna. W co gra Gazprom?]</ref>) її транзитним становищем на європейському континенті загалом і [[газотранспортна система України|газотранспортній системі України]] (ГТС), зокрема. Засобами тиску є концепція побудови Росії як [[енергетична імперія|енергетичної імперії,]] а за висловом Маккейна, «Росія — це бензоколонка, яка прикидається країною»<ref> |
</ref><ref name="Wyb">цит. за [http://wyborcza.pl/1,75248,16197301,Dziwna_gazowa_wojna__W_co_gra_Gazprom_.html Dziwna gazowa wojna. W co gra Gazprom?] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140628093824/http://wyborcza.pl/1,75248,16197301,Dziwna_gazowa_wojna__W_co_gra_Gazprom_.html |date=28 червня 2014 }}</ref>) її транзитним становищем на європейському континенті загалом і [[газотранспортна система України|газотранспортній системі України]] (ГТС), зокрема. Засобами тиску є концепція побудови Росії як [[енергетична імперія|енергетичної імперії,]] а за висловом Маккейна, «Росія — це бензоколонка, яка прикидається країною»<ref>{{Cite web |url=http://russian.rt.com/inotv/2014-03-16/Makkejn-Rossiya---eto-benzokolonka |title=Маккейн: Россия - это бензоколонка, которая притворяется страной |accessdate=23 червня 2014 |archive-date=22 серпня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140822124307/http://russian.rt.com/inotv/2014-03-16/Makkejn-Rossiya---eto-benzokolonka }}</ref>, практичною площиною реалізації є наявні потужності постачання ([[Північний потік]] (ПП), через [[Білорусь]]), проєктовані ([[Південний потік]]), політико-силові методи РФ щодо впливу на Україну тощо. Передісторією є попередні витки конфлікту по газу та спроби взяти під контроль ГТС України, усунення України з транзитних коридорів Росією туркменського та середньоазійського газу, монополізація постачання — для України (для решти світу — відсутність відкритого енергоринку Росії). Політичним тлом є накладення персональних санкцій окремим топам енергосектору Росії з боку ЄС, США на фоні [[анексія Криму|анексії Криму]]. |
||
Вибудова енергополітики України пов'язана з підписанням '''політичної '''частини угоди '''[[Угода про асоціацію між Україною та ЄС|«Україна — ЄС»]]''' (асоціація) [[21 березня]] [[2014]] (економічна — 27 червня, — очікується). Політичні рішення Яценюка — розділити «Нафтогаз» |
Вибудова енергополітики України пов'язана з підписанням '''політичної '''частини угоди '''[[Угода про асоціацію між Україною та ЄС|«Україна — ЄС»]]''' (асоціація) [[21 березня]] [[2014]] (економічна — 27 червня, — очікується). Політичні рішення Яценюка — розділити «Нафтогаз» відповідно до вимог ЄС ([[третій енергопакет]]). |
||
Завданням України є переконати ЄС як основного і надійного транзитного партнера у постачанні газу в Європу, відсутності потреби побудови ПП, використовувати можливості ЄС як сторони переговорів з російською стороною тощо. |
Завданням України є переконати ЄС як основного і надійного транзитного партнера у постачанні газу в Європу, відсутності потреби побудови ПП, використовувати можливості ЄС як сторони переговорів з російською стороною тощо. |
||
У червні прем'єр-міністр Болгарії [[Пламен Орешарский]] призупинив роботи з будівництва «Південного потоку» для аналізу |
У червні прем'єр-міністр Болгарії [[Пламен Орешарский]] призупинив роботи з будівництва «Південного потоку» для аналізу проєкту на відповідність вимогам законодавства Євросоюзу. Після цього Єврокомісія призупинила переговори з Росією по газопроводу у зв'язку з позовом по «енергопакету», який російська сторона подала до [[СОТ]]<ref>{{Cite web |url=http://publicist.in.ua/1000-yacenyuk-zaproponuvav-stvoriti-operatora-ukrayinskoyi-gts-scho-ostatochno-pohoronit-budvnictvo-pvdennogo-potoku.html |title=Яценюк пропонує створити оператора української ГТС, що остаточно «похоронить» будівництво «Південного потоку» |accessdate=23 червня 2014 |archive-date=25 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140625064922/http://publicist.in.ua/1000-yacenyuk-zaproponuvav-stvoriti-operatora-ukrayinskoyi-gts-scho-ostatochno-pohoronit-budvnictvo-pvdennogo-potoku.html }}</ref>. |
||
З [[1 квітня]] [[2014]] «[[Газпром]]» підняв ціну на російський газ для України з 268,5 долара до $485 за 1000 м<sup>3</sup><ref name="espreso"> |
З [[1 квітня]] [[2014]] «[[Газпром]]» підняв ціну на російський газ для України з 268,5 долара до $485 за 1000 м<sup>3</sup><ref name="espreso">{{Cite web |url=http://espreso.tv/news/2014/05/30/ukrayina_splaty_rosiyi_vyznani_uryadom_borhy_za_haz |title=Яценюк: Україна сплатила Росії визнані урядом борги за газ |accessdate=23 червня 2014 |archive-date=2 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140602015444/http://espreso.tv/news/2014/05/30/ukrayina_splaty_rosiyi_vyznani_uryadom_borhy_za_haz }}</ref>. |
||
Передумовами перегляду відносин є: |
Передумовами перегляду відносин є: |
||
Рядок 24: | Рядок 24: | ||
* політичну складову |
* політичну складову |
||
** ціна була сформована на піку ринків, |
** ціна була сформована на піку ринків, |
||
** ціна після московських домовленостей Януковича становила -$100, що була |
** ціна після московських домовленостей Януковича становила -$100, що була скасована внаслідок розірвання [в односторонньому порядку — Росією] харківських угод на продовження базування Чорноморського флоту РФ у Криму, згідно з якими надавались знижки |
||
** виставленні ультимативної ціни |
** виставленні ультимативної ціни та вимоги передоплати, як додаткового фактора економічної дестабілізації України на фоні інтервенції та ескалації насилля (Крим, Донбас) |
||
Перевагами ж «тимошенко-путінської» угоди є |
Перевагами ж «тимошенко-путінської» угоди є |
||
* усунення фірм-прокладок («[[Росукренерго]]») |
* усунення фірм-прокладок («[[Росукренерго]]») |
||
* стратегічний, довоготривалий контракт, який, щоправда, не врахував економічної кризи, обвалу потреби у |
* стратегічний, довоготривалий контракт, який, щоправда, не врахував економічної кризи, обвалу потреби у постачаннях. |
||
{| class="wikitable sortable" |
{| class="wikitable sortable" |
||
|+ Обсяги поставок газу ВАТ-ом «Газпром» країнам Європи протягом 2003 — 2014 років (млрд м<sup>3</sup>)<ref> |
|+ Обсяги поставок газу ВАТ-ом «Газпром» країнам Європи протягом 2003 — 2014 років (млрд м<sup>3</sup>)<ref>{{Cite web |url=http://www.gazprom.ru/f/posts/53/470819/gazprom-annual-report-2014-ru.pdf |title=Річний звіт ВАТ «Газпром» за 2014 рік |accessdate=30 жовтня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304185846/http://www.gazprom.ru/f/posts/53/470819/gazprom-annual-report-2014-ru.pdf |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref> |
||
! [[Держава]] (офіційна назва) !! [[2003]] !! [[2004]] !! [[2005]] !! [[2006]] !! [[2007]] !! [[2008]] !! [[2009]] !! [[2010]] !! [[2011]] !! [[2012]] !! 2013 !! 2014 !! {{comment|Ціна|Вартість продажу газу ВАТ-ом «Газпром» у 2014 році ($ за тис. куб. м)}} !! {{comment|Частка|Доля російського газу в структурі імпорту країн Європи}} |
! [[Держава]] (офіційна назва) !! [[2003]] !! [[2004]] !! [[2005]] !! [[2006]] !! [[2007]] !! [[2008]] !! [[2009]] !! [[2010]] !! [[2011]] !! [[2012]] !! 2013 !! 2014 !! {{comment|Ціна|Вартість продажу газу ВАТ-ом «Газпром» у 2014 році ($ за тис. куб. м)}} !! {{comment|Частка|Доля російського газу в структурі імпорту країн Європи}} |
||
|- |
|- |
||
Рядок 194: | Рядок 194: | ||
=== Попередній (вихідний) стан === |
=== Попередній (вихідний) стан === |
||
Українська сторона, після стабілізації фінансів, в особі уряду, попередньо сплатила борг російській у розмірі $786 млн — за ціною, що вона визнала як «справедливу», безспірну — $268,5 за 1000 м<sup>3</sup><ref name="espreso" />. На момент зриву російською стороною тристоронніх перемовин, «Укррудпром» з посиланням на |
Українська сторона, після стабілізації фінансів, в особі уряду, попередньо сплатила борг російській у розмірі $786 млн — за ціною, що вона визнала як «справедливу», безспірну — $268,5 за 1000 м<sup>3</sup><ref name="espreso" />. На момент зриву російською стороною тристоронніх перемовин, «Укррудпром» з посиланням на комерсанта, вказує<ref>[http://ukrrudprom.ua/digest/Zashchita_ot_Gazproma.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140625085251/http://ukrrudprom.ua/digest/Zashchita_ot_Gazproma.html |date=25 червня 2014 }} Защита от «Газпрома» [10:40 23 июня 2014 года ] [ Коммерсант Власть, 23 июня 2014 ]</ref>: |
||
{{цитата|Поки що Київ повинен Москві за контрактом, укладеним у [[2009]] році за підсумками російсько-української «газової війни», як мінімум $ 1,45 млрд за газ, поставлений у листопаді-грудні 2013 року, а також $ 500 млн за газ, поставлений у січні – березні (тоді діяла спеціальна ціна $ 265, про яку Кремль домовлявся ще з Віктором Януковичем). Ще близько $ 3 млрд «Газпром» вимагає за квітень-травень, коли для України була встановлена прописана в договорі 2009 року ціна $ 485 за тисячу кубометрів (з урахуванням скасування грудневої знижки, а також знижки за перебування [[ЧФ РФ|Чорноморського флоту]] в [[Севастополь|Севастополі]] — після приєднання Криму вона, на думку Москви, втратила актуальність). Монополія погрожує звернутися до Стокгольмського арбітражу.}} |
{{цитата|Поки що Київ повинен Москві за контрактом, укладеним у [[2009]] році за підсумками російсько-української «газової війни», як мінімум $ 1,45 млрд за газ, поставлений у листопаді-грудні 2013 року, а також $ 500 млн за газ, поставлений у січні – березні (тоді діяла спеціальна ціна $ 265, про яку Кремль домовлявся ще з Віктором Януковичем). Ще близько $ 3 млрд «Газпром» вимагає за квітень-травень, коли для України була встановлена прописана в договорі 2009 року ціна $ 485 за тисячу кубометрів (з урахуванням скасування грудневої знижки, а також знижки за перебування [[ЧФ РФ|Чорноморського флоту]] в [[Севастополь|Севастополі]] — після приєднання Криму вона, на думку Москви, втратила актуальність). Монополія погрожує звернутися до Стокгольмського арбітражу.}} |
||
Зі знижкою на газ [[Янукович]]у, |
Зі знижкою на газ [[Янукович]]у, Росія пообіцяла 15 мільярдів доларів кредит. Але з усієї суми Москва дала Києву тільки $3 млрд, А наприкінці січня, припинено виділення наступної частини $2 млрд. В результаті, Нафтогаз не мав грошей, щоб заплатити борги за імпортоване з Росії блакитне паливо, а Газпром отримав привід підняти ціну на газ<ref name="Wyb" />. |
||
=== Доарбітражне погодження === |
=== Доарбітражне погодження === |
||
Рядок 208: | Рядок 208: | ||
=== Припинення подачі газу === |
=== Припинення подачі газу === |
||
На фоні припинення подачі газу відбувається диверсія/вибух на газогоні «Уренгой-Помари-Ужгород» на Полтавщині (17.06, близько 14.45)<ref> |
На фоні припинення подачі газу відбувається диверсія/вибух на газогоні «Уренгой-Помари-Ужгород» на Полтавщині (17.06, близько 14.45)<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/ukrayina/na-poltavschini-stavsya-potuzhniy-vibuh-na-gazoprovodi-355007.html |title=На Полтавщині стався потужний вибух на газопроводі |accessdate=23 червня 2014 |archive-date=20 червня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140620045420/http://tsn.ua/ukrayina/na-poltavschini-stavsya-potuzhniy-vibuh-na-gazoprovodi-355007.html }}</ref>. відразу після припинення постачання газу в Україну, шеф Газпрому, Міллер заявив що це може відбитися на надійності постачань газу в Європу<ref name="Wyb" />. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 219: | Рядок 219: | ||
* [[Південний потік]] |
* [[Південний потік]] |
||
* [[Фірташ Дмитро Васильович]], затримання в Австрії на вимогу [[ФБР]] — одна з ланок газових взаємин РФ — УА та міжнародної корупції і злочинності (у тому числі української) |
* [[Фірташ Дмитро Васильович]], затримання в Австрії на вимогу [[ФБР]] — одна з ланок газових взаємин РФ — УА та міжнародної корупції і злочинності (у тому числі української) |
||
* |
* [[Законопроєкт про особливий період у паливно-енергетичному секторі]] |
||
* [[Газпром]] |
* [[Газпром]] |
||
* [[Белтрансгаз]] |
* [[Белтрансгаз]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist|2}} |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [https://www.youtube.com/watch?v=C9xQQrijc50 Олексій Кучеренко: Створення газового пулу з Європою було б перемогою для України] |
* [https://www.youtube.com/watch?v=C9xQQrijc50 Олексій Кучеренко: Створення газового пулу з Європою було б перемогою для України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160326201405/https://www.youtube.com/watch?v=C9xQQrijc50 |date=26 березня 2016 }} |
||
== Література == |
== Література == |
||
* ''[[Гай-Нижник Павло Павлович|Гай-Нижник П. П.]]'' [http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.rosiya-proty-ukrainy.php Росія проти України (1990–2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення.] – К.: «МП Леся», 2017. – 332 с. ISBN 978-617-7530-02-1 |
* ''[[Гай-Нижник Павло Павлович|Гай-Нижник П. П.]]'' [http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.rosiya-proty-ukrainy.php Росія проти України (1990–2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190205095821/http://hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.rosiya-proty-ukrainy.php |date=5 лютого 2019 }} – К.: «МП Леся», 2017. – 332 с. ISBN 978-617-7530-02-1 |
||
{{Без джерел|дата=червень 2014}} |
{{Без джерел|дата=червень 2014}} |
||
{{Політична криза в Україні 2013-2014}} |
|||
{{Українсько-російські відносини}} |
{{Українсько-російські відносини}} |
||
{{Євромайдан}} |
|||
[[Категорія:Газові конфлікти між Росією й Україною]] |
[[Категорія:Газові конфлікти між Росією й Україною]] |
Поточна версія на 13:53, 23 грудня 2023
Росі́йсько-украї́нська га́зова ві́йна II (2013-14 рр.) — загострення суперечностей щодо постачання газу між «Нафтогазом України» та РАТ «Газпром» на фоні політичних відносин між РФ та Україною від подій Євромайдану[1]. Одна із серій економічних (енергетичних) воєн у ракурсі від Євромайдану (поряд зі свининою, перекриттям кордонів, а також перегукується з дипломатичним (війна?) представленням-відкликанням російського посла Зурабова 2009/2014 тощо).
Становить собою новий виток газових конфліктів великої геополітичної ваги, у якому залучені Україна, ЄС, США/Канада (попередні заяви на енергопостачання в Європу), Росія (найбільший бенефіціар), Китай (можливий розворот енергетичних потоків з Європейських напрямів і контракторів на азійський ринок).
Включає (на перших етапах військового вторгнення в Україну-Крим) захоплення і контроль транспортно-енергетичних гілок Криму, нафтогазових потужностей Чорноморнафтогазу, контроль і приєднання? українського шельфу з його ресурсами й подальшим зірванням перспективних контрактів; у других — інфільтрації диверсійно-підривного елемента на схід України з контролем Юзівських площ перспективних сланцевих покладів, великого транспортно-промислового вузла (у т.ч. по газу, залізницях).
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (березень 2018) |
Метою є боротьба з Україною, шантаж основних споживачів (Україна, ЄС[2][3]) її транзитним становищем на європейському континенті загалом і газотранспортній системі України (ГТС), зокрема. Засобами тиску є концепція побудови Росії як енергетичної імперії, а за висловом Маккейна, «Росія — це бензоколонка, яка прикидається країною»[4], практичною площиною реалізації є наявні потужності постачання (Північний потік (ПП), через Білорусь), проєктовані (Південний потік), політико-силові методи РФ щодо впливу на Україну тощо. Передісторією є попередні витки конфлікту по газу та спроби взяти під контроль ГТС України, усунення України з транзитних коридорів Росією туркменського та середньоазійського газу, монополізація постачання — для України (для решти світу — відсутність відкритого енергоринку Росії). Політичним тлом є накладення персональних санкцій окремим топам енергосектору Росії з боку ЄС, США на фоні анексії Криму.
Вибудова енергополітики України пов'язана з підписанням політичної частини угоди «Україна — ЄС» (асоціація) 21 березня 2014 (економічна — 27 червня, — очікується). Політичні рішення Яценюка — розділити «Нафтогаз» відповідно до вимог ЄС (третій енергопакет).
Завданням України є переконати ЄС як основного і надійного транзитного партнера у постачанні газу в Європу, відсутності потреби побудови ПП, використовувати можливості ЄС як сторони переговорів з російською стороною тощо.
У червні прем'єр-міністр Болгарії Пламен Орешарский призупинив роботи з будівництва «Південного потоку» для аналізу проєкту на відповідність вимогам законодавства Євросоюзу. Після цього Єврокомісія призупинила переговори з Росією по газопроводу у зв'язку з позовом по «енергопакету», який російська сторона подала до СОТ[5].
З 1 квітня 2014 «Газпром» підняв ціну на російський газ для України з 268,5 долара до $485 за 1000 м3[6].
Передумовами перегляду відносин є:
- невигідний контракт, підписаний командою Тимошенко як за ціною (), так і за обсягом (бери або плати), формулою (включала ринкові ціни + мазутну ціну)
- політичну складову
- ціна була сформована на піку ринків,
- ціна після московських домовленостей Януковича становила -$100, що була скасована внаслідок розірвання [в односторонньому порядку — Росією] харківських угод на продовження базування Чорноморського флоту РФ у Криму, згідно з якими надавались знижки
- виставленні ультимативної ціни та вимоги передоплати, як додаткового фактора економічної дестабілізації України на фоні інтервенції та ескалації насилля (Крим, Донбас)
Перевагами ж «тимошенко-путінської» угоди є
- усунення фірм-прокладок («Росукренерго»)
- стратегічний, довоготривалий контракт, який, щоправда, не врахував економічної кризи, обвалу потреби у постачаннях.
Держава (офіційна назва) | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | Ціна | Частка |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
— | — | — | 6,6 | 5,4▼ | 5,8▲ | 5,4▼ | 5,6▲ | 5,4▼ | 5,4▬ | 5,2▼ | 4,2▼ | 397 | 49% | |
— | — | — | 0,4 | 0,3▼ | 0,3▼ | 0,2▼ | 0,3▲ | 0,3▬ | 0,3▬ | 0,2▼ | 0,2▬ | 515 | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | 2,7 | 3,1▲ | 2,8▼ | 2,1▼ | 2,1▬ | 2,9▲ | 2,5▼ | 2,6▲ | 1,7▼ | 478 | 76% | |
0,3 | 1,2▲ | 1,4▲ | 1,9▲ | 1,2▼ | 0,7▼ | 0,1▼ | 0,2▲ | — | — | — | 0,3 | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
0,9 | 0,9▬ | 1,3▲ | 0,7▼ | 0,9▲ | 0,6▼ | 0,8▲ | 0,4▼ | — | — | — | 0,4 | 442 | 100% | |
— | — | — | 22,1 | 22,0▲ | 22,4▲ | 19,1▼ | 13,1▼ | 17,1▲ | 15,1▼ | 25,3▲ | 21,7▼ | 440 | 27% | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | 0,5 | 0,3▼ | 0,3▼ | 0,4▲ | 495 | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | 4,7 | 5,5▲ | 5,3▼ | 5,1▼ | 4,3▼ | 4,4▲ | 2,9▼ | 2,9▬ | 4,7▲ | 371 | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
1,2 | 1,5▲ | 1,4▼ | 1,4▬ | 1,0▼ | 0,7▼ | 1,1▼ | 0,7▼ | — | — | — | 1,0 | 416 | 100% | |
2,9 | 2,9▬ | 2,8▼ | 2,8▬ | 3,4▲ | 2,8▼ | 2,5▼ | 2,8▲ | — | — | — | 2,5 | 500 | 100% | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | 0,8 | 3,8▲ | 4,0▲ | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
10,2 | 13,4▲ | 19,8▲ | 20,5▲ | 20,6▼ | 21,1▲ | 17,6▼ | 21,6▲ | — | — | — | 19,6 | 166 | 98% | |
— | — | — | 2,7 | 2,8▲ | 2,9▲ | 2,2▼ | 2,6▲ | 2,8▲ | 2,5▼ | 2,9▲ | 2,8▼ | 501 | 92% | |
0,3 | 1,3▲ | 1,7▲ | 1,7▬ | 1,9▲ | 2,1▲ | 1,7▼ | 1,4▼ | — | — | — | 1,8 | 189 | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | 5,1 | 4▼ | 6,5▲ | 10▲ | 9,6▼ | 3,1▼ | 3,4▲ | — | — | — | 5,1 | — | — | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | 0,1 | 0,1▬ | 0,1▬ | 0,1▬ | 0,1▬ | 0,1▬ | 0,1▬ | 0▼ | 0,1▼ | 564 | 100% | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
2,3 | 2,7▲ | 2,8▲ | 2,5▼ | 2,7▲ | 2,7▬ | 3,0▲ | 3,2▲ | — | — | — | 2,8 | 368 | — | |
— | — | — | 7,7 | 7,0▼ | 7,9▲ | 9,0▲ | 9,9▲ | 10,25▲ | 13,1▲ | 12,9▼ | 9,1▼ | 526 | 48% | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | 2,1 | 2,1▬ | 2,2▲ | 1,7▼ | 1,8▲ | 1,4▼ | 1,9▲ | 2,0▲ | 1,5▼ | 457 | 87% | |
— | — | — | 0,7 | 0,6▼ | 0,6▬ | 0,5▼ | 0,5▬ | 0,5▬ | 0,5▬ | 0,5▬ | 0,4▼ | 486 | 52% | |
— | — | — | 1,1 | 1,1▬ | 1,2▲ | 1,1▼ | 1,1▬ | — | 0▼ | 0,2▲ | — | — | 37% | |
— | — | — | — | — | — | — | 460,3 | 473,0▲ | 466,1▼ | 461,3▼ | 458,4▼ | 74 | 100% | |
— | — | — | 5,5 | 4,5▼ | 4,2▼ | 2,5▼ | 2,3▼ | 2,8▲ | 2,5▼ | 1,4▼ | 0,5▼ | 432 | 27% | |
— | — | — | 7,0 | 6,2▼ | 6,2▬ | 5,4▼ | 5,8▲ | 5,9▲ | 4,3▼ | 5,5▲ | 4,4▼ | 429 | 98% | |
— | — | — | 8,7 | 15,2▲ | 7,7▼ | 9,7▲ | 6,8▼ | 8,2▲ | 11,7▲ | 16,6▲ | 15,5▼ | 313 | — | |
— | — | — | 19,9 | 23,4▲ | 23,8▲ | 20,0▼ | 18,0▼ | 26,0▲ | 27,0▲ | 26,7▼ | 27,3▲ | 407 | 64% | |
— | — | — | 8,8 | 7,5▼ | 8,9▲ | 7,6▼ | 6,9▼ | 6,3▼ | 5,3▼ | 6,0▲ | 5,4▼ | 391 | 60% | |
26,0 | 34,3▲ | 37,6▲ | 59,0▲ | 54,8▼ | 56,2▲ | 37,8▼ | 36,5▼ | — | — | — | 14,5▼ | 485 | 39% | |
— | — | — | 34,4 | 34,5▲ | 37,9▲ | 33,5▼ | 34,0▲ | 34,0▬ | 34,0▬ | 41,0▲ | 40,3▼ | 379 | 36% | |
— | — | — | 4,9 | 4,7▼ | 4,8▲ | 4,4▼ | 4,8▲ | 4,2▼ | 3,7▼ | 3,5▼ | 3,1▼ | 385 | 100% | |
— | — | — | 10,0 | 10,1▲ | 10,4▲ | 10,0▼ | 9,8▼ | 9,5▼ | 8,2▼ | 8,6▲ | 7,6▼ | 394 | 14% | |
— | — | — | 7,4 | 7,2▼ | 7,9▲ | 7,1▼ | 8,6▲ | 7,6▼ | 8,3▲ | 7,9▼ | 0,8▼ | 503 | 8% | |
— | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | — | |
— | — | — | 0,4 | 0,4▬ | 0,3▼ | 0,3▬ | 0,3▬ | 0,3▬ | 0,3▬ | 0,4▲ | 0,3▼ | 442 | 12% |
З травня до середини червня було дев'ять раундів переговорів між Україною і Росією щодо врегулювання газової суперечки. Закінчилася вони невдачею, коли 9 червня Москва поставила ультиматум. Росія запропонувала, що з кожним роком може знову не стягувати $ 100 мита, зниження ціни на газ для України до $385 за 1000 м3, але Нафтогаз повинні визнати газовий борг з митом, донарахованим після анексії Криму і частково заплатити його до 16 червня. В іншому випадку, Газпром вимагатиме оплати наперед, і якщо він не отримує її з 16 червня Україна перестане обертатися газовий кран[3].
Український уряд відкинув такий компроміс, вимагаючи перегляду контракту з Газпромом. Зі сторони ЄС у перемовинах узяв участь єврокомісар з енергетики, німець Ґюнтер Еттінґер.
Українська сторона, після стабілізації фінансів, в особі уряду, попередньо сплатила борг російській у розмірі $786 млн — за ціною, що вона визнала як «справедливу», безспірну — $268,5 за 1000 м3[6]. На момент зриву російською стороною тристоронніх перемовин, «Укррудпром» з посиланням на комерсанта, вказує[8]:
Поки що Київ повинен Москві за контрактом, укладеним у 2009 році за підсумками російсько-української «газової війни», як мінімум $ 1,45 млрд за газ, поставлений у листопаді-грудні 2013 року, а також $ 500 млн за газ, поставлений у січні – березні (тоді діяла спеціальна ціна $ 265, про яку Кремль домовлявся ще з Віктором Януковичем). Ще близько $ 3 млрд «Газпром» вимагає за квітень-травень, коли для України була встановлена прописана в договорі 2009 року ціна $ 485 за тисячу кубометрів (з урахуванням скасування грудневої знижки, а також знижки за перебування Чорноморського флоту в Севастополі — після приєднання Криму вона, на думку Москви, втратила актуальність). Монополія погрожує звернутися до Стокгольмського арбітражу. |
Зі знижкою на газ Януковичу, Росія пообіцяла 15 мільярдів доларів кредит. Але з усієї суми Москва дала Києву тільки $3 млрд, А наприкінці січня, припинено виділення наступної частини $2 млрд. В результаті, Нафтогаз не мав грошей, щоб заплатити борги за імпортоване з Росії блакитне паливо, а Газпром отримав привід підняти ціну на газ[3].
На фоні припинення подачі газу відбувається диверсія/вибух на газогоні «Уренгой-Помари-Ужгород» на Полтавщині (17.06, близько 14.45)[9]. відразу після припинення постачання газу в Україну, шеф Газпрому, Міллер заявив що це може відбитися на надійності постачань газу в Європу[3].
- Перелік газових конфліктів у світі
- Українсько-російські відносини
- Стокгольмський арбітраж
- Газові конфлікти між Росією і Україною
- ЄС у газовому питанні Росія — Україна
- Північний потік
- Південний потік
- Фірташ Дмитро Васильович, затримання в Австрії на вимогу ФБР — одна з ланок газових взаємин РФ — УА та міжнародної корупції і злочинності (у тому числі української)
- Законопроєкт про особливий період у паливно-енергетичному секторі
- Газпром
- Белтрансгаз
- ↑ ставлення російської сторони передбачало невизнання подій і змін, що відбувалися з поваленням режиму Януковича, невизнання тимчасової адміністрації в.о. Президента/Уряду. Розірвання де-факто, не де-юре, пропагування офіційног Московою Києва як «фашистської хунти» ґрунтувало підстави для анексії Криму, а апель до поняття „Новоро́сії “— активних дій на сході України, на Півдні і південному сході й навіть центрі, а також на Харківщині, концепт виявився провальним, навіть за чисельних провокацій.
- ↑ Відповідно до угоди 2010 року, якщо добова потреба європейських клієнтів Газпрому перевищують раніше замовлену, Нафтогаз надав їм додаткової партії газу з власних запасів. Газпром потім компенсує за цю допомогу[джерело?]. Рішення Газпрому позбавили компаній певності Західної Європи, що, в разі необхідності, вона може незабаром отримати додатковий газ з Росії.
- ↑ а б в г цит. за Dziwna gazowa wojna. W co gra Gazprom? [Архівовано 28 червня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Маккейн: Россия - это бензоколонка, которая притворяется страной. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
- ↑ Яценюк пропонує створити оператора української ГТС, що остаточно «похоронить» будівництво «Південного потоку». Архів оригіналу за 25 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
- ↑ а б Яценюк: Україна сплатила Росії визнані урядом борги за газ. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
- ↑ Річний звіт ВАТ «Газпром» за 2014 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2015.
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20140625085251/http://ukrrudprom.ua/digest/Zashchita_ot_Gazproma.html Архівовано 25 червня 2014 у Wayback Machine.] Защита от «Газпрома» [10:40 23 июня 2014 года ] [ Коммерсант Власть, 23 июня 2014 ]
- ↑ На Полтавщині стався потужний вибух на газопроводі. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
- Олексій Кучеренко: Створення газового пулу з Європою було б перемогою для України [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Гай-Нижник П. П. Росія проти України (1990–2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. [Архівовано 5 лютого 2019 у Wayback Machine.] – К.: «МП Леся», 2017. – 332 с. ISBN 978-617-7530-02-1
Ця стаття не містить посилань на джерела. (червень 2014) |
|