Редагування Театр Бергоньє

{{Також|Бергоньє}}
{{Театр
| назва          =Театр Бергоньє
| зображення          = Театр Бергонье.jpg
| розмір_зображення     =
| підпис        =
| адреса        =
| місто           = [[Київ]] [[Київська губернія]]
| країна        = {{прапорець20|UKR}} [[Україна]]
| підпорядкування    =
| архітектор_будівлі      = [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Ніколаєв]]
| власник          =
| місткість       =
| тип           =стаціонарний
| статус =
| відкрито         =[[1868]]
| знову відкрито       =
| роки роботи    = 1868—1878, 1878—1919, 1919—1926
| перебудовано        = 1878, 1926
| закрито         =
| зруйновано     =
| інші назви     = Театр Бергоньє, театр-цирк «Аль-Казарі», «Московське товариство драматичних акторів» (М.&nbsp;М.&nbsp;Соловцов), перший кінотеатр, Театр мініатюр, «[[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодий театр]]», [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка]], театр «[[Березіль]]».
| репертуар     =
| керівництво =
| вебсторінка         =
}}
'''Театр Бергоньє'''&nbsp;— київський театрально-розважальний комплекс, у приміщенні якого в різні часи працювали трупи відомих київських театрів й аматорських театральних колективів, відбувалися суспільні події в житті Києва. З 1924 року в цьому приміщенні працює [[Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки]].

== Початки ==
Бергоньє театр заснований [[французи|французьким]] підприємцем [[Оґюст Берґоньє|Оґюстом Берґоньє]], який у [[1868]] році у Києві, на перетині Кадетської вулиці (пізніше Фундуклеївської, тепер [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)|вулиця Богдана Хмельницького]], 5) та Новоєлізаветинської вулиці (тепер [[Вулиця Євгена Чикаленка (Київ)|вулиця Євгена Чикаленка]]) придбав земельну ділянку і перетворив її на джерело доходів. У вересні [[1874]] року тут було побудовано частково дерев'яне приміщення [[цирк]]у, в лютому [[1875]] року&nbsp;— кам'яне приміщення та двоповерховий будинок (архітектектор [[Ніколаєв Володимир Миколайович|Володимир Ніколаєв]]). У грудні того ж року приміщення [[оренда|орендував]] [[князь]] Оболенський для театру-цирку «Альказар».

== Драматичний театр (1878—1898) ==
[[Файл:Театр Соловцов Киев 1890 01.jpg|міні|250пкс|ліворуч|Будівля Театру Бергоньє, де проводилися вистави трупи театру «Соловцов»]]
В вересні [[1878]] року Бергоньє побудував ще один двоповерховий будинок; у внутрішній його частині знаходився театр, на другому поверсі&nbsp;— [[готель «Ліон»]]. З [[1878]] року театр орендували різні [[антрепренер]]и: російський [[драматург]] Н.&nbsp;Н.&nbsp;Савін і його [[оперетка|опереткова]] трупа, театральні групи С.&nbsp;С.&nbsp;Іваненко, І.&nbsp;Я.&nbsp;Сетіва. В [[1882]] році (''жовтні&nbsp;— грудні'') в театрі виступала трупа [[Ашкаренко Григорій Андрійович|Григорія Ашкаренка]] за участі [[Кропивницький Марко Лукич|Марка Кропивницького]] (''поставлена меморіальна дошка Кропивницькому&nbsp;М.&nbsp;Л.''), в [[1883]] році&nbsp;— театральна труппа М.&nbsp;П.&nbsp;Старицького. В [[1883]] році приміщення перебудовано під драмтеатр. Починаючи з [[1884]] року протягом семи років в Бергоньє театр приїжджали на [[гастролі]] «Московське товариство драматичних акторів», очолюване [[Соловцов Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Соловцовим]], а в [[1891]] році він заснував антрепризно-пересувний «Соловцов Театр».

== Антрепризний театр (1898—1919) ==

З [[20 грудня]] [[1897]] року в Бергоньє театрі почалися постійні масові демонстрації [[фільм]]ів. У театрі гастролювали [[італійці|італійські]] [[опера|оперні]] трупи за участю Мазіні, Модеста, Гамба, Арісмонді, Арамбуро. Керівництво театру продовжило практику запрошення антепризних і пересувних театральних труп, оскільки Микола Соловцов перейшов з своєю трупою в новозбудований свій театр, який назвав [[Драматичний театр Соловцова]].

У жовтні [[1917]] року в Бергоньє театрі проходило об'єднане засідання [[Київська Рада робітничих і солдатських депутатів|Київської Ради робітничих і солдатських депутатів]] та представників [[гарнізон]]у, профспілок і [[фабзавком]]ів, які ухвалили рішення про озброєне [[повстання]] і яка обрала [[революційний комітет]].

У 1917—1918 роках у театрі Бергоньє працював так званий Великий театр мініатюр Максіна-Милорадовича, в 1917 році відбулися виступи «[[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру]]», в 1919 році&nbsp;— [[Театр Червоної Армії]]. Ці часи згадуються в спогадах актриси Ш.&nbsp;Й.&nbsp;Король-Ільїної.<ref>[https://agitprom2014.blogspot.com/2018/04/blog-post_86.html Небесная автобиография // Михаил Король: Короли, Семейные предания] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180818150634/https://agitprom2014.blogspot.com/2018/04/blog-post_86.html |date=18 серпня 2018 }}{{ref-ru}}</ref>

== Театр мініатюр Максіна-Милорадовича (1917—1918) ==
''Великий театр мініатюр Максіна-Милорадовича'' працював в театрі Бергоньє 1917—1918 років. Його очолювали адміністратор [[Максін Макс Карлович|Макс Максін]] (згодом&nbsp;— відомий німецький кінопродюсер Макс Пфайффер) та актор і антрепренер [[Милорадович Петро Михайлович|Петро Милорадович]].

1918 року Макс Максін як орендатор театру «Бергоньє» разом з антрепренером театру «Соловцов» [[Дуван-Торцов Ісаак Езрович|Ісааком Дуваном-Торцовим]] відмовлявся передавати приміщення цього театру створеному 1918 року [[Державний драматичний театр|Державному драматичному театру]]. У доповіді Раді Міністрів [[Українська Держава|Української Держави]] [[Дорошенко Петро Якович|Петро Дорошенко]] цей крок оцінював таким чином: «Зважаючи на те, що Максін є типичним для сього часу театральним спекулянтом: в Києві їм орендується в даний мент три театральні будинки; в двох він дає невисокого сорту фарс, а в третьому&nbsp;— власне в будинку театру „Бергоньє“, ним утримується дуже низькопробний театр мініатюр, який прислужується до грубого смаку юрби, находжу можливим ввійти з представленням, аби помешкання театру „Бергоньє“ було зреквізовано для потреби Державного драматичного театру».<ref>{{Cite web |url=http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNvkkarogo_2013_13_17.pdf |title=Руслан Леоненко. Олександр Загаров у Державному драматичному театрі (Київ, 1918—1919): Організаційні Аспекти. — С. 198 |accessdate=2 квітня 2022 |archive-date=31 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220331224935/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNvkkarogo_2013_13_17.pdf }}</ref> Але через заперечення німецького командування, яке планувало використання театру для культурних потреб німецьких вояків, приміщення театру «Бергоньє» так і не було реквізоване.

== Бергоньє в Країні Рад (1919—1926) ==
У квітні [[1919]] році приміщення Бергоньє театру було передано [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Першому театру Української Радянської Республіки імені Шевченка]], який працював у ньому до зими [[1923]] року. Протягом 1922—1925 років тут перебували й інші театри (''здебільшого пересувні''), зокрема, в [[1924]] році&nbsp;— [[Березіль|театр «Березіль»]], який очолював [[Лесь Курбас]]. В [[1925]] році прийнято рішення про його часткову [[Реставрація (мистецтво)|реставрацію]], яку було закінчено в 1926 році.

== Часи «російської драми» (після 1926) ==
З [[1926]] року в театрі розпочалися [[спектакль|спектаклі]] колишньої трупи «театру Соловцова», яку згодом назвали [[Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки|Російським драматичним театром]], а потім [[Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки|Національним академічним драматичним театром імені Лесі Українки]].

== Див. також ==
* [[Театр «Соловцов»]]
* [[Театральне мистецтво в Києві#Театри Бергоньє та Соловцова|Театри Бергоньє та Соловцова]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20130501175933/http://www.oldkyiv.org.ua/data/rus_dram_th.php?lang=ua]oldkyiv.org.ua
* [https://web.archive.org/web/20090210101427/http://interesniy.kiev.ua/old/7137/7143/9834]interesniy.kiev.ua
* [http://relax.ua/art/teatr_ukrainki/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100413213316/http://relax.ua/art/teatr_ukrainki |date=13 квітня 2010 }}relax.ua/art

{{-}}{{Theatre-stub}}
{{Театри Києва}}
{{Вулиця Богдана Хмельницького (Київ)}}

[[Категорія:Колишні театри Києва]]
[[Категорія:Театри, засновані 1868]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1868]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1868]]