Театр Бергоньє: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Leonst (обговорення | внесок) правопис |
|||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
| країна = {{прапорець20|UKR}} [[Україна]] |
| країна = {{прапорець20|UKR}} [[Україна]] |
||
| підпорядкування = |
| підпорядкування = |
||
| широта =50.4447644 |
| широта =50.4447644 |
||
| довгота =30.5185185 |
| довгота =30.5185185 |
||
| архітектор_будівлі = [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. |
| архітектор_будівлі = [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. М. Ніколаєв]] |
||
| власник = |
| власник = |
||
| місткість = |
| місткість = |
||
| тип =стаціонарний |
| тип =стаціонарний |
||
| статус = |
| статус = |
||
| відкрито =[[1868]] |
| відкрито =[[1868]] |
||
| знову відкрито = |
| знову відкрито = |
||
| роки роботи = |
| роки роботи =1868-1878, 1878–1919, 1919–1926 |
||
| перебудовано =1878, 1926 |
| перебудовано =1878, 1926 |
||
| закрито = |
| закрито = |
||
| зруйновано = |
| зруйновано = |
||
| інші назви = Театр Бергоньє, театр-цирк «Аль-Казарі», «Московське |
| інші назви = Театр Бергоньє, театр-цирк «Аль-Казарі», «Московське товариство драматичних акторів» (М. М. Соловцов), перший кінотеатр, Театр мініатюр, «Молодий театр», Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка, театр «Березіль». |
||
| репертуар = |
| репертуар = |
||
| керівництво = |
| керівництво = |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Початки == |
== Початки == |
||
Бергоньє театр заснований [[французи|французьким]] підприємцем [[Оґюст Берґоньє|Оґюстом Берґоньє]], який у [[1868]] році у Києві, на перетині Кадетської вулиці (пізніше Фундуклеївської, тепер [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ)|вулиця Богдана Хмельницького]], 5) та Новоєлізаветинскої вулиці (тепер [[Пушкінська вулиця (Київ)|Пушкінська вулиця]]) придбав земельну ділянку і перетворив її на джерело доходів. У вересні [[1874]] року тут було побудовано частково дерев'яне приміщення [[цирк]]у, в лютому [[1875]] році |
Бергоньє театр заснований [[французи|французьким]] підприємцем [[Оґюст Берґоньє|Оґюстом Берґоньє]], який у [[1868]] році у Києві, на перетині Кадетської вулиці (пізніше Фундуклеївської, тепер [[Вулиця Богдана Хмельницького (Київ)|вулиця Богдана Хмельницького]], 5) та Новоєлізаветинскої вулиці (тепер [[Пушкінська вулиця (Київ)|Пушкінська вулиця]]) придбав земельну ділянку і перетворив її на джерело доходів. У вересні [[1874]] року тут було побудовано частково дерев'яне приміщення [[цирк]]у, в лютому [[1875]] році — кам'яне приміщення та двоповерховий будинок (архітектектор [[Ніколаєв Володимир Миколайович|В. М. Ніколаєв]]). У грудні того ж року приміщення [[оренда|орендував]] [[князь]] [[В. Д. Оболенський]] для театру-цирку «Аль-Казар». |
||
== Драматичний театр ( |
== Драматичний театр (1878–1898) == |
||
[[Файл:Театр Соловцов Киев 1890 01.jpg|міні|250пкс|ліворуч|Будівля Театру Бергоньє, де проводилися вистави трупи театру «Соловцов»]] |
[[Файл:Театр Соловцов Киев 1890 01.jpg|міні|250пкс|ліворуч|Будівля Театру Бергоньє, де проводилися вистави трупи театру «Соловцов»]] |
||
В вересні [[1878]] року Бергоньє побудував ще один двоповерховий будинок; у внутрішній його частині знаходився театр, на другому поверсі — [[готель «Ліон»]]. З [[1878]] року театр орендували різні [[антрепренер]]и: російський [[драматург]] Н. Н. Савін і його [[оперетка|опереткова]] трупа, театральні групи С. С. Іваненко, І. Я. Сетіва. В [[1882]] році (''жовтні — грудні'') в театрі виступала трупа [[Ашкаренко Григорій Андрійович|Григорія Ашкаренка]] за участі [[Кропивницький Марко Лукич|Марка Кропивницького]] (''поставлена меморіальна дошка Кропивницькому М. Л.''), в [[1883]] році — театральна труппа М. П. Старицького. В [[1883]] році приміщення перебудовано під драмтеатр. Починаючи з [[1884]] року протягом семи років в Бергоньє театр приїжджали на [[гастролі]] «Московське |
В вересні [[1878]] року Бергоньє побудував ще один двоповерховий будинок; у внутрішній його частині знаходився театр, на другому поверсі — [[готель «Ліон»]]. З [[1878]] року театр орендували різні [[антрепренер]]и: російський [[драматург]] Н. Н. Савін і його [[оперетка|опереткова]] трупа, театральні групи С. С. Іваненко, І. Я. Сетіва. В [[1882]] році (''жовтні — грудні'') в театрі виступала трупа [[Ашкаренко Григорій Андрійович|Григорія Ашкаренка]] за участі [[Кропивницький Марко Лукич|Марка Кропивницького]] (''поставлена меморіальна дошка Кропивницькому М. Л.''), в [[1883]] році — театральна труппа М. П. Старицького. В [[1883]] році приміщення перебудовано під драмтеатр. Починаючи з [[1884]] року протягом семи років в Бергоньє театр приїжджали на [[гастролі]] «Московське товариство драматичних акторів», очолюване [[Миколай Соловцов|М. М. Соловцовим]], а в [[1891]] році він заснував антрепризно-пересувний «Соловцов Театр». |
||
== Антрепризний театр ( |
== Антрепризний театр (1898–1919) == |
||
З [[20 грудня]] [[1897]] року в Бергоньє театрі почалися постійні масові демонстрації [[фільм]]ів. В театрі гастролювали [[італійці|італійські]] [[опера|оперні]] трупи за участю Мазіні, Модеста, Гамба, Арісмонді, Арамбуро. Керівництво театру продовжило практику запрошення антепризних та пересувних театральних труп, оскільки Миколай Соловцов перейшов з своєю трупою в новозбудований свій театр, який й назвав [[Драматичний театр Соловцова]]. |
З [[20 грудня]] [[1897]] року в Бергоньє театрі почалися постійні масові демонстрації [[фільм]]ів. В театрі гастролювали [[італійці|італійські]] [[опера|оперні]] трупи за участю Мазіні, Модеста, Гамба, Арісмонді, Арамбуро. Керівництво театру продовжило практику запрошення антепризних та пересувних театральних труп, оскільки Миколай Соловцов перейшов з своєю трупою в новозбудований свій театр, який й назвав [[Драматичний театр Соловцова]]. |
||
В жовтні [[1917]] року в Бергоньє театрі проходило об'єднане засідання [[Київська Рада робітничих і солдатських депутатів|Київської Ради робітничих і солдатських депутатів]] та представників [[гарнізон]]у, профспілок і [[фабзавком]]ів, які прийняли рішення про озброєне [[повстання]] і яка обрала [[революційний комітет]]. В |
В жовтні [[1917]] року в Бергоньє театрі проходило об'єднане засідання [[Київська Рада робітничих і солдатських депутатів|Київської Ради робітничих і солдатських депутатів]] та представників [[гарнізон]]у, профспілок і [[фабзавком]]ів, які прийняли рішення про озброєне [[повстання]] і яка обрала [[революційний комітет]]. В 1917–1918 роках в Бергоньє театрі працював [[Театр мініатюр Милорадовича|Театр мініатюр]], очолюваний російським актором П. М. Милорадовичем, в 1917 році відбулися виступи «Молодого театру», в 1919 році — [[Театр Червоної Армії]]. |
||
== Бергоньє в Країні Рад ( |
== Бергоньє в Країні Рад (1919–1926) == |
||
У квітні [[1919]] році приміщення Бергоньє театру було передано [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Першому театру Української Радянської Республіки імені Шевченка]], який працював у ньому до зими [[1923]] року. Протягом |
У квітні [[1919]] році приміщення Бергоньє театру було передано [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Першому театру Української Радянської Республіки імені Шевченка]], який працював у ньому до зими [[1923]] року. Протягом 1922–1925 років тут перебували й інші театри (''здебільшого пересувні''), зокрема, в [[1924]] році — [[Березіль|театр «Березіль»]], який очолював [[Лесь Курбас]]. В [[1925]] році прийнято рішення про його часткову [[Реставрація (мистецтво)|реставрацію]], яку було закінчено в 1926 році. |
||
== Часи «російської драми» (1926 |
== Часи «російської драми» (1926 — …) == |
||
З [[1926]] року в театрі розпочалися [[спектакль|спектаклі]] колишньої трупи «театру Соловцова», яку згодом назвали [[Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки|Російським драматичним театром]]. |
З [[1926]] року в театрі розпочалися [[спектакль|спектаклі]] колишньої трупи «театру Соловцова», яку згодом назвали [[Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки|Російським драматичним театром]]. |
||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* [[Театр «Соловцов»]] |
* [[Театр «Соловцов»]] |
||
* [[Театральне мистецтво в Києві#Театри Бергоньє та Соловцова|Театри Бергоньє та Соловцова]] |
* [[Театральне мистецтво в Києві#Театри Бергоньє та Соловцова|Театри Бергоньє та Соловцова]] |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Версія за 13:53, 22 липня 2015
| Театр Бергоньє | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
|
50°26′41″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.44476440002777196° пн. ш. 30.518518500027777662° сх. д.Координати: 50°26′41″ пн. ш. 30°31′06″ сх. д. / 50.44476440002777196° пн. ш. 30.518518500027777662° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | ||||
| Архітектор | В. М. Ніколаєв | |||
| Тип | стаціонарний | |||
| Відкрито | 1868 | |||
| Роки роботи | 1868-1878, 1878–1919, 1919–1926 | |||
| Перебудовано | 1878, 1926 | |||
| Колишні назви | Театр Бергоньє, театр-цирк «Аль-Казарі», «Московське товариство драматичних акторів» (М. М. Соловцов), перший кінотеатр, Театр мініатюр, «Молодий театр», Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка, театр «Березіль». | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
 | ||||
|
| ||||
Початки
Бергоньє театр заснований французьким підприємцем Оґюстом Берґоньє, який у 1868 році у Києві, на перетині Кадетської вулиці (пізніше Фундуклеївської, тепер вулиця Богдана Хмельницького, 5) та Новоєлізаветинскої вулиці (тепер Пушкінська вулиця) придбав земельну ділянку і перетворив її на джерело доходів. У вересні 1874 року тут було побудовано частково дерев'яне приміщення цирку, в лютому 1875 році — кам'яне приміщення та двоповерховий будинок (архітектектор В. М. Ніколаєв). У грудні того ж року приміщення орендував князь В. Д. Оболенський для театру-цирку «Аль-Казар».
Драматичний театр (1878–1898)
В вересні 1878 року Бергоньє побудував ще один двоповерховий будинок; у внутрішній його частині знаходився театр, на другому поверсі — готель «Ліон». З 1878 року театр орендували різні антрепренери: російський драматург Н. Н. Савін і його опереткова трупа, театральні групи С. С. Іваненко, І. Я. Сетіва. В 1882 році (жовтні — грудні) в театрі виступала трупа Григорія Ашкаренка за участі Марка Кропивницького (поставлена меморіальна дошка Кропивницькому М. Л.), в 1883 році — театральна труппа М. П. Старицького. В 1883 році приміщення перебудовано під драмтеатр. Починаючи з 1884 року протягом семи років в Бергоньє театр приїжджали на гастролі «Московське товариство драматичних акторів», очолюване М. М. Соловцовим, а в 1891 році він заснував антрепризно-пересувний «Соловцов Театр».
Антрепризний театр (1898–1919)
З 20 грудня 1897 року в Бергоньє театрі почалися постійні масові демонстрації фільмів. В театрі гастролювали італійські оперні трупи за участю Мазіні, Модеста, Гамба, Арісмонді, Арамбуро. Керівництво театру продовжило практику запрошення антепризних та пересувних театральних труп, оскільки Миколай Соловцов перейшов з своєю трупою в новозбудований свій театр, який й назвав Драматичний театр Соловцова.
В жовтні 1917 року в Бергоньє театрі проходило об'єднане засідання Київської Ради робітничих і солдатських депутатів та представників гарнізону, профспілок і фабзавкомів, які прийняли рішення про озброєне повстання і яка обрала революційний комітет. В 1917–1918 роках в Бергоньє театрі працював Театр мініатюр, очолюваний російським актором П. М. Милорадовичем, в 1917 році відбулися виступи «Молодого театру», в 1919 році — Театр Червоної Армії.
Бергоньє в Країні Рад (1919–1926)
У квітні 1919 році приміщення Бергоньє театру було передано Першому театру Української Радянської Республіки імені Шевченка, який працював у ньому до зими 1923 року. Протягом 1922–1925 років тут перебували й інші театри (здебільшого пересувні), зокрема, в 1924 році — театр «Березіль», який очолював Лесь Курбас. В 1925 році прийнято рішення про його часткову реставрацію, яку було закінчено в 1926 році.
Часи «російської драми» (1926 — …)
З 1926 року в театрі розпочалися спектаклі колишньої трупи «театру Соловцова», яку згодом назвали Російським драматичним театром.