Юка: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: fi:Jukat |
БУБАБУ (обговорення | внесок) м →Поширення: Виправлена описка, некоректне посилання Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка Android |
||
(Не показано 43 проміжні версії 24 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Automatic taxobox |
|||
{{Taxobox |
|||
| color = lightgreen |
|||
| name = Юка |
| name = Юка |
||
| image = Yucca30.jpg |
| image = Yucca30.jpg |
||
| image_caption = |
| image_caption = |
||
| image_width = |
| image_width = 270px |
||
| taxon = Yucca |
|||
| domain = [[Еукаріоти]] (Eukaryota) |
|||
| authority = [[Карл Лінней|L.]] [[1753 у науці|1753]] |
|||
| regnum = [[Зелені рослини]] (Viridiplantae) |
|||
| divisio = [[Вищі рослини]] ([[Streptophyta]]) |
|||
| subdivisio3 = [[Судинні рослини|Судинні]] (Tracheophyta) |
|||
| subdivisio5 = [[Насінні]] (Spermatophyta) |
|||
| subdivisio6 = [[Покритонасінні]] (Magnoliophyta) |
|||
| subdivision_ranks = Ряди (Порядки) |
|||
| classis = [[Однодольні]] (Liliopsida) |
|||
| ordo = [[Холодкоцвіті]] (Asparagales) |
|||
| familia = [[Холодковi]] (''Asparagaceae'') |
|||
| subfamilia = [[Агавові]] (''Agavoideae'') |
|||
| genus = '''Юка''' (''Jucca'') |
|||
| binomial = {{btname|Yucca|([[L.]])}} |
|||
| subdivision_ranks = Види |
| subdivision_ranks = Види |
||
| subdivision = |
|||
| wikispecies = Yucca |
|||
| commons = Yucca |
|||
| ncbi = 39550 |
|||
| itis=43116 |
|||
| eol = 33611 |
|||
}} |
}} |
||
''' |
'''Ю́ка''' (''Yucca'') — рід [[вічнозелені рослини|вічнозелених рослин]] підродини [[Аґавові|аґавових]] родини [[Холодкові|холодкових]], що налічує близько 50 видів. Серед представників роду багато декоративних рослин, окремі види є технічними та харчовими. |
||
== Опис == |
|||
[[Файл:Yucca elata subsp. utahensis fh 1178.4 NV B.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Квітучі ''[[Yucca elata]]'']] |
|||
Вічнозелені, дерев'янисті рослини з невисоким, малогіллястим або таким, що зовсім не гілкується [[стебло]]м, іноді стебло майже відсутнє і над землею підноситься лише пучок великих, мечоподібних [[листок|листків]]. Листки розташовані спірально. [[Суцвіття]] дуже великі, до 200 см завдовжки, прямостоячі, широкорозкидисті [[Волоть|волоті]], що виходять з середини листової розетки. [[Квітка|Квітки]] дзвоникуваті, до 7 см завдовжки, пониклі, білі. Плід — велика, до 10 см, суха або м'ясиста [[Коробочка (плід)|коробочка]] з округлим, чорним [[насіння]]м до 1 см завширшки. |
|||
[[Файл:Yucca decipiens.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''[[Yucca decipiens]]'']] |
|||
[[Файл:Joshuatree.JPG|міні|ліворуч|200пкс|«Дерево Джошуа» (''[[Yucca brevifolia]]'')]] |
|||
[[Файл:Yucca 01.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''[[Yucca treculeana]]'']] |
|||
[[Файл:Yucca flaccida.jpg|міні|праворуч|200пкс|''[[Yucca flaccida]]'']] |
|||
[[Файл:Yucca aloifolia0.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''[[Yucca aloifolia]]'']] |
|||
[[Файл:Yucca elephantipes 'Silver Star' Top View 2488px.jpg|міні|праворуч|200пкс|''[[Yucca elephantipes]]'']] |
|||
[[Файл:Yucca flaccida.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Yucca flaccida]] |
|||
[[Файл:Yucca rostrata.jpg|міні|праворуч|200пкс|''[[Yucca rostrata]]'']] |
|||
== Біологічний опис == |
|||
Вічнозелені, дерев'янисті рослини з невисоким, малогіллястим або таким, що зовсім не гілкується [[стебло]]м, іноді стебло майже відсутнє і над землею підноситься лише пучок великих, мечоподібних [[листя|листків]]. Листки розташовані спірально. [[Суцвіття]] дуже великі, до 200 см завдовжки, прямостоячі, широкорозкидисті [[Волоть|волоті]], що виходять з середини листової розетки. [[Квітка|Квітки]] дзвонові, до 7 см довжиною, пониклі, білі. [[Плід]] — велика, до 10 см, суха або м'ясиста коробочка з округлими, чорним [[насіння]]м до 1 см в діаметрі. |
|||
== Запилення == |
== Запилення == |
||
У юки спостерігається дуже своєрідний і цікавий механізм перехресного [[запилення]]. Квітки відкриваються вночі і запилюються маленьким білим [[метелик]]ом з роду [[пронуба]] (''[[Pronuba yuccasella]]''). З настанням темряви, коли білі квіти виділяють приємний [[аромат]], самка пронуба приступає до збору [[пилок|пилку]]. Він клейкий і нагадує [[мастика|мастику]]. Пронуба скачує пилок у грудочку і завдяки зубоподібному чіпкому і колючому придатку переносить її до іншої квітки. Тут метелик вдавлює пилок у [[приймочка|приймочку]], а потім відкладає в [[зав'язь]] квітки свої яйця. Зрештою зачатки насіння запліднюються, а личинки живляться насінинами, що розвиваються. Їх так багато в плоді, що вистачає і для личинок метелика, і для відтворення рослини. З настанням дня метелики обох статей (їх накопичується досить велика кількість) залишаються у квітці. Вони сидять на тичинкових нитках і, ймовірно, в цей час харчуються пилком. |
|||
Вперше про запилення юки стало відомо в 1872 році з короткого повідомлення відомого американського ботаніка [[Джордж Енгельманн|Джорджа Енгельманна]]. В 1878 році американський ентомолог [[Чарлз Рілі]] докладно вивчив і описав дивовижну поведінку цього метелика. Інший вид пронуба — ''[[Pronuba synthetica]]'' — запилює лише юку коротколисту. Єдиним самозапильних видом є [[юка алоелиста]] (''Yucca aloifolia''). |
|||
У юки спостерігається дуже своєрідний і цікавий механізм перехресного [[запилення]]. [[Квітка|Квітки]] відкриваються вночі і запилюються маленьким білим [[метелик]]ом з роду [[пронуба]] (''[[Pronuba yuccasella]]''). З настанням темряви, коли білі квіти виділяють приємний [[аромат]], самка пронуба приступає до збору [[пилок|пилку]]. Він клейкий і нагадує [[мастика|мастику]]. Пронуба скачує пилок у грудочку і завдяки зубоподібному чіпкому і колючому придатку переносить її до іншої квітки. Тут метелик вдавлює пилок у [[рильце]], а потім відкладає в [[зав'язь]] квітки свої [[личинка|личинки]]. У результаті зачатки насіння запліднюються, а личинки живляться насінням, що розвиваються. Їх так багато в плоді, що вистачає і для личинок метелика, і для відтворення рослини. З настанням дня метелики обох статей (їх накопичується досить велика кількість) залишаються у квітці. Вони сидять на тичинкових нитках і, ймовірно, в цей час харчуються пилком. |
|||
== Поширення == |
|||
Вперше про запилення юки стало відомо в [[1872]] р. з короткого повідомлення відомого американського ботаніка [[Джордж Енгельманн|Джорджа Енгельманна]]. Кількома роками пізніше, в [[1878]] р., американський ентомолог [[Чарлз Рілі]] докладно вивчив і описав дивовижну поведінку цього метелика. Інший вид пронуба — ''[[Pronuba synthetica]]'' — вступає в контакт тільки з Юкою коротколистною. Єдиним самозапильних видом є [[юка алоелистна]] (''Yucca aloifolia''). |
|||
[[Ареал]] роду простягнувся від [[Атлантичний океан|Атлантичного]] узбережжя [[Флорида|Флориди]] і островів [[Карибське море|Карибського моря]], через південні штати [[Сполучені Штати Америки|США]] і [[Мексика|Мексику]] до [[Каліфорнія|Каліфорнії]]. |
|||
Юки ростуть у посушливих місцях, надаючи перевагу сухим відкритим просторам з піщаними, кам'янистими або вапняними ґрунтами. Багато видів зустрічаються в [[пустеля]]х з [[Креозотовий кущ|креозотовими кущами]] (Larrea tridentata) в асоціації з [[дазіліріон]]ом (''Dasylirion'') [[окотило]]м (''[[Fouquieria splendens]]''), [[опунція|опунцією]] та іншими колючими рослинами. У [[сосна|сосново]]-[[ялівець|ялівцевих]] [[ліс]]ах на висоті 2000 — 2450 м ростуть ''Yucca angustissim''a, [[юка ягодовидна]] (''Yucca baccata''), що займає дуже широкий ареал на південно-заході США, [[юка Стендлі]] (''Yucca standley'') — одна з найменших рослин цього роду, стебло якої у висоту не перевищує 20 см. Один з найкрасивіших видів — [[юка Трекуля]] (''Yucca treculeana'') на більшій частині свого ареалу росте в заростях колючих твердолистих [[чагарник]]ів ([[чапараль]]). |
|||
== Місця зростання == |
|||
Багато видів юки є також неодмінним елементом [[кактус]]ово-[[акація|акацієвих]] [[савана|саван]]. По берегах пересихаючих струмків, біля підніжжя гір або по краях крутих кам'янистих [[каньйон]]ів — скрізь можна зустріти самотньо зростаючі юки, які, як правило, не утворюють щільних насаджень. Винятком у цьому плані є [[юка коротколиста]] (''[[Yucca brevifolia]]''), відома під назвою «дерево Джошуа» («Yoshua-tree»). Вражає незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини. Величезне дерево, висотою до 9 м, з потужним, рясно і химерно розгалуженим [[Стовбур (ботаніка)|стовбуром]], як древній велетень, підноситься в пустелі серед безплідних пісків і невисоких колючих чагарників. Ця юка одна з небагатьох, що розвивають величезну крону. Найстаріші екземпляри, за деякими даними, досягали віку 800 років. Ареал юки коротколистої проходить через пустелю [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]] в штатах [[Аризона]] і [[Каліфорнія (штат)|Каліфорнія]]. У цих місцях вона іноді утворює своєрідні розріджені ліси, які тягнуться на кілька кілометрів. Для збереження цієї дивного рослини був створений в околицях [[Ріверсайд (Каліфорнія)|Ріверсайд]]а (штат Каліфорнія) заповідник «[[Джошуа—Трі (національний парк)|Національний парк дерева Джошуа]]» ({{lang-en|Joshua Tree National Park}}). |
|||
Відомо близько 50 видів юки. [[Ареал]] роду простягнувся від [[Атлантичний океан|Атлантичного]] узбережжя [[Флорида|Флориди]] і островів [[Карибське море|Карибського моря]], через південні штати [[США]] і [[Мексика|Мексику]] до [[Каліфорнія|Каліфорнії]]. |
|||
== Види == |
|||
Юки ростуть у посушливих місцях, вважаючи за краще сухі відкриті простори з піщаними, кам'янистими або вапняними ґрунтами. Багато видів зустрічаються в [[креозот]]ових [[пустеля]]х з [[Креозотовий кущ|креозотового куща]] (Larrea tridentata) в асоціації з [[дазіліріон]]ом (''Dasylirion Sp.'') [[окотило]]м (''[[Fouquieria splendens]]''), [[опунція|опунцією]] (''Opuntia Sp.'') та іншими колючими рослинами. У [[сосна|сосново]]-[[ялівець|ялівцевих]] [[ліс]]ах на висоті 2000 — 2450 м ростуть ''Yucca angustissim''a, [[юка ягодовидна]] (''Yucca baccata''), що займає дуже широкий ареал на південно-заході США, [[юка Стендлі]] (''Yucca standley'') — одна із самих маленьких рослин цього роду, стебло якої у висоту не перевищує 20 см. Один з найкрасивіших видів — [[юка Трекуля]] (''Yucca treculeana'') на більшій частині свого ареалу росте в заростях колючих твердолистих [[чагарник]]ів ([[чапараль]]). |
|||
<gallery mode="nolines" widths="240" heights="240"> |
|||
Файл:Yucca aloifolia marginata 1c.JPG|''Yucca aloifolia'' |
|||
Багато видів юки є акож неодмінним елементом [[кактус]]ово-[[акація|акацієвих]] [[савана|саван]]. По берегах пересихаючих струмків, біля підніжжя гір або по краях крутих кам'янистих [[каньйон]]ів — скрізь можна зустріти самотньо зростаючі юки, які, як правило, не утворюють щільних насаджень. Винятком у цьому плані є [[юка коротколистна]] (''[[Yucca brevifolia]]''), відома під назвою «дерево Джошуа» («Yoshua-tree»). Вражає незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини. Величезне дерево, висотою до 9 м, з потужним, рясно і химерно розгалуженим [[стовбур]]ом, як древній велетень, підноситься в пустелі серед безплідних пісків і невисоких колючих чагарників. Ця юка одна з небагатьох, що розвивають величезну крону. Найстаріші екземпляри, за деякими даними, досягали віку 800 років. Ареал юки коротколістнїпроходить через пустелю [[Мохаве]] в штатах [[Арізона]] і [[Каліфорнія (штат)|Каліфорнія]]. У цих місцях вона іноді утворює своєрідні розріджені ліси, які тягнуться на кілька кілометрів. Для збереження цієї дивного рослини був створений в околицях [[Ріверсайд]]а (штат Каліфорнія) заповідник «[[Національний пам'ятник дерева Джошуа]]» («Yoshua Tree National Monument»). |
|||
Файл:Yucca angustissima fh 1179.47 AZ B.jpg|''Yucca angustissima'' |
|||
Файл:Yucca arkansana subsp. freemanni fh 1180.72 TX BB.jpg|''Yucca arkansana'' |
|||
Файл:Yucca baccata 11.jpg|''[[Yucca baccata]]'' |
|||
Файл:Yucca baileyi, Christchurch Botanic Gardens, New Zealand 14.jpg|''Yucca baileyi'' |
|||
Файл:California Scottys Mountains Joshua tree.jpg|''Yucca brevifolia'' |
|||
Файл:Yucca campestris, Christchurch Botanic Gardens, New Zealand 18.jpg|''Yucca campestris'' |
|||
Файл:Yucca capensis fh 0614 Baja California Sur B.jpg|''Yucca capensis'' |
|||
Файл:Yucca carnerosana fh 1179.26 TX B.jpg|''Yucca carnerosana'' |
|||
Файл:Yucca cernua fh 1185.31 TX BBB.jpg|''Yucca cernua'' |
|||
Файл:Yucca coahuilensis fh 1184.45 TX BB.jpg|''Yucca coahuilensis'' |
|||
Файл:Yucca constricta fh 1179.28 TX B.jpg|''Yucca constricta'' |
|||
Файл:Starr-120301-3451-Yucca desmetiana-habit-Enchanting Floral Gardens of Kula-Maui (24769617459).jpg|''Yucca desmetiana'' |
|||
Файл:Yucca decipiens.jpg|''Yucca decipiens'' |
|||
Файл:Yucca declinata fh 0398 MEX BB.jpg|''Yucca declinata'' |
|||
Файл:Yucca elata cluster.jpg|''[[Yucca elata]]'' |
|||
Файл:Yucca endlichiana fh 0334 MEX BB.jpg|''Yucca endlichiana'' |
|||
Файл:Yucca faxoniana fh1183.30TX BB.jpg|''Yucca faxoniana'' |
|||
Файл:Yucca filamentosa in July.jpg|''Yucca filamentosa'' |
|||
Файл:Yucca filifera JOT.jpg|''Yucca filifera'' |
|||
Файл:Yucca flaccida Adams needle.JPG|''Yucca flaccida'' |
|||
Файл:Yucca gigantea 2023-02-24 05.jpg|''Yucca gigantea'' |
|||
Файл:Yucca glauca subsp. stricta fh 515 KS B.JPG|''[[Юка сиза|Yucca glauca]]'' |
|||
Файл:Yucca gloriosa. Yuca gloriosa.jpg|''Yucca gloriosa'' |
|||
Файл:Yucca grandiflora fh 0401 MEX B.jpg|''Yucca grandiflora'' |
|||
Файл:Yucca harrimaniae fh 1179.13 UT B.jpg|''Yucca harrimaniae'' |
|||
Файл:Yucca intermedia.jpg|''Yucca intermedia'' |
|||
Файл:Yucca jaliscensis fh 0391 MEX B.jpg|''Yucca jaliscensis'' |
|||
Файл:Yucca lacandonica fh 0376 MEX B.jpg|''Yucca lacandonica'' |
|||
Файл:Yucca linearifolia - Jardin d'oiseaux tropicaux - DSC04873.JPG|''Yucca linearifolia'' |
|||
Файл:Yucca louisianensis.jpg|''Yucca louisianensis'' |
|||
Файл:Yucca madrensis fh 0604 MEX BB.jpg|''Yucca madrensis'' |
|||
Файл:Yucca mixtecana - Jardin d'oiseaux tropicaux - DSC04881.JPG|''Yucca mixtecana'' |
|||
Файл:Yucca P7170175 Ash Hollow.jpg|''Yucca necopina'' |
|||
Файл:Yucca harrimaniae subsp. neomexicana fh 1180.76 COL B.jpg|''Yucca neomexicana'' |
|||
Файл:Yucca pallida fh 1179.98 TX B.jpg|''Yucca pallida'' |
|||
Файл:Yucca periculosa fh 0351 MEX B.jpg|''Yucca periculosa'' |
|||
Файл:Yucca potosina fh 0386 MEX B.jpg|''Yucca potosina'' |
|||
Файл:Yucca queretaroensis fh 0335 MEX B.jpg|''Yucca queretaroensis'' |
|||
Файл:Yucca reverchonii fh 1179.99 TX B.jpg|''Yucca reverchonii'' |
|||
Файл:Yucca rostrata fh 1186.13 TX B.jpg|''Yucca rostrata'' |
|||
Файл:Yucca rupicola fh 1179.91 TX BB.jpg|''Yucca rupicola'' |
|||
Файл:Yucca schidigera 15.jpg|''Yucca schidigera'' |
|||
Файл:Yucca schottii AZ B.jpg|''Yucca schottii'' |
|||
Файл:Y harrimanniae subsp. sterilis fh 1179.78 UT BB.jpg|''Yucca sterilis'' |
|||
Файл:Echinocereus fendleri and Yucca - Pocket of Life.jpg|''Yucca tenuistyla'' |
|||
Файл:Yucca thompsoniana fh 0393 MEX B.jpg|''Yucca thompsoniana'' |
|||
Файл:Yucca torreyi fh 1180.18 TX BB.jpg|''Yucca torreyi'' |
|||
Файл:Yucca treculeana - Flickr - aspidoscelis (1).jpg|''Yucca treculeana'' |
|||
Файл:Yucca utahensis 1.jpg|''Yucca utahensis'' |
|||
Файл:Yucca valida fh 0608 BC B.jpg|''Yucca valida'' |
|||
</gallery> |
|||
== Застосування == |
== Застосування == |
||
Юка — чудова декоративна рослина. Її нерідко вирощують у садах, парках та оранжереях багатьох країн світу. Деякі види юки стали відомі науці завдяки колекціям [[ботанічний сад|ботанічних садів]]. Так, в [[1859]] р. російським ботаніком [[Регель Едуард Людвигович|Е. А. Регелем]] була описана [[юка слонова]] (''[[Yucca elephantipes]]''), вирощена в оранжереях [[Санкт-Петербурзький ботанічний сад|Санкт-Петербурзького ботанічного саду]]. |
|||
Юку культивують на Чорноморському узбережжі [[Кавказ]]у і в [[Кримський півострів|Криму]] з 1816 року. Особливо відомі [[юка нитчата]], [[юка славна]] (''[[Yucca gloriosa]]''), [[юка алоелиста]]. Два останні види морозостійкі і витримують температуру до −15 °C. У культурі юки, за винятком юки алоелистої, через відсутність запилювачів не плодоносять. Із твердих листків юки отримують міцне технічне [[волокно]], з якого виробляють мотузки, щітки, рибальські знаряддя тощо. З квіток юки слонової місцеві жителі готують [[Салат (страва)|салат]]. Багато видів юки використовують як [[Живопліт|живі огорожі]]. |
|||
Юкка — чудова декоративна рослина. Її нерідко вирощують у [[сад]]ах, [[парк]]ах та [[оранжерея]]х багатьох країн світу. Деякі види юки стали відомі науці завдяки колекціям [[ботанічний сад|ботанічних садів]]. Так, в [[1859]] р. російським ботаніком [[Регель Едуард Людвигович|Е. А. Регелем]] була описана [[юка слонова]] (''[[Yucca elephantipes]]''), вирощена в оранжереях [[Санкт-Петербурзький ботанічний сад|Санкт-Петербурзького ботанічного саду]]. |
|||
== Цікаві факти == |
|||
Юку культивують на Чорноморському узбережжі [[Кавказ]]у і [[Крим]]у з [[1816]] р. Особливо відомі [[юка нитчаста]], [[юка славна]] (''[[Yucca gloriosa]]''), [[юка алоелистна]]. Два останні види морозостійкі і витримують температуру до −15 ° С. У культурі юки, за винятком юки алоелістної, через відсутність запилювачів не плодоносять. Із твердих листків юки отримують міцне технічне [[волокно]], з якого виробляють мотузки, щітки, рибальські приладдя тощо. З квіток юки слонової місцеві жителі готують [[Салат (страва)|салат]]. Багато видів юки використовують в якості [[Живопліт|живих огорож]]. |
|||
* Перші [[джинси]] були зроблені саме з юки, а не з [[бавовна|бавовни]]. Навіть зараз найякісніші джинси роблять з ниток, що містять бодай кілька відсотків волокон з листя юки.<ref>[http://www.catalpa.com.ua/plants/detail.php?ELEMENT_ID=78 Юка сиза ''Yucca glauca''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306221540/http://www.catalpa.com.ua/plants/detail.php?ELEMENT_ID=78 |date=6 березня 2016 }} {{ref-uk}}</ref> |
|||
== Цікавий факт == |
|||
Перші [[джинси]] були зроблені саме з юки, а не з [[бавовна|бавовни]]. Навіть зараз найякісніші джинси роблять з ниток, що містять бодай кілька відсотків волокон з листя юки.<ref>[http://www.catalpa.com.ua/plants/detail.php?ELEMENT_ID=78 Юка сиза ''Yucca glauca'' {{ref-uk}}]</ref> |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Рядок 73: | Рядок 95: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biology/2046/Семейство Біологічна енциклопедія] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190918125655/https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biology/2046/Семейство |date=18 вересня 2019 }} {{ref-ru}} |
|||
* [https://web.archive.org/web/20180903202024/http://plantsplanet.org/catalog/Юкка Юка на ''PlantsPlanet.org''] {{ref-ru}} |
|||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biology/2046/Семейство Біологічна енциклопедія {{ref-ru}}] |
|||
* [http://plantsplanet.org/catalog/Юкка Юка на ''PlantsPlanet.org'' {{ref-ru}}] |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53422/24344.html Юка]}} |
|||
* {{ЕРосл2013|частина =Юка|сторінки =221}} |
|||
* [http://botanicka.narod.ru/k-r/ju/juka.html Юка] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100202171935/http://botanicka.narod.ru/k-r/ju/juka.html |date=2 лютого 2010 }} |
|||
* [http://floristics.org.ua/ua/yu-ukr/yukka.html Юка на сайті Флорист-Х] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111209193316/http://floristics.org.ua/ua/yu-ukr/yukka.html |date=9 грудня 2011 }} |
|||
* [http://allflower.in.ua/flower/yucca.php Вирощування юк] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110514183642/http://allflower.in.ua/flower/yucca.php |date=14 травня 2011 }} |
|||
* [https://web.archive.org/web/20100530042541/http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/genus.pl?13004 Germplasm Resources Information Network] {{ref-en}} |
|||
* [http://www.desert-tropicals.com/Plants/Agavaceae/Yucca.html Yucca на сайті Desert-tropicals.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121107133336/http://desert-tropicals.com/Plants/Agavaceae/Yucca.html |date=7 листопада 2012 }} {{ref-en}} |
|||
* [http://plants.usda.gov/java/profile?symbol=Yucca Yucca на сайті PLANTS Database (USDA/NRCS)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081005150612/http://plants.usda.gov/java/profile?symbol=YUCCA |date=5 жовтня 2008 }} {{ref-en}} |
|||
{{Портали|Ботаніка|Біологія}} |
|||
* [http://botanicka.narod.ru/k-r/ju/juka.html Юка {{ref-uk}}] |
|||
{{Taxonbar|from=Q156317}} |
|||
* [http://allflower.in.ua/flower/yucca.php Вирощування юк {{ref-uk}}] |
|||
* [http://www.ars-grin.gov/cgi-bin/npgs/html/genus.pl?13004 Germplasm Resources Information Network] |
|||
[[Категорія:Агавові]] |
[[Категорія:Агавові]] |
||
[[Категорія:Декоративні рослини]] |
[[Категорія:Декоративні рослини]] |
||
[[Категорія:Роди холодкоцвітих]] |
|||
[[Категорія:Юка| ]] |
|||
[[ar:يوكا]] |
|||
[[az:Yukka]] |
|||
[[bg:Юка]] |
|||
[[ca:Iuca]] |
|||
[[cs:Juka]] |
|||
[[da:Yucca]] |
|||
[[de:Palmlilien]] |
|||
[[en:Yucca]] |
|||
[[es:Yucca]] |
|||
[[fa:یوکا]] |
|||
[[fi:Jukat]] |
|||
[[fr:Yucca]] |
|||
[[gl:Iuca]] |
|||
[[he:יוקה]] |
|||
[[hsb:Juka]] |
|||
[[hu:Pálmaliliom]] |
|||
[[io:Yuko]] |
|||
[[is:Pálmalilja]] |
|||
[[it:Yucca]] |
|||
[[ja:ユッカ]] |
|||
[[ka:იუკა]] |
|||
[[la:Yucca]] |
|||
[[lt:Juka]] |
|||
[[nl:Yucca]] |
|||
[[no:Yucca]] |
|||
[[pl:Jukka]] |
|||
[[pt:Yucca]] |
|||
[[ro:Yucca]] |
|||
[[ru:Юкка]] |
|||
[[simple:Yucca]] |
|||
[[sk:Juka]] |
|||
[[sv:Palmliljesläktet]] |
Поточна версія на 10:26, 17 липня 2024
Юка | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Холодкові (Asparagaceae) |
Підродина: | Агавові (Agavoideae) |
Рід: | Юка (Yucca) L. 1753 |
Вікісховище: Yucca |
Ю́ка (Yucca) — рід вічнозелених рослин підродини аґавових родини холодкових, що налічує близько 50 видів. Серед представників роду багато декоративних рослин, окремі види є технічними та харчовими.
Вічнозелені, дерев'янисті рослини з невисоким, малогіллястим або таким, що зовсім не гілкується стеблом, іноді стебло майже відсутнє і над землею підноситься лише пучок великих, мечоподібних листків. Листки розташовані спірально. Суцвіття дуже великі, до 200 см завдовжки, прямостоячі, широкорозкидисті волоті, що виходять з середини листової розетки. Квітки дзвоникуваті, до 7 см завдовжки, пониклі, білі. Плід — велика, до 10 см, суха або м'ясиста коробочка з округлим, чорним насінням до 1 см завширшки.
У юки спостерігається дуже своєрідний і цікавий механізм перехресного запилення. Квітки відкриваються вночі і запилюються маленьким білим метеликом з роду пронуба (Pronuba yuccasella). З настанням темряви, коли білі квіти виділяють приємний аромат, самка пронуба приступає до збору пилку. Він клейкий і нагадує мастику. Пронуба скачує пилок у грудочку і завдяки зубоподібному чіпкому і колючому придатку переносить її до іншої квітки. Тут метелик вдавлює пилок у приймочку, а потім відкладає в зав'язь квітки свої яйця. Зрештою зачатки насіння запліднюються, а личинки живляться насінинами, що розвиваються. Їх так багато в плоді, що вистачає і для личинок метелика, і для відтворення рослини. З настанням дня метелики обох статей (їх накопичується досить велика кількість) залишаються у квітці. Вони сидять на тичинкових нитках і, ймовірно, в цей час харчуються пилком.
Вперше про запилення юки стало відомо в 1872 році з короткого повідомлення відомого американського ботаніка Джорджа Енгельманна. В 1878 році американський ентомолог Чарлз Рілі докладно вивчив і описав дивовижну поведінку цього метелика. Інший вид пронуба — Pronuba synthetica — запилює лише юку коротколисту. Єдиним самозапильних видом є юка алоелиста (Yucca aloifolia).
Ареал роду простягнувся від Атлантичного узбережжя Флориди і островів Карибського моря, через південні штати США і Мексику до Каліфорнії.
Юки ростуть у посушливих місцях, надаючи перевагу сухим відкритим просторам з піщаними, кам'янистими або вапняними ґрунтами. Багато видів зустрічаються в пустелях з креозотовими кущами (Larrea tridentata) в асоціації з дазіліріоном (Dasylirion) окотилом (Fouquieria splendens), опунцією та іншими колючими рослинами. У сосново-ялівцевих лісах на висоті 2000 — 2450 м ростуть Yucca angustissima, юка ягодовидна (Yucca baccata), що займає дуже широкий ареал на південно-заході США, юка Стендлі (Yucca standley) — одна з найменших рослин цього роду, стебло якої у висоту не перевищує 20 см. Один з найкрасивіших видів — юка Трекуля (Yucca treculeana) на більшій частині свого ареалу росте в заростях колючих твердолистих чагарників (чапараль).
Багато видів юки є також неодмінним елементом кактусово-акацієвих саван. По берегах пересихаючих струмків, біля підніжжя гір або по краях крутих кам'янистих каньйонів — скрізь можна зустріти самотньо зростаючі юки, які, як правило, не утворюють щільних насаджень. Винятком у цьому плані є юка коротколиста (Yucca brevifolia), відома під назвою «дерево Джошуа» («Yoshua-tree»). Вражає незвичайний зовнішній вигляд цієї рослини. Величезне дерево, висотою до 9 м, з потужним, рясно і химерно розгалуженим стовбуром, як древній велетень, підноситься в пустелі серед безплідних пісків і невисоких колючих чагарників. Ця юка одна з небагатьох, що розвивають величезну крону. Найстаріші екземпляри, за деякими даними, досягали віку 800 років. Ареал юки коротколистої проходить через пустелю Мохаве в штатах Аризона і Каліфорнія. У цих місцях вона іноді утворює своєрідні розріджені ліси, які тягнуться на кілька кілометрів. Для збереження цієї дивного рослини був створений в околицях Ріверсайда (штат Каліфорнія) заповідник «Національний парк дерева Джошуа» (англ. Joshua Tree National Park).
-
Yucca aloifolia
-
Yucca angustissima
-
Yucca arkansana
-
Yucca baileyi
-
Yucca brevifolia
-
Yucca campestris
-
Yucca capensis
-
Yucca carnerosana
-
Yucca cernua
-
Yucca coahuilensis
-
Yucca constricta
-
Yucca desmetiana
-
Yucca decipiens
-
Yucca declinata
-
Yucca endlichiana
-
Yucca faxoniana
-
Yucca filamentosa
-
Yucca filifera
-
Yucca flaccida
-
Yucca gigantea
-
Yucca gloriosa
-
Yucca grandiflora
-
Yucca harrimaniae
-
Yucca intermedia
-
Yucca jaliscensis
-
Yucca lacandonica
-
Yucca linearifolia
-
Yucca louisianensis
-
Yucca madrensis
-
Yucca mixtecana
-
Yucca necopina
-
Yucca neomexicana
-
Yucca pallida
-
Yucca periculosa
-
Yucca potosina
-
Yucca queretaroensis
-
Yucca reverchonii
-
Yucca rostrata
-
Yucca rupicola
-
Yucca schidigera
-
Yucca schottii
-
Yucca sterilis
-
Yucca tenuistyla
-
Yucca thompsoniana
-
Yucca torreyi
-
Yucca treculeana
-
Yucca utahensis
-
Yucca valida
Юка — чудова декоративна рослина. Її нерідко вирощують у садах, парках та оранжереях багатьох країн світу. Деякі види юки стали відомі науці завдяки колекціям ботанічних садів. Так, в 1859 р. російським ботаніком Е. А. Регелем була описана юка слонова (Yucca elephantipes), вирощена в оранжереях Санкт-Петербурзького ботанічного саду.
Юку культивують на Чорноморському узбережжі Кавказу і в Криму з 1816 року. Особливо відомі юка нитчата, юка славна (Yucca gloriosa), юка алоелиста. Два останні види морозостійкі і витримують температуру до −15 °C. У культурі юки, за винятком юки алоелистої, через відсутність запилювачів не плодоносять. Із твердих листків юки отримують міцне технічне волокно, з якого виробляють мотузки, щітки, рибальські знаряддя тощо. З квіток юки слонової місцеві жителі готують салат. Багато видів юки використовують як живі огорожі.
- Перші джинси були зроблені саме з юки, а не з бавовни. Навіть зараз найякісніші джинси роблять з ниток, що містять бодай кілька відсотків волокон з листя юки.[1]
- ↑ Юка сиза Yucca glauca [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Біологічна енциклопедія [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
- Юка на PlantsPlanet.org (рос.)
- Юка // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Юка // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 221. — 224 с.
- Юка [Архівовано 2 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Юка на сайті Флорист-Х [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Вирощування юк [Архівовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Germplasm Resources Information Network (англ.)
- Yucca на сайті Desert-tropicals.com [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Yucca на сайті PLANTS Database (USDA/NRCS) [Архівовано 5 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)