2А45М «Спрут-Б»: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
Slavik Kot (обговорення | внесок)
Функція пропозицій посилань: додано 2 посилання.
 
Рядок 75: Рядок 75:


== Опис (Спрут-Б) ==
== Опис (Спрут-Б) ==
Особливістю Спрут-Б є вбудований двигун, який допомагає рухати гармату на відносно плоских поверхнях (до 15 градусів нахилу) зі швидкістю 14 км/год на дорогах. Це підвищило мобільність гармати на полі бою. Для зміни позиції потрібно дві хвилини, а для приведення у бойовий стан потрібно 90 сек. Такі гармати у російській термінології мають назву «саморушні» (самодвижущиеся) на відміну від [[Винищувач танків|самохідних]] (самоходные), а також на противагу тим які [[Польова артилерія|буксирують]] транспортери [[МТ-ЛБ]].
Особливістю Спрут-Б є вбудований [[двигун]], який допомагає рухати гармату на відносно плоских поверхнях (до 15 градусів нахилу) зі швидкістю 14 [[Кілометр за годину|км/год]] на дорогах. Це підвищило мобільність гармати на полі бою. Для зміни позиції потрібно дві хвилини, а для приведення у бойовий стан потрібно 90 сек. Такі гармати у російській термінології мають назву «саморушні» (самодвижущиеся) на відміну від [[Винищувач танків|самохідних]] (самоходные), а також на противагу тим які [[Польова артилерія|буксирують]] транспортери [[МТ-ЛБ]].


Обслуга гармати складається з семи осіб. У день використовують приціль прямої стрільби ОП4M-48A, а в ночі&nbsp;— приціл нічного бачення '''1ПН53-1'''. Для стрільби з прихованих позицій використовували механічний приціл '''2Ц33''', разом з панорамою ПГ-1М. Гармата може вести вогонь по цілях висотою 2 метри на дистанції до 2000 метрів.<ref>{{Cite web|url=http://www.enemyforces.com/artillery/sprut.htm|назва=Sprut|publisher=|дата-доступу=13 November 2014|archive-date=13 травня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080513012116/http://www.enemyforces.com/artillery/sprut.htm}}</ref>
Обслуга гармати складається з семи осіб. У день використовують приціль прямої стрільби ОП4M-48A, а в ночі&nbsp;— приціл нічного бачення '''1ПН53-1'''. Для стрільби з прихованих позицій використовували механічний приціл '''2Ц33''', разом з панорамою ПГ-1М. Гармата може вести вогонь по цілях висотою 2 метри на дистанції до 2000 метрів.<ref>{{Cite web|url=http://www.enemyforces.com/artillery/sprut.htm|назва=Sprut|publisher=|дата-доступу=13 November 2014|archive-date=13 травня 2008|archive-url=https://web.archive.org/web/20080513012116/http://www.enemyforces.com/artillery/sprut.htm}}</ref>

Поточна версія на 18:51, 8 лютого 2024

125 мм протитанкова саморушна гармата 2А45М "Спрут-Б"
Саморушна протитанкова гармата 125 мм у музеї Верхньої Пишми
Саморушна протитанкова гармата 125 мм у музеї Верхньої Пишми
Типпротитанкова гармата
ПоходженняРадянський Союз
Історія використання
На озброєнні1989 —н.ч.
Операторидив. Оператори
Історія виробництва
РозробникОКБ-9
Розробленокінець 1980-х
ВиробникЗавод №9
Варіантидив. Моделі
Характеристики
Вага6,5 т
Довжина6,79 м;
Довжина ствола50 калібрів
Ширина2,66 м
Висота2,35 м
Обслуга7

Калібр125 мм
Відбійгідропневматичний
Лафеттриножний
Підвищення-6…+25
Траверс360
Темп вогню6-8 п/хв
Дульна швидкість1700 м/с
Дальність вогню
Максимальна12200 м
Прицілденний оптичний ОП4М-48А, нічний 1ПН53-1 для стрільби прямою наводкою;
механічний 2ЦЗЗ з панорамою ПГ-1М для стрільби з закритих позицій

Двигунспеціальний силовий агрегат, виконаний на базі двигуна МеМЗ-967А
Операційна
дальність
50 км
Швидкість14 км/год

2А45М «Спрут-Б» у Вікісховищі

2А45М «Спрут-Б» (індекс ГРАУ 2A45M) — радянська/російська саморушна протитанкова гладкоствольна 125 мм гармата.

Розробка

[ред. | ред. код]

Гармата 2A45M була створена у 1980-х  у ОКБ-9 під керівництвом Петрова, на лафеті від 122 мм гаубиці 2A18 (Д-30).

Опис (Спрут-Б)

[ред. | ред. код]

Особливістю Спрут-Б є вбудований двигун, який допомагає рухати гармату на відносно плоских поверхнях (до 15 градусів нахилу) зі швидкістю 14 км/год на дорогах. Це підвищило мобільність гармати на полі бою. Для зміни позиції потрібно дві хвилини, а для приведення у бойовий стан потрібно 90 сек. Такі гармати у російській термінології мають назву «саморушні» (самодвижущиеся) на відміну від самохідних (самоходные), а також на противагу тим які буксирують транспортери МТ-ЛБ.

Обслуга гармати складається з семи осіб. У день використовують приціль прямої стрільби ОП4M-48A, а в ночі — приціл нічного бачення 1ПН53-1. Для стрільби з прихованих позицій використовували механічний приціл 2Ц33, разом з панорамою ПГ-1М. Гармата може вести вогонь по цілях висотою 2 метри на дистанції до 2000 метрів.[1]

Ствол має термокожух який запобігає впливу температур на точність стрільби. Гармата використовує боєприпаси роздільного заряджання як на танках T-64, T-72, T-80 та T-90.

Зі встановленням лазерної систему керування вогнем 9С53 гармата може вести вогонь керованими лазером снарядами такими як 9M119 Свир або 9K120 Рефлекс.

Боєприписи

[ред. | ред. код]

Гармата використовує ті ж самі боєприпаси, що і гармати серії  Д-81, які встановлені на танках T-64, T-72, T-80 та T-90.

Моделі

[ред. | ред. код]
  • Спрут-A 2A45 — буксирована гармата.
  • Спрут-Б 2A45M — самохідна гармата.
  • Спрут-СД 2С25 — самохідна гармата на шасі БМД-3 з баштою де встановлено гладкоствольну гармату 2A75 125 мм [2].

Оператори

[ред. | ред. код]
Мапа операторів гармати Спрут. Синім — колишні, червоним — поточні.

Сучасні оператори

[ред. | ред. код]

Колишні оператори

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
  • «Спрут-А» — радянська дослідна 125-мм буксирована гармата 2А45.
  • «Спрут-СД» — російська авіадесантна самохідна протитанкова гармата.
  • 2A46 — радянська танкова гармата 125 мм.

Література

[ред. | ред. код]

«Техника молодежи» № 2 ' 2001 стр.42, 43

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Sprut. Архів оригіналу за 13 травня 2008. Процитовано 13 November 2014.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 25 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]