Очікує на перевірку

Дублян Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Володимирович Дублян
 Генерал-полковник
Загальна інформація
Народження24 травня 1964(1964-05-24) (60 років)
Чуднів
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРадянсько-афганська війна
Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»

Олександр Володимирович Дублян (нар. 24 травня 1964(19640524)) — Державний секретар Міністерства оборони України (2016—2021)[1], генерал-полковник Збройних Сил України, держслужбовець другого рангу[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 24 травня 1964 року в смт Чуднів Житомирської області УРСР. В 1981 році закінчив Чуднівську середню школу.

З 1981 по 1985 рік навчався в Ташкентському вищому танковому командному училищі.

З 1985 по 1995 рік проходив службу на посадах:

  • командира танкового взводу;
  • командира танкової роти;
  • заступника командира танкового батальйону;
  • командира танкового батальйону;
  • заступника командира мотострілецького полку;
  • заступника командира бригади;
  • командира бригади;

Брав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан.

З 1995 по 1997 рік навчався в Академії Збройних Сил України.

У 2004—2010 роках — військовий комісар Київського міського військового комісаріату;

В 2008 році закінчив Національну академію оборони України та отримав оперативно-стратегічний рівень військової освіти.

У 2010—2013 роках — начальник Центрального управління Військової служби правопорядку по м. Києву та Київській області.

З 2013 по 2015 рік — начальник Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Брав безпосередню участь у проведенні АТО на сході України.

У жовтні 2015 року був призначений заступником Міністра оборони України — керівником апарату[3].

Наприкінці грудня 2016 року був призначений Державним секретарем Міністерства оборони України[4].

У листопаді 2018 року був звільнений з військової служби в запас[5].

В березні 2020 року, Кабінет Міністрів України перепризначив Дубляна О.В. на посаді Державного секретаря Міністерства оборони України строком на п’ять років[6].

В грудні 2021 року, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1704-р, був звільнений з посади Державного секретаря Міністерства оборони України у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду[1].

Одружений, має сина та дочку.

Військові звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

За вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і Дня захисника Вітчизни, відзначений:

Був також відзначений і радянськими нагородами.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1704-р "Про звільнення Дубляна О.В. з посади державного секретаря Міністерства оборони України". Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 880-р «Про присвоєння рангів державним службовцям».
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 року № 1043-р «Про призначення Дубляна О. В. заступником Міністра оборони України – керівником апарату».
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1037-р «Про призначення Дубляна О.В. державним секретарем Міністерства оборони України».
  5. У Міноборони відбувся урочистий ритуал проводів Державного секретаря Міністерства оборони України у зв’язку зі звільненням з військової служби. 17.11.2018, 12:40. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  6. Кабмін призначив держсекретаря Міноборони. 12.03.2020, 16:33. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  7. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 859/2011 «Про присвоєння військових звань»
  8. Указ Президента України від 23 серпня 2015 року № 495/2015 «Про присвоєння військових звань»
  9. Указ Президента України від 14 жовтня 2016 року № 452/2016 «Про присвоєння військових звань»
  10. Указ Президента України від 6 лютого 2009 року № 74/2009 «Про нагородження відзнаками Президента України військовослужбовців Збройних Сил України»

Джерела

[ред. | ред. код]