Англо-іспанська війна (1796—1808)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Англо-Іспанська війна
Частина Французьких революційних війн та Наполеонівських війн
Трафальгарська битва[en] Дж. М. В. Тернера (полотно, олія, 1822–24)
Трафальгарська битва[en] Дж. М. В. Тернера (полотно, олія, 1822–24)
Трафальгарська битва[en] Дж. М. В. Тернера (полотно, олія, 1822–24)
Дата: Серпень 1796—березень 1802,
Травень 1804—липень 1808
Місце: Ла-Манш, Гібралтарська протока, Балеарські острови, Атлантичний океан, Карибське море, Ріо-де-ла-Плата
Результат: Ам'єнський мир (1802)

Поновлення війни в травні 1804
Припинення вогню та де-факто Британо-Іспанський союз після початку Піренейської війни (1808)

Територіальні зміни: Тринідад перейшов під владу Британії (1802)
Менорка повернена під владу Іспанії (1802)
Сторони
1796–1802:
Іспанія Іспанська Імперія
Франція Французька Республіка
1804–1808:
Іспанія Іспанська Імперія
Франція Французька Імперія
1796–1801:
Королівство Велика Британія Велика Британія
1801–1802, 1804–1808:
Велика Британія Сполучене Королівство
При підтримці:
Португалія Португалія[en]

Англо-іспанська війна, 1796—1802 та 1804—1808, була частиною Французьких революційних війн та Наполеонівських війн. Результатом війни став союз між Іспанією та Великою Британією.

Передісторія та причини

[ред. | ред. код]

Під час Війни першої коаліції Іспанія билася проти революційної Франції та зазнала поразки. В 1796 іспанський прем'єр-міністр Мануель Годой постав перед вибором: продовжувати боротися проти французів, або приєднатися до них в надії на їхнє майбутнє. Він обрав другий варіант, підписавши Другий договір в Сан-Ільдефонсо. Таким чином, Іспанія стала союзником Франції в обмін на підтримку нею Карла IV в його намаганнях отримати контроль над Пармським герцогством.

Перебіг війни

[ред. | ред. код]

Перший етап та Ам'єнський мир

[ред. | ред. код]

У відповідь на підписання угоди британці розпочали морську блокаду Іспанії в 1797, перешкоджаючи таким чином її сполученню з колоніями в Америці. Наприкінці 1798 іспанський флот було розбито в битві при Сент-Вінсенті. Британці окупували Тринідад та Менорку, проте не спромоглися захопити стратегічно важливий острів Санта-Крус-де-Тенерифе.

В 1802 було підписано Ам'єнський мир, результатом якого стало тимчасове припинення бойових дій. Проте цей договір проіснував лише до 1804, коли британці захопили іспанську ескадру, яка перевозила золото з колоній до Кадісу.

Трафальгарська битва

[ред. | ред. код]
Див. Трафальгарська битва

Французи планували висадку на Британські острови в 1805, невід'ємною частиною цього плану був іспанський флот. В 1805, коли об'єднаний франко-іспанський флот намагався об'єднати свої сили з північним французьким флотом для вторгнення, він був атакований британським флотом. Ця битва є однією з найбільших в морській військовій історії і відома під назвою Трафальгарська битва. Британський флот завдав нищівної поразки об'єднаному франко-іспанському флоту, поховавши таким чином сподівання Наполеона на вторгнення у Велику Британією. Окрім того, ця поразка серйозно похитнула переконання іспанського уряду щодо необхідності союзу з Францією.

В той самий час, спроба захоплення британцями стратегічно важливого регіону Ріо-де-ла-Плата в 1806—1807 зазнала невдачі.

Останній період війни після Трафальгару

[ред. | ред. код]

Після поразки під Трафальгаром Іспанія залишила Континентальну блокаду — політичну систему, запроваджену Наполеоном для боротьби з Великою Британією, проте знову приєдналася до неї в 1807, після того, як Наполеон завдав поразки Пруссії, та підписання Тільзитського миру.

В 1807 Франція та Іспанія вторглися в Португалію, захопивши Лісабон 1 грудня майже без опору. На початку 1808 захмарна французька присутність в Іспанії призвела до революції. Наполеон, фактично, захопив у полон короля Карла та його сина Фердинанда і відправив їх до Байонни, змусивши зректися престолу 5 травня. Іспанським королем було оголошено брата Наполеона Жозефа. Внаслідок цього розпочалася Піренейська війна, в той час, як англо-іспанська війна, фактично, закінчилася.

Джерела

[ред. | ред. код]

Maximilien Sebastien Foy, Histoire de la guerre de la Péninsule sous Napoleon — Baudouin fréres, 1827 (фр.)