Норманська бригада (УНР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Норманська бригада
Засновано1920
КраїнаУНР УНР
Видсухопутні війська
Типпіхота
Чисельність5370[1]
Командування
КомандувачІвер де Геммер Ґудме[1]

Норманська бригада — військовий підрозділ із добровольців скандинавського походження, можливість формування якого у складі української армії розглядалося військово-політичним керівництвом УНР у липні-серпні 1920. Проєкт не був реалізований з огляду на великі фінансові витрати, яких він потребував, а також у зв'язку з сумнівами щодо його можливої бойової цінності[2].

Історія

[ред. | ред. код]

В період липня-серпня 1920 року Дієва армія УНР з боями відступала на захід під тиском Червоної армії. Військо зазнало значних втрат, компенсувати які було важко в тому числі з тієї причини, що згідно з польсько-українською домовленістю, можливості для проведення мобілізації були для УНР дуже обмежені[3]. В цих умовах на початку серпня на ім'я Головного отамана С. Петлюри був надісланий лист від капітана Івера де Геммера Ґудме (Iver de Hemmer Gudme), командира Данського добровольчого допоміжного корпусу в Естонії, з пропозицією створення бригади з-поміж добровольців данської, шведської, норвезької, фінської національності тощо, які брали участь в збройній боротьбі за незалежність Естонії та Фінляндії, та переміщення її на українсько-більшовицький фронт[4]. Плани капітана Ѓудме щодо бригади були досить амбіційні: вона повинна була мати власний однострій і знаки розрізнення, власний суд, на вироки якого українське командування не мало б права апеляції, вояки мали отримувати на 20 % вищу платню, ніж вояки-українці, пораненим була передбачена пенсія, а родинам загиблих відшкодування, в бригаді навіть планувалось мати авіаційний загін з 4 літаками[5].

Головна управа постачання за дорученням Міністерства Військових Справ УНР опрацювало кошторис з урахуванням видатків на формування бригади та її річного утримання, та передало його 12 серпня 1920 в канцелярію міністерства. Загальна сума складала 10 000 данських корон, 329 193 франки[к 1], 29 985 000 польських марок і 4 231 204 700 українських гривень, що було досить багато — тільки суми в гривнях вистачило б на річне утримання 150 тисяч українських козаків. Таких коштів в розпорядженні військової влади УНР не було. Нищівній критиці піддав проєкт створення бригади начальник Головної Управи Генерального Штабу УНР генерал Сергій Дядюша, який вважав, що було б доцільніше витрачати наявні кошти на створення підрозділів з українців[7].

Однострій та знаки розрізнення

[ред. | ред. код]
Данський доброволець в Естонії

Планувалось мати власний однострій сіро-зеленого кольору, якій складався із мундира з чотирма кишенями і відкладним коміром, штанів, пілотки й чобіт. Манжет мундира у піхотинців був прямій, у кавалеристів скошений і загострений, в офіцерів на манжеті був фігурний клапан з ґудзиками. Краї коміра, бортів мундира, манжетів, погонів і пілотки повинні були мати кольорові обшивки, колір яких вказував на рід війська чи служби, або на офіцерське звання. Кольори були такі: піхота, кавалерія, артилерія, інженерні підрозділи — срібний, санітарний підрозділ — червоний, військова поліція[к 2] — жовтий, обоз — блакитний, молодші офіцери (підпоручник, корнет, поручник, капітан, ротмістр) — срібний, старші офіцери (майор, полковник) — золотий. Роди військ чи служби також позначались емблемами на комірі: штабні офіцери — меч та вінок, підофіцери й рядові при штабах — літера N на дубовому листі, піхота — схрещені гвинтівки, кавалерія — схрещені шаблі на вертикально розташовані піки з прапорцем, кулеметники — схрещені кулемети, артилерія — схрещені гарматні стволи, інженерні підрозділи — схрещені лопата, сокира та колесо, польова поліція — фасція і листя, обози — колесо з крилом, ветеринарна служба — схрещені молот, кліщі та підкова, санітарна служба — червоний хрест, лікарі — дві змії навколо чаші (келих Гігеї), оркестр[к 3] — ліра. Також солдати мали б носити[к 4] номера батальйонів (римські цифри), рот, батарей та ескадронів (арабські цифри). На головних уборах мали бути золоті тризуби на срібному тлі й зелені розетки трохи нижче[8].

Знаки розрізнення рангів передбачались такі: підкапрали — срібний шеврон кутом догори на рукаві, капрали — подвійний такій же шеврон, сержанти — золотий шеврон, фельдфебелі — подвійний золотий шеврон, підпрапорщики — подвійний золотий шеврон та п'ятипроменева зірка. Знаки розрізнення офіцерів передбачалось розміщувати на погонах: юнкер — поздовжня золота стрічка, підпоручник — золота п'ятипроменева зірка, поручник — дві зірки, капітан — три зірки (у всіх перелічених погони отримували б обшивку срібним галуном), майор — золота п'ятипроменева зірка, але погон обшитий золотим галуном, полковник — дві зірки й золотий галун. Для військових урядовців передбачались чотирипроменеві зірки[9].

Структура та чисельність

[ред. | ред. код]

В бригаді передбачалось мати чотири батальйони піхоти, кожний у складі трьох рот піхоти та одної кулеметної, чотири ескадрони кавалерії, три батареї польової артилерії (по чотири гармати в кожний), одну півбатарею кінної артилерії (дві гармати), одну півбатарею гаубиць (дві гармати), підрозділ панцерних автомобілів (чотири панцерники), авіаційний підрозділ (три літаки-розвідники й один резервний). Також мали бути інженерна рота, санітарний, ветеринарний і господарчий підрозділи, амуніційна колона, обози й шпиталь. Загальна чисельність загону повинна була нараховувати 5370 осіб та зосібна шість сестер-жалібниць у санітарному підрозділу. Озброєння бригади мало складатись зі 303 револьверів, 4603 карабінів, 24 важких кулеметів, 56 легких кулеметів, 124 ручних кулеметів, 20 гармат, 4 панцерників і 4 літаків[1].

Проєкт штатів Норманської бригади[10][к 5]
Пк. Мр. Кп. Пч. Ппч. Юн. Ппщ. Фф. Сж. Кр. Пкр. Рд. Усього
Штаб бригади 1 4 4 10 10 7 2 3 10 14 125 190
Господарчий підрозділ 1 1 4 5 9 11 116 147
Батальйон піхоти (4) 1 4 5 6 4 8 14 4 41 605 692
Штаб батальйону (4) 1 1 2 2 1 6 1 35 49
Рота піхоти (12) 1 1 1 1 2 3 11 11 166 197
Кулеметна рота (4) 1 1 1 1 1 3 5 7 68 88
1-й ескадрон кавалерії 1 3 2 2 1 4 9 9 119 150
Інші ескадрони кавалерії (2-й, 3-й, 4-й) 1 3 2 2 1 4 9 9 118 149
Батарея польової артилерії (3) 1 2 1 3 5 8 14 118 152
Півбатарея гаубиць 1 1 1 1 4 6 8 94 116
Півбатарея кінної артилерії 1 1 2 1 10 59 74
Інженерна рота 1 1 1 1 3 5 9 11 173 205
Авіаційний підрозділ 6 офіцерів (3 пілотів і 3 спостерігачів) 2 5 6 2 24 45
Підрозділ панцерників 1 1 2 1 6 15 13 44 83
Санітарний підрозділ і шпиталь 1 1 7 5 3 3 6 21 22 168 237
Ветеринарний підрозділ 3 3 3 12 21
Амуніційна колона 1 1 1 1 6 6 12 189 217
Обози 1 1 1 1 3 6 9 191 213
Усього у бригаді 1 10 33 62 58 25 12 63 132 168 357 4442 5369[к 6]

Примітки

[ред. | ред. код]
Коментарі
  1. Ймовірно швейцарських[6].
  2. У проєкті штатів бригади військова поліція відсутня.
  3. У проєкті штатів бригади оркестр відсутній.
  4. Ймовірно на погонах.
  5. Назви військових рангів у документі дано російською мовою.
  6. Калькуляція даних у таблиці виявила розходження загальної чисельності з наведеною Мацеем Кротофілем на одну людину, повинно бути 5370.
Примітки та джерела

Джерела

[ред. | ред. код]