Революційна військова рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Революційна військова рада
На службі2 вересня 1918 — 20 червня 1934
КраїнаСРСР
НалежністьРСЧА
Війни/битвиГромадянська війна в Росії

Медіафайли на Вікісховищі

Революційна військова рада (РВР), реввоєнрада — найвищий колегіальний орган управління та політичного керівництва РСЧА РСФРР та СРСР у 19181934 роках. Створено на підставі постанови ВЦВК від 2 вересня 1918 року про перетворення Радянської Республіки на військовий табір.

Історія

[ред. | ред. код]
Члени Реввоєнради СРСР. Грудень 1927

Членів РВР подавав ЦК РКП(б) і затверджувала Рада народних комісарів. Кількість членів Ради була не сталою та становила, не рахуючи голови, його заступників та головнокомандувача, від 2 до 13 осіб. Разом за час існування РВР її членами були 52 особи.

Головою РВР був нарком військових та морських справ. До його функцій входив контроль за правильністю упровадження політики РКП(б) у військовому будівництві.

Керівництво й управління Червоною Армією РВР здійснювала через підпорядковані їй штаби та управління:

Постановою ЦВК та РНК СРСР від 20 червня 1934 року РВР було розформовано.

Склад

[ред. | ред. код]
Лев Троцький — перший голова РВР, 1919

Голови

[ред. | ред. код]
  1. Троцький Лев Давидович (6 вересня 1918 — 26 січня 1925)
  2. Фрунзе Михайло Васильович (26 січня 1925 — 31 жовтня 1925)
  3. Ворошилов Климент Єфремович (6 листопада 1925 — 20 червня 1934)

Заступники голови

[ред. | ред. код]
  1. Склянський Ефраїм Маркович (22 жовтня 1918 — 11 березня 1924)
  2. Фрунзе Михайло Васильович (11 березня 1924 — 26 січня 1925)
  3. Уншліхт Йосип Станіславович (6 лютого 1925 — 2 червня 1930)
  4. Лашевич Михайло Михайлович (6 листопада 1925 — 20 травня 1927)
  5. Каменєв Сергій Сергійович (20 червня 1927 — 20 червня 1934)
  6. Гамарник Ян Борисович (2 червня 1930 — 20 червня 1934)
  7. Уборевич Ієронім Петрович (2 червня 1930 — 11 червня 1931)
  8. Тухачевський Михайло Миколайович (11 червня 1931 — 20 червня 1934)

Головнокомандувачі

[ред. | ред. код]
  1. Вацетіс Йоакім Йоакімович (6 вересня 1918 — 8 липня 1919)
  2. Каменєв Сергій Сергійович (8 липня 1919 — 28 квітня 1924)

Члени

[ред. | ред. код]
  1. Кобозєв Петро Олексійович (6 вересня 1918 — 27 квітня 1919)
  2. Мехоношин Костянтин Олександрович (6 вересня 1918 — 8 липня 1919)
  3. Раскольников Федір Федорович (6 вересня 1918 — 27 грудня 1918)
  4. Данішевський Карл Юлій Христіанович (6 вересня 1918 — 27 квітня 1919)
  5. Смирнов Іван Микитович (6 вересня 1918 — 8 липня 1919)
  6. Розенгольц Аркадій Павлович (30 вересня 1918 — 8 липня 1919, 28 серпня 1923 — 10 грудня 1924)
  7. Аралов Семен Іванович (30 вересня 1918 — 8 липня 1919)
  8. Юренєв Костянтин Костянтинович (30 вересня 1918 — 8 липня 1919)
  9. Подвойський Микола Ілліч (30 вересня 1918 — 8 липня 1919)
  10. Альтфатер Василь Михайлович (15 жовтня 1918 — 24 квітня 1919)
  11. Невський Володимир Іванович (30 вересня 1918 — 10 травня 1919)
  12. Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович (30 вересня 1918 — 10 травня 1919, 4 серпня 1922 — 5 лютого 1924)
  13. Смілга Івар Тенісович (8 травня 1919 — 24 березня 1923)
  14. Риков Олексій Іванович (8 липня 1919 — вересень 1919)
  15. Окулов Олексій Іванович (3 січня 1919 — 8 липня 1919)
  16. Лебедєв Павло Павлович (20 березня 1923 — 2 лютого 1924)
  17. Курський Дмитро Іванович (2 грудня 1919 — 5 січня 1921)
  18. Сталін Йосип Віссаріонович (8 жовтня 1918 — 8 липня 1919, 18 травня 1920 — 1 квітня 1922)
  19. Гусєв Сергій Іванович (21 червня 1919 — 4 грудня 1919, 18 травня 1921 — 28 серпня 1923)
  20. Данилов Степан Степанович (28 серпня 1923 — 2 лютого 1924)
  21. Брюханов Микола Павлович (7 лютого 1923 — 28 серпня 1923)
  22. Фрунзе Михайло Васильович (24 березня 1923 — 11 березня 1924)
  23. Будьонний Семен Михайлович (28 серпня 1923 — 20 червня 1934)
  24. Богуцький Вацлав Антонович (28 серпня 1923 — 2 лютого 1924)
  25. Еліава Шалва Зурабович (28 серпня 1923 — 21 листопада 1925)
  26. Мясников Олександр Федорович (28 серпня 1923 — 23 березня 1925)
  27. Інагаджан Хідир-Алієв (28 серпня 1923 — 21 листопада 1925)
  28. Везіров Гейдар Садик огли (28 серпня 1923 — 2 лютого 1924)
  29. Уншліхт Йосип Станіславович (28 серпня 1923 — 6 листопада 1925)
  30. Орджонікідзе Григорій Костянтинович (2 лютого 1924 — 26 лютого 1927)
  31. Каменєв Сергій Сергійович (28 квітня 1924 — 20 травня 1927)
  32. Ворошилов Климент Єфремович (2 лютого 1924 — 6 листопада 1925)
  33. Бубнов Андрій Сергійович (2 лютого 1924 — 1 жовтня 1929)
  34. Лашевич Михайло Михайлович (2 лютого 1924 — 6 листопада 1925)
  35. Алі-Гейдар Караєв (2 лютого 1924 — 21 листопада 1925)
  36. Єгоров Олександр Ілліч (10 травня 1924 — 20 червня 1934)
  37. Затонський Володимир Петрович (10 травня 1924 — 21 листопада 1925)
  38. Асаткін Олександр Миколайович (10 травня 1924 — 3 грудня 1924)
  39. Зоф В'ячеслав Іванович (2 грудня 1924 — 20 серпня 1926)
  40. Єремєєв Костянтин Степанович (2 грудня 1924 — 21 листопада 1925)
  41. Адамович Йосип Олександрович (3 грудня 1924 — 21 листопада 1925)
  42. Тухачевський Михайло Миколайович (7 лютого 1925 — 11 червня 1931)
  43. Баранов Петро Йонович (21 березня 1925 — 28 червня 1931)
  44. Лукашин Сергій Лук'янович (26 травня 1925 — 21 листопада 1925)
  45. Муклевич Ромуальд Адамович (20 серпня 1926 — 31 грудня 1933)
  46. Постніков Олександр Михайлович (3 травня 1927 — 1 серпня 1930)
  47. Гамарник Ян Борисович (11 жовтня 1929 — 2 червня 1930)
  48. Якір Йона Еммануїлович (3 червня 1930 — 20 липня 1934)
  49. Уборевич Ієронім Петрович (11 червня 1931 — 20 червня 1934)
  50. Орлов Володимир Митрофанович (20 червня 1931 — 20 червня 1934)
  51. Алксніс Яків Іванович (20 червня 1931 — 20 червня 1934)
  52. Ейдеман Роберт Петрович (26 лютого 1932 — 20 червня 1934)
  53. Халепський Інокентій Андрійович (26 лютого 1932 — 20 червня 1934)
  54. Ликов Михайло Євгенович (1 квітня 1932 —)

У літературі

[ред. | ред. код]

«Р. В. С.» (рос. Революционный военный совет, РВС) — так називався перший твір для дітей радянського письменника Аркадія Гайдара.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • [1]
  • Радянська історична енциклопедія. Т. 11. М., 1968. Спб. 912—913.

Посилання

[ред. | ред. код]