АЕС Богуниці
Цю сторінку запропоновано перейменувати на Ясловоськобогуніцька АЕС.
Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
48°29′39.999984100008″ пн. ш. 17°40′50.000016099994″ сх. д. / 48.49444° пн. ш. 17.68056° сх. д.
| АЕС Богуниці | |
 | |
| Країна |
 Словаччина |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Ясловске Богуніце |
| Оператор | SLOVENSKÉ ELEKTRÁRNE, A.S. |
| Вихідна потужність | 942 megawatt |
| Дата/час прийняття в експлуатацію | 25 грудня 1972 |
| З'єднується з | Bohunice-Križovany power line (V044)d і Bohunice-Bošáca power line (V043)d |
 | |
 АЕС Богуниці у Вікісховищі | |
Ясловоськобогуні́цька АЕ́С — атомна електростанція у Західній частині Словаччини.
Станція розташована поблизу селища Ясловське Богуніце за 14 км на північ від Трнави.
На території станції знаходиться енергоблок А1 з важководним реактором з газовим охолодженням спільного радянсько-чехословацького проєкту КС-150[1][2]. КС — «котел селеновий», селеном у радянському атомному проєкті іменували торій, а котлами — реактори. Більшість радянських концепцій важководних реакторів того часу передбачали, як варіант, можливість роботи в торієвому циклі. Фізична частина проєкту реактора була розроблена під керівництвом Абрама Аліханова та Василя Володимирського в Інституті теоретичної та експериментальної фізики[3]. Розробка тепловидільних елементів (ТВЕЛів) для КС-150 велася у Харківському фізико-технічному інституті Академії наук Української РСР.[4][5] Реактор був виготовлений компанією Skoda та запущений у 1972 році, після 14 років будівництва.
Дві черги (V-1 та V-2) складаються з двох енергоблоків із водно-водяними ядерними реакторами радянської моделі ВВЕР-440 кожна. При вступі Словаччини до Євросоюзу було підписано угоду про виведення з експлуатації двох енергоблоків V-1. Перший реактор був зупинений у 2006 році, другий у 2008 році[6]. Таким чином, чинними є два енергоблоки ВВЕР-440 другої черги (V-2).
Аварії
ред.- 5 січня 1976 року після перевантаження палива стався серйозний інцидент на блоці А1. Автоматика помилково показала, що одна з нових паливних збірок щільно встала на посадкове місце, однак це було не так. Після подачі охолоджувального середовища почався витік теплоносія, вуглекислого газу, в реакторний зал. Два працівники, що своєчасно не дотримались аварійних інструкцій, задихнулися. Нещасний випадок не привів до опромінення персоналу та пошкодження обладнання, тож реактор незабаром був знову запущений.
- 22 лютого 1977 року на блоці А1 сталася аварія унаслідок помилки персоналу. Свіжу паливну збірку перед завантаженням в активну зону недостатньо якісно очистили від силікагелю, що використовувався як консерваційний захист від вологости у процесі транспортування та зберігання збірок. Невидалений силікагель перекрив просвіти у збірці, через котрі охолоджувалися паливні елементи. У результаті стався локальний перепал паливних оболонок і радіоактивні продукти ділення потрапили до першого та другого контурів реакторної установки. Після аварії, яка відповідала 4-му рівню за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), було прийнято рішення припинити експлуатацію блоку А1, головним чином, через економічні причини[7][8].
Інформація про енергоблоки
ред.| Енергоблок | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва |
Підімкнення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чистий | Брутто | ||||||
| Богуніце А1[9] | КС-150 | 121 МВт | 150 МВт | 01.08.1958 | 25.12.1972 | 25.12.1972 | 17.05.1979 |
| Богуніце-1[10] | ВВЕР-440/230 | 408 МВт | 440 МВт | 24.04.1972 | 17.12.1978 | 01.04.1980 | 31.12.2006 |
| Богуніце-2[11] | ВВЕР-440/230 | 408 МВт | 440 МВт | 24.04.1972 | 26.03.1980 | 01.01.1981 | 31.12.2008 |
| Богуніце-3[12] | ВВЕР-440/213 | 471 МВт | 505 МВт | 01.12.1976 | 20.08.1984 | 14.02.1985 | 2034 (план) |
| Богуніце-4[13] | ВВЕР-440/213 | 471 МВт | 505 МВт | 01.12.1976 | 09.08.1985 | 18.12.1985 | 2035 (план) |
Примітки
ред.- ↑ Краткая историческая справка. www.itep.ru. НИЦ "Курчатовский институт" - ИТЭФ. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 9 червня 2018.
- ↑ A1 NPP History. www.javys.sk. JAVYS a. s. Company. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 9 червня 2018.
- ↑ Абрамов В. М., Батуров Б. Б., Богданов Н. В. и др. Первая чехословацкая атомная электростанция А-1 с тяжеловодным реактором КС-150 (разработка и конструкция). — Атомная энергия. — 1974. — Вип. 2 (лютий). — С. 113—124.
- ↑ Двадцять четверті Сумцовські читання. Збірник матеріалів наукової конференції «Музей у глобальному світі: інновації та збереження традицій» (PDF) (українською) . Майдан. 18 квітня 2018. с. 197. ISBN 978-966-372-710-3. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ Науково-технічний комплекс «Ядерний паливний цикл» Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». logos-ukraine.com.ua. Процитовано 1 червня 2024.
- ↑ АЭС Богунице на сайте seogan. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Matel L., Kuruc J. Thirtieth anniversary of reactor accident in A-1 Nuclear Power Plant Jaslovske Bohunice : [англ.]. — 2007. — 23 p.
- ↑ The A1 Nuclear Power Plant in Jaslovske Bohunice, Slovakia. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ BOHUNICE A1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ BOHUNICE-1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ BOHUNICE-2 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ BOHUNICE-3 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 6 липня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ BOHUNICE-4 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 20 травня 2020.