100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928
100-мм (3,9-дюймова) універсальна корабельна артилерійська система зразка OTO Mod. 1924/1927/1928 (італ. Cannone da 100/47) — італійська універсальна корабельна система періоду Першої та Другої світових війн. Артилерійська система 100 mm/47 OTO використовувалася, як основне зенітне корабельне озброєння бойових кораблів різного типу важких й легких крейсерів італійських військово-морських сил цього періоду. Власно артилерійська система мала різне найменування: у Австро-Угорщині — 10 cm/50 (3.9") K10 та K11; в Італії — 100 mm/47 (3.9") Models 1924, 1927 and 1928; у Радянському флоті — 100-мм/50 (3.9") «Мінізіні».
| 100-мм корабельна артилерійська установка 100 mm/47 OTO 100 mm/47 OTO Mod. 1924/1927/1928 | |
|---|---|
 100-мм універсальна корабельна артилерійська система 100 mm/47 OTO на радянському легкому крейсерові «Красний Кавказ». 1930-ті | |
| Тип | Корабельна гармата |
| Походження |  Австро-Угорщина Королівство Італія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1912-1950-ті |
| Оператори | ВМС Австро-Угорщини Королівські ВМС Італії ВМФ СРСР |
| Війни | Перша світова війна Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | Skoda OTO |
| Розроблено | 1912 1930 1930 |
| Виробник | Skoda OTO |
| Виготовлення | 1912–1940 |
| Характеристики | |
| Вага | 15 000 кг[1] |
| Довжина | 4 985 мм |
| Довжина ствола | 4700 мм |
| Обслуга | 16[2] |
| Снаряд | фугасний, шрапнель |
| Вага снаряду | 13,75 |
| Калібр | 100 мм (3,9 дюймів) |
| Стволи | 7,76 дм3 |
| Підвищення | −5° до +85° |
| Траверс | −175/+175° |
| Темп вогню | 8 — 10 постр./хв. |
| Дульна швидкість | 840 м/с |
| Дальність вогню | |
| Максимальна | 15 240 м по висоті: 8 500 м |
| Приціл | оптичний |
100-мм корабельна гармата OTO Mod. 1924/1927/1928 у Вікісховищі | |
Пізніше на основі цієї гармати була розроблена модифікована версія 100-мм/47 гармати у спрощеній баштовій установці, для озброєння ескадрених міноносців, що не мала можливості ведення зенітного вогню[2].
Зміст
ред.Оригінально мала своє походження від спроектованої у 1910 році чеською компанією Skoda гармати 10см/50 K11 для озброєння кораблів австро-угорського флоту і активно застосовувалося в роки Першої світової війни. Використовувалася на легких крейсерах класу «Новара»: «Гельґоланд», «Сайда» й «Новара».
У 1920 році зразками цих гармат зацікавилися італійці і було прийнято рішення розробити на її основі зенітну корабельну установку для кораблів італійського флоту. Однак артилерійська система встановлювалося на станку принципово нової моделі. Спарена установка з 2-х 100-мм зенітних гармат була сконструйована інженер-генералом італійського флоту Е. Мінізіні.
Виробництво цих гармат здійснювалося компанією OTO. Встановлювалася на легких крейсерах усіх типів «Кондотьєрі»: типів «Альберто да Джуссано», «Луїджі Кадорна», «Раймондо Монтекукколі», «Дюка д'Аоста», «Дука дельї Абруцці», важких крейсерах типу «Тренто», «Зара», а також «Больцано». Крім того, використовувалося радянським флотом на легких крейсерах «Червона Україна», «Червоний Крим» і «Червоний Кавказ».
Див. також
ред.Посилання
ред.- 100 mm/47 (3.9") Models 1924, 1927 and 1928 [Архівовано 11 травня 2016 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Campbell J. Naval weapons of World War Two. — Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 1985. — ISBN 0-87021-459-4.
Примітки
ред.- ↑ Вага власно гармати: Австро-Угорщина: 2 020 кг, Італія — 2 177 кг; СРСР — 2 220 кг)
- ↑ а б Campbell J. Naval weapons of World War Two. — Annapolis, Maryland: Naval Institute Press, 1985. — P. 339. — ISBN 0-87021-459-4