Болетові
| Болетові | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Білий гриб (Boletus edulis)
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Boletus Fr. (1821) | ||||||||||||||
Роди
| ||||||||||||||
|
Дивитись текст | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Octavianiaceae Locq. ex Pegler & T.W.K.Young (1979)
| ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Болетові (Boletaceae) — родина базидіомікотових грибів порядку болетальних (Boletales). Ростуть болетові гриби найчастіше на ґрунті в лісах, рідше в тундрі, на деревині і як паразити на інших грибах. Плодові тіла більшості болетових грибів їстівні, і їх вживають у їжу.
Опис
ред.Плодові тіла болетових грибів у морфологічному відношенні досить одноманітні. Всі вони не тільки однорічні, а й ефемерні, ростуть всього кілька діб, м'ясисті, складаються з капелюшка та центральної, рідше ексцентричної ніжки. Поверхня капелюшка може бути гладкою, хвилястою, зморшкуватою, сухою або вологою. Внизу капелюшка міститься трубчастий гіменофор, що зазвичай легко відокремлюється від тканини капелюшка, відкритий з самого початку розвитку або рідше закритий.
Пори трубочок правильної, округлої форми, іноді незграбні. Споровий порошок жовтуватий, жовтувато-зелений, жовто-коричневий, оливково-коричневий, оливковий, вохряно-жовтий, рожевий, червонуватий або бурий.
Поширення
ред.Представники родини поширені по всіх континентах, окрім Антарктиди. Переважна більшість виростає в лісах помірних широт Євразії та Північної Америки. Невелике число видів зустрічається в арктичній тундрі.
Використання
ред.Плодові тіла більшості видів болетових грибів їстівні для людини. Найвідоміший і цінний представник болетових грибів — це білий гриб, далі по цінності йдуть підосичник, підберезовик, маслюк, моховик та ін.
Отруйних в прямому сенсі серед болетових грибів немає. Деякі види бувають неїстівні внаслідок неприємного смаку і запаху. Бувають випадки отруєння старими грибами і грибами, зібраними поблизу великих заводів, у передмістях великих міст, уздовж автомагістралей.
Класифікація
ред.Рід містить 787 видів у 35 родах[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10]:
| Рід | Автор | Рік | # к-сть видів | Поширення |
|---|---|---|---|---|
| Afroboletus | Pegler & T.W.K.Young | 1981 | 7 | тропічна Африка |
| Aureoboletus | Pouzar | 1957 | 5 | широко поширений |
| Australopilus[11] | Halling & Fechner | 2012 | 1 | Австралія |
| Austroboletus | Wolfe | 1980 | ~30 | Америка, Австралазія |
| Boletellus | Murrill | 1909 | ~50 | широко поширений |
| Boletochaete | Singer | 1944 | 3 | Африка, Пд.-Сх.Азія |
| Boletus | Fr. | 1821 | ~300 | широко поширений |
| Borofutus[12] | Hosen & Zhu L.Yang | 2012 | 1 | Бангладеш |
| Bothia | Halling, T.J.Baroni, & Binder | 2007 | 1 | Північна Америка |
| Buchwaldoboletus | Pilát | 1962 | 3 | Європа, Австралія |
| Butyriboletus[13] | D.Arora & J.L. Frank | 2014 | 18 | широко поширений |
| Chalciporus | Bataille | 1908 | 25 | широко поширений |
| Chamonixia | Rolland | 1899 | 8 | широко поширений |
| Corneroboletus[14] | N.K.Zeng & Zhu L.Yang | 2012 | 1 | Сінгапур; Малайзія; Китай |
| Fistulinella | Henn. | 1901 | 15 | пантропічний |
| Gastroboletus | Lohwag | 1962 | 13 | широко поширений |
| Gastroleccinum | Thiers | 1989 | 1 | Північна Америка |
| Harrya[11] | Halling, Nuhn & Osmundson | 2012 | 2 | Азія, Пн. та Ц.Америка |
| Heimioporus | E.Horak | 2004 | ~15 | широко поширений |
| Heliogaster[15] | (Kobayasi) Orihara & Iwase | 2010 | 1 | Японія |
| Hemileccinum[16] | Šutara | 2008 | 2 | |
| Leccinellum | Bresinsky & Manfr. Binder | 2003 | 10 | широко поширений |
| Leccinum | Gray | 1821 | ~75 | широко поширений |
| Mycoamaranthus | Castellano, Trappe & Malajczuk | 1992 | 3 | Австралазія; Африка, Пд.-Сх.Азія |
| Notholepiota | E.Horak | 1971 | 1-2 | Європа, Нова Зеландія |
| Octaviania | Vittad. | 1831 | 15 | широко поширений |
| Paxillogaster | E.Horak | 1966 | 1 | Південна Америка |
| Phylloboletellus | Singer | 1952 | 1 | Центральна та Південна Америка |
| Phyllobolites | Singer | 1942 | 1 | Південна Америка |
| Phylloporus | Quel. | 1888 | ~50 | широко поширений |
| Pseudoboletus | Šutara | 1991 | 2 | північні помірні райони |
| Pulveroboletus | Murrill | 1909 | 25 | широко поширений |
| Retiboletus | Manfr. Binder & Bresinksy | 2002 | 5 | північні помірні райони |
| Rhodactina | Pegler & T.W.K.Young | 1989 | 1 | Індія |
| Rossbeevera[6] | T.Lebel & Orihara | 2011 | 9 | Азія, Австралія |
| Royoungia | Castellano, Trappe & Malajczuk | 1992 | 1 | Австралія |
| Setogyroporus | Heinem. & Rammeloo | 1999 | 1 | тропічна Африка |
| Singeromyces | M.M.Moser | 1966 | 1 | Аргентина |
| Sinoboletus | M.Zang | 1992 | 10 | Китай |
| Solioccasus[17] | Trappe, Osmundson, Manfr.Binder, Castellano & Halling | 2013 | 1 | Австралазія |
| Spongiforma[18] | Desjardin, Manf. Binder, Roekring & Flegel | 2009 | 2 | Таїланд; Малайзія |
| Strobilomyces | Berk. | 1851 | ~20 | широко поширений |
| Sutorius[19] | Halling, Nuhn & Fechner | 2012 | 3 | широко поширений |
| Tubosaeta | E.Horak | 1967 | 5 | Африка; Азія |
| Tylopilus | P.Karst | 1881 | ~75 | широко поширений |
| Veloporphyrellus | L.D.Gómez & Singer | 1984 | 1 | Центральна Америка |
| Wakefieldia | Corner & Hawker | 1952 | 2 | Азія; Європа |
| Xanthoconium | Singer | 1944 | 7 | широко поширений |
| Xerocomellus[16] | Šutara | 2008 | 12 | Пн.,Пд.Америка, Європа |
| Xerocomus[16] | Quel | 1887 | >20 | широко поширений |
| Zangia[7] | Yan C.Li & Zhu L.Yang | 2011 | 6 | Китай |
Примітки
ред.- ↑ Benjamin DR. (1995). Red-pored boletes. Mushrooms: poisons and panaceas—A Handbook for Naturalists, Mycologists and Physicians. New York, New York: WH Freeman and Company. с. 359—60.
- ↑ Carluccio A. (2003). The Complete Mushroom Book. London, UK: Quadrille. ISBN 978-1-84400-040-1.
- ↑ Chevallier FF. (1826). Flore Générale des Environs de Paris (French) . 1: 248.
- ↑ Corner EJH. (1972). Boletus in Malaysia. Government Printing Office/Botanic Gardens, Singapore. OCLC 668353.
- ↑ Binder M, Hibbett DS. (2006). Molecular systematics and biological diversification of Boletales. Mycologia. 98 (6): 971—81. doi:10.3852/mycologia.98.6.971. PMID 17486973.
- ↑ а б Lebel T, Orihara T, Maekawa N. (2012). Erratum to: The sequestrate genus Rossbeevera T.Lebel & Orihara gen. nov. (Boletaceae) from Australasia and Japan: new species and new combinations. Fungal Diversity. 52: 1—73. doi:10.1007/s13225-011-0118-9.
- ↑ а б Li YC, Feng B, Yang ZL. (2011). Zangia, a new genus of Boletaceae supported by molecular and morphological evidence. Fungal Diversity. 49: 125—43. doi:10.1007/s13225-011-0096-y.
- ↑ Matsuura M, Yamada M, Saikawa Y, Miyairi K, Okuno T, Konno K, Uenishi J, Hashimoto K, Nakata M. (2007). Bolevenine, a toxic protein from the Japanese toadstool Boletus venenatus. Phytochemistry. 68 (56): 893—98. doi:10.1016/j.phytochem.2006.11.037.
- ↑ Nelson SF. (2010). Bluing components and other pigments of Boletes (PDF). Fungi. 3 (4): 11—14. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2016. Процитовано 22 липня 2014.
- ↑ Singer R. (1986). The Agaricales in Modern Taxonomy (вид. 4th). Königstein im Taunus, Germany: Koeltz Scientific Books. ISBN 3-87429-254-1.
- ↑ а б Halling RE, Nuhn, Osmundson T, Fechner N, Trappe JM, Soytong K, Arora D, Hibbett DS, Binder M. (2012). Affinities of the Boletus chromapes group to Royoungia and the description of two new genera, Harrya and Australopilus. Australian Systematic Botany. 25: 418—31. doi:10.1071/SB12028.
- ↑ Hosen MI, Feng B, Zhu XT, Li YC, Yang ZL. (2012). Borofutus, a new genus of Boletaceae from tropical Asia: phylogeny, morphology and taxonomy. Fungal Diversity. doi:10.1007/s13225-012-0211-8.
- ↑ Arora D, Frank JL. (2014). Clarifying the butter Boletes: a new genus, Butyriboletus, is established to accommodate Boletus sect. Appendiculati, and six new species are described. Mycologia. 106 (3): 464—80. doi:10.3852/13-052. PMID 24871600.
- ↑ Zeng N-K, Cai Q, Yang ZL. (2012). Corneroboletus, a new genus to accommodate the southeastern Asian Boletus indecorus. Mycologia. 104 (6): 1420—32. doi:10.3852/11-326. PMID 22684293.
- ↑ Orihara T, Sawada F, Ikeda S, Yamato M, Tanaka C, Shimomura N, Hashiya M, Iwase K. (2010). Taxonomic reconsideration of a sequestrate fungus, Octaviania columellifera, with the proposal of a new genus, Heliogaster, and its phylogenetic relationships in the Boletales. Mycologia. 102 (1): 108—21. doi:10.3852/08-168. PMID 20120234.
- ↑ а б в Šutara J. (2008). Xerocomus s. l. in the light of the present state of knowledge (PDF). Czech Mycology. 60 (1): 29—62. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 липня 2014.
- ↑ Trappe JM, Castellano MA, Halling RE, Osmundson TW, Binder M, Fechner N, Malajczuk N. (2013). Australasian sequestrate fungi 18: Solioccasus polychromus gen. & sp nov., a richly colored, tropical to subtropical, hypogeous fungus. Mycologia. 105 (4): 888—95. doi:10.3852/12-046.
- ↑ Desjardin DE, Binder M, Roekring S, Flegel T. (2009). Spongiforma, a new genus of gasteroid boletes from Thailand. Fungal Diversity. 37: 1—8.
- ↑ Halling RE, Nuhn M, Fechner NA, Osmundson TW, Soytong K, Arora D, Hibbett DS, Binder, M. (11 квітня 2012). Sutorius: a new genus for Boletus eximius. Mycologia. doi:10.3852/11-376.
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |