[go: nahoru, domu]

Агъа Но́вгород (урусНи́жний Но́вгород, 1932-й йисалай 1990-й йисал кьван — Го́рький) — Урусатдин Федерациядин Агъа Новгород вилаятда авай шегьер.

Шегьер
Агъа Новгород
урусНижний Новгород
Агъа Новгороддин пайдах Агъа Новгороддин герб
Пайдах Герб

Агъа Новгород

Агъа Новгород
Координатар:56°19′37″ к. гь. 44°00′27″ р-э. я.HGЯO
Регион:Агъа Новгород вилаят
Шегьердин округШегьердин округ шегьер Агъа Новгород
Шегьердин кьил:Владимир Панов
Бине эцигай тарих:1221 йис
Садлагьай тӀвар кьун:1221 йис
Виликан тӀварар:1924—1991 — Горький
Майдан:410,68—466,5 км²
ЯШЧ кьакьанвал:200 м
Гьава:юкьван
Агьали:↘ 1 266 871 кас. (2016)
Къалинвал:3084,81 кас./км²
Агломерация:2 086 972
Халкьар:урусар — 93,93 %
татарар — 1,33 %
мордва — 0,58 %
украинар — 0,53 %
эрменияр — 0,4 %
ва мас.[1][2]
Динар:хашпара дин, ислам
Сятдин чӀул:+3
Телефондин код:+7 831
Почтунин индекс:603000-603999
Автомобил код:52, 152
Код ОКАТО:22 401
Сайт:adm.nnov.ru
Wikimedia Commons Commons:Nizhny Novgorod

Миллиондилай виниз агьалияр аваз, Агъа Новгород Приволжскдин федерал округдин ва Агъа Новгороддин вилаятдин администрациядин юкь я. Агьалидин кьадардиз килигна уьлкведа вадлагьай чкадал ала. Адан бине Юрий Всеволодович 1221-й йисан тӀулдиз кутунва. Урусатдин чӀехи метлеб авай экономикадин, илимдинни медениятдин юкь я.

Административ паюн

дуьзар хъувун

Агъа Новгороддик 8 округар акатзава.

Шегьердин районар:
 
Агъа Новгороддин административ паюн
  1. Агьановгород
  2. Окадив
  3. Совет
  4. Канавино
  1. Автозавод
  2. Ленин
  3. Москва
  4. Сормово

Стха-шегьерар

дуьзар хъувун
Стха-шегьерар[3]
Шегьер Регион Уьлкве Дата
Эссен Кеферпатан Рейн-Вестфалия Германиядин пайдах  Германия 1991
Линц Вини Австрия Австридин пайдах  Австрия 1993
Филадельфия Пенсильвания АСШ-дин пайдах  АСШ 1994
Цзинань Шаньдун Халкьдин Республика Чиндин пайдах  Китай 1994
Тампере Пирканмаа Финляндиядин пайдах  Финляндия 1995
Харьков Харьков вилаят Украинадин пайдах  Украина 2001[4]
Матансас Матансас Кубадин пайдах  Куба 2004
Сувон Кёнгидо Кьиблепатан Кореядин пайдах  Корея 2005
Нови-Сад Воеводина Сербиядин пайдах  Сербия 2006
Минск Минск вилаят Беларусиядин пайдах  Беларусия 2007[5]
Вильнюс Вильнюс уезд Литвадин пайдах  Литва
Сант-Бой-де-Льобрегат Каталония Испаниядин пайдах  Испания 2008[6][7]
Барселона Каталония Испаниядин пайдах  Испания 2009
Сухум Сухум Абхазиядин пайдах  Абхазия 2009
Битола Битола Кеферпатан Македониядин пайдах  Македония 2010
Дьёр Дьёр-Мошон-Шопрон Венгриядин пайдах  Венгрия 2012
Бельцы Муниципий Бельцы Молдавия  Молдова 2016
Симферополь Шегьердин округ Симферополь Урусатдин пайдах  Урусат 2016
Шегьерар-партнёрар[3]
Шегьер Регион Уьлкве
Болонья Эмилия-Романья Италиядин пайдах  Италия
Брно Кьибле Моравия край Чехиядин пайдах  Чехия
Лейпциг Саксония Германиядин пайдах  Германия

ЭлячӀунар

дуьзар хъувун