Філозофія: Роздїлы міджі ревізіями
м Ґраматічны корекції |
Rescuing 1 sources and tagging 0 as dead.) #IABot (v2.0.9.5 |
||
(Не показані 14 проміжних версій 9 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Філозофія''', ґрецькы φιλοσοφία, з φιλειν (філеін, любити, тужыти по дачім) і σοφια (софіа, мудрость, здатность) є сістемове, раціоналне і крітічне дослїджованя реаліты, світа і чоловіка, евентуално і того, што єй пересягує ([[метафізіка]]). Гляданя правдивого [[познаня]], [[змысел (філозофія)|змыслу]] тай доброго жывота через [[рефлексія|рефлексію]], раціоналну [[арґументація|арґументацію]] тай [[діскузія|діскузію]], яка потребує даякы [[понятя]]. Значіть то не лем академічна дісціпліна, а і способ жывота, якый зачінать |
'''Філозофія''', ґрецькы φιλοσοφία, з φιλειν (філеін, любити, тужыти по дачім) і σοφια (софіа, мудрость, здатность) є сістемове, раціоналне і крітічне дослїджованя реаліты, світа і чоловіка, евентуално і того, што єй пересягує ([[метафізіка]]). Гляданя правдивого [[познаня]], [[змысел (філозофія)|змыслу]] тай доброго жывота через [[рефлексія|рефлексію]], раціоналну [[арґументація|арґументацію]] тай [[діскузія|діскузію]], яка потребує даякы [[понятя]]. Значіть то не лем академічна дісціпліна, а і способ жывота, якый зачінать чудованём або скламанём над традічныма передачами річей ([[Платон]]) і намагать ся даяк вырівнати з таємніцёв світа і бытя. |
||
[[Файл:Heraklit.jpeg|thumb|upright=1.5|Рафаел Санті: ''Гераклеітос з Ефезу''. Детайл з фрескы „[[Атеньска школа]]“ у Ватіканї (1510).]] |
[[Файл:Heraklit.jpeg|thumb|upright=1.5|Рафаел Санті: ''Гераклеітос з Ефезу''. Детайл з фрескы „[[Атеньска школа]]“ у Ватіканї (1510).]] |
||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
„Філозофія не наука, а дїяня. Філозофічне дїло є зложене з ґрунту з обяснїня.“ [[Лудвіґ Віттенґштеін]]<ref>L. Wittgenstein, ''Tractatus logico-philosophicus'', 4.112</ref> |
„Філозофія не наука, а дїяня. Філозофічне дїло є зложене з ґрунту з обяснїня.“ [[Лудвіґ Віттенґштеін]]<ref>L. Wittgenstein, ''Tractatus logico-philosophicus'', 4.112</ref> |
||
== Што є |
== Што є філозофія? == |
||
Од [[наука|наук]], якы колись з філозофії вышли, ся філозофія |
Од [[наука|наук]], якы колись з філозофії вышли, ся філозофія одрізнять єднако шыршов, властнов необмедженов областёв тем, єднако і слободнїшов методов. Модерны наукы ся обмеджують на то, што годен беспечно доложыти, опробовати [[експерімент]]ом, моделовати тай міряти, і што платить цїлком на каждого (кідь той методї розуміть). Значіть, же не годни шацовати, просити ся на змысел свого дїяня ани одповідати на просты вопросы, якы кладуть наприклад дїти – напримір, што є наука, што правда або чом ся не може циґанити. І навспак од поезії і літературы ся філозофія оддрізнять тым, же ся мусить намагати о даякы выражаня в понятях, але передовшыткым тым, же кажде своє тверджіня мусить вміти даяк обгаїти, пояснити чом повідать тото што повідать. |
||
Вшыткы людьскы [[култура (археолоґія)|културы]] мали і мають свою традічну [[мудрость]], росповіданя, поезію і пословіцї, якы ся в тій громадї беруть як [[авторіта]]. На тото, што повідають, не годно ся звідовати „чом?“ Проблем зачне там, де на ся трафлять дві мудрости: котра з них теперь правилна? Акурат в такій сітуації ґрецькых варошів выник даколи в 6. сторочо д. н. е. новый способ гляданя або „тугы по мудрости“ (філо-софія), котрый ся не операв о [[Гомер]]а ани [[Гесіод]]а, але намагав ся прийти річам на корїн позорованём, роздумованём і арґументаціов, скорочено властным [[розум]]ом і [[діскузія|діскузіов]]. Бо розум є єден про вшыткых людей а – як повідать [[Рене Декарт]] – „міджі людей найлїпше подїленый“. Але кідь є крітічный і сам к собі, не хоче право мати дефінітівно платну мудрость, але знать, же єй буде все лем глядати. |
Вшыткы людьскы [[култура (археолоґія)|културы]] мали і мають свою традічну [[мудрость]], росповіданя, поезію і пословіцї, якы ся в тій громадї беруть як [[авторіта]]. На тото, што повідають, не годно ся звідовати „чом?“ Проблем зачне там, де на ся трафлять дві мудрости: котра з них теперь правилна? Акурат в такій сітуації ґрецькых варошів выник даколи в 6. сторочо д. н. е. новый способ гляданя або „тугы по мудрости“ (філо-софія), котрый ся не операв о [[Гомер]]а ани [[Гесіод]]а, але намагав ся прийти річам на корїн позорованём, роздумованём і арґументаціов, скорочено властным [[розум]]ом і [[діскузія|діскузіов]]. Бо розум є єден про вшыткых людей а – як повідать [[Рене Декарт]] – „міджі людей найлїпше подїленый“. Але кідь є крітічный і сам к собі, не хоче право мати дефінітівно платну мудрость, але знать, же єй буде все лем глядати. |
||
Рядок 44: | Рядок 44: | ||
* [http://plato.stanford.edu/ Stanford Encyclopedia of Philosophy – en] |
* [http://plato.stanford.edu/ Stanford Encyclopedia of Philosophy – en] |
||
* [http://www.iep.utm.edu/ Internet Encyclopedia of Philosophy – en] |
* [http://www.iep.utm.edu/ Internet Encyclopedia of Philosophy – en] |
||
* [ |
* [https://web.archive.org/web/20090208151602/http://phillex.de/ Phillex – slovník filosofických pojmů – de] |
||
* [http://www.philolex.de/philolex.htm Philolex – slovník filosofů a pojmů – de] |
* [http://www.philolex.de/philolex.htm Philolex – slovník filosofů a pojmů – de] |
||
* Rudolf Eisler: [http://www.textlog.de/eisler.html ''Wörterbuch der philosophischen Begriffe'' (1904)] |
* Rudolf Eisler: [http://www.textlog.de/eisler.html ''Wörterbuch der philosophischen Begriffe'' (1904)] |
||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
* [http://www.perseus.tufts.edu/cache/perscoll_Greco-Roman.html Антіка – en, gr, la] |
* [http://www.perseus.tufts.edu/cache/perscoll_Greco-Roman.html Антіка – en, gr, la] |
||
* [http://www.georgetown.edu/labyrinth/library/latin/latin-lib.html Антіка, патрістіка, середовік – en, la] |
* [http://www.georgetown.edu/labyrinth/library/latin/latin-lib.html Антіка, патрістіка, середовік – en, la] |
||
* [http://bcs.fltr.ucl.ac.be/SLInf4.html Bibliotheca Classica Selecta – fr, la, gr] |
* [https://web.archive.org/web/20111129072813/http://bcs.fltr.ucl.ac.be/SLInf4.html Bibliotheca Classica Selecta – fr, la, gr] |
||
* [http://www.thelatinlibrary.com/ Latinské texty – la] |
* [http://www.thelatinlibrary.com/ Latinské texty – la] |
||
* [http://www.abelard.paris-sorbonne.fr/ Bibliotheca virtualis, середовік – en, fr, la, it] |
* [https://web.archive.org/web/20070827202816/http://www.abelard.paris-sorbonne.fr/ Bibliotheca virtualis, середовік – en, fr, la, it] |
||
* [http://www.iclnet.org/pub/resources/christian-history.html Портал патрістікы] |
* [http://www.iclnet.org/pub/resources/christian-history.html Портал патрістікы] |
||
* [http://krystal.op.cz/sth/sth.php?STh= Tomáš Akvinský, ''Summa theologiae'' – cs, en, la] |
* [https://web.archive.org/web/20071018054836/http://krystal.op.cz/sth/sth.php?STh= Tomáš Akvinský, ''Summa theologiae'' – cs, en, la] |
||
* [http:// |
* [http://mcllibrary.org/author.html Středověk – en] |
||
* [http://www.ikp.uni-bonn.de/ |
* [https://web.archive.org/web/20081204061237/http://www.ikp.uni-bonn.de/kant/ Immanuel Kant – de] |
||
* [http://oll.libertyfund.org/Home3/AuthorsAll.php Політічна філозофія – en] |
* [https://web.archive.org/web/20070819095649/http://oll.libertyfund.org/Home3/AuthorsAll.php Політічна філозофія – en] |
||
* [http://pomslovfil.yolasite.com/pramene.php Жрідла філозофічного познаня] |
* [https://web.archive.org/web/20160305114639/http://pomslovfil.yolasite.com/pramene.php Жрідла філозофічного познаня] |
||
* [http://www.filosof.cz Filosof.cz] |
* [http://www.filosof.cz Filosof.cz] |
||
* [http://filosofie.cz Filosofie.cz] |
* [http://filosofie.cz Filosofie.cz] |
||
* [http://pomslovfil.yolasite.com/ Помічный словник філозофа - sk] |
* [https://web.archive.org/web/20130130012051/http://pomslovfil.yolasite.com/ Помічный словник філозофа - sk] |
||
{{Стыржень}} |
{{Стыржень}} |
||
Рядок 77: | Рядок 77: | ||
[[Катеґорія:Гуманітны і соціалны наукы]] |
[[Катеґорія:Гуманітны і соціалны наукы]] |
||
[[Катеґорія:Віра]] |
[[Катеґорія:Віра]] |
||
{{Link FA|ar}} |
|||
{{Link FA|de}} |
|||
{{Link FA|fr}} |
|||
{{Link FA|hr}} |
|||
{{Link FA|is}} |
|||
{{Link FA|uz}} |
|||
{{Link FA|vo}} |
|||
{{Link GA|eo}} |
|||
[[af:Filosofie]] |
|||
[[am:ፍልስፍና]] |
|||
[[an:Filosofía]] |
|||
[[ang:Ūðƿitegung]] |
|||
[[ar:فلسفة]] |
|||
[[arz:فلسفه]] |
|||
[[ast:Filosofía]] |
|||
[[ay:Lup'intawi]] |
|||
[[az:Fəlsəfə]] |
|||
[[ba:Фәлсәфә]] |
|||
[[bar:Philosophie]] |
|||
[[bat-smg:Fėluosuopėjė]] |
|||
[[be:Філасофія]] |
|||
[[be-x-old:Філязофія]] |
|||
[[bg:Философия]] |
|||
[[bn:দর্শন]] |
|||
[[bo:མཚན་ཉིད་རིག་པ།]] |
|||
[[br:Prederouriezh]] |
|||
[[bs:Filozofija]] |
|||
[[ca:Filosofia]] |
|||
[[ceb:Pilosopiya]] |
|||
[[chr:ᎤᏬᎳᏨᎯ]] |
|||
[[ckb:فەلسەفە]] |
|||
[[co:Filosofia]] |
|||
[[cs:Filosofie]] |
|||
[[csb:Filozofijô]] |
|||
[[cv:Философи]] |
|||
[[cy:Athroniaeth]] |
|||
[[da:Filosofi]] |
|||
[[de:Philosophie]] |
|||
[[diq:Felsefe]] |
|||
[[el:Φιλοσοφία]] |
|||
[[en:Philosophy]] |
|||
[[eo:Filozofio]] |
|||
[[es:Filosofía]] |
|||
[[et:Filosoofia]] |
|||
[[eu:Filosofia]] |
|||
[[ext:Filosofia]] |
|||
[[fa:فلسفه]] |
|||
[[fi:Filosofia]] |
|||
[[fiu-vro:Filosoofia]] |
|||
[[fo:Heimspeki]] |
|||
[[fr:Philosophie]] |
|||
[[frr:Fiilosofii]] |
|||
[[fur:Filosofie]] |
|||
[[fy:Filosofy]] |
|||
[[ga:Fealsúnacht]] |
|||
[[gan:哲學]] |
|||
[[gd:Feallsanachd]] |
|||
[[gl:Filosofía]] |
|||
[[gn:Arandupykuaaty]] |
|||
[[gv:Fallsoonys]] |
|||
[[hak:Chet-ho̍k]] |
|||
[[he:פילוסופיה]] |
|||
[[hi:दर्शन]] |
|||
[[hif:Philosophy]] |
|||
[[hr:Filozofija]] |
|||
[[ht:Filozofi]] |
|||
[[hu:Filozófia]] |
|||
[[hy:Փիլիսոփայություն]] |
|||
[[ia:Philosophia]] |
|||
[[id:Filsafat]] |
|||
[[ie:Filosofie]] |
|||
[[ig:Ákọ na Uche]] |
|||
[[ilo:Pilosopia]] |
|||
[[io:Filozofio]] |
|||
[[is:Heimspeki]] |
|||
[[it:Filosofia]] |
|||
[[iu:ᐃᓱᒪᓕᐅᕐᓂᖅ]] |
|||
[[ja:哲学]] |
|||
[[jbo:pijyske]] |
|||
[[jv:Filsafat]] |
|||
[[ka:ფილოსოფია]] |
|||
[[kaa:Filosofiya]] |
|||
[[kab:Tafelsuft]] |
|||
[[kk:Пәлсапа]] |
|||
[[kl:Inuunerup isumalerineq]] |
|||
[[km:ទស្សនវិជ្ជា]] |
|||
[[kn:ತತ್ತ್ವಶಾಸ್ತ್ರ]] |
|||
[[ko:철학]] |
|||
[[ku:Felsefe]] |
|||
[[ky:Философия]] |
|||
[[la:Philosophia]] |
|||
[[lad:Filosofía]] |
|||
[[lb:Philosophie]] |
|||
[[lez:Философия]] |
|||
[[li:Filosofie]] |
|||
[[lij:Filòsofia]] |
|||
[[lmo:Filusufia]] |
|||
[[lo:ປັດຊະຍາ]] |
|||
[[lt:Filosofija]] |
|||
[[lv:Filozofija]] |
|||
[[mg:Filôzôfia]] |
|||
[[mhr:Философий]] |
|||
[[mk:Философија]] |
|||
[[ml:തത്ത്വശാസ്ത്രം]] |
|||
[[mn:Философи]] |
|||
[[mr:तत्त्वज्ञान]] |
|||
[[ms:Falsafah]] |
|||
[[mt:Il-Filosofija]] |
|||
[[mwl:Filosofie]] |
|||
[[my:သဘာဝတ္ထဗေဒ]] |
|||
[[mzn:فلسفه]] |
|||
[[nah:Tlazohmatiliztli]] |
|||
[[nds:Philosophie]] |
|||
[[nds-nl:Filesefie]] |
|||
[[nl:Filosofie]] |
|||
[[nn:Filosofi]] |
|||
[[no:Filosofi]] |
|||
[[nov:Filosofia]] |
|||
[[nrm:Philosophie]] |
|||
[[oc:Filosofia]] |
|||
[[pap:Filosofia]] |
|||
[[pcd:Filosofie]] |
|||
[[pfl:Philosophie]] |
|||
[[pl:Filozofia]] |
|||
[[pnb:فلاسفی]] |
|||
[[ps:فلسفه]] |
|||
[[pt:Filosofia]] |
|||
[[qu:Yachay wayllukuy]] |
|||
[[rm:Filosofia]] |
|||
[[ro:Filozofie]] |
|||
[[roa-rup:Filosofia]] |
|||
[[ru:Философия]] |
|||
[[rw:Filozofi]] |
|||
[[sa:तत्त्वज्ञानम्]] |
|||
[[sah:Философия]] |
|||
[[sc:Filosofia]] |
|||
[[scn:Filusufìa]] |
|||
[[sco:Filosofie]] |
|||
[[sg:Sêndândarä]] |
|||
[[sh:Filozofija]] |
|||
[[simple:Philosophy]] |
|||
[[sk:Filozofia]] |
|||
[[sl:Filozofija]] |
|||
[[so:Filasoof]] |
|||
[[sq:Filozofia]] |
|||
[[sr:Филозофија]] |
|||
[[srn:Sabi fu denki]] |
|||
[[st:Filosofi]] |
|||
[[stq:Philosophie]] |
|||
[[su:Filsafat]] |
|||
[[sv:Filosofi]] |
|||
[[sw:Falsafa]] |
|||
[[ta:மெய்யியல்]] |
|||
[[te:తత్వము]] |
|||
[[tg:Фалсафа]] |
|||
[[th:ปรัชญา]] |
|||
[[tk:Pelsepe]] |
|||
[[tl:Pilosopiya]] |
|||
[[tpi:Pilosopi]] |
|||
[[tr:Felsefe]] |
|||
[[tt:Fälsäfä]] |
|||
[[ug:پەلسەپە]] |
|||
[[uk:Філософія]] |
|||
[[ur:فلسفہ]] |
|||
[[uz:Falsafa]] |
|||
[[vec:Fiłoxofìa]] |
|||
[[vi:Triết học]] |
|||
[[vo:Filosop]] |
|||
[[wa:Filozofeye]] |
|||
[[war:Pilosopiya]] |
|||
[[wo:Xeltu]] |
|||
[[yi:פילאסאפיע]] |
|||
[[yo:Ìmòye]] |
|||
[[za:Cwzyoz]] |
|||
[[zea:Filosofie]] |
|||
[[zh:哲学]] |
|||
[[zh-min-nan:Tiat-ha̍k]] |
|||
[[zh-yue:哲學]] |
Точна ревізія на 07:16, 13 юнія 2024
Філозофія, ґрецькы φιλοσοφία, з φιλειν (філеін, любити, тужыти по дачім) і σοφια (софіа, мудрость, здатность) є сістемове, раціоналне і крітічне дослїджованя реаліты, світа і чоловіка, евентуално і того, што єй пересягує (метафізіка). Гляданя правдивого познаня, змыслу тай доброго жывота через рефлексію, раціоналну арґументацію тай діскузію, яка потребує даякы понятя. Значіть то не лем академічна дісціпліна, а і способ жывота, якый зачінать чудованём або скламанём над традічныма передачами річей (Платон) і намагать ся даяк вырівнати з таємніцёв світа і бытя.
Філозофы о філозофії[едітовати | едітовати жрідло]
Ідеї великых філозофів не старїють і тым націтованїшым є доднеська Платон. Дакотры філозофію охарактерізовали такто:
„Чудованя ся є одношіня чоловіка, котрый мудрость досправды любить, а не є другый початок філозофії як гевтот.“ Платон[1]
„Чудованя ся вело людей к філозофованю – на початку і днесь – а то так, же наперед ся заставили у найблизшых вопросів а потім ся помаленькы задумовали і над векшыма річами. А хто ся задумує і чудує, тот собі думать, же не знать.“ Арістотель[2]
„Хто хоче глядати радость сам у собі, не найде єй ниґде лем у філозофії.“ Арістотель[3]
„Філозофія є старость о душу.“ Ціцеро[4]
„Штудованя філозофії не є зато, жебы сьме знали, што собі люде думають, але зато, жебы сьме знали як є то з правдов річей.“ Томаш Аквіньскый[5]
„Жыти тай не філозовати є як мати заперты очі і ниґда не пробовати їх одкрыти.“ Рене Декарт[6]
Іммануіл Кант огранічів задачу філозофії трёма вопросами: „Што можу знати? Што мам робити? В што можу мати надїю?“,[7] якы може згорнути до єдиного: „Што є чоловік?“
„Задачов філозофії є порозуміти, што єсьт.“ Ґеорґ Вілгелм Фрідріх Геґел[8]
„Захопити граніцї розуму – лем то є права філозофія.“ Фрідріх Ніцше[9]
„Велика філозофія не є філозофіов без браку, але без страху.“ Чарлз Пеґуі[10]
„Філозофія не наука, а дїяня. Філозофічне дїло є зложене з ґрунту з обяснїня.“ Лудвіґ Віттенґштеін[11]
Што є філозофія?[едітовати | едітовати жрідло]
Од наук, якы колись з філозофії вышли, ся філозофія одрізнять єднако шыршов, властнов необмедженов областёв тем, єднако і слободнїшов методов. Модерны наукы ся обмеджують на то, што годен беспечно доложыти, опробовати експеріментом, моделовати тай міряти, і што платить цїлком на каждого (кідь той методї розуміть). Значіть, же не годни шацовати, просити ся на змысел свого дїяня ани одповідати на просты вопросы, якы кладуть наприклад дїти – напримір, што є наука, што правда або чом ся не може циґанити. І навспак од поезії і літературы ся філозофія оддрізнять тым, же ся мусить намагати о даякы выражаня в понятях, але передовшыткым тым, же кажде своє тверджіня мусить вміти даяк обгаїти, пояснити чом повідать тото што повідать.
Вшыткы людьскы културы мали і мають свою традічну мудрость, росповіданя, поезію і пословіцї, якы ся в тій громадї беруть як авторіта. На тото, што повідають, не годно ся звідовати „чом?“ Проблем зачне там, де на ся трафлять дві мудрости: котра з них теперь правилна? Акурат в такій сітуації ґрецькых варошів выник даколи в 6. сторочо д. н. е. новый способ гляданя або „тугы по мудрости“ (філо-софія), котрый ся не операв о Гомера ани Гесіода, але намагав ся прийти річам на корїн позорованём, роздумованём і арґументаціов, скорочено властным розумом і діскузіов. Бо розум є єден про вшыткых людей а – як повідать Рене Декарт – „міджі людей найлїпше подїленый“. Але кідь є крітічный і сам к собі, не хоче право мати дефінітівно платну мудрость, але знать, же єй буде все лем глядати.
Референції[едітовати | едітовати жрідло]
- ↑ Платон,Тгеаітетос, 155d
- ↑ Арістотель, Метафізіка, 982b
- ↑ Арістотель, Політіка, 1267a
- ↑ Ціцеро, Disp. Tusculanae II. 5. 13.
- ↑ Thomas de Akvino: De coelo et mundo, commentarius. I, 22. Opuscula 41, in: Opera omnia, Parma 1865, tom. 19, p. 36.
- ↑ Descartes, Les Principes de la philosophie, спередслово.
- ↑ Кант, Крітіка чістого розуму, A 509
- ↑ Геґел, Основы філозофії права. Praha 1992, str. 31
- ↑ F. Nietzsche, Antikrist, § 55
- ↑ Charles Péguy, Cahiers de la Quinzaine (1914)
- ↑ L. Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus, 4.112
Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Filosofie на чеській Вікіпедії.
Екстерны одказы[едітовати | едітовати жрідло]
Словникы[едітовати | едітовати жрідло]
- Stanford Encyclopedia of Philosophy – en
- Internet Encyclopedia of Philosophy – en
- Phillex – slovník filosofických pojmů – de
- Philolex – slovník filosofů a pojmů – de
- Rudolf Eisler: Wörterbuch der philosophischen Begriffe (1904)
- F. Kirchner: Wörterbuch philosophischer Grundbegriffe – de
Історія філозофії[едітовати | едітовати жрідло]
- Charles Jourdain, Notions de philosophie – fr
- Karl Vorländer, Geschichte der Philosophie (1902) – de
- Paul Janet, Traité élémentaire de philosophie – fr
Тексты на скачаня[едітовати | едітовати жрідло]
- Класічна література – en
- Gallica, книжніця ел. текстів – fr
- Антіка – en, gr, la
- Антіка, патрістіка, середовік – en, la
- Bibliotheca Classica Selecta – fr, la, gr
- Latinské texty – la
- Bibliotheca virtualis, середовік – en, fr, la, it
- Портал патрістікы
- Tomáš Akvinský, Summa theologiae – cs, en, la
- Středověk – en
- Immanuel Kant – de
- Політічна філозофія – en
- Жрідла філозофічного познаня
- Filosof.cz
- Filosofie.cz
- Помічный словник філозофа - sk
Тота статя є затля „Стыржень“. Поможте Вікіпедії так, же єй доповните і росшырите.