Династія Цін

大清 Велика Цін
↓ 1644 – 1912
Прапор (1890–1912)
Гімн Гун Цзінь'оу (1911)
Династія Цін: історичні кордони на карті Територія підконтрольна Цін у 1892
Столиця	Шеньцзін (1636–1644) Пекін (1644–1912) 39°54′ пн. ш. 116°23′ сх. д.
Мови	Маньчжурська Китайська Монгольська
Форма правління	Monarchy
Імператор
- 1626—1643	Хуан Тайцзі
- 1908—1912	імператор Хуаньтун
Прем'єр-міністр
- 1911	Ікуан
- 1911—1912	Юань Шікай
Історія
- Заснування Пізньої Цзінь	1616
- Перейменована з "Пізня Цзінь" у "Цін"	1644 1644
- Захоплення Пекіна	6 червня 1644
- Сінхайська революція	12 лютого 1912
Населення
- 1740	140 000 000 осіб
- 1776	311 500 000 л.
- 1790	300 000 000 осіб
- 1812	360 000 000 осіб
- 1820	383 100 000 осіб
Попередник Наступник Династія Шунь Династія Мін Республіка Китай
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Династія Цін

Династія Цін (кит. 清朝; піньїнь: Qīng cháo; маньчж.: Daicing gurun; монг. Манж Чин Улс) або Велика країна Цін (кит. 大清國, 大清国; піньїнь: Dàqīngguó; 1644 — 1912) — династія, що правила Китаєм після ліквідації династії Мін. Була заснована маньчжурським родом Аісін Гіоро. Початково маньжурська династія, яка керувала незалежною Маньчжурією, називалася Пізня Цзінь з 1616 року, але після завоювання Пекіну у 1644 році, її ім'я змінили Цін. Її війська захопили майже всю територію сучасної КНР 1646 року, однак пацифікація провінцій та придушення виступів етнічних китайців ханьців тривали до 1683 року.

За правління династії Цін, завойовники маньчжури сильно китаїзувалися, хоча і залишили деякі елементи своєї кочівницької культури. На знак покори імператорський двір змусив чоловіче населення країни голити голови і заплітати волосся у довгі коси на маньчжурський лад.

Занепад Цін почався у 19 столітті. Він супроводжувався з зовнішньою інтервенцією держав Заходу, повстаннями етнічних китайців у центрі і півдні країни, а також поразками у війнах. Немаючи сил, щоб протистояти тиску ззовні і зсередини, династія була повалена у результаті Сінхайської революції 12 лютого 1912 року. Останній монарх династії — імператор Пу І, згодив очолив незалежну маньчжурську державу Маньчжоуґо.

Література

Кирилицею

• Непомнин О.Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII – начало XX века. М.: Восточная литература, 2005. ISBN 5-02-018400-4

Латинкою

• Elliot, Mark C. The Manchu Way: The Eight Banners and Ethnic Identity in Late Imperial China. Stanford: Stanford University Press, 2001
• Spence, Jonathan. The Search for Modern China. New York: W W Norton & Company, 1990
• Spence, Jonathan. God's Chinese Son: The Taiping Heavenly Kingdom of Hong Xiuquan. New York: W W Norton & Company, 1997

Посилання

• Хронологія династії Цін (англ.)
• Мистецтво династії Цін (англ.)