Луїс Еррера Кампінс
| Луїс Еррера Кампінс Luis Herrera Campíns | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 12 березня 1979 — 2 лютого 1984 року | |||
| Попередник: | Карлос Андрес Перес | ||
| Наступник: | Хайме Лусінхі | ||
| Народження: |
4 травня 1925[1][2][…] Акарігуа, Páezd, Португеса, Венесуела | ||
| Смерть: |
9 листопада 2007[4][1][…] (82 роки) Каракас, Венесуела | ||
| Поховання: | East Cemeteryd | ||
| Країна: | Венесуела | ||
| Релігія: | Католицизм | ||
| Освіта: | Центральний університет Венесуели | ||
| Партія: | КОПЕІ | ||
| Автограф: | 
| ||
| Нагороди: | |||
Луїс Антоніо Еррера Кампінс (нар. 4 травня 1925 — 9 листопада 2007) — венесуельський політичний діяч, президент країни з 1979 до 1984 року.
Луїс Еррера Кампінс народився в місті Акарігуа, штат Португеса. Йому було 21 рік, коли було створено партію КОПЕІ. Здобував освіту у школі La Salle в Баркісімето, яку закінчив 1942 року. Почав вивчати право в Центральному університеті Венесуели, проте не закінчив його, оскільки був ув'язнений 1952 року на чотири місяці за протести проти диктаторського режиму Маркоса Переса Хіменеса. Невдовзі він продовжив навчання та 1955 року отримав ступінь з права, закінчивши Університет Сантьяґо-де-Компостела.
1947 року Луїс Кампінс розпочав свою парламентську кар'єру, коли був обраний депутатом Законодавчої асамблеї Венесуели. З 1959 до 1979 року, упродовж чотирьох конституційних термінів, був сенатором від штатів Лара та Португеса. 12 березня 1979 року був обраний на пост президента Венесуели.
| Президентські вибори 1978 року | |||||||||
| Результати | |||||||||
| |||||||||
На початку президентського терміну Еррери прибутки від продажу нафти продовжували зростати. Луїс Кампінс був прибічником сильного впливу держави на економіку.
Луїс Еррера розробив програму культурного розвитку й реформування системи освіти. В галузі економіки наприкінці свого врядування Кампінс почав провадити політику лібералізації цін, що мало сумні наслідки. Венесуельський болівар був прив'язаний у співвідношенні 4.30 до долара, проте в результаті економічної політики Кампінса співвідношення зросло до 15 боліварів за долар (Чорна П'ятниця, 28 лютого 1983 року).
1982 року Луїс Еррера Кампінс зайняв бік Аргентини у війні проти Великої Британії за Фолклендські острови, спритно використавши антиамериканські та антибританські настрої в суспільстві.
Своєму наступнику на президентському посту Еррера залишив країну в глибокій економічній кризі. Після виходу у відставку Еррера залишився одним з лідерів КОПЕІ, 1995 року ставши головою партії.
2001 року Еррера потрапив на перші шпальти венесуельських газет, коли у нього викрали автомобіль.
Луїс Еррера Кампінс помер 2007 року.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- ↑ http://www.iht.com/articles/ap/2007/11/09/america/LA-GEN-Venezuela-Obit-Herrera.php
- Офіційна біографія
- Луїс Еррера Кампінс [Архівовано 26 червня 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Obituary in The Times, 14 November 2007 [Архівовано 23 травня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Obituary (англ.)
- Інавгурація Еррери на YouTube [Архівовано 30 листопада 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
- Народились 4 травня
- Народились 1925
- Уродженці Акарігуа
- Померли 9 листопада
- Померли 2007
- Померли в Каракасі
- Випускники Центрального університету Венесуели
- Кавалери ордена Ізабелли Католички з ланцюгом
- Кавалери Великого хреста ордена Великого князя Литовського Гядиминаса
- Почесні доктори Університету Маямі
- Президенти Венесуели
- Венесуельські журналісти