Макаренко Анатолій Вікторович
| Анатолій Вікторович Макаренко | |
|---|---|
| 6 червня 2014 — 23 березня 2015 | |
| Президент | Петро Порошенко |
| Прем'єр-міністр | Арсеній Яценюк |
| Попередник | Віталій Науменко |
| Народився | 23 жовтня 1964 (60 років) с. Тарасівка, Пологівський район, Запорізька область, Україна |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| У шлюбі з | одружений |
| Діти | син Максим |
| Професія | державний службовець |
| Звання | генерал-лейтенант митної служби України; капітан I рангу запасу |
| Нагороди | «Заслужений економіст України» (2007).[1] |
Анато́лій Ві́кторович Мака́ренко (народився 23 жовтня 1964 в селі Тарасівка, Пологівського району, Запорізької області) — український державний службовець. Десятий Голова Державної митної служби України (з 28.01.2009 по 22.03.2010). Заступник Голови Державної фіскальної служби України до 23.03.2015 року
У 1986 році закінчив Київське вище військово-морське політичне училище.
У 2000 році закінчив Харківську національну академію міського господарства, спеціальність — економіст.[2]
З 1982 по 1998 рік служив у Збройних силах. Звільнився у запас, маючи звання капітана 2 рангу.
У січні 1999 року прийнятий на службу до Державної митної служби України на посаду інспектора.
Проходив службу на посадах заступника начальника відділу по боротьбі з контрабандою Київської регіональної митниці, начальника відділу тарифів і митної вартості Київської регіональної митниці.
З 12.2002 р. — заступник Начальника Київської регіональної митниці ДМСУ.
З 03.2004 р. — начальник Управління інформаційного забезпечення та митної статистики ДМСУ.
З 10.2005 р. — начальник Київської регіональної митниці ДМСУ.
З 28.01.2009 по 22.03.2010 рр. — 10-й голова Державної митної служби України.[3]
З 06.06.2014 р. по 23.03.2015 р.— заступник голови Державної фіскальної служби України.[4]
Кандидат у народні депутати від партії «Сила і честь» на парламентських виборах 2019 року, № 10 у списку.[5]
23 червня 2010 року Служба безпеки України викликала Анатолія Макаренка як свідка за кримінальною справою про незаконне розмитнення природного газу, який належав компанії РосУкрЕнерго. Після допиту процесуальний статус Макаренка замінений на підозрюваного. Його затримано. 25 червня Печерський районний суд Києва виніс постанову про арешт Макаренка терміном на два місяці.
Фактично Макаренка арештували за виконання ним умов російсько-українського договору від 19 січня 2009 року. В ньому передбачалося «подолання газової кризи січня-2009 і усунення посередника — швейцарської компанії РосУкрЕнерго».
Арешт Макаренка здійснено СБУ, яку на той момент очолював колишній керівник Макаренка по митниці — Валерій Хорошковський. Гострота проблеми полягала в тому, що В. Хорошковський був бізнес-партнером Д. Фірташа (головний приватний співвласник швейцарської фірми РосУкрЕнерго).
30 вересня 2010 року справу Макаренка (за звинуваченням у «службовій недбалості») було закрито «через відсутність доказової бази», але СБУ відкрила справу про зловживання службовим становищем (стаття 364 Карного кодексу України). 12 жовтня 2010 (через 12 днів після відкриття карної справи) СБУ заявила про закінчення слідства і передала матеріали справи на ознайомлення адвокатам Макаренка (загалом 46 томів).
19 липня 2012 року Макаренка А. В. було засуджено до 4 років позбавлення волі умовно.[6]
3 березня 2014 року згідно з рішенням Печерського районного суду Києва Макаренка Анатолія Вікторовича звільнено від кримінальної відповідальності і визнано несудимим.[7]
- У 2007 році Президентом України Віктором Ющенком надано почесне звання «Заслужений економіст України».[8]
- ↑ Анатолій Макаренко. Сайт "Ліга. Новини ". 2011. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 9 червня 2011.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 12 вересня 2014.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Разпоряжение Кабинета министров Украины от 28 января 2009 г. N 52-р.января 2009 г. N 52-р.
- ↑ Розпоряжение Кабинета министров Украины от 6 июня 2014 г. № 626-р.
- ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 25 червня 2019.
- ↑ Вирок Печерського районного суду м. Києва Киева від 12.07.2012 № 25293941 у справі № 1-712/11. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Рішення Печерського районного суду м. Києва від 3.03.2014 № 37427211 у справі № 1-712/11. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
- ↑ Указ Президента Украины Виктора Ющенко № 718/2007 от 20.08207 г. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
Анатолій Макаренко у соцмережі «Facebook»
- «Про митницю в деталях». ТРК Київ
- «Хабарників буду винищувати». Інтерв'ю журналу «Новий час», № 14 від 13 серпня 2014 р.
- «У мені змішалась кров бендерівців та махновців [Архівовано 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]». Інтерв'ю газеті «Факти» выд 23 жовтня 2014 р.
- «Легше старих змусити працювати по-новому, ніж нових — по-старому [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]». Журнал Forbes № 11, листопад 2014 р.
- «Навколо митниці завжди було багато охочих покормитися [Архівовано 25 лютого 2015 у Wayback Machine.]». Інтерв'ю порталу «Економічна правда», від 24 лютого 2015 р.
- «Глава Митниці Анатолій Макаренко: Ніхто не дав проти мене свідчень [Архівовано 4 березня 2015 у Wayback Machine.].» Інтерв'ю порталу «Економічна правда», від 2 березня 2015 р.
| Попередник: | Голова Державної митної служби України 28 січня 2009 — 22 березня 2010 |
Наступник: |
| Хорошковський Валерій Іванович | Калєтнік Ігор Григорович |