Олімпія (фільм)
Олімпія | |
|---|---|
| Olympia | |
 | |
| Жанр | документальний фільм, спорт |
| Режисер | Лені Ріфеншталь |
| Продюсер | Лені Ріфеншталь |
| Сценарист | Лені Ріфеншталь |
| На основі | Літні Олімпійські ігри 1936 |
| У головних ролях | Адольф Гітлер[1], Джессі Овенс[1], Луц Лонг[1], Спиридон Луїс, Рі Мастенбрук, Лені Ріфеншталь[1], Герман Герінг[2], Рудольф Гесс[2], Вільгельм Фрік[2] і Josef Kleind[3] |
| Оператор | Пауль Хольцкі, Вільфрід Бассе Ганс Ертль, Вальтер Френц Ганс Карл Готшальк, Ріхард Грошопп, Віллі Гамейстер Вальтер Геге, Альберт Хьохт Карл Юнґханс, Сепп Кеттерер Густав Ланчнер, Курт Нойберт Еріх Ніцшман, Альберт Оскар Шатман Ернст Зорге, Карл Фасс Віллі Цильке, Андор фон Барсі Гайнц фон Яворський, Гуго вон Кавечинський і Александр фон Лагоріо |
| Композитор | Герберт Віндт, Вальтер Гроностай |
| Тривалість | Частина 1: 121 хв. Частина 2: 96 хв. |
| Мова | німецька |
| Країна |  Третій Рейх |
| Рік | 1938 |
| Дата виходу | 20 квітня 1938 (Німеччина) |
| IMDb | ID 0030522 |
 Олімпія у Вікісховищі | |
«Олі́мпія» (нім. Olympia — Олімпіада) — документальний фільм режисера Лені Ріфеншталь, що розповідає про XI літні Олімпійські ігри, що пройшли в Берліні у липні-серпні 1936 року. Фільм складається з двох частин: «Олімпія. Частина 1: Свято народів», «Олімпія. Частина 2: Свято краси».
Пролог першої частини «Олімпії»: на екрані видно руїни Акрополя, потім камера показує окремі голови античних атлетів і богинь, плавно переходячи на скульптуру дискобола роботи Мирона, а з неї здійснюється перехід до «живого зображення» голих атлетів, які на морі в уповільненій зйомці представляють такі античні змагання як метання диска, списа і ядра. Далі глядач бачить голих гімнасток, рухами яких, через запалювання олімпійського вогню і естафету факелоносців, що несуть вогонь через Грецію, переноситься в сучасність — на Олімпійський стадіон Берліна 1936 року. Але і в другій частині «Олімпії» є пролог: уранішній ліс, в якому бігуни по пересіченій місцевості, немов тіні, виникають перед глядачем і голими стрибають у воду, сауна, блискучі тіла атлетів, березові віники, особи під душем, що сміються. Але ще відомішим є кінець фільму: стрибки у воду чоловіків, які переходять в невагомий політ у небо. Потім на екрані виникає олімпійський стадіон увесь у вогнях, чутний дзвін, видно олімпійський вогонь і прикрашені лавровими гілками флагштоки, які схиляються один до одного. Олімпійські прапори і «Храм світла», створені молодим архітектором Альбертом Шпеєром, є фіналом фільму.
В обох частинах «Олімпії» один одного змінюють такі операторські прийоми, як панорами репортажів, уповільнене відтворення, панорамування, пасажі з виглядом знизу, з суб'єктивної камери, паралельна зйомка з декількох камер. Основне смислове навантаження при монтажі було покладене на символічне підвищення, що було зроблено за допомогою оптичних переходів, а також на емоційну музику і на напругу, що виникає у момент спортивного змагання, як у спортсменів, так і в уболівальників. Монтаж створює прямі зорові зв'язки між волею до перемоги німецьких олімпійців і оплесками Гітлера (чи Геббельса і Герінга). Іншими прийомами монтажу є: імпресіоністський монтаж тіла у польоті (стрибки з жердиною і у воду); монтаж безпрецедентної за напруженням боротьби сцени в марафонському бігу між силами (рухи ніг в уповільненому відтворенні), що покидають тіло, і величезною волею (сцени вулиць в прискореному відтворенні і з динамічною музикою); силуети на землі (фехтування); а також переходи між музично ілюстрованими пасажами і частинами, в яких присутні коментарі диктора і глядацька реакція на те, що відбувається на арені. Коментар до німецької версії фільму риторично підкреслює аналогію між спортивною боротьбою і військовими діями.
- 1938 — Державна премія
- 1938 — Головний приз Венеційського кінофестивалю (Кубок Муссоліні) за найкращий фільм; також призи у Швеції та Греції
- 1948 — Золота медаль Олімпійського комітету
- 1948 — Олімпійський диплом Міжнародного кінофестивалю в Лозанні
- 1956 — Фільм включено до десяти найкращих фільмів усіх часів[4]
- Кадри з «Олімпії» були використані німецькою індастріал-групою Rammstein у відеокліпі на пісню «Stripped».
- Кадри з «Олімпії» використовувалися у відеоряді на концертних виступах норвезької групи Ulver.
- ↑ а б в г http://www.imdb.com/title/tt0030522/fullcredits
- ↑ а б в ČSFD — 2001.
- ↑ Děkanovský J. Sport ve filmu jako kulturní fenomén, Sport in Film as a Cultural Phenomenon — Факультет мистецтв Карлового університету, 2014. — С. 131–132.
- ↑ Наталія Маш'янова найвідоміше кіно про Олімпіаду [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] (історія, фотографії) // ТАСС-Урал, 6.07.2007
- «Олімпія. Частина 1: Свято народів» на сайті IMDb (англ.)
(станом на 31.01.2015)
- «Олімпія. Частина 2: Свято краси» на сайті IMDb (англ.)
(станом на 31.01.2015)
- «Олімпія» і класика олімпійського кіно. [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.] Матеріал кінознавчого часопису «Сеанс» (рос.)
|
Це незавершена стаття про німецький фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |