Редагування Якобсит

{{Мінерал}}
[[Файл:Jacobsite-d05-134a.jpg|thumb|Якобсит, Копальня N'Chwaning Mines, [[Куруман]], [[Північна Капська провінція]], [[Південна Африка]]. Розмір 3,8×3,5×3,2 см]]

'''Якобсит''' ({{lang-ru|якобсит}}; {{lang-en|jacobsite}}; {{lang-de|Jacobsit m}})&nbsp;— [[мінерал]], [[Оксид марганцю(II)|оксид мангану]] і [[Оксид заліза(III)|оксид заліза]] координаційної будови. Група шпінелі (феришпінелі).

== Етимологія та історія ==
Якобсит був вперше виявлений у колишній шахті залізної та марганцевої руди Якобсберг (♁59° 49′ пн. ш., 14° 6′ сх. д.) приблизно за 2&nbsp;км на південь від Нордмарка у шведському муніципалітеті [[Філіпстад (комуна)|Філіпстад]] ([[Вермланд (лен)|Вермланд]]). Перший опис був зроблений в 1869 році французьким мінералогом Огюстеном Алексісом Дамуром (1808—1902), який назвав мінерал за типовою місцевістю.

Типовий матеріал мінералу зберігається в Музеї природознавства у [[Стокгольм]]і.

== Загальний опис ==
[[Хімічна формула]]:
* 1. За Є.&nbsp;К.&nbsp;Лазаренком та К.Фреєм: MnFe<sub>2</sub>O<sub>4</sub>.
* 2. «Fleischer's Glossary» (2004): (Mn, Fe, Mg)(Fe, Mn)<sub>2</sub>O<sub>4</sub>.

Утворює ізоморфні ряди з [[магнетит]]ом та [[франклініт]]ом. Містить (%): MnO&nbsp;— 30,76; Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub>&nbsp;— 69,24. Домішки: FeO, MgO. [[Сингонія]] кубічна. Гексоктаедричний вид. Форми виділення: октаедричні і ромбоедричні кристали, щільні маси, округлі зерна. [[Спайність]] недосконала по (111). [[Густина]] 4,75-4,93. [[Шкала Мооса|Твердість]] 5,5-6,5. [[Колір]] чорний до бурувато-чорного. [[Блиск]] металічний і напівметалічний. Риса червонувата або бурувато-чорна. Непрозорий. Злом раковистий. Магнітний. Ізотропний. Супутні мінерали: оксиди заліза і манґану, силікати [[манґан]]у, зокрема, [[родохрозит]], [[брауніт]], [[гаусманіт]], [[псиломелан]], [[галаксит]], [[брауніт]], [[піролюзит]], [[коронадит]], [[гематит]], [[магнетит]].

== Розповсюдження ==
Зустрічається в контактово-метасоматичних, гідротермальних осадових залізо-манґанових родов. Якобсберґ і Лонґбан ([[Швеція]]) разом з оксидами заліза і манґану та манґановими силікатами. Крім того, відомий в метаморфізованих осадових родовищах залізо-манґанових руд в Центральному [[Казахстан]]і (Атасуйський р-н), а також в Індії ([[Андхра-Прадеш]]), [[Півострів Ллін]], [[Уельс]]; поблизу [[Цумеб]]у, район Отіваронго, [[Намібія]]; [[Капська провінція]], [[Південна Африка]]; [[Брокен-Гілл (родовище)|Брокен-Гілл]], [[Новий Південний Уельс]]; [[Південна Австралія]]; в Японії, префектура Сага, 
префектура Івате, префектура Кочі; [[Байя]], [[Бразилія]]. У [[США]], [[Північна Кароліна]].
Рідкісний.

== Застосування ==
Входить до складу деяких залізо-марганцевих або марганцевих руд.

== Різновиди ==
Розрізняють:
* якобсит залізистий, фероякобсит (різновид якобситу, що містить до 18,68&nbsp;% FeO),
* якобсит магніїстий, магноя-кобсит (різновид якобситу з родов. Лонґбан, Швеція, який містить до 9,26&nbsp;% MgO),
* якобсит манґановий, манґаноякобсит (різновид якобситу із співвідношенням Mn<sub>2</sub>O<sub>3</sub> : Fe<sub>2</sub>O<sub>3</sub> = 3 : 7).

== Див. також ==
* [[Список мінералів]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=

}}

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{книга |автор = [[Лазаренко Євген Костянтинович|Лазаренко Є. К.]], Винар О. М. |частина = Якобсит |посилання частина = |заголовок =Мінералогічний словник |посилання = |том= |відповідальний = |місце = {{К.}} |видавництво = Наукова думка |рік = 1975 |сторінок = 774 |сторінки = |серія = |тираж = |isbn= |ref = Лазаренко Є. К. }}
* {{книга |автор = |частина = Якобсит |посилання частина = |заголовок =Мінералого-петрографічний словник |посилання = |том= 1. Мінералогічний словник |відповідальний = Укл. : [[Білецький Володимир Стефанович|Білецький В. С.]], [[Суярко Василь Григорович|Суярко В. Г.]], Іщенко Л. В. |місце = {{Х.}} |видавництво = НТУ «ХПІ» |рік = 2018 |сторінок = 444 |сторінки = |тираж = |isbn= 978-617-7565-14-6 |ref = Білецький В. С. }}
*  Jacobsite Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/jacobsite.pdf
* Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 698–707.

== Посилання ==

{{Портали|Геологія|Мінералогія}}

[[Категорія:Шпінелі]]
[[Категорія:Мінерали мангану]]
[[Категорія:Мінерали заліза]]