Rogue Legacy

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Rogue Legacy
РозробникCellar Door Games
ВидавецьCellar Door Gamesd
Дистриб'юторSteam, Good Old Games[1], PlayStation Store[2], Microsoft Store[3], Humble Store[d][4], Nintendo eShop[5], Discord Stored, App Store і Epic Games Store
Жанр(и)Платформер,
Roguelike
ПлатформаPC
Linux
Mac
PS3
PS4
Дата випускуPC: 27 липня 2013
Linux, Mac: 16 жовтня 2013
PS3, PS4, Vita: 29 червня 2014.
Режим гриоднокористувацька гра
Моваанглійська[6], французька[6], німецька[6], іспанська[6], польська[6], бразильський варіант португальської мови[6], російська[6] і спрощена китайська[d][6]
Технічні деталі
РушійMicrosoft XNA[7]
НосійЦифрова дистрибуція
Наступна граRogue Legacy 2d
Офіційний сайт

Rogue Legacy (буквально з англ. «Спадщина розбійника») — інді-гра в жанрі платформер з елементами roguelike розроблена канадською компанією «Cellar Door Games».[8] Гра була випущена 27 липня 2013 для Microsoft Windows і для OnLive Game System. Версії для Linux і Macintosh була випущена 16 жовтня 2013 року, версії для PlayStation 4, PlayStation 3 і Vita вийшли 29 червня 2014 року.[9]

Геймплей

[ред. | ред. код]

Суть гри Rogue Legacy в дослідженні випадково згенерованих двовимірних підземель з ворожими комп'ютерними персонажами і пастками різного типу. Для проходження гри необхідно вбити чотирьох босів в кожному з чотирьох різних оточень (замок, вежа, ліс і підземелля) і фінального боса. Підземелля складаються з окремих кімнат різних розмірів, вміст яких теж генерується випадково. Гравець керує персонажем здатним битися в ближньому бою і використовувати магію, яка вимагає ману.

Якщо персонаж помирає (втрачає всі свої одиниці життя), гравцеві дають вибір з трьох нових випадкових персонажів, які є нащадками попереднього. Випадково генерується клас персонажу (Лицар, Варвар, Маг, Вбивця, Розбійник, Ліч, Чародій, Дракон), відоме йому закляття, його стать, а також певні особливі характеристики, які можуть бути як корисні, так і шкідливі. Зокрема персонаж може мати: дальтонізм (гра стає монохроматичною), СДУГ (персонаж діє швидше), карликовість (дозволяє використовувати таємні проходи).

В процесі дослідження підземелля гравець збирає золото, яке після смерті можна використати на розбудову родового замку чи покупку речей (зброї, обладунків і рун). Покращуючи замок покращуються певні характеристики персонажа, чи відкриває нові можливості.

Розробка

[ред. | ред. код]

Гра була розроблена командою Cellar Door Games яка складається з двох братів Кенні і Тедді Лі. Це найбільший, на сьогодні, проект команди і розробка тривала майже 18 місяців. Ідея гри виникла під впливом таких ігор як Demon's Souls і Dark Souls, за їхніми словами: «… ми хотіли зробити 2D версію цих ігор. (англ. ...we wanted to make a 2D version of it)». Гру було оформлено в стилі ігор Spelunky і The Binding of Isaac, основною метою цього було прагнення зробити гру відносно невимогливою і доступною, водночас дозволяючи постійний прогрес користувача. Через відшліфовування і впорядковування гри, декілька початкових особливостей було викинено протягом розробки, зокрема накопичення досвіду.[10]

Гра коштувала братам близько $15,000 їхніх власних грошей, але ця сума була повернута через декілька годин після релізу гри. Rogue Legacy була продана в кількості більше 100,000 копій за перший тиждень. За словами розробників, дані гроші дозволять їм зосередитись на більших проектах в майбутньому.[11]

Відгуки

[ред. | ред. код]

Сайт Metacritic поставив грі оцінку 85/100 (добре, (англ. generally favorable))за результатами 43 оглядів (42 позитивні, один — нейтральний).[22] Сайт Game Rankings поставив грі оцінку 84 % базовану на 26 оглядах.[23]

Мітчель Сальтцман з GameFront описав гру як: «надзвичайно складну для не підготовлених».[24] Філіп Коллар з Polygon і Майк Сплечта з GameZone згадали коротку тривалість гри за одного персонажа до його смерті,[25][26] Скотт Ніколс з Digital Spy назвав це «роздратовуючим».[27] Інші рецензенти добре сприйняли коротку тривалість гри. Раян Стівенс з GameTrailers описав гру: «балансує на межі з роздратування і задоволення».[28]

Український ігровий портал PlayUA поставив грі оцінку 8.5/10, відзначивши цікавий геймплей, персонажів і різноманіття рівнів, але в той же час надмірну складність на початку гри і бідний музичний супровід.[29]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Good Old Games — 2008.
  2. ↑ PlayStation Store
  3. ↑ Microsoft Store — 2012.
  4. ↑ Humble Store
  5. ↑ Nintendo eShop — 2011.
  6. ↑ а б в г д е ж и Steam — 2003.
  7. ↑ а б Mod DB — 2002.
  8. ↑ Cellar Door Games: About. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
  9. ↑ "Rogue Legacy Coming to PS Vita, PS3, PS4". Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 29 вересня 2014.
  10. ↑ Eurogamer: "The making of Rogue Legacy". Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 5 жовтня 2014.
  11. ↑ Rogue Legacy turned a profit within an hour on sale. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  12. ↑ InFamous Second Son for PlayStation 4. GameRankings. CBS Interactive. Архів оригіналу за 5 серпня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  13. ↑ Rogue Legacy for PC Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  14. ↑ Hancock, Patrick (27 червня 2013). Review: Rogue Legacy. Destructoid. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 липня 2014.
  15. ↑ Staff (25 липня 2013). Rogue Legacy Review. Edge. Future plc. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  16. ↑ Donlan, Christian (18 липня 2013). Rogue Legacy review. Eurogamer. Gamer Network. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  17. ↑ Biessener, Adam (16 липня 2013). Rogue Legacy Review – Making Death And Grinding Fun. Game Informer. Архів оригіналу за 20 липня 2013. Процитовано 2 серпня 2013.
  18. ↑ Peele, Britton (8 липня 2013). Rogue Legacy Review. Gamespot. CBS Interactive. Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  19. ↑ Shea, Cam (25 липня 2013). Rogue Legacy Review. IGN. IGN Entertainment. Архів оригіналу за 30 липня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  20. ↑ Kollar, Philip (3 липня 2013). Rogue Legacy Review: Family Matters. Polygon. Vox Media. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 22 липня 2014.
  21. ↑ Kohler, Chris (19 липня 2013). Why Games Like Rogue Legacy Should Terrify Big Publishers. Wired. Архів оригіналу за 11 серпня 2013. Процитовано 2 серпня 2013.
  22. ↑ Metacritic, Rogue Legacy. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  23. ↑ Game Rankings, Rogue Legacy. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  24. ↑ "Rogue Legacy Review: A Stellar Cellar Door Game". Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  25. ↑ "Rogue Legacy review: family matters". Архів оригіналу за 5 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  26. ↑ "Review: Lead your heirs through the devilishly hard Rogue Legacy". Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  27. ↑ "'Rogue Legacy' review (PC): Carefully-crafted randomness". Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  28. ↑ "Rogue Legacy Review". Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 5 жовтня 2014.
  29. ↑ Огляд Rogue Legacy. Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 5 жовтня 2014.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Rogue_Legacy&oldid=42579984