UNIMARC

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 23:27, 19 травня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Історія

Формат UniMarc (акронім для Universal Machine Readable Cataloging) розроблено зі сприяння Міжнародної Федерації Бібліотечних Асоціацій і Установ (IFLA) у 1977 році для вирішення проблеми несумісності між різними національними МАРК-форматами. Головною метою було створення міжнародного МАРК-формату, який міг би розмістити бібліографічні записи усіх видів МАРК-форматів. Такі записи могли бути перетворені у UNIMARC — який діяв би як базовий формат — і звідти в будь-який інший МАРК-формат, якщо потрібно. UNIMARC повинен був бути форматом, що б полегшив міжнародний обмін бібліографічними відомостями у машиночитній формі.

Оскільки багато країн не утворили власного національного МАРК-формату і були на грані прийняття рішення, UNIMARC був прийнятий, як їх власний формат впродовж 80-х та 90-х років. В кінці 20-го сторіччя, 50 установ використовувало UNIMARC, з них 22, як обмінний формат і 10, як внутрішній і 17 інших вказали, що вони можуть використати UNIMARC. Це були установи зі всього світу.

Спершу UNIMARC використовувався лише для бібліографічних записів[1] але у 1991 був виданий UNIMARC для авторитетних записів[2] і, останнім часом створені формати UNIMARC для класифікаційних даних[3] та даних про зберігання[4].

Національні версії

Зараз UNIMARC є також національним форматом Франції[5][6], адаптований у Росії[7] та Білорусі[8], Молдавії[9], Румунії[10], Словенії[11], Італії[12], Португалії[13], Китаї[14] та Тайвані[15], інших країнах, а тепер і в Україні [16].

Опис формату

UNIMARC є специфічною реалізацією міжнародного стандарту ISO 2709, що визначає структуру записів, що містять бібліографічні дані.

Формат UNIMARC включає поля, необхідні для опису таких видів документів, як текстові документи монографічні (насамперед, сучасні книги), стародруки, серіальні видання, нотні документи, графічні матеріали на непрозорій основі, аудіоматеріали, відео-та проекційні матеріали, електронні ресурси, картографічні матеріали.

Поля формату UNIMARC можна підрозділити на загальні та специфічні. Загальні поля використовуються при описі будь-яких видів документів, специфічні — лише при описі певних видів. Специфічні поля зустрічаються в блоках полів формату 0ХХ, 1ХХ, 2ХХ. У блоці 0ХХ є поля для запису унікальних міжнародних ідентифікують номерів документів (ISBN, ISSN, ISMN і т.д.). У блоці 1ХХ існують поля кодованих даних окремо для книг (105), серіальних видань (110), відеоматеріалів (115), графічних матеріалів (116), електронних ресурсів (135). У блоці описової інформації 2ХХ специфічне поле 230 відображає область специфічних відомостей про електронні ресурси.

Див. також

Посилання

Примітки

  1. ↑ Он-лайн (скорочено): UNIMARC Concise Bibliographic Format (2008)
    Он-лайн (повністю): UNIMARC manual / Hopkinson, Alan (2008) UNIMARC manual. Manual. K.G. Saur, Munich. — PDF, DOC і за полями DOC
    Паперове видання: UNIMARC manual: bibliographic format / IFLA UNIMARC Core Activity; ed. By Alan Hopkinson. 3rd ed. — München: Saur, 2008. (IFLA Series in Bibliographic Control, 36). ISBN 978-3-598-24284-7, 760 p.
    Доповнення — поле 13 (2010)
  2. ↑ Он-лайн: UNIMARC Concise Authorities Format (2009) Он-лайн (старіша версія): UNIMARC Authorities (2001)
    Паперове видання: UNIMARC manual: authorities format / IFLA UNIMARC Core Activity; ed. by Mirna Willer. 3rd ed. - München: Saur, 2009. - (IFLA Series on Bibliographic Control, 38). ISBN 978-3-598-24286-1
  3. ↑ Concise UNIMARC classification format (2000)
  4. ↑ UNIMARC manual: holdings format (2007) та зміни — UNIMARC Holdings List of Changes 2007.
  5. ↑ Comité français UNIMARC (CfU), створений Федерацією користувачів бібліотечного програмного забезпечення (FULBI [Архівовано 23 листопад 2008 у Wayback Machine.]) та Національною бібліотекою Франції.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France / Format UNIMARC
  7. ↑ RUSMARC — российский коммуникативный формат [Архівовано 9 серпень 2011 у Wayback Machine.] (российская версия UNIMARC)
  8. ↑ Белорусский коммуникативный формат представления библиографических записей в машиночитаемой форме (BELMARC) и Белорусский коммуникативный формат представления авторитетных/нормативных записей в машиночитаемой форме (BELMARC/AUTHORITIES). Архів оригіналу за 27 грудень 2010. Процитовано 5 січень 2010.
  9. ↑ Довідник UNIMARC на румунській мові [Архівовано 9 травень 2008 у Wayback Machine.], Biblioteca Naţională a Republicii Moldova, Centrul SIBIMOL[1]
  10. ↑ ROMARC — румунська версія Unimarc; UNIMARC Manual: traducere si adaptare on limba romana, on colaborare cu Bora Mihaela, Paraschivescu Mihaela, lucrare editata sub Egida Federatiei Internationale a Asociatiilor si Institutiilor de biblioteci — Bucuresti: Biblioteca Nationala, 1993, 482 pagini (ISBN 973-96016-5-0).
  11. ↑ COMARC/B format: format za bibliografske podatke: priročnik za uporabnike. Maribor: IZUM, 1991-[1998]. COMARC використовується у національному кооперативному каталозі COBISS (Kooperativni Online Bibliografski Sistem in Servisi)
  12. ↑ Comitato italiano UNIMARC (Istituto Centrale per il Catalogo Unico) [Архівовано 29 березень 2009 у Wayback Machine.]. In Italia è adottato dal Servizio Bibliotecario Nazionale [2]. http://unimarc-it.wikidot.com
  13. ↑ UNIMARC Bibliográfico abreviado [Архівовано 27 травень 2011 у Wayback Machine.]. Biblioteca Nacional de Portugal
  14. ↑ CNMARC. National Library of China; 国家图书馆编. 新版中国机读目录格式使用手册. 北京：北京图书馆出版社， 2004： 307;
  15. ↑ CMARC [Архівовано 7 липень 2007 у Wayback Machine.] — Chinese MARC (Taiwan); Chinese MARC Working Group, Library Automation Planning Committee, «Preface,» Chinese MARC Format for Books (Taipei, Taiwan: Library Association of China & National Central Library, 1981)
  16. ↑ Офіційна сторінка УКРМАРК, проекту національного формату представлення бібліографічних даних на сайті НБУВ
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=UNIMARC&oldid=25200052