Луцій Квінкцій Фламінін
| Луцій Квінкцій Фламінін | |
|---|---|
| лат. L. Quinctius T.f.L.n. Flamininus | |
| Народився | не пізніше 229 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | 170 до н. е.[1] невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Суспільний стан | патрицій[1] і шляхтич[d][1] |
| Посада | praetor urbanusd[2][1], курульний едилd[1], давньоримський сенатор[d][3], консул[3][2], авгур[1], легат[1] і легат[1] |
| Рід | Quinctii Flamininid |
| Батько | Titus Quinctius Flamininusd[1][1] |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Тит Квінкцій Фламінін[2][1][1] |
| Діти | Titus Quinctius Flamininusd |
Лу́цій Кві́нкцій Фламіні́н (лат. Lucius Quinctius Flamininus; 227/232 — після 184 року до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 192 року до н. е.
Походив з патриціанського роду Квінкціїв. Син Тита Квінкція Фламініна.
У 201 році до н. е. став еділом, а у 199 році до н. е. його обрано претором. У 198 році до н. е. служив легатом в армії свого брата Тита Фламініна проти Пилипа V, царя Македонії. Луцій Фламінін займався захопленням м. Еретрія, а також у перемовинах із спартанських царем Набідом. Після цього з 196 до 194 року до н. е. очолював римський флот в Егейському морі. Також займався переправою римлян з Греції до Італії.
У 192 році до н. е. його обрано консулом разом з Гнеєм Доміцієм Агенобарбом. Воював проти галлів на півночі Цізальпійської Галлії. У 190 році до н. е. служив легатом Луція Корнелія Сципіона Азіатіка) у війні проти Антіоха III Селеквида, царя Сирії. По поверненню до Риму брав участь у політичних протиборствах на боці роду Сципіонів. Тому цензор Марк Порцій Катон Старший, звинувативши Фламініна у недостатньому виконанню своїх обов'язків на посаді консула, вигнав останнього з сенату. Подальша доля Луцій Квінкція Фламініна невідома.
- Facta et dicta memorabilia 4, 5, 1. (лат.)
- William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.2 p. 161. (англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б в Любкер Ф. Quintii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1141–1142.
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3