Єрмаков Василь Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Петрович Єрмаков
Ім'я при народженнірос. Василий Петрович Ермаков
Народився27 лютого (11 березня) 1845
Терюха, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер16 березня 1922(1922-03-16) (77 років)
Київ, Українська СРР
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська СРР
Діяльністьматематик, викладач університету
Alma materКиївський університет
Галузьматематика
ЗакладКиївський університет
Київський політехнічний інститут
ЧленствоПетербурзька академія наук

Василь Петрович Єрмаков (27 лютого (11 березня) 1845, Терюха, Могильовська губернія — 16 березня 1922(1922-03-16), Київ) — доктор чистої математики, заслужений професор Київського університету (1890), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1884).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 27 лютого (11 березня) 1845(18450311) року в селі Терюха, поблизу Гомеля. В 1868 році закінчив Київський університет і був залишений стипендіатом для підготовки до професорської діяльності.

В 1870 році відкрив нову ознаку збіжності числових рядів. Слухав лекції в Берліні та Парижі. Після захисту магістерської дисертації в 1873 році в Петербурзькому університеті працював в Київському університеті (доцент, екстраординарний професор, ординарний професор). З 1899 року професор Київського політехнічного інституту.

В 1921 році Рада Народних Комісарів видала декрет про матеріальне забезпечення В. П. Єрмакова поміж чотирьох визначних науковців країни. 12 вересня 1921 року в знак визнання його заслуг РНК УСРР прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», серед інших достойників, Єрмакову дозволено видання за державний кошт наукових праць; звільнено від сплати державних податків; заборонено реквізиції та ущільнення помешкання, яке він займав; матеріально забезпечено, а у випадку смерті — членів родини поза категоріальною довічною ставкою заробітку. [1] [Архівовано 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.]

Помер 16 березня 1922 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21).

Наукова робота

[ред. | ред. код]

Опублікував ряд курсів та посібників з тих дисциплін, які читав:

  • Теорія ймовірностей (1879);
  • Нелінійні диференціальні рівняння з частинними похідними (1884);
  • Диференціальні рівняння першого порядку з двома змінними (1886);
  • Метод найменших квадратів (1887);
  • Теорія векторів на площині (1887);
  • Аналітична геометрія (1899, 1900);
  • Аналіз нескінченно малих величин (1907, 1908, 1919);
  • Аналітична геометрія (1918, 1920).

Основні напрями наукової діяльності: теорія рядів, теорія диференціальних рівнянь, варіаційне числення, теорія спеціальних функцій. Автор монографії «Теория абелевых функций» (1897).

Зробив вагомий внесок в розвиток математичної освіти в Україні та Росії. Один з організаторів Київського фізико-математичного товариства (1899).

Література

[ред. | ред. код]
  • Добровольский В. А. Василий Петрович Ермаков. — М.: Наука, 1981.
  • Букрєєв Б. Я. Василь Петрович Єрмаков //У світі математики. — 1984, Вип. 15.
  • Ядренко М. Й. В. П. Єрмаков — засновник «Журнала элементарной математики» //У світі математики. — 1995, Вип. 1.