ДСТУ 9112:2021

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державний стандарт України
ДСТУ 9112:2021
ДСТУ 9112:2021
ПозначенняДСТУ 9112:2021
НазваКирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання
Інформаційні дані
Тип стандартуДержавний стандарт України
РозробленоТехнічний комітет стандартизації «Інформація і документація» (ТК 144)
Державна науково-технічна бібліотека України
На замінууведено вперше
Чинний від2022-04-01
СтатусЧинний[1]
Кількість сторінок36
ДП «УкрНДНЦ» — Національний орган стандартизації

ДСТУ 9112:2021 «Кирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання» — національний стандарт української латиниці, що поширюється на будь-які українські тексти, які потрібно транслітерувати за допомогою латинського алфавіту[2].

Застосування стандарту

[ред. | ред. код]

Стандарт застосовується[3] для кирилично-латиничної транслітерації (латинізації) і ретранслітерації на кирилицю (зворотної транслітерації) українських текстів:

  • у міжнародних інформаційних базах і багатомовних текстових корпусах;
  • у міжнародних інформаційних системах;
  • у наукометричних системах;
  • у документах, які засвідчують фізичну чи юридичну особу;
  • у друкованій продукції (географічні карти, монографії, довідники тощо);
  • для реквізитів бланків офіційних документів (угод, листів, протоколів, актів тощо) й адрес на конверті, що містить офіційний документ;
  • на вивісках і дорожніх щитах для позначення назв вулиць, закладів, організацій, установ і населених пунктів;
  • у телекомунікаційних мережах;
  • на транспортних засобах та інших об'єктах, які перебувають під юрисдикцією України;
  • для товарних знаків і рекламних текстів;
  • для назв клубів і спортивних команд;
  • в інших випадках, коли виникає потреба транслітерувати чи ретранслітерувати українські тексти.

Стандарт призначено для транслітерації та зворотної транслітерації (ретранслітерації) давньоукраїнських, староукраїнських і новоукраїнських текстів[1].

Приклади

[ред. | ред. код]
Кирилиця Транслітерація за системою А Транслітерація за системою Б
Вінниця Vinnycja Vinnycja
Дніпро Dnipro Dnipro
Донецьк Donecjk Donecjk
Житомир Žytomyr Zhytomyr
Запоріжжя Zaporižžja Zaporizhzhja
Івано-Франківськ Ivano-Frankivsjk Ivano-Frankivsjk
Київ Kyïv Kyjiv
Кропивницький Kropyvnycjkyj Kropyvnycjkyj
Луганськ Luğansjk Lughansjk
Луцьк Lucjk Lucjk
Львів Ljviv Ljviv
Миколаїв Mykolaïv Mykolajiv
Одеса Odesa Odesa
Полтава Poltava Poltava
Рівне Rivne Rivne
Сімферополь Simferopolj Simferopolj
Суми Sumy Sumy
Тернопіль Ternopilj Ternopilj
Ужгород Užğorod Uzhghorod
Харків Xarkiv Kharkiv
Херсон Xerson Kherson
Хмельницький Xmeljnycjkyj Khmeljnycjkyj
Черкаси Čerkasy Cherkasy
Чернівці Černivci Chernivci
Чернігів Černiğiv Chernighiv
Україна Ukraïna Ukrajina

Нижче подано перший куплет гімну України двома офіційними стандартами транслітерації.

Кирилиця Транслітерація за системою А Транслітерація за системою Б
Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду!
Ŝe ne vmerla Ukraïny ni slava, ni volja.
Ŝe nam, brattja molodiï, usmixnetjsja dolja.
Zğynutj naši voriženjky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattja, u svoïj storonci.

Dušu j tilo my položym za našu svobodu
I pokažem, ŝo my, brattja, kozacjkoğo rodu!
Shche ne vmerla Ukrajiny ni slava, ni volja.
Shche nam, brattja molodiji, usmikhnetjsja dolja.
Zghynutj nashi vorizhenjky, jak rosa na sonci,
Zapanujem i my, brattja, u svojij storonci.

Dushu j tilo my polozhym za nashu svobodu
I pokazhem, shcho my, brattja, kozacjkogho rodu!

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]