Джеральд Ґуральник
Джеральд Ґуральник | |
---|---|
Народився | Сідар-Фолс, Блек-Гок, Айова, США | вересня 17, 1936
Помер | квітня 26, 2014 Providence, Rhode Island | (у віці 77 років)
Країна | США |
Діяльність | фізик, викладач університету, фізик-теоретик |
Alma mater |
|
Заклад | Браунський університет |
Науковий керівник | Волтер Гілберт[1] |
Аспіранти, докторанти | Kyriakos Tamvakisd Daniel Ferranted[1] Stephen Charles Hahnd[1] |
Нагороди | член Американського фізичного товариства[d] |
Джеральд Ґуральник у Вікісховищі |
Джеральд Стенфорд «Джеррі» Ґуральник ([ɡʊˈrælnɪk]; 17 вересня 1936 — 26 квітня 2014) був професором фізики в Університеті Брауна. У 1964 році він став одним з тих, хто відкрив механізм Гіґґза і бозон Гіґґза спільно з Карлом Гейґеном і Томом Кібблом[2][3][4][5][6][7][8]. В рамках святкування 50-річчя журналу Physical Review Letters це відкриття відзначалось, як етапна робота в історії фізики[9]. Хоча широко вважається автором найбільш повної з ранніх робіт з теорії Гіґґза, ці дослідники суперечливо не були включені до номінантів Нобелівської премії з фізики 2013 року[10][11][12][13][14][15][16][17].
У 2010 році Ґуральник був нагороджений премією Американського фізичного товариства імені Дж. Сакураї за «з'ясування властивостей спонтанного порушення симетрії в чотиривимірній релятивістській калібрувальній теорії та механізму послідовного породження мас векторних бозонів»[18].
Ґуральник здобув ступінь бакалавра в Массачусетському технологічному інституті в 1958 р., тоді ступінь доктора філософії — у Гарвардському університеті в 1964 р.[19]. Він вступив у докторантуру до Імперського коледжу в Лондоні за підтримки Національного наукового фонду, а потім став докторантом в Рочестерському університеті. Восени 1967 року Ґуральник відвідував університет Брауна, а також Імперський коледж та Національну лабораторію Лос-Аламоса, де був співробітником з 1985 по 1987 рік. Перебуваючи в Лос-Аламосі, він провів велику роботу щодо розробки та застосування обчислювальних методів до теорії КХД на ґратці.
Ґуральник помер від серцевого нападу у віці 77 років у 2014 році[20][21][22].
- Роботи 1964 з руйнування симетрії PRL
- Механізм Гіґґза
- Бозон Гіґґза
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Євген ЛАНЮК. Нобель з фізики здобули теоретики бозону Гіґґза//zbruč, 12.10.2013. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Guralnik, G.; Hagen, C.; Kibble, T. (1964). Global Conservation Laws and Massless Particles. Physical Review Letters. 13 (20): 585. Bibcode:1964PhRvL..13..585G. doi:10.1103/PhysRevLett.13.585.
- ↑ Guralnik, G. S. (2009). The History of the Guralnik, Hagen and Kibble development of the Theory of Spontaneous Symmetry Breaking and Gauge Particles. International Journal of Modern Physics A. 24 (14): 2601—2627. arXiv:0907.3466. Bibcode:2009IJMPA..24.2601G. doi:10.1142/S0217751X09045431.
- ↑
Guralnik, G. S. (Fall 2011). The Beginnings of Spontaneous Symmetry Breaking in Particle Physics.
{{cite arXiv}}
:|arxiv=
є обов'язковим параметром (довідка) - ↑ Guralnik, G. S. (Fall 2001). A Physics History of My part in the Theory of Spontaneous Symmetry Breaking and Gauge particles (PDF). Brown University. Архів оригіналу (PDF) за 26 грудня 2011. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ Guralnik, G. S.; Hagen, C. R.; Kibble, T. W. B. (1968). Broken Symmetries and the Goldstone Theorem. У Cool, R. L.; Marshak, R. E. (ред.). Advances in Particle Physics. Т. 2. Interscience Publishers. с. 567—708. ISBN 0470170573.
- ↑ "4 July 2012: A Day to Remember, " CERN Courier, 23 August 2012. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Physical Review Letters - 50th Anniversary Milestone Papers. Physical Review Letters. Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ APS News — 2013 Nobel Prize in Physics and Landmark Papers in PRL History(October 8, 2013). Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ «Nobel committee's 'Rule of Three’ means some Higgs boson scientists were left out.». Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ "The 2013 Nobel prizes. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ «Why are some scientists unhappy with the Nobel prizes?». Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ "House of dreams. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Guralnik, G. S; Hagen, C. R (2014). Where have all the Goldstone bosons gone?. Modern Physics Letters A. 29 (9): 1450046. arXiv:1401.6924. Bibcode:2014MPLA...2950046G. doi:10.1142/S0217732314500461.
- ↑ Gerald Guralnik, 77, a 'God Particle' Pioneer, Dies. The New York Times. 3 травня 2014. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Tom Kibble, Physicist Who Helped Discover the Higgs Mechanism, Dies at 83. The New York Times. 19 липня 2016. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ 2010 J.J. Sakurai Prize for Theoretical Particle Physics Recipient: Gerald S. Guralnik. American Physical Society. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ Luttrell, S. K. (March–April 2010). Gerald Guralnik '58 and Carl Richard Hagen '58, SM '58, PhD '63. Technology Review. Архів оригіналу за 28 лютого 2010. Процитовано 22 березня 2012.
- ↑ Brown University Passages — Gerald S. Guralnik, Chancellor's Professor of Physics. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ After death, physics prof remembered for mentorship, imagination and contributions to Nobel-winning work. Brown Daily Herald. 1 травня 2014. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Physics Today — Gerald Stanford Guralnik. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 11 червня 2021.
- Kibble, T. (2009). Englert-Brout-Higgs-Guralnik-Hagen-Kibble Mechanism. Scholarpedia. 4 (1): 6441. Bibcode:2009SchpJ...4.6441K. doi:10.4249/scholarpedia.6441. Архів оригіналу за 9 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2021.
- Kibble, T. (2009). History of Englert-Brout-Higgs-Guralnik-Hagen-Kibble Mechanism. Scholarpedia. 4 (1): 8741. Bibcode:2009SchpJ...4.8741K. doi:10.4249/scholarpedia.8741. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 11 червня 2021.
- Tang, J. (2010). A Conversation with Professor Gerry Guralnik. Brown University. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 березня 2012.
- Статті Дж. Ґуральника на Google Scholar[1] [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Статті Дж. Ґуральника [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] у базі даних INSPIRE-HEP [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Відео вручення премії Сакураї [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.]