Дорожинський Діонісій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорожинський.
о. Діонісій Дорожинський
Основні відомості
Народження31 липня 1866(1866-07-31)
м. Галич
Альма-матер:Віденський університет
Заклад:Львівський університет, Львівська духовна семінарія Святого Духа, Львівська Богословська Академія
Конфесія:УГКЦ
Смерть:1 липня 1930(1930-07-01) (63 роки)
с. Старий Мізунь
Праці й досягнення
Рід діяльності:священик, богослов, церковний і освітньо-культурний діяч
Основні інтереси:богослов'я, церковне право
Звання:професор
Ступінь:доктор богослов'я

Діонісій Дорожинський (31 липня 1866, Галич — 1 липня 1930, Старий Мізунь) — священник Української греко-католицької церкви, богослов, церковний і освітньо-культурний діяч.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Діонісій Дорожинський народився в сім'ї священника Володислава Дорожинського (1838—1914) й Марії з роду Авдиковських. Початкову освіту здобув в академічній гімназії у Львові, де у 1885 з відзнакою склав іспит зрілості. Відтак у завершив богословські студії у Генеральній семінарії у Відні (1885–1889)[1]. У 1905 році у Віденському університеті на основі праці «De deluvio Noachitico» здобув ступінь доктора богослов'я[2].

Після рукоположення на священника у 1891 році став сотрудником Собору святого Юрія. Згодом іменований на вчителя при вчительській семінарії у Тернополі. У 1906–1907 роках викладав пастирське богослов'я та догматику у Львівському університеті. З 1920 почав викладати церковне право у Львівській духовній семінарії, а згодом й Львівській богословській академії.

Один із засновників Українського богословського наукового товариства, дійсний член і перший голова історично-правничої секції УБНТ. 1 червня 1930 року о. Діонісія Дорожинського запропоновано номінувати надзвичайним професором канонічного права Львівської богословської академії на основі праці «Огляд джерел орієнтального церковного права»[3].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • «Начерк історії унії Руської Церкви з Римом» (Львів 1896)[4];
  • «Етика» (Львів 1903);
  • «Празничні картини греко-католицької церкви» (Львів 1908);
  • «Про процеси по новому кодексі канонічного права» (Львів 1923);
  • «Огляд джерел орієнтального церковного права» (Львів 1930).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 270.
  2. ↑ Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students… — P. 315.
  3. ↑ Світильник Істини. Джерела до історії Богословської Академії у Львові. — т. 1. — Торонто-Чікаґо, 1973. — с. 225—226
  4. ↑ Начеркъ исторіи Уніи руской церкви зъ Римомъ. [Упоряд. Дорожиньскій Д.]; ред. А. Тороньскій. Львовъ: Накладомъ комітету ювилейного; изъ типографіи Ставропигійского института, 1896. — [4] с., 156 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кость С. А., Крив’як Б. Дорожинський Діонісій [Архівовано 26 серпня 2021 у Wayback Machine.] | Енциклопедія Сучасної України, електронна версія (дата звернення: 26.08.2021).
  • Богословське Наукове Товариство у Львові в першім десятиліттю свого існування (1923—1933). Опрацювали о. др. Лев Глинка і др. Константин Чехович. — Львів 1934. — 93 с.
  • Блажейовський Д.. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 с. (англ.) ISBN 966-518-225-0
  • Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.).


Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дорожинський_Діонісій&oldid=38026077