Ервін Фіров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ервін Фіров
нім. Erwin Vierow
Генерал-лейтенант Фіров (1940).
Народився15 травня 1890(1890-05-15)
Берлін, Німецький Райх
Помер1 лютого 1982(1982-02-01) (91 рік)
Текленбург, Штайнфурт, Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна Німеччина
Діяльністьофіцер
Знання мовнімецька
УчасникПерша світова війна і Друга світова війна
Військове звання генерал від інфантерії
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Ервін Макс Клеменс Генріх Ернст Гаррі Фіров (нім. Erwin Max Clemens Heinrich Ernst Harry Vierow; 15 травня 1890, Берлін1 лютого 1982, Текленбург) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син торговця Альберта Фірова і його дружини Фрідеріки, уродженої Мюллер. 21 вересня 1908 року вступив в Імперську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 12 жовтня 1937 року — начальник Генштабу 11-го армійського корпусу. 10 вересня 1939 року відправлений в резерв ОКГ. З 25 вересня 1939 року — командир 96-ї, з 5 серпня 1940 року — 9-ї піхотної дивізії, з 6 січня 1941 року — 55-го, з 14 лютого 1943 року — 20-го армійського корпусу. 10 березня 1943 року знову відправлений в резерв ОКГ. 1 червня 1943 року відряджений в штаб військово-адміністративного округу «Північно-Західна Франція», з 1 липня — командувач округом. З червня 1944 року — командувач на Соммі. 1 вересня 1944 року потрапив в британський полон.

Сім'я

[ред. | ред. код]

23 вересня 1924 року одружився з Катаріною Аренс. В пари народились 3 синів (1925, 1927 і 1929).

Звання

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn Verlag. Berlin 1930. S. 124.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 759.

Посилання

[ред. | ред. код]